З початком повномасштабної війни українці почали активно відкривати і використовувати рахунки в іноземних банках, зокрема і для розрахунків у межах бізнесу на спрощеній системі оподаткування. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Однак якщо відкрити рахунок в іноземному банку у статусі фізичної особи зазвичай досить легко, то для ведення бізнесу — дещо складніше. Залежно від країни відкриття бізнес-рахунків пов’язане з низкою додаткових формальностей, що робить їх не такими привабливими для українських ФОПів. Наприклад, іноземний банк може вимагати підтвердження факту реєстрації такого бізнесу у країні відкриття рахунку. Як наслідок виникла ситуація, коли українські ФОПи ведуть свій бізнес як через підприємницькі рахунки в іноземних банках, так і через рахунки, відкриті для особистих потреб, тобто не для ведення господарської діяльності. Виникає закономірне питання, як оподатковувати надходження на такі рахунки у розумінні українського податкового законодавства? Особливої актуальності це питання набуває у світлі очікуваного впровадження системи автоматичного обміну податковою інформацією. Передбачається, що така система має повноцінно запрацювати на практиці протягом року. Отже, податкові органи України автоматично отримають від іноземних податкових органів інформацію про рахунки українських громадян, яких при відкритті їм рахунків іноземний банк ідентифікував як податкових резидентів України. Варто одразу зазначити, що навіть якщо український ФОП вже досить давно проживає поза межами України (183 дні і більше), він все одно вважатиметься податковим резидентом саме України. Підставою для цього є п. 14.1.213 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), відповідно до якого достатньою підставою для визначення особи резидентом України є її реєстрація як самозайнятої особи в Україні (ФОП належить до таких осіб згідно з п. 14.1.226 ПКУ). Також на практиці українські податківці зазвичай автоматично кваліфікують як резидентів усіх громадян України (хіба що за винятком тих, які офіційно виїхали на постійне проживання за кордон і здали внутрішній паспорт). Отже, надходження на іноземний рахунок необхідно декларувати й оподатковувати в Україні. І тут одразу виникає наступне питання — як кваліфікувати такий дохід? Як дохід ФОП із застосуванням відповідної ставки ЄП чи як іноземний дохід фізичної особи, на який нараховується 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору (ВЗ)? Валютне законодавство України дозволяє ФОПу відкрити рахунок в іноземному банку та використовувати для своєї господарської діяльності. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» ФОПи є резидентами України, а отже, на них поширюються гарантії свободи здійснення валютних операцій, передбачені ст. 4 вказаного закону. Серед таких гарантій також зазначене право резидентів відкривати рахунки в іноземних фінансових установах і здійснювати через такі рахунки валютні операції. ПКУ не містить прямої вимоги, що дохід ФОПа оподатковується ЄП лише у разі його зарахування на рахунок цієї особи в українському банку, відкритий їй у статусі ФОПа чи для ведення підприємницької діяльності. Водночас валютне законодавство України прямо забороняє використовувати поточні рахунки фізичних осіб, відкриті для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності (П. 24 Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків (затверджена постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року №162). Керуючись цією забороною, податківці на практиці наполягають на тому, що має бути чіткий розподіл надходження коштів за типами рахунків для цілей застосування ЄП або ж ПДФО/ВЗ. Тобто рахунок ФОПа передбачає оподаткування надходжень ЄП, а поточний рахунок фізичної особи — ПДФО та ВЗ. Зазначене вище обмеження стосується лише рахунків, відкритих за законодавством України (про що прямо зазначено у відповідній постанові Правління НБУ). Щодо іноземних рахунків жодної подібної вимоги не встановлено. Однак коли йдеться про рахунки в іноземних банках, податківці згадують про те, що законодавство України вимагає зараховувати кошти від нерезидентів за операціями резидентів (зокрема ФОПів) з експорту товарів (до яких належать і послуги) на рахунок резидента (ФОПа) в Україні в банку (П. 23 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (затверджене постановою Правління НБУ від 2 січня 2019 року №5). Зауважимо, що ця вимога міститься у розд. ІІ відповідної постанови НБУ, який регулює встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Тобто вона не є загальною та стосується тих випадків, коли до розрахунків між ФОПом і його покупцями застосовуються граничні строки (що не охоплює 100% усіх розрахунків, наприклад, не стосується розрахунків за більшість послуг). Однак податкова робить узагальнений висновок, що кошти з іноземного рахунку мають у будь-якому випадку надійти на рахунок ФОПа в Україні до кінця звітного періоду, і тільки тоді особа отримає право застосувати до них ЄП. У іншому ж випадку застосовується ПДФО та ВЗ (якщо кошти залишаться за кордоном чи будуть переказані на рахунок для особистих потреб в Україні). Такий підхід викладено у низці роз’яснень, зокрема у листі ДПСУ від 4 липня 2022 року №5064/Г/99-00-24-03-03-09, у роз’ясненнях в ЗІР (категорії 107.01.03 та 129.04), а також у листах територіальних органів податкової служби, розміщених на офіційному порталі ДПС. В індивідуальній податковій консультації від ДПС від 3 травня 2023 року №1086/ІПК/99-00-24-03-03-06 взагалі наголошується, що якщо кошти за кордоном отримані не на підприємницький рахунок, вони оподатковуються ПДФО та ВЗ. Вочевидь, цей висновок зроблено за аналогією із наведеною вище логікою щодо доходів у межах України. На жаль, ці роз’яснення оминають питання, що ж є датою отримання доходу, на яку дохід слід перераховувати у гривні для цілей застосування ЄП згідно з п. 292.5 ПКУ або ж ПДФО/ВЗ згідно з п. 164.4 ПКУ. Можливі два варіанти: дата первісного надходження коштів на рахунок за кордоном або ж дата наступного надходження коштів на рахунок в Україні. Оскільки перебування коштів на закордонному рахунку податківці бачать лише як тимчасове явище, можна припустити, що ключовою датою для них є все ж зарахування на рахунок в українському банку. Однак це питання залишається відкритим і потребує додаткового уточнення. Також відкритим є питання, на якій підставі податківці вимагають зарахувати кошти саме до кінця звітного періоду. Формально законодавство України не обмежує ФОПів такими строками. Так, є строки зарахування валютної виручки для цілей дотримання валютного законодавства, однак вони не пов’язані зі звітними податковими періодами. Тому вимога щодо зарахування виручки до кінця звітного періоду видається безпідставною. На нашу думку, у цьому питанні слід відмежовувати вимоги валютного та податкового законодавства. Так, є усталена практика щодо оподаткування ЄП лише тих коштів, які контрагенти ФОПів сплачують безпосередньо на українські рахунки ФОПів, і податківці за аналогією намагаються поширити схожий підхід на модель, коли ФОП отримує кошти на рахунок за кордоном. Однак власне податкове законодавство не обумовлює можливість застосування ЄП зарахуванням коштів на рахунок ФОПів в українському банку. Ба більше, валютне законодавство дозволяє ФОПам використовувати рахунки за кордоном без обмеження зарахування коштів в Україну закінченням податкового періоду (звичайно, з дотриманням строків зарахування виручки в Україну, якщо це застосовно до конкретної операції). Отже, лише з податкового погляду є підстави застосовувати ЄП до тих надходжень, які ФОП отримав у межах своєї господарської діяльності на іноземні рахунки, незалежно від того, чи перерахував він їх в Україну, чи ні, а також незалежно від типу рахунку в іноземному банку. Можливі порушення валютного законодавства у зв’язку із неперерахуванням коштів в Україну, а також (не)дотримання іноземного законодавства щодо режиму рахунків не впливають на податкові наслідки за правом України, зокрема й на право застосовувати ЄП. Якщо ж дотримуватися більш обережного комбінованого податково-валютного підходу, то для збереження права на ЄП слід: враховувати, чи статус іноземного рахунку дозволяє використовувати його для надходжень від підприємницької діяльності (тобто чи дотримано режим рахунку згідно правил країни його відкриття); дотримуватися вимог валютного законодавства України та перерахувати кошти на рахунок ФОП в Україні, якщо на них поширюються граничні строки розрахунків. Найбільш обережні платники можуть дотримуватися наведених вище вимог податкової щодо переказу усіх коштів до кінця звітного податкового періоду на свій рахунок ФОП в українському банку.
27 лютого 2024, 18:55