 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Є зброєю невибіркової дії. Уражає значну площу. Містить всередині однотипні бойові елементи, так звані «дрібнокаліберні бомби». Не всі з них вибухають одразу, чимало залишаються на землі, тому ще довго являють небезпеку. Все це – про касетні засоби ураження, що використовуються в авіабомбах, артилерійських снарядах, реактивних системах залпового вогню тощо.
Неконвенційну, тобто заборонену міжнародною конвенцією зброю, а саме касетні боєприпаси, російська федерація застосовувала на Донбасі з 2014 року. Обстріл житлових районів Краматорська касетними боєприпасами, випущеними із системи залпового вогню «Смерч» в лютому 2015-го, – не єдиний задокументований випадок із жертвами та пораненими серед цивільного населення.
Використання касетних снарядів продовжується і з перших днів повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022-го. Зокрема, в південних областях –Миколаївській, Одеській, Херсонській.
Як стверджують експерти правозахисної організації Human Rights Watch, щонайменше тричі після того, як російські війська відступили від Херсону, вони застосували касетні боєприпаси по населених цивільними районах міста. Це призвело до жертв серед мирного населення.
«Касетами» по Одещині та Миколаївщині
У світі касетну зброю зазвичай називають «кластерною». В Україні назву «касетна зброя» скоротили до просто «касет».
У перший же тиждень повномасштабної війни російська армія нанесла авіаційний удар по селу Біленькому та курортному селищу Затока, що в Одеській області. Населенні пункти поруч один із одним – на відстані в якихось 15-20 кілометрів. То була перша авіабомба по Одещині з часів Другої світової війни.
Третього березня Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області опублікувало відео залишків разової бомбової касети РБК-500 з нерозірваними суббоєприпасами ПТАБ-1М. Некерована, вільного польоту 500-кілограмова протитанкова авіабомба, модернізована в науково-дослідному інституті «Пошук» в Санкт-Петербурзі, зазвичай містить 268 суббоєприпасів. В ДСНС тоді повідомили, що знайшли 253 однотипні бойові елементи. На цю різницю в кейсі з Біленького та Затоки звернула увагу в своєму звіті за березень правозахисна організація Truth Hounds. Її аналітики зауважили:
«Безвідносно до наявності військових об’єктів чи відстані до них, використання зброї невибіркової дії (касетні боєприпаси та запалювальна зброя), особливо коли йдеться про збройні дії у міських умовах, може вважатися як мінімум невибірковою атакою, що завдає непропорційної шкоди цивільному населенню. Такі атаки не лише порушують МГП, але й складають воєнний злочин у розумінні українського національного законодавства та Римського статуту Міжнародного кримінального суду».
Також в Truth Hounds зазначили, що за період з 24 лютого до 5 березня 2022 року війська РФ застосовували неконвенційну зброю невибіркової дії у різних містах України – в Харкові, на Чернігівщині, в Покровську на Донеччині. Найчастіше в об’єктив свідків потрапляли снаряди РСЗВ БМ-30 «Смерч».
Протягом кількох днів поспіль на початку березня торік під обстріл касетною зброєю потрапляв Миколаїв. В Інгульському районі та мікрорайоні Ракетне Урочище піротехніки вилучили чотири касетні елементи та десять корпусів реактивної системи залпового вогню «Смерч».
Зі РСЗВ «Смерч» з використанням касетних боєприпасів тоді ж був обстріляний найстаріший в Україні зоопарк – Миколаївський, свідчить Українська Гельсінська спілка з прав людини за результатами документування воєнних злочинів.
Загалом за перші п’ять тижнів повномасштабної війни російські збройні сили щонайменше 24 рази застосовували у населених пунктах України заборонені касетні боєприпаси. Про це заявила верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет.
За 5 місяців війни (з лютого до липня) лише в Миколаєві та Миколаївській області йдеться принаймні про 60 епізодів використання армією РФ касетних засобів ураження. Це – дані УГСПЛ.
Конвенція забороняє використовувати, передавати, виготовляти, накопичувати касетну зброю
У міжнародному гуманітарному праві одним із договорів першого десятиліття XXІ сторіччя була Конвенція про касетні боєприпаси (Convention on Cluster Munitions). Її було вироблено під час процесу в Осло та прийнято в Дубліні. Від 2008 року до Конвенції приєдналися загалом 123 держави: 110-ть ратифікували, іще 13 держав підписали. Конвенція вимагає знищити наявні запаси касетної зброї протягом 8 років з моменту отримання державою статусу учасниці, а впродовж десяти років розчистити території, забруднені залишками вибухонебезпечних касетних боєприпасів, надати допомогу постраждалим тощо.
Ані Росії, ані України серед держав-учасниць Конвенції немає. Так само до договору не приєдналися, скажімо, США, Китай, Ізраїль, Естонія.
Саме з Естонією, яка від 1990-х років має на балансі касетні боєприпаси німецького виробництва, Україна проводила переговори про постачання касетного озброєння, розповів в інтерв’ю ERR міністр оборони Ханно Певкур. Він зазначив, що для цього Естонія повинна отримати підтримку країни-виробника зброї – Німеччини.
Видання ERR наводить коментарі стосовно касетних засобів ураження військового та правника. Так, начальник відділу Сил оборони Естонії підполковник Каарель Мяесалу в якості плюса касетної зброї називає великий радіус ураження, проте вважає її примхливою. «Вона ефективна при використанні на абсолютно рівній місцевості, снаряди не повинні падати на заболочену або засніжену поверхню», – зазначив він.
Професор міжнародного права Талліннського університету Рене Вярк наголошує: при тому, що в густонаселених районах застосування касетних снарядів і бомб заборонено, «використання таких боєприпасів для придушення сил противника на відкритій місцевості може бути цілком виправданим, оскільки збройні сили є легітимними цілями для ударів».
Під час Мюнхенської безпекової конференції в лютому 2023 року позицію України щодо касетної зброї висловив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. «Ми розуміємо, що ці снаряди є дискусійним питанням у світі. Ми не є частиною Конвенції, яка забороняє їх використання. Тому легально – жодних перешкод. І якщо ми отримаємо снаряди, вони будуть використані виключно проти російських військових сил», – сказав очільник зовнішньополітичного відомства.
Чим касетні боєприпаси небезпечні безпосередньо для цивільного населення? Як довго зберігається така небезпека? Що розповідають свідки застосування «касет» на Миколаївщині? Слухайте в аудіоподкасті.