35-ті роковини аварії на Чорнобильський АЕС великою мірою нічим не відрізняється від відзначення подібних круглих дат у минулому. Про ліквідаторів згадують лише напередодні дати: гвоздики до пам’ятників загиблим та чергове ритуальне підвищення виплат живим.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
«Пенсійний фонд України з 1 березня 2021 року перерахував пенсії для 31 000 пенсіонерів, які брали участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС… у середньому пенсійна виплата для цієї категорії пенсіонерів зросла на 1110 грн», – повідомляє ПФУ. І все було б у цій новині добре, якби не уточнення, що «перегляд пенсій приурочений до 35-тої річниці ліквідації аварії на електростанції».
«Урядовий план заходів до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи спрямований на підвищення соціального добробуту ліквідаторів наслідків аварії», – повідомляє зі свого боку Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Згідно із планом заходів Мінсоцполітики, ПФУ та Державне агентство України з управління зоною відчуження мають опрацювати питання щодо збільшення видатків на пенсійне забезпечення осіб з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
І це добре. Погано, що підвищення їм можна буде очікувати лише до наступної круглої дати – у 2026-му. За цим невтішним (хочу помилитись) прогнозом є цілком реальні цифри.
На початок цього року в Україні статус «чорнобильця» мали 1,8 млн осіб. Право на пільги і компенсації є лише у кожного другого. Торік ними могли скористатися 905 тис. осіб. Для порівняння – на початок 2015 року державні соцгарантії мали 1,6 млн чорнобильців.
Зараз фактично скасовані всі пільги і компенсації для тих, хто віднесений до четвертої категорії (проживають на територіях радіоактивного забруднення). У третьої категорії вже немає безкоштовних ліків і майже всіх знижок на оплату «комуналки». У другої категорії прибрали право на безкоштовні путівки та компенсації за них, а також безкоштовний проїзд в громадському транспорті та в електричках.
Отже, пільги потроху скорочуються. Скорочується й кількість живих ліквідаторів. Соціально активні з них вимагають повернення своїх законних прав. Але більшість давно на це махнула рукою. (Про це трохи згодом). Махає на них рукою й держава. То вправо, то вліво. Ось лише приклади, пов’язані з Конституційним Судом України.
У січні 2012 року він виніс рішення у справі соцвиплат чорнобильцям: їм повинні виплачувати такий розмір пенсій, який установив Кабмін.
КСУ тоді зазначив, що суди при розгляді суперечок про соцзахист громадян можуть застосовувати нормативно-правові акти Кабміну, видані в рамках його компетенції на підставі Бюджетного кодексу й закону «Про державний бюджет» на відповідний рік. А рік, нагадаю, тоді був важкий, адже все йшло на підготовку до Євро-2012.
А вже в квітні 2021-го все той же Конституційний Суд визнав неконституційною норму закону, якою Верховна Рада уповноважила Уряд визначати мінімальні розміри пенсії за інвалідністю чорнобильцям.
«Держава в особі Кабінету Міністрів визначила в Порядку мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах істотно менших, ніж їх було гарантовано законом № 796–XII у редакції закону № 230/96–ВР, знівелювавши саму сутність визначених статтями 3, 16, 50 Конституції прав та гарантій, що фактично є недодержанням державою свого позитивного обов’язку забезпечувати цю категорію осіб гарантованим рівнем соцзахисту», – визначили в КСУ.
І не хочеться вірити, що це рішення Конституційного суду вийшло в межах власного антиурядового «плану щодо заходів до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи, спрямованого на підвищення соціального добробуту ліквідаторів наслідків аварії».
Хочеться вірити, що держава нарешті перестає гратися з чорнобильцями в гру «денег нет, но вы держитесь». Але з кожним роком віриться в це важко.
На офіційному інтернет-представництві Президента України з 3 лютого цього року знаходиться петиція «Поверніть негайно чорнобильцям незаконно скасовані пільги і компенсації». Автор просить чинного президента відновити Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції 2005 року, у подальшому зруйнований антиконституційними діями депутатів…».
До кінця збору підписів залишилось 8 днів. Наразі з 25 000 необхідних для розгляду петицій, її підписали лише 117…
Тобто вже самі чорнобильці не вірять, що щось можна змінити в країні, яка продовжує (колись азартно, а зараз – мляво) гратися в «соціальну державу». Вона ж (в особі чергової влади) й рада би вийти з цієї гри, визнати, що програла, але не може, адже в неї: рейтинги, вибори, електорат тощо.
І вся ця перманентна соціально-правова історія, у якій поруч з чорнобильцями існує решта субсидіантів (пенсіонерів, хворих, дітей-сиріт, людей з обмеженими можливостями та інших.) в Україні перетворилась у такий собі «внутрішній Чорнобиль». Ліквідувати наслідки аварії у ньому значно важче. Майже неможливо…