Станом на сьогоднішній день українське законодавство про захист економічної конкуренції не має у своєму «портфоліо» офіційного документа, який би чітко визначав систему, методи та принципи визначення обсягу штрафів органами Антимонопольного комітету України (далі – «АМКУ») за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Водночас наша держава повинна розробити такий нормативний документ відповідно до положень Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Проект Закону про внесення змін до законодавства про захист економічної конкуренції щодо визначення органами АМКУ обсягу штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції №2431 від 19.03.2015 (далі – «законопроект») є першим концептуальним кроком у виконанні Україною взятого на себе зобов’язання, крок другий – розробка та прийняття офіційного документа, який комплексно регулюватиме калькуляцію розмірів штрафів АМКУ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Слід справедливо констатувати, що запропонована законопроектом концепція розрахунку обсягу штрафів на основі Методики з розрахунку обсягу штрафів АМКУ за порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі – «Методика») не є новелою у практичній площині діяльності АМКУ. Так, ще на початку 2000-х рр. АМКУ було розроблено Тимчасові рекомендації щодо визначення орієнтовного розміру штрафу за здійснення економічної концентрації без отримання попередньої згоди (дозволу) органу АМКУ у випадку відсутності негативних наслідків для конкуренції (далі – Тимчасові рекомендації). На думку автора, Тимчасові рекомендації були пілотним проектом, який, в свою чергу, після певного періоду тестового практичного застосування органами АМКУ підлягав доопрацюванню та фіналізації, після чого планувалося надання Тимчасовим рекомендаціям статусу офіційного документа шляхом його реєстрації у Міністерстві юстиції України. Однак Тимчасові рекомендації так і не набули статусу офіційного документа та залишилися лише для внутрішнього користування працівників АМКУ. Беручи до уваги навіть неофіційний статус Тимчасових рекомендацій, сам факт наявності такого документа дає логічні підстави стверджувати, що його положення враховуються АМКУ під час накладення штрафних санкцій на суб’єктів господарювання. Викладене вище свідчить про системний практичний підхід АМКУ в питанні накладення штрафів за здійснення концентрації без отримання попереднього дозволу АМКУ, якщо наявність такого дозволу була необхідною. На жаль, Тимчасові рекомендації не є публічним документом.
Розроблення, погодження та прийняття Методики у майбутньому буде досить складним та тернистим процесом, який потребуватиме залучення не тільки висококваліфікованих кадрів АМКУ, а також провідних юристів-практиків у сфері захисту економічної конкуренції. Методика буде досить складним системним документом, оскільки вона буде покликана регулювати підходи до визначення обсягів штрафів за різні види порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Безумовно, кожний вид порушення утворює окремий сегмент, що потребуватиме специфічного підходу до визначення основних критеріїв, які впливатимуть на калькуляцію обсягу штрафів. Автор вважає, що основоположним базисом калькуляції, на який буде спиратися Методика, є врахування таких критеріїв щодо потенційного порушника:
- обсяг чистого доходу (виручки) суб’єкта господарювання за рік, який передує року, в якому накладається штраф;
- результат, вплив та наслідки порушення для конкуренції на території України;
- частота вчинення суб’єктом господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції у певному сегменті;
- конкурентне становище суб’єкта господарювання на певному ринку (ринках);
- стосунок суб’єкта господарювання до вчиненого порушення (визнання/невизнання);
- рівень співпраці суб’єкта господарювання із АМКУ під час розгляду справи про порушення.
Інновацією законопроекту є право суб’єкта господарювання оскаржити до господарського суду рішення органів АМКУ щодо накладення штрафу та/або встановлення зобов’язання щодо усунення наслідків порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Законопроект також передбачає, що за результатами розгляду конкретної заяви, господарський суд може:
- залишити визначений рішенням органу АМКУ обсяг штрафу та/або встановлене зобов’язання щодо усунення наслідків порушення законодавства без змін;
- зменшити визначений рішенням органу АМКУ обсяг штрафу;
- змінити встановлене рішенням органу АМКУ зобов’язання щодо усунення наслідків порушення законодавства;
- визнати недійсним рішення органу АМКУ щодо накладення штрафу та/або встановлення зобов’язання щодо усунення наслідків порушення законодавства.
Передбачено, що під час розгляду господарським судом заяви суб’єкта господарювання, він буде керуватися, зокрема, вже зазначеною вище Методикою.
Слід зазначити, що законопроект передбачає надання можливості суб’єкта господарювання, що визнав вчинення ним порушення законодавства під час розгляду справи органами АМКУ, оскаржувати рішення органу АМКУ у справі повністю або частково під час розгляду справи господарським судом. На думку автора, зазначена вище можливість буде широко застосовуватися на практиці, оскільки сам факт визнання суб’єктом господарювання вчинення порушення не буде основоположним та вирішальним чинником у разі визначення обсягу штрафу органами АМКУ.