— Впровадження яких змін у сфері корпоративного права юристи очікують у 2021 р.?
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Перш за все, це реалізація правил контрольованих іноземних компаній (далі — правила КІК, правила). Нагадаємо, 16 січня 2020 р. Верховна Рада прийняла Закон України № 466-IX, що стосується змін податкового законодавства та впровадження правил КІК. Вони передбачають обов'язок українських резидентів, які володіють компаніями в інших країнах, платити в Україні податок з нерозподілених прибутків таких компаній. Проте наприкінці того ж 2020 р. ми отримали їх відтермінування на рік, до 1 січня 2022 р. Хоча багато клієнтів вже звертались до нас за консультаціями стосовно виконання правил, структурування чи реструктурування іноземних компаній або реалізації ризикових активів. У нас зберігається стійке відчуття, що відтермінування буде продовжуватись до 2023-2024 рр., а значить, Україна поки не стане більш прозорою юрисдикцією для компаній і активів. Нерозривно пов'язане з цим і очікування прийняття положення про фінансову звітність КІК, яке передбачить порядок подання інформації про структуру компаній в Україні та оновлення даних стосовно бенефіціарів. Проте Міністерство фінансів України це положення досі не затвердило.
— Які найбільш поширені проблеми зберігаються в царині корпоративного права?
— Насправді їх багато, і зазвичай вони комплексні. Наприклад, існує запит на повернення активів в Україну. Люди готові відмовитись від володіння корпоративними правами в сумнівних юрисдикціях. Але у нас все ще зберігається низький рівень бізнес- клімату за високого рівня тиску правоохоронних органів та рейдерства. Також українське законодавство все ще не має достатньо гнучких корпоративних інструментів, поширених на Заході. На такі моменти реагує білоруський бізнес, що частково перебирається в Україну. Тобто команда ІТ-спеціалістів буде базуватись в Україні, а корпоративна структура буде побудована на Кіпрі чи в інших зручних юрисдикціях.
Незважаючи на те, що за останні роки були прийняті вагомі зміни стосовно акціонерних товариств (далі — АТ) та товариств з обмеженою відповідальністю, у нас все одно надзвичайно важко реалізувати опціони чи інші інструменти для заохочення працівників. Створення АТ, випуск акцій, вихід на ринок цінних паперів — в Україні шлях занадто складний та малогнучкий. Заведення інвестицій в нашу країну — теж процес непростий. Класичними інструментами тут залишаються позики з заставою частки в статутному капіталі. Ринок акцій — мертвий. Гнучкі інструменти на кшталт передачі грошей під зобов'язання або отримання частки, оцінка якої буде здійснена в майбутньому, в Україні поки не запроваджені. Крім того, в нас досі немає системного документа у сфері оцінки корпоративних прав, особливо, якщо частина з них є ІР. І це створює додаткові труднощі, якщо партнери хочуть поділити бізнес або один з них хоче забрати свою частку чи, принаймні, отримати гідну компенсацію. Також все більш гостро стоїть питання прийняття законодавства про криптоактиви — воно досі залишається на етапі розмов та обговорень. І таких прикладів ще багато.
— Чи підвищиться рівень корпоративного законодавства після проведення рекодифікації цивільного законодавства та скасування Господарського кодексу України?
— Можливо, адже завжди простіше працювати, коли в тебе все зібрано в одному нормативно- правовому акті. Це нормальна практика, коли норми, що регулюють одну сферу відносин, зібрані в одному акті. Частина норм Господарського кодексу України (далі — ГК) прямо дублюють аналогічні норми Цивільного кодексу України (далі — ЦК), тому сенсу існування Господарського кодексу я не бачу. Хоча більше ми все ж працюємо не з кодексами, а законами про ТОВ і АТ.
— На Заході існують різні корпоративні форми суб'єктів господарювання, аналогій яких в Україні немає. Чи доцільно впровадити деякі з них у нас?
— Для запуску стартапів нам дійсно бракує аналогії Limited Partnership. Є аналогія — це договір про спільну діяльність, але варто заглибитись у податкове регулювання, як приходить розуміння фактичної неможливості роботи цього інструменту. В Україні органи влади не готові сприйняти утворення, яке не має статусу юридичної особи, та застосовувати до нього загальні правила оподаткування. Нашій країні насправді варто почати зі спрощення правил регулювання АТ, адже для компаній, котрі шукають інвестиції для запуску інноваційних стартапів, було б надзвичайно комфортно залучати кошти через продаж акцій чи інших цінних паперів.