Обмежувальні заходи для боротьби з коронавірусною інфекцією призводять до негативних наслідків в економіці нашої країни та в усьому світі. Всі країни намагаються мінімізувати ризики для бізнесу, впроваджуючи законодавчі захисні заходи. Україна також намагається захистити бізнес країни.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Головним (насправді, єдиним) законодавчим актом, який встановлює низку пільг та послаблень для бізнесу, став закон України №540-IX від 30.03.2020 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Для малого та середнього бізнесу були змінені обсяги доходів (ліміти), які є визначальними для роботи на спрощеній системі оподаткування, на період з 18.03.2020 р. до 30.05.2020 р., на проведення податкових документальних та фактичних перевірок, за винятком певних випадків. Також встановлений раніше строк заборони на проведення інших перевірок органами влади суб'єктів підприємництва був подовжений до 30.06.2020 р.
Для великого бізнесу, а саме для авіагалузі, змінилися терміни погашення податкових векселів. Для платників окремих податків були введені пільгові періоди. Наприклад, платники земельного податку та орендної плати за земельні ділянки за період з 01.03.2020 р. до 31.03.2020 р. звільняються від обов'язку їх нарахування та оплати. Об'єкти нежитлової нерухомості у період з 01.03.2020 р. до 31.03.2020 р. не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно. Також було впроваджено дуже багато пільг для виробників та постачальників засобів для боротьби з коронавірусною інфекцією.
Водночас варто звернути увагу, що введені заходи не мають системного характеру, їх очевидно недостатньо, вони не передбачають прямої фінансової допомоги (наприклад, у вигляді безпроцентних позик від держави), за винятком державної програми «5-7-9» та анонсованої програми «Нові гроші».
Багатьох дуже обурюють випадки, коли держава декларує одне, а насправді бізнес отримує зовсім протилежне. Зокрема, ситуація зі спробою звільнити наймачів від орендної плати на підставі ст. 762 Цивільного кодексу України є прикладом безвідповідального ставлення влади та злочинної недбалості. Редакція норми, що передбачає можливість звільнення від сплати наймачем орендної плати у зв'язку з введенням карантину, вперше впровадженої до Прикінцевих положень Цивільного кодексу України вище зазначеним законом ще в кінці березня, суттєво змінилася.
Наразі діє редакція, ухвалена Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 р.», де законодавча можливість отримати тимчасове звільнення перетворилася на констатацію того, що карантинні заходи можуть слугувати підставою для застосування ст. 762 Цивільного кодексу України. При цьому редакція норми оприлюдненого закону значно відрізняється від редакції проголосованого законопроекту.
Насправді, можна багато міркувати, чи правильно робить держава у кризовій ситуації, чи є достатніми впроваджені заходи? Проте варто замислитися над тим, що в цих обставинах всім дуже важко. Насамперед, найсильніші мають стати на захист менш захищених в нашому суспільстві, щоб не допустити руйнування держави.
Хочеться вірити, що влада робить все від неї залежне, а також що незважаючи на помилки та недоліки, ми всі разом поборемо кризу.