7 січня 2018 року набрав чинності Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII (надалі – "Закон"). Закон спрямований на адаптацію законодавства до європейських стандартів та передбачає комплексний підхід до боротьби з домашнім насильством. З-поміж іншого, Закон запроваджує нові запобіжні та захисні інструменти, зокрема:
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
1. Терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалого та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалого та недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис виноситься підрозділами органів Національної поліції України за власною ініціативою за результатами оцінки ризиків або за заявою постраждалого на строк до 10 діб. Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду.
На підставі термінового заборонного припису можуть бути застосовані такі заходи як:
- зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалого;
- заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалого;
- заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалим.
Якщо постраждалий та кривдник спільно проживають (перебувають) в одному житловому приміщенні, терміновим заборонним приписом можуть бути обмежені права кривдника на проживання (перебування) в цьому приміщенні незалежно від їхніх майнових прав на це житло. Якщо ж кривдник відмовляється добровільно залишити місце проживання (перебування) постраждалого, він може бути виселений примусово.
2. Обмежувальний припис стосовно кривдника спрямований на забезпечення безпеки постраждалого шляхом тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство.
Звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника в порядку окремого провадження може: (і) постраждалий або її представник; (іі) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим, а також орган опіки та піклування; (ііі) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун або орган опіки та піклування. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців та може бути продовжений судом ще на шість місяців.
На підставі обмежувального припису може бути застосований один або декілька заходів, зокрема:
- заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалим;
- усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалого;
- обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
- заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалим;
- заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалого, якщо він за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати його та в будь-який спосіб спілкуватися з ним;
- заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалим або контактувати з ним через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Крім цього, постраждалий наділений правом вимагати від кривдника компенсації його витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке він винаймає (винаймав) з метою запобігання вчиненню стосовно нього домашнього насильства, а також періодичних витрат на його утримання, утримання дітей чи інших членів сім'ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника.