Станіслав Скрипник, радник судової практики Hillmont Partners, протягом двох років служив у ЗСУ, після чого повернувся до юридичної практики. У своєму інтерв’ю він ділиться думками про ключові тенденції супроводу судових спорів, перспективи розвитку медіації, реформи судової системи та виклики, які стоять перед юридичним ринком України у 2025 році.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Головні тенденції в судовій практиці
— Повномасштабна війна, яка триває вже три роки, та фактор невизначеності впливають як на бізнес, так і на всі правові процеси. Багато компаній поставили свої проєкти на паузу, а інші скоротили активність.
Судова практика зосереджується на адаптації до нових умов. Зокрема, спостерігається зростання запитів на компенсацію збитків, спричинених війною. Національні та міжнародні механізми компенсації починають формувати нову правову реальність.
Іноземні інвестори, попри всі ризики, продовжують виявляти інтерес до України. Вони часто відкривають дочірні підприємства чи представництва в «сплячому режимі», очікуючи, що після завершення війни український ринок стане точкою росту завдяки програмам відновлення. Я не знаю, що це буде, репарації чи план Маршалла для України, але міжнародні компанії хочуть долучитися до процесу відбудови економіки.
Однак великих проєктів, як-от інвестицій в інфраструктуру чи будівництво, стало значно менше. Натомість юридичний супровід поточних операцій і питань виживання бізнесу залишається пріоритетом.
Ще суттєвим блоком спорів є питання, пов’язані з бізнесами, власники яких виїхали за кордон і не планують повертатися. Виникають конфліктні ситуації, поділ бізнесу, продаж корпоративних прав.
Однією із тенденцій ринку є міграція клієнтів до тих юристів, які залишилися в Україні. Це підкреслює важливість локальної експертизи та готовності працювати у складних умовах.
Ключові запити клієнтів
— Серед найпоширеніших запитів можна виокремити корпоративні конфлікти, реструктуризацію бізнесу, врегулювання конфліктів у процесі продажу чи розподілу активів, питання повернення інвестицій і розподілу майна, юридичний супровід щодо компенсації збитків і адаптації бізнесу до нових умов.
Зростає інтерес до консультацій щодо форс-мажору, особливо у зв’язку з воєнними діями, а також до механізмів захисту інвестицій у майбутньому.
Реформа судової системи: виклики та реальність
— Поки що я не бачу реальних перспектив для належного втілення судової реформи. Хоча є певні позитивні зрушення, зокрема часткове оновлення суддівського корпусу. Раніше це була закрита, монолітна, броньована спільнота, з повною відсутністю діалогу та безкарністю по всій вертикалі.
Хто може бути суддею? На мою думку та з міжнародного підходу, коли людина чогось вже досягла і сформовані певні морально-ціннісні принципи. Коли матеріальні речі не увійдуть у конфлікт з її світоглядом. Людина не просто йде в судді, щоб стати частиною номенклатури. Що ми зараз бачимо? Є процес, коли людина йшла в судову систему з метою вбити дракона, а з часом сама стала трішки драконом — система втягнула.
З позитивного — є більша відкритість і публічність процесів, з перевірками доброчесності. Це гарно підсвічує одіозних суддів або представників суддівських сімейних кланів. Така додаткова публічність на користь спільноті.
Як наслідок безперспективності ми бачимо, що багатосправжніх фахівців йдуть із системи, а нові на їхнє місце не приходять. Вся судова реформа так проходить, що штучно обмежує вхід людей у систему. Начебто відкрита для нових облич, але фактично вони потрапити не можуть.
Для мене як для практика важливо забезпечити доступність судової системи для нових кадрів, а також створити умови, за яких розгляд справ не затягується на роки.
Перспективи розвитку медіації в Україні
— Я сам сертифікований медіатор з 2016 року. Ця тема мені близька. Є класна ідея позасудового примирення — це економія коштів, часу і психологічного здоров’я… Але медіація в Україні поки що розвивається повільно. Основна проблема — відсутність дієвого механізму примусового виконання домовленостей, досягнутих у процесі медіації. Люди поки що більше довіряють судовим рішенням із печаткою іменем України, ніж добровільним домовленостям. Сторони можуть домовитися, потиснути руку, вийти — і знову посваритися. Суспільство не готове, і сторони медіації не готові дотримуватися того, до чого вони домовляються. Наразі медіація широко представлена коучами, але вони більше працюють зі сторонами як психологи, особливо в справах, де багато емоційної складової. Але це відірвана від справжньої медіації історія.
Великий потенціал медіації спостерігається в сімейних і нескладних цивільних справах. Проте у великих конфліктах, особливо фінансових, клієнти віддають перевагу судовим процесам. Для популяризації медіації потрібен час, а також активна комунікація щодо її переваг у суспільстві.
Юридичний ринок України у 2025 році
— Юридичний ринок живе у своїй бульбашці, зосереджуючи увагу на внутрішніх процесах і часто залишаючись осторонь глобальних змін, що відбуваються навколо. Тоді як економіка, бізнес і суспільство адаптуються до нових реалій, юридична галузь все ще частково тримається за звичні підходи, що створює відчуття відірваності від реальності.
Юридичним компаніям доцільно переосмислювати свої підходи, впроваджувати інноваційні рішення та шукати нові формати роботи, які відповідали б сучасним потребам клієнтів і ринку. Це стосується як модернізації внутрішніх процесів, так і вдосконалення клієнтоорієнтованих стратегій.
Ринок залишається завантаженим — роботи вистачає всім, оскільки зростає кількість як стандартних юридичних справ, так і запитів, пов’язаних із новими викликами, такими як воєнні реалії чи регуляторні зміни.
З позитивного — юридичні фірми почали більше цінувати своїх працівників, приділяючи увагу їхньому розвитку, професійному росту та створенню комфортних умов для роботи. Ця тенденція демонструє поступовий рух до більш людяного підходу в управлінні персоналом, що є важливим кроком для розвитку галузі загалом.