Терміном NGO прийнято охоплювати кілька форм здійснення некомерційної діяльності. Характерними ознаками NGO можна назвати такі: 1) особлива мета діяльності — благодійна, гуманітарна; 2) неприбутковий статус; 3) залучення до діяльності волонтерів.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Зараз в Україні доступні такі організаційні форми для діяльності NGO:
1) через громадське об’єднання (громадська організація чи спілка);
2) через благодійну організацію (благодійний фонд, благодійне товариство, благодійна установа);
3) шляхом утворення відокремленого підрозділу (у формі філії чи представництва) іноземною неурядовою організацією. Відокремлені підрозділи не є окремими юридичними особами, вони забезпечують діяльність іноземних організацій в Україні відповідно до затвердженого положення (статуту).
Під час обрання безпосередньо організаційної форми необхідно враховувати такі фактори:
1. Мета діяльності. Мета діяльності NGO є ключовою для визначення оптимальної форми здійснення діяльності. Від поставлених цілей і змісту залежить набір інструментів, який буде необхідний (зокрема, необхідність ввезення гуманітарної допомоги, отримання фінансування від широкого кола суб’єктів).
2. Хто буде засновником та які мають бути враховані особливості управління. Так, створення благодійного товариства чи громадського об’єднання потребує наявності принаймні двох засновників. Вимоги до засновників/учасників організації та наявності органів управління (їхньої компетенції) визначені у законах України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», «Про громадські об’єднання».
3. Якою буде структура надходжень і витрат для забезпечення статутної діяльності. Зокрема, необхідно враховувати, що відокремлені підрозділи не є самостійними юридичними особами, отже, деякі операції (наприклад, надходження від третіх осіб) можуть бути для них недоступні чи суттєво обмежені. Благодійні організації, відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», мають дотримуватися обмеження у 20% на адміністративні витрати від загального обсягу своїх надходжень.
На жаль, податкове законодавство України не розрізняє у статусах відокремлені підрозділи комерційних і некомерційних (неурядових) організацій, вони не можуть отримати статус неприбутковості.
4. Необхідність залучення волонтерів та іноземців до роботи. Відокремлені підрозділи можуть запрошувати до себе іноземних фахівців, що дає змогу отримувати документи для законного перебування в Україні на підставі такого запрошення, оформлення їх на роботу не потребує отримання дозволу на застосування праці, а для офіційного прийняття на роботу в громадську організацію чи благодійний фонд такий дозвіл знадобиться. Якщо NGO має намір залучати у свої проєкти волонтерів (відповідно до Закону України «Про волонтерську діяльність»), вона може звернутися до Національної соціальної сервісної служби України для включення у перелік установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів для провадження волонтерської діяльності на території України.
5. Структура власності. Інформація про фізичних осіб, які наділені повноваженнями приймати рішення щодо юридичної особи, має бути викладена схематично, у разі NGO доволі часто такими особами є члени керівних органів, які не є КБВ.
Обравши форму, яка буде найефективнішою для досягнення мети, цілей і завдань організації, можна приступати до реєстраційних формальностей.
Для проведення реєстрації створення NGO необхідні такі документи: 1) формалізоване рішення про створення (протокол, рішення); 2) положення (статут); 3) документи, які підтверджують надання повноважень для представництва інтересів під час реєстрації.
Під час підготовки внутрішніх положень необхідно врахувати законодавчі обмеження для неприбуткових організацій (наявність заборони розподілу прибутків, порядку передачі майна у разі ліквідації) та функціональних обмежень залежно від типу NGO, у положенні (статуті) має бути визначено функції та сфери діяльності, органи управління. Зокрема, щодо благодійних організацій відповідні положення передбачені у Законі України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», щодо громадських об’єднань — у Законі України «Про громадські об’єднання», щодо відокремлених підрозділів (філій, представництв) — у Цивільному кодексі України. Також що детальніше буде визначено напрями діяльності NGO, то простіше буде проходити процедури перевірки податковими органами та аудити.
Документи, складені та засвідчені відповідно до законодавства інших держав, мають бути легалізовані (через консульську легалізацію чи шляхом проставлення апостилю), для використання їх в Україні обов’язково буде необхідний офіційний переклад.
Реєстрація благодійних організацій і відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій має ширший перелік уповноважених суб’єктів — рішення щодо їх реєстрації, реєстрації змін тощо можуть бути прийняті не лише уповноваженими представниками Міністерства юстиції України, а й нотаріусами.
Особливість реєстрації створення відокремленого підрозділу неурядової організації також полягає у тому, що представляти самого нерезидента під час першої реєстрації може виключно суб’єкт первинного фінансового моніторингу, який здійснює свою діяльність одноособово. До таких осіб належать адвокати й фізичні особи — підприємці. Це специфічне обмеження, запроваджене нещодавно.
Реєстраційні дії пришвидшуються, для реєстрації відокремленого підрозділу іноземної юридичної особи потрібно п’ять робочих днів (для порівняння, до вересня 2024 року — до 20 робочих днів). Реєстрація громадських об’єднань відбувається протягом трьох робочих днів, а благодійних організацій — протягом 24 годин.
Одне з питань, які часто виникають під час роботи з NGO — необхідність розкриття структури власності. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначає обов’язок усіх юридичних осіб розкривати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Громадські, благодійні організації, відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій також мають надавати й підтримувати в актуальному стані таку інформацію, навіть попри те, що у багатьох випадках це нелогічно з огляду на специфіку діяльності та структуру управління NGO.
Реєстрація змін
Процедура реєстрації змін до відомостей про NGO аналогічна процедурі реєстрації. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» визначає перелік документів, які мають бути надані.
На жаль, наразі цим Законом окремо не визначено переліків документів для всіх випадків змін щодо благодійних організацій, тому на практиці, коли виникають питання необхідності оформлення певних рішень і їх подальшої реєстрації, інколи доводиться застосовувати положення за аналогією.
Необхідність перенесення даних до ЄДР для філій і представництв
З вересня 2024 року згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави» всі види реєстраційних дій усіх видів відокремлених підрозділів здійснюються за однаковою процедурою.
Так, історично склалося, що постійні представництва комерційних організацій реєструвалися через міністерство, яке опікувалося питаннями забезпечення економічного розвитку та торгівлі (найменування самого органу періодично змінювалося), тоді як відокремлені підрозділи неурядових організацій за іншою процедурою реєструвалися безпосередньо через Міністерство юстиції України. Окремого уніфікованого реєстру для таких суб’єктів оформлено не було. Мін’юст має перенести дані про всі відокремлені підрозділи до ЄДР (проте передбачено, що необхідною умовою для перенесення даних самим Міністерством є наявність спеціального програмного забезпечення). Кінцевий строк для завершення таких дій не визначений.
На практиці, коли зараз представництву чи філії необхідно зареєструвати зміни до відомостей щодо себе, вони мають спершу перевірити, що відомості щодо них вже перенесені, і лише після цього проводити реєстраційні дії.
Є окрема процедура — «перенесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань відомостей про наявні і зареєстровані філії та представництва юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземних держав», затверджена постановою Кабінету Міністрів України №1004 від 3 вересня 2024 року. Зареєстрований відокремлений підрозділ може звернутись із заявою для включення таких відомостей у ЄДР. На практиці відсутність інформації про філії та представництва у ЄДР призводить, зокрема, до того, що вони технічно не мають можливості користуватися публічними послугами через портал «Дія» (наприклад, щодо бронювання своїх працівників).
Ліквідація
Процедурні питання ліквідації NGO визначені у загальних рисах у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб» і Цивільному кодексі України.
Ліквідація діяльності NGO відбувається за правилами, які стосуються всіх юридичних осіб і зазвичай здійснюється у такі етапи:
1) оформлення рішення про початок процедури припинення діяльності;
2) власне ліквідаційна процедура та зняття з обліку в контролюючих органах;
3) реєстрація припинення.
Так, на першому етапі відбувається прийняття рішення про припинення діяльності (добровільно чи примусово за рішенням контролюючого органу, суду). Обов’язково має бути визначена уповноважена особа (або комісія) для забезпечення проходження процедури ліквідації, перевірок і процедури зняття з обліку, строків для пред’явлення кредиторами вимог. Також у разі припинення діяльності благодійної організації майно, яке залишається після розрахунку з усіма кредиторами та погашення усіх зобов’язань, має бути передано одній чи декільком іншим благодійним організаціям (або до державного бюджету). Щодо громадських об’єднань такого обмеження у законодавстві прямо не передбачено.
Рішення про ліквідацію реєструється, відповідна інформація відображається у ЄДР і починається процедура припинення.
Зазвичай строк для пред’явлення вимог кредиторами становить не менше двох і не більше шести місяців. За цей час ліквідатор проводить процедури інвентаризації майна, підготовки ліквідаційного балансу, звільнення працівників, розрахунків із ними, забезпечує підготовку та подання ліквідаційної звітності.
У разі відсутності заборгованості у NGO за зобов’язаннями ліквідатор закриває рахунки та подає документи до Державної податкової служби, Пенсійного фонду України для зняття з обліку. При ліквідації відокремленого підрозділу задоволення вимог кредиторів може відбуватися також за рахунок майна самої іноземної юридичної особи.
До зняття з обліку контролюючі органи проводять перевірку NGO як платника податків (з питань належного нарахування та сплати податків, подання звітності). Кінцевим результатом є довідка про зняття NGO як платника податків з обліку, ця інформація безпосередньо доступна державним реєстраторам.
Далі ліквідатор має передати документи для зберігання в державний архів, який має видати довідку про прийняття документів на довгострокове зберігання. Цей документ подається державному реєстратору для проходження третього етапу — власне припинення.
Після проведення цієї реєстраційної дії NGO вважається припиненим.
У разі, якщо майна NGO недостатньо для виконання усіх його зобов’язань перед кредиторами, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такого громадського об’єднання відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.
Українське законодавство останнім часом вдосконалюється у сфері регулювання діяльності NGO, оскільки їхня кількість суттєво зросла та є потреба попереджати випадки можливого зловживання таким статусом.