9 червня 2020 р. Верховною Радою України був зареєстрований Проєкт Закону України «Про рієлтерську діяльність в Україні» (далі – Законопроєкт), яким законодавець планує забезпечити єдину державну політику у сфері регулювання рієлтерської діяльності та врегулювати на законодавчому рівні правовідносини між суб’єктами рієлтерської діяльності та споживачами рієлтерських послуг.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
За словами авторів Законопроєкту, він спрямований на детінізацію сфери надання рієлтерських послуг та збільшення доходів до Державного бюджету України, забезпечення прозорості, достовірності та доступу до інформації та послуг у сфері рієлтерської діяльності. Зокрема, Законопроєктом встановлюється, що рієлтерські послуги можуть надаватися лише суб’єктом рієлтерської діяльності, якому таке право надано в порядку та на умовах, визначених законом.
Положеннями Законопроєкту передбачено, що статус брокера (рієлтера) з нерухомості може мати виключно атестований фахівець у сфері рієлтерської діяльності, який склав кваліфікаційний іспит із позитивним результатом, має діюче (не зупинене, не припинене) кваліфікаційне свідоцтво брокера з нерухомості, відомості про якого включені до Єдиного реєстру фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності та перебуває з суб’єктом рієлтерської діяльності у трудових відносинах або здійснює рієлтерську діяльність як суб’єкт рієлтерської діяльності.
Для набуття статусу брокера особа (крім проходження атестації та отримання кваліфікаційного свідоцтва) повинна відповідати ряду вимог, зокрема мати повну загальну середню освіту та бути не молодше 18 років, володіти державною мовою, відповідати вимогам до якості надання рієлтерських послуг.
Крім цього, визначено обставини, які позбавляють особу права набути статус брокера з нерухомості, як то наявність непогашеної чи не знятої в установленому законом порядку судимості за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину проти власності або злочину у сфері господарської діяльності; визнання судом недієздатною чи обмежено дієздатною. Згідно з вимогами Законопроєкту, відсутня можливість набуття статусу брокера впродовж двох років із дня ухвалення рішення про припинення (анулювання) дії відповідного кваліфікаційного свідоцтва; впродовж двох років із дня виключення відомостей про агента з Єдиного реєстру фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об'єднань у сфері рієлтерської діяльності в якості застосування до нього дисциплінарного стягнення.
Прийняття пропонованого Законопроєкту повинно також закріпити взаємні права та обов’язки суб’єктів рієлтерської діяльності та споживачів рієлтерських послуг, а також відповідальність рієлтерів за порушення, допущені в сфері професійної діяльності.
Також Законопроєкт націлений на формування єдиної інформаційної бази даних про об’єкти нерухомості, що сприятиме підвищенню якості наданню послуг у сфері рієлтерської діяльності та забезпечить систематизацію та швидкий пошук перевіреної інформації про нерухоме майно (юридичної, технічної, цінової тощо), надасть споживачам можливість користуватися зручними сервісами при проведенні операцій з нерухомим майном.
Так, відомості про об’єкт нерухомості, внесені суб’єктом рієлтерської діяльності, іншою уповноваженою відповідно до закону особою до Єдиної інформаційної бази даних, формуються в інформаційний паспорт об’єкта нерухомості з індивідуальним реєстраційним номером, так званим інформаційним» паспортом об’єкта нерухомості, що дозволяє в подальшому ідентифікувати об’єкт нерухомого майна та одержати інформацію стосовно нього.
Джерелами формування інформаційних паспортів об’єктів нерухомості визначаються відомості, що надаються суб’єкту рієлтерської діяльності на його запити, а також відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю.
Передбачається, що інформаційний паспорт об’єкта нерухомості буде містити, зокрема, наступну інформацію:
- відомості, що ідентифікують особу власника об’єкта нерухомості;
- відомості про об’єкт нерухомості: як юридичні (відомості про правовстановлюючі документи, реєстраційні відомості про об’єкт нерухомості, наявність або відсутність виконавчих проваджень щодо об’єкта нерухомості), так і відомості про технічний стан об’єкта нерухомості;
- відомості про операції з об’єктом нерухомості, які включають інформацію про ціну об’єкта нерухомості, умови правочину з об’єктом нерухомості та інформацію щодо його зміни, розірвання або визнання недійсним;
- коментар щодо об’єкта нерухомості із зазначенням інформації про ступень ризиковості операції з об’єктом нерухомості, в т.ч. на майбутнє.
Формування такої інформаційної бази даних вбачається досить вдалим кроком із точки зору забезпечення поінформованості споживачів рієлтерських послуг та можливості проаналізувати ризиковість операції з нерухомим майном ще на стадії її планування, відслідкувавши історію правочинів з об’єктом нерухомості та їх наслідків.
Підсумовуючи наведене, варто відзначити, що загальний аналіз Проєкту Закону України «Про рієлтерську діяльність» дозволяє зробити позитивний висновок про те, що цей Закон може стати можливістю нарешті ввести діяльність агентів із нерухомості в правове поле, аби зменшити кількість учасників ринку нерухомості, постраждалих від дій недобросовісних «фахівців», збільшити розмір надходжень до Державного бюджету, а також закріпити і захистити професійний статус ріелтерів.