2025 рік стане випробуванням для бізнесу: повернення податкових перевірок, зростання навантаження на ФОПів, нові правила для криптовалют та трансфертного ціноутворення. Водночас міжнародні стандарти BEPS та цифровізація змінюють підхід до адміністрування податків, а підприємці шукають способи оптимізації, щоб залишатися «в білому».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Чи справді спрощена система перестане бути вигідною? Як впровадження глобальних ініціатив вплине на українські компанії? Чи буде податкова грати чесно, чи готується черговий пресинг? Розбираємо головні податкові тренди 2025 року та їхні наслідки для бізнесу разом з Володимиром МІСЕЧКО, керуючим партнером АО «Місечко та Партнери»
Податкове право є однією з провідних практик адвокатського об’єднання. Кілька років поспіль фірму рекомендовано авторитетним міжнародним рейтингом консультантів з податкового права World Tax, який видається довідником International Tax Review.
— Які ключові зміни у податковій політиці ви прогнозуєте у 2025 році? Як бізнесу до них підготуватися?
— Визначальним чинником впливу на податкову політику, як і на більшість сфер діяльності нашої держави, була і залишається війна, тобто потреба в додаткових витратах на оборону. І попри заяву міністра фінансів Сергія Марченка про те, що на 2025 рік нових підвищень податків не планується, у випадку продовження воєнного стану таку ймовірність все ж не можна на 100% виключати. Зате у випадку припинення/скасування воєнного стану прогнози оптимістичні: введені наприкінці 2024 року податки можуть бути скасовані.
Крім цієї основної тези, бізнесу потрібно враховувати загальний курс, за яким рухається наша держава у сфері оподаткування. Головний орієнтир цього курсу — Національна стратегія доходів до 2030 року, що була схвалена Кабінетом Міністрів України наприкінці 2023-го. В ній анонсується забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС і виконання міжнародних зобов’язань України в частині податкової політики та адміністрування, підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків і контролюючими органами, створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового й митного адміністрування тощо.
На практиці для бізнесу реалізація стратегії передбачає, зокрема, скасування податкових пільг, що і сталося. Крім того, серед важливих моментів — зміна правил трансфертного ціноутворення та оподаткування віртуальних активів. На 2025 рік є великі сподівання щодо розв’язання обох цих питань. Криптовалюту зі значною ймовірністю легалізують вже у першому кварталі поточного року. Однак є сумніви щодо пільг на оподаткування віртуальних активів.
Також не можу оминути питання контрольованих іноземних компаній, а саме щодо остаточної визначеності держави стосовно цього інституту, а також штрафних санкцій під час та після війни.
— Чи варто очікувати на зміни у спрощеній системі оподаткування? Як це може вплинути на МСБ?
— У цьому році набудуть чинності зміни, що були прийняті наприкінці 2024-го. Вони суттєво вплинуть на малий та середній бізнес, і його представники це добре розуміють. Красномовне свідчення — статистика, оприлюднена Опендатабот. З моменту підписання Президентом України Володимиром Зеленським славнозвісного законопроєкту №11416-д про підвищення податків 28 листопада і до середини грудня 2024 року закрилися 22 500 ФОПів (це близько 10% від усіх закритих протягом минулого року ФОПів).
Військовий збір для всіх груп ФОПів на єдиному податку та скасування пільги на сплату ЄСВ суттєво збільшують витрати для підприємців. Несвоєчасна або неповна сплата нових податків і зборів може призвести до значних штрафних санкцій, що створює додаткові ризики. Багато бізнесів стануть неприбутковими. У результаті на нас неминуче очікує нова хвиля тінізації бізнесу. Частина діючих тепер підприємців перейде у тінь. Ті бізнесмени, які стартуватимуть зі своєю діяльністю, замість легалізації з перших днів будуть пробувати працювати в чорну, без сплати податків.
Частина бізнесів займеться оптимізацією витрат. А це потягне за собою скорочення штату працівників, урізання бонусів і премій, використання дешевшої сировини, зниження якості товарів та послуг. Знову-таки, на нас очікує нова хвиля фіктивного підприємництва, бо у роботодавців не буде іншого виходу, як звільнити працівника на трудовому договорі й оформити з ним відносини заново вже як із ФОПом. Мотивація очевидна: економія на сплаті податків, лікарняних, відпускних тощо.
— Чи варто очікувати нових підходів до податкових перевірок?
— З 1 січня 2025 року для більшості суб’єктів господарювання повертаються податкові перевірки, мораторій більше не діє. Державна податкова служба України 24 грудня 2024 року оприлюднила графік проведення документальних планових перевірок, що стосуватимуться юридичних осіб, фінансових установ, постійних представництв і представництв нерезидентів, фізичних осіб — підприємців. Загалом кількість податкових перевірок збільшиться на 35% порівняно з 2024 роком, і це повернення на довоєнний рівень. Особлива увага приділятиметься підприємствам агросектору, гуртової торгівлі, будівництва, торгівлі паливом тощо.
Отже, перевірки повертаються практично в повному обсязі, але навряд чи з новими підходами. На об’єктивність податкових перевірок і відхід податківців від методів часів СРСР, коли головне — показники кількості, а не якість, сподівання дуже слабкі. Тому бізнесу, крім збільшення податкового навантаження, потрібно знову готуватися ще й до пресингу з боку представників ДПС. Але є й позитивний момент. Як нагадує бізнес-омбудсмен, близько 90% податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок у суді скасовуються.
— Як впровадження міжнародних стандартів, таких як BEPS чи Pillar Two, може вплинути на українські компанії?
— Коли ми говоримо про імплементацію та впровадження заходів Плану дій BEPS, спрямованих на боротьбу з розмиванням податкової бази та переміщенням прибутків до низькоподаткових юрисдикцій, то це справа не одного і навіть не кількох років. Україна є членом Inclusive Framework on BEPS з 2017 року та поступово крок за кроком адаптує законодавство до міжнародних податкових стандартів. План дій BEPS складається із двох компонентів — Pillar 1 та Pillar 2. У розд. 4.3.3(c) вже згаданої вище Національної стратегії доходів до 2030 року зазначено: «Впровадити правила щодо двокомпонентного рішення згідно міжнародних зобов’язань України».
При цьому вже зараз українським компаніям потрібно звернути увагу на впровадження правила «про об’єкт, що підлягає оподаткуванню» (STTR MLI — Multilateral Convention to Facilitate the Implementation of the Pillar Two Subject to Tax Rule), що є частиною другого компонента Плану (Pillar 2). 19 серпня 2024 року в Парижі Україна взяла участь у підписанні Багатосторонньої конвенції щодо сприяння впровадженню цього правила.
Правило STTR спрямоване на запобігання переміщенню прибутків до юрисдикцій із низьким оподаткуванням через внутрішньогрупові платежі та дає змогу юрисдикціям «повернути податок», якщо права на оподаткування певного доходу були передані згідно з податковою угодою іншій країні. Проте там вони (доходи) підлягають оподаткуванню за податковими ставками, нижчими від мінімальної ставки. Якою, згідно з STTR, вважається ставка у 9%. Це правило буде додано до відповідних угод про уникнення подвійного оподаткування. Українським компаніям слід уважно аналізувати податкові ставки в країнах отримувачів платежів і бути готовими до можливого додаткового оподаткування відповідно до правила STTR.
Розглянемо приклад. Українська компанія сплачує роялті пов’язаній компанії, розташованій у юрисдикції з номінальною ставкою корпоративного податку 5%. Оскільки ставка податку в країні отримувача (5%) нижча за мінімальну ставку STTR (9%), Україна має право застосувати додатковий податок на цей платіж. Різниця між мінімальною ставкою STTR та ставкою в країні отримувача становить 4% (9% - 5%). Україна може застосувати додатковий податок у розмірі 4% до суми роялті.
— Чи збережеться тренд на диджиталізацію податкової системи? Як це вплине на адміністрування?
— Так, поза всякими сумнівами, цей тренд збережеться. Однак уже введені інструменти ще потребують вдосконалення. Приклад тому — кабінет платника податків. Водночас цифровізація податкової служби — один із необхідних кроків для отримання допомоги від ЄС, зокрема, безповоротної підтримки. З 30 вересня 2024 року запрацював автоматичний обмін податковими даними між Україною і понад сотнею країн світу. Але поки потребує реалізації інтеграція з європейськими системами ПДВ, зокрема, Central Electronic System of Payment information (CESOP) і системою моніторингу руху акцизних товарів Excise Movement and Control System (EMCS). Диджиталізація податкової системи — це складний процес, а в умовах війни взагалі стає викликом, тому лишається сподіватися, що Україна з ним впорається.
— Які юридичні інновації або технології допомагають бути ефективнішими у податковому консультуванні?
— Минулий рік можна без вагань вважати апогеєм впровадження штучного інтелекту практично в усі сфери життя та бізнесу, хоча і до цього в Україні досить жваво розвивався напрям legal tech. Ще у звіті McKinsey за 2023 рік була інформація про те, що до 23% завдань юриста можуть бути автоматизовані за допомогою технологій. Якщо говорити про 2024-й, то показник був ще вищим.
Але попри широке впровадження та використання інструментів автоматизованого документообігу, чат-ботів для обробки вхідних звернень клієнтів, засобів моніторингу, аналізу та систематизації даних на базі ШІ, податкове консультування — це все ще справа, яка потребує участі досвідчених фахівців. Особливо в тому розрізі, яким займаємося ми, а це податкове планування для бізнесу, податкове структурування великих корпоративних угод, індивідуальні податкові консультації щодо транскордонного капіталу, інвестицій і активів.
— Які галузі бізнесу у 2025 році потребуватимуть найбільшого податкового супроводу?
— Традиційно в центрі уваги податківців залишаються підприємства агропромислового комплексу. Саме на них припадає близько 10% від запланованих перевірок згідно з графіком ДПС. Також посилиться контроль за бізнесами, що займаються інфраструктурою та енергетикою, будівництвом, за орендою та експлуатацією нерухомості, продажем пального, складським господарством, виробництвом і продажем хімічної продукції.
— Чи зростає попит на податкову оптимізацію? Як змінилося ставлення бізнесу до цього питання?
— Із запровадженням інституту КІК в наше законодавство перед українськими підприємцями відкрився широкий простір для оптимізації податкових витрат шляхом використання міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування. І якщо до цього поняття «податкова оптимізація» нерідко мало негативний підтекст із натяком на ухилення від сплати податків, то тепер це може бути цілком легальним засобом зменшення витрат на бізнес. Головне — підійти до питання з максимальною ретельністю, правильно обрати юрисдикції для КІК, розробити чітку структуру бізнесу, яка включає КІК, а далі — вести облік усіх фінансових операцій, пов’язаних із КІК, та подавати відповідну звітність.
Попит на податкову оптимізацію зростає, і вочевидь, ця тенденція зберігатиметься й надалі. Залежно від цілей українські бізнесмени вибирають для створення холдингових і торгових компаній такі юрисдикції, як Велика Британія, Нідерланди, Кіпр, Швейцарія, Люксембург тощо.
— Як міжнародні процеси (санкції, митні обмеження, боротьба з офшорами) впливають на податкову практику вашої фірми?
— Як згадувалося вище, Україна є членом Inclusive Framework on BEPS з 2017 року. Тобто процеси деофшоризації, чорні та сірі списки юрисдикцій, AML/CFT-політики, правила KYC — ніяка не новина, це все впливає на нашу практику податкового права. Єдине, що до цього всього після 24 лютого 2022 року додалися санкції проти рф та рб.
— Чи спостерігається підвищений попит на послуги податкового консультування? Які запити клієнтів були найчастішими у 2024 році? Які прогнози на 2025-й?
— У зв’язку з повним впровадженням усіх правил щодо КІК у 2024 році саме запити на консультування та підготовку звітності були найпоширенішими у нашій податковій практиці. На другому місці — питання зміни податкового резидентства, адже значна кількість українців вже третій рік перебуває за кордоном, працює, відкриває там бізнеси, і відповідно потрібно визначатися, де сплачувати податки. Але традиційно багато залишається проєктів з оскарження безпідставних/незаконних рішень податкової служби, зокрема за результатами перевірок. При цьому варто згадати позитивний момент — усталену практику апеляційних судів про відмову в розстроченні та звільненні податкової від сплати судового мита.
У 2025 році, ймовірно, кількість запитів щодо КІК зменшиться у зв’язку з прийняттям норми про звільнення від відповідальності (штрафів) за неподання звітів про КІК у період дії воєнного стану. А ось спорів щодо податкового резидентства буде тільки більше. Питання визначення центру життєвих інтересів і до 24 лютого 2022 року було досить складним у багатьох випадках, це набагато більше, ніж пресловуте проживання в країні 183 дні на рік. Українці, що перебувають у ЄС та інших країнах світу зі статусом тимчасового захисту, створили безпрецедентну ситуацію. Багато хто, перебуваючи за кордоном, продовжує працювати як ФОП. Тож у 2025 році на нас чекає чимало судових спорів між податковою та особами, що прагнутимуть позбутися українського податкового резидентства.
Не поменшає й спорів щодо оскарження ППР — у зв’язку зі скасуванням мораторію на податкові перевірки це очевидно.
— Які ключові зміни ви спостерігаєте на ринку юридичних послуг в Україні за останні кілька років? Які нові вимоги або виклики постають перед юридичними фірмами?
— Війна та введення воєнного стану значною мірою змінили ландшафт юридичного бізнесу. Чимало компаній, зокрема і серед лідерів станом на 2021 рік, втратили свої позиції, можуть ще бути формально присутніми на ринку, але управляються з-за кордону, ба більше — співробітники теж перебувають за кордоном.
Поряд зі зростанням попиту на послуги зі сфери корпоративного права збільшується й далі кількість запитів з податкового консультування. Це не дивно: за кордоном, зокрема в країнах ЄС, такий попит ще більший. А зараз у зв’язку зі складними міграційними процесами, релокаціями бізнесу та створенням транснаціональних компаній, досвідчених юристів і податкових консультантів потрібно більше й більше.
При цьому основним викликом чи не для всіх юридичних фірм України є нестача кадрів, що пов’язано як із мобілізацією, так і з виїздом значної кількості кваліфікованих спеціалістів за кордон. Боротьба за таланти загострюється. І все більше компаній приходять до висновку, що потрібно вирощувати таланти своїми силами. Фірма «Місечко та Партнери» не виняток. Ми приймаємо в команду молодих фахівців із мінімальним досвідом і віримо, що в майбутньому саме вони приведуть нас до процвітання.