Свого навчайтесь, і чужого…

Мною не підтримується ідея створення такого суду в Україні — ми вже чули про «інвестиційних нянь», «інвестиційні суди», ще слід додати до цього списку «окремий суд на принципах загального права» — і сприятливий інвестиційний клімат з'явиться сам. Дійсно?

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

Потреба в такому суді в Казахстані сформувалася не на рівному місці: (і) Казахстан як 9-та країна у світі за площею із найбільшою економікою у Центральній Азії претендує на роль інвестиційного хаба Євразії — звідси й ідея створення Міжнародного фінансового центру Астани (МФЦА), а також суду і Міжнародного арбітражного центру на процесуальних принципах і нормах загального права, (іі) влада Казахстану послідовно реалізує численні регуляторні, промислові, податкові та торгові реформи, які поряд із стабільною і зрозумілою державною політикою та багатими покладами корисних копалин є запорукою сталого економічного розвитку, (ііі) для запровадження такої інституції, як суд і арбітраж на принципах загального права, прийнято конституційний закон, який визначив особливий правовий режим на території МФЦА, (іv) із 2015 р. проводилася цілеспрямована і системна робота по підготовці створення такого суду, вивчаючи і відбираючи кращий іноземний досвід та залучаючи кращі кадри (див. В 88 Лорд Вульф Суд МФЦА: Настоящее и будущее. Под редакцией Кристофера Кэмпбелл-Холта. — НурСултан: Суд МФЦА, 2019 г. — 308 стор.). Тобто суд було створено не сам по собі, а як частину глобального плану по диверсифікації національної економіки і залученню іноземних інвестицій, а також на базі МФЦА для підтримки його статусу і ролі як локомотива розвитку комерції.

Україна ж може похвалитися хіба що черговою олімпійською спробою реформувати власну судову систему, не завершивши численні попередні реформи. Тотальна нестача суддів, постійні скандали довкола формування суддівського корпусу, а також нескінченні спроби впливати на роботу вищої суддівської інстанції (зміна кількості суддів та розміру їх заробітних плат, зміна порядку оскарження судових рішень (встановлення так званих «касаційних фільтрів») не додають оптимізму щодо доцільності запровадження ще одного «дійсно незалежного» окремого суду.

Отже, відповідаючи па питання, чи потрібен для вітчизняних юридичних осіб такий суд, можна задати зустрічні запитання, які лише додадуть гостроти дискусії: частиною якого глобального плану із розвитку України є створення такого суду і на базі чого буде створено такий суд? Тому ідея створення такої собі «суддівської оази» посеред колапсуючого державного правосуддя без оцінки і зваження передумов, оточуючих факторів і наслідків його створення, м'яко кажучи, дивна.

Можливо, хтось із опонентів, хто виступить за створення такого окремого суду, наведе такий аргумент на його підтримку, що такий суд буде виконувати освітню місію, «благотворно» впливаючи на оточуючу правову екосистему. У відповідь пропоную ознайомитися, скільки було проведено освітніх заходів численними структурами, які підтримують реформи у сфері правосуддя (USAID, Рада Європи тощо). Цифра і кількість залучених до участі, шановний читачу, тебе водночас і порадує, і збентежить. Після цього виникне питання: а результати де? Точно таке питання виникне і у мене у випадку створення такого суду: а як освітня місія такого суду допоможе швидко і ефективно захистити мої права у судах загальної юрисдикції, наприклад, у Вишгородському міськрайонному суді, де станом на січень 2020 р. із 8 суддів за штатом працювали 3, і справи призначаються через дев'ять місяців після їх реєстрації? Може, все ж спробувати для початку призначити суддів у районні суди і не втручатися у роботу тільки-но створеного Верховного Суду? Пряму заборону створення особливих і надзвичайних судів також ніхто не відміняв.

Пропоную також провести нескладні порівняння і зробити наглядну картинку: наскільки підвищилася купівельна спроможність населення у Казахстані або як змінився індекс інвестиційної привабливості Казахстану і як це вплинуло на наповнення державного бюджету Казахстану із дати створення суду і арбітражу при МФЦА (1 січня 2018 р.)? Думаєте, взаємозв'язки неочевидні? Але навіщо тоді запроваджувати такі інституції, як не для того, щоб вищеназвані або інші показники змінювалися у кращий бік? Правосуддя — це не «річ у собі».

Отже, спочатку поважна, об'єктивна і незалежна судова система України разом із розвинутою системою комерційного арбітражу забезпечить справедливий і передбачуваний процес вирішення всіх спорів без винятку. Міжнародні сторони, які беруть участь у таких судах, можуть бути впевнені, що їх спори будуть вирішені по суті незалежно від національності, партійної приналежності, релігії тощо. Саме це має ключове значення для укріплення довіри бізнес-середовища і підтримки системи міжнародної торгівлі та інвестицій.

Ну, а далі можна підніматися сходинками вище: інвестиційний суд на принципах загального права, у складі якого будуть вважати за честь працювати висококваліфіковані представники різних юрисдикцій: британської, американської, французької, німецької тощо.