13 жовтня 2022, 15:47

«Утриматись дорівнює не засудити». Експерти про прийняту резолюцію Генасамблеї ООН

Ірина Назарчук
Ірина Назарчук журналіст, спеціально для «Юридичної Газети»

Соціальними мережами шириться іронічне фото постійного представника України в Організації Об’єднаних Націй Сергія Кислиці під час голосування резолюції у Генеральній Асамблеї ООН щодо засудження незаконних «референдумів» на тимчасово окупованих росією територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей. На цьому знімку Кислиця дивиться в бінокль. «О, Боже! Не можу роздивитися! Скільки, ви кажете, проголосувало за росію? 4? Щоб тебе!», – підписав він цю світлину.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


13 жовтня за ухвалення резолюції ГА ООН, яка засуджує спробу анексії російською федерацією чотирьох областей України, проголосували представники 143 держав. Проти виявилися п’ять. Це, власне, росія, а також Білорусь, КНДР, Сирія, Нікарагуа. 

До п’ятірки противників резолюції питань немає взагалі, вони по Україні таким чином голосують завжди. Але кількість держав, що утрималися під час голосування, – як і раніше, значна: 35. Відмовчалися, наприклад, Індія, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, низка африканських країн – серед них ті, що з серпня отримують українське збіжжя, а також Китай, який на сьогодні вважається стратегічним партнером України.

«Китай утримався через свою політичну позицію – чекати, поки по річці пропливе труп ворога. Але насправді, утриматись при голосуванні в такому принциповому питанні дорівнює не засудити», – каже експерт щодо злочину агресії за міжнародним кримінальним правом, асоційований професор і асоційований декан Школи права Університету КІМЕП з Алмати (Казахстан) Сергій Саяпін.  

«КНР вже вкотре не підтримує важливу резолюцію Генасамблеї ООН, спрямовану на підтримку територіальної цілісності України. Треба чітко усвідомлювати, що КНР – це не «стратегічний партнер» України, а союзник ворога, і тим самим загроза нашій національній безпеці і міжнародній безпеці. Договірна база з Китаєм має бути переглянута», – вважає голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, доктор юридичних наук Олександр Мережко.

Керівник секції Азійсько-Тихоокеанського регіону Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Юрій Пойта висловив думку, що враховуючи нинішні реалії, Китаю доцільніше надати статус економічного, а не стратегічного партнера з відповідними обмеженнями для співробітництва. Також він припускає, що КНР підкоригував свою позицію в проросійську сторону та почав обмежене постачання для рф 60-мм боєприпасів. «Можливо, також і мінометів», – пише експерт. Постачання високотехнологічних зразків озброєння та військової техніки наразі він оцінює як малоймовірне.

Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця звернув увагу на ще одну деталь при підготовці тексту Резолюції про територіальну цілісність України. Співавтором проєкту, пише він, стали понад 50 країн. І це не лише очікуване коло європейських, а й тих, які географічно віддалені і політично не обов’язково пов’язані з Європою. «Як послу України у Тринідад і Тобаго, мені особливо приємно, що ця маленька країна виявила послідовність і приєдналася до кола співавторів», – зазначив Кислиця.

Нагадаємо, що на початку цього року Генасамблея ООН переважною більшістю голосів засудила вторгнення Росії в Україну – тоді 141 держава проголосувала за цей крок, п’ять – проти, а 35 (як і цього разу) утрималися. Для ухвалення резолюції потрібна підтримка двох третин членів органу, який складається з 193 представників.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати