Початок повномасштабних бойових дій на території України та запровадження в країні воєнного стану одномоментно вплинуло на всі сфери суспільного життя, в т.ч. на здійснення правосуддя. Відтак, влада змушена оперативно реагувати на виклики часу та, окрім іншого, знаходити баланс між можливістю реалізації права громадянина на доступ до суду в нових умовах та запобіганням загрози життю та здоров’ю суддів і учасників судового процесу. Отож, давайте з'ясуємо, яким чином здійснюється правосуддя в умовах війни, як відбуваються судові засідання, які справи розглядаються та в якому порядку, а також як контактувати з судами в нових реаліях.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Як працюють суди в умовах воєнного стану
По-перше, ст. 26 Закону України №389-VIII від 12.05.2015 р. «Про правовий режим воєнного стану» закріплено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Разом з тим, у разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Схоже за змістом положення міститься і у ч. 7 ст. 147 Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 р. «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду.
Так, за інформацією, розміщеною на веб-сайті Державної судової адміністрації України, станом на 26.03.2022 р. 136 апеляційних та місцевих судів (20% загальної кількості) не здійснюють правосуддя у зв’язку з перебуванням у зоні бойових дій, а 48 судів (7%) розташовані на тимчасово непідконтрольних українській владі територіях. Пошкоджені або повністю зруйновані на сьогодні 35 приміщень судів (5% загальної кількості), 3 з яких зруйновані повністю.
У зв’язку з цим на офіційному веб-сайті Верховного Суду та сторінці Верховного Суду в соціальній мережі Facebook щотижня оновлюється карта територій України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції, а також зазначається про зміну територіальної підсудності судів. Зокрема, у зв’язку з проведенням бойових дій на території України (Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Миколаївська, Запорізька, Херсонська Донецька, Луганська області) станом на 06.04.2022 р. змінено територіальну підсудність вже 128 судів. Їх повний перелік можна знайти за посиланням. 08.04.2022 р. змінено територіальну підсудність ще 2 судів (Красноармійського міськрайонного суду Донецької області та Барвінківського районного суду Харківської області). Справи, які розглядались у цих судах, передані на розгляд іншим судів, які знаходяться в більш безпечних регіонах. Такі справи підлягатимуть повторному авторозподілу в «нових» судах, а їх розгляд буде розпочато спочатку.
Як свідчать статистичні дані, за період з 24.02 по 28.03.2022 р. судами ухвалено та надіслано до Єдиного державного реєстру 252 557 судових рішень, з них лише 206 ухвалено Вищим антикорупційним судом.
Наразі доступ учасників справ до Єдиного державного реєстру судових рішень та сервісу «Стан розгляду справ» на офіційному веб-сайті «Судова влада України» тимчасово призупинено. Минулого тижня на веб-сайті Державної судової адміністрації України повідомлено про відновлення доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, однак тільки тим особам, які будуть зазначені у списках голів судів та керівників правоохоронних органів, а також членам Вищої ради правосуддя. Разом з тим, повідомляється, що повний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень поки буде обмежений для працівників апарату судів, секретаріату Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також для суддів тих судів, територіальна підсудність справ яких змінена.
По-друге, 02.03.2022 р. Рада суддів України надала рекомендації, що збори суддів відповідного суду визначають особливості його роботи, виходячи з поточної ситуації у конкретному регіоні. У разі неможливості скликати і провести збори відповідні рішення ухвалюються головою суду або особою, яка виконує його обов’язки. При цьому у разі загрози життю, здоров’ю та безпеці відвідувачів, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
З огляду на це, станом на сьогодні на офіційних веб-сайтах судів (у вкладках «Прес-центр» — «Новини та події») розміщено оголошення про те, чи здійснюється допуск учасників справи до приміщення суду, чи відбувається розгляд справ та яким чином тощо. При цьому з метою забезпечення безпеки учасників судового процесу і відвідувачів судів на період дії воєнного стану обмежено допуск у судові засідання осіб, які не є їх учасниками.
Які справи розглядаються та як проводяться судові засідання
Це залежить від багатьох факторів. По-перше, справи розглядаються тільки тими судами, які знаходяться на територіях, де не ведуться активні бойові дії та які не окуповані. По-друге, чи розглядається справа, залежить від виду судочинства, процесуальної поведінки учасників справи, наявності у суду технічної можливості для проведення судового засідання у режимі відеоконференції тощо.
Щодо розгляду справ у порядку адміністративного, цивільного та господарського судочинства, то більшість справ відкладаються у разі подання учасником справи клопотання про відкладення або неявки в судове засідання хоча б одного з учасників. Пояснюється це тим, що велика кількість людей нині залучені до роботи на об’єктах критичної інфраструктури або вступили до лав Збройних Сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройній агресії проти України, а відтак, не завжди мають можливість завчасно підготувати клопотання про відкладення розгляду справи та направити його на адресу суду.
Винятком є випадки, коли усі учасники справи надали письмову згоду на розгляд справи за їх відсутності, або ж випадки розгляду справи в порядку письмового провадження, або ж проведення судового засідання у режимі відеоконференції за умови, що у суду та всіх учасників судового процесу є така технічна можливість і вони беруть участь у судовому засіданні. Разом з тим, хоча про можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції суд повідомляє учасників справи при постановленні ухвали про відкриття провадження, радимо все ж уточнювати щоразу перед поданням такого клопотання, чи наявна наразі у суду можливість забезпечити проведення судового засідання у режимі відеоконференції, зокрема чи є доступ до інтернету.
Що стосується кримінального судочинства, то 02.03.2022 р. Рада суддів України надала рекомендації щодо необхідності зосередитись на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою) та вважати за неможливе відкладення судових засідань, на яких має розглядатись питання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, 03.03.2022 р. Верховним Судом оприлюднено лист №2/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», адресований для врахування в роботі та доведення до відома суддів судів першої та апеляційної інстанцій, відповідно до якого:
- усі клопотання, які надходять на розгляд слідчих суддів, мають розглядатись у межах строків, установлених КПК України, однак за можливості невідкладно;
- у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його може бути передано на розгляд іншого судді, визначеного в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України, або розглянуто головуючим, а за його відсутності — іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально;
- якщо учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток, можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв’язку за допомогою інших засобів;
- як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного з належною мотивацією такої процедури розгляду.
Більше того, у випадку тимчасової зміни підсудності суду клопотання про обрання, зміну або скасування заходів забезпечення кримінального провадження продовжують розглядатися за умови можливості функціонування переміщеного суду в новій місцевості та забезпечення сталого зв’язку зі слідчим ізолятором, в якому утримується людина.
При цьому судді вже повідомляють про труднощі при проведенні невідкладних судових розглядів, оскільки не завжди можна встановити відеоконференцзв'язок з підозрюваними, які тримаються під вартою, або забезпечити явку захисника, який не може прибути в судове засідання у зв’язку з загрозою його життю та здоров'ю, а його участь є обов'язковою, що зумовлює необхідність залучення адвоката з центру безоплатної правової допомоги.
Як комунікувати з судами в умовах воєнного стану
Перед поданням будь-яких клопотань, заяв по суті справи, інших процесуальних документів радимо уточнювати в конкретному суді, чи мають можливість його працівники отримувати поштові відправлення у відділенні АТ «Укрпошта» та чи працює електронна скринька суду, оскільки деякі суди у зв’язку з проведенням бойових дій на територіях, де вони розташовані, повідомляли, наприклад, про те, що їх електронні скриньки не працюють.
Існують проблеми і з комунікацією з судами в телефонному режимі. Так, на територіях, де велися активні бойові дії, телефонний зв’язок може бути відсутній у зв’язку з пошкодженням кабелів або роботою суду в дистанційному режимі. Якщо ж все-таки вдається сконтактувати з інформаційним центром або канцелярією суду, в отриманні інформації щодо стану розгляду справи, надходження нових документів, дати судового засідання або надходження справи з одного суду до іншого у зв'язку зі зміною територіальної підсудності, про що йшлося вище, може бути відмовлено з посиланням на рішення Ради суддів України від 25.03.2022 р. №11.
Як вбачається зі змісту останнього, через військову агресію росії проти України публічна інформація щодо діяльності органів державної влади, їхніх працівників, у т.ч. щодо судів та органів системи правосуддя може становити загрозу їх життю та здоров’ю, спричиняти злочини та бути загрозою національній безпеці, а тому підлягає обмеженню в силу згаданих вимог закону. З огляду на це Рада суддів України вирішила відкласти до закінчення строку дії воєнного стану в Україні надання відповідей на усі запити про публічну інформацію, які надійшли з початку введення воєнного стану в Україні — 24.02.2022 р., а у разі надходження таких запитів — направляти їх копії Службі безпеки України для ретельної перевірки осіб, які таку інформацію збирають, та переслідуваної ними мети.
Враховуючи викладене, як бачимо, правосуддя в Україні в умовах воєнного стану хоч і обмежено, проте здійснюється. Маємо надію, що незабаром ситуація в країні покращиться, і суди зможуть повноцінно працювати, що дозволить кожному громадянину реалізувати його право на доступ до суду та правосуддя, а також захистити свої порушені права та інтереси протягом розумного строку.