Україна отримає «кластерну зброю». Про умови її застосування та реакцію партнерів

Касетні боєприпаси, рішення про передачу яких Україні оголосили 7 липня Сполучені Штати Америки, «в рази збільшать ліквідацію живої сили та пошкодження техніки противника», вважає військовий аналітик Петро Черник. 

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Використовувати касетну зброю українське військо буде винятково в районах зосередження противника для прориву ліній його оборони, але не в межах населених пунктів,  запевнив Олексій Резніков. Міністр оборони України також наголосив на деяких інших конкретних зобов’язаннях України стосовно використання «кластерної» (так називають її на Заході) зброї. 

З-поміж іншого, вона застосовуватиметься суто для деокупації українських міжнародно визнаних територій, а також за суворим обліком і звітуванням перед партнерами щодо кількості та локальних зон використання. Останній пункт є необхідним, оскільки після звільнення такі території стануть пріоритетними для розмінування. 

155-міліметрові артилерійські снаряди, кожен із яких несе в собі 72 касетні суббоєприпаси та має дальність ураження до 29 кілометрів, входять до нового пакету військової допомоги Україні від Сполучених Штатів Америки. Як пояснили в Пентагоні, касетні снаряди передають саме зараз з тим, щоб заповнити потребу, поки США та союзники збільшать виробництво звичайних снарядів для вимог активної війни.

Не схвалили передачу Україні касетних засобів ураження такі країни як Німеччина, Канада, Іспанія, Велика Британія. Вони апелюють до Конвенції про касетні боєприпаси (Convention on Cluster Munitions), оскільки є державами-учасницями міжнародного договору 2008 року. Загалом за 15-ть років до Конвенції приєдналися 123 держави: 110-ть ратифікували, іще 13-ть підписали.

Ані рф, ані України серед держав-учасниць Конвенції немає. Так само до неї не приєдналися, скажімо, США, Китай, Ізраїль, Естонія. 

Історія питання 

Кілька місяців тому «Юридична газета» писала про численні випадки застосування російською армією касетних боєприпасів. У матеріалі розглядався період від початку повномасштабного вторгнення, акцентувалося на південних областях, хоча використання касетних  засобів ураження з боку рф не обмежувалося суто Херсонською, Миколаївською, Одеською. 

На два курортних селища на Одещині начинену касетними суббоєприпасами авіаційну бомбу РБК-500 росія скинула в перший же тиждень масштабної війни. 

Загалом, за даними Української Гельсінської спілки з прав людини, за перші 5 місяців війни лише в Миколаєві та Миколаївській області задокументовано щонайменше 60 епізодів використання російською армією касетних засобів ураження. Зі РСЗВ «Смерч» з використанням касетних боєприпасів був, наприклад, обстріляний один із найстаріших в Україні Миколаївський зоопарк.

На момент нашої публікації іще тривали перемовини щодо постачання західними партнерами касетних засобів ураження, що використовуються в авіабомбах, артилерійських снарядах, реактивних системах залпового вогню тощо. Відомо, що переговори про постачання Україна проводила з Естонією, яка від 1990-х років має на балансі касетні боєприпаси німецького виробництва. Щоб налагодити постачання балтійська країна повинна була отримати підтримку країни-виробника зброї – Німеччини. Німеччина не погодилась. 

Касетна зброя – дискусійне питання в світі, зазначив на Мюнхенській безпековій конференції в лютому 2023 року міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. «Ми (Україна – ред.) не є частиною Конвенції, яка забороняє їхнє використання. Тому легально – жодних перешкод. І якщо ми отримаємо снаряди, вони будуть використані виключно проти російських військових сил», сказав він тоді. 

Зазначимо: Конвенція про касетні боєприпаси (СММ) вимагає знищити наявні запаси касетної зброї протягом 8 років з моменту отримання державою статусу учасниці, а впродовж десяти років розчистити території, забруднені залишками вибухонебезпечних касетних боєприпасів, надати допомогу постраждалим тощо.  

Рішення призведе до нового сплеску антиукраїнської кампанії в світі 

Після рішення про постачання США касетних боєприпасів Україні слід готуватися до нової гібридної інформаційної хвилі проти України, вважає військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив — Південь» Олександр Коваленко. 

«росія активізується передусім в європейських країнах, де заборонені касетні боєприпаси. Зробить це через своїх кишенькових політиків, ЗМІ, журналістів, «експертів», які піддаватимуть критиці та дискредитуватимуть Україну. Хоча Україна має повне право використовувати для захисту та звільнення свої території всі засоби в рамках закону. Ані Україна, ані США не є частиною міжнародної Конвенції, що забороняє використання касетних боєприпасів. 

Те, що росія «глибоко стурбована» перспективою застосування Україною високоточних боєприпасів з касетною бойовою частиною, й те, що  вона активізуватиме своїх маріонеток, дозволить нам провести додаткову ревізію європейської агентурної мережі кремля», пише Коваленко. 

Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гуттереш вже висловився. «Він підтримує Конвенцію про касетні боєприпаси і хоче, щоб держави  дотримувалися умов договору, що забороняє будь-яке використання, накопичення, виробництво та передачу касетних боєприпасів», – заявив офіційний речник генсека ООН.