Через збройний напад Росії на Україну Європейський Союз запровадив спеціальний захист українців у країнах ЄС, який передбачає спрощену процедуру перетину кордону та перебування в цих країнах. У кожній країні ЄС діє національне законодавство щодо можливості отримання міжнародного захисту шляхом подання запиту на отримання притулку і набуття статусу біженця. Країни ЄС, які межують з Україною, дозволяють в’їзд усім людям, які залишають Україну у зв’язку з війною, з гуманітарних міркувань.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Статус українців, котрі покидають Україну через війну
З 2017 р. українцям не потрібна віза для в'їзду до Шенгенської зони. При перетині кордону не слід відразу визначати свій статус. Далі ви маєте 3 можливості:
1) залишатися у статусі туриста (90 календарних днів з дати в’їзду, ви повністю самостійно забезпечуєте своє перебування, не маєте права працювати);
2) подати документи на отримання статусу біженця (події в Україні є безумовною підставою для отримання такого статусу незалежно від місця проживання в Україні); процедура отримання такого статусу тривала — може займати більше півроку;
3) отримати тимчасовий захист згідно з директивою ЄС 2001/55/ЄС від 20.07.2001 р. про тимчасовий захист (статус надається відразу, без тривалих формальностей строком на рік і може бути автоматично пролонгований до 3 років. Якщо ситуація покращиться раніше, до спливу року, захист може бути припинено). Після отримання тимчасового захисту можна прибути в ту країну ЄС, де буде зручніше знайти місце проживання.
Через війну в Україні доцільніше обрати статус біженця або отримати тимчасовий захист. Розглянемо ці статуси детальніше.
Тимчасовий захист
Тимчасовий захист не означає отримання статусу біженця відповідно до Женевської конвенції про статус біженців 1951 р., який надає права, аналогічні посвідці на проживання. Втім, особи, які отримали тимчасовий захист у ЄС, можуть у будь-який час подати заявку на отримання статусу біженця.
Тимчасовий захист спрямований на негайний захист переміщених осіб, у т.ч. тих, які втекли з зон збройного конфлікту. Хоча він не пов’язаний з міжнародним захистом, проте зменшує потребу негайно звертатися за ним, оскільки гарантує надання дозволу на проживання.
Якщо ви проживали в Україні на постійній основі і виїхали з країни, щоб уникнути війни, з 24 лютого 2022 р., ви маєте право на тимчасовий захист у будь-якій країні ЄС. У Єврокомісії прогнозують, що захисту від війни в Україні в ЄС шукатимуть від 2,5 до 6,5 млн переміщених українців. Рада ЄС на засіданні в Брюсселі 4 березня 2022 р. проголосувала запустити директиву ЄС 2001/55/EC від 20.07.2001 р. про тимчасовий захист, яка ніколи раніше не використовувалася і призначена для надання негайної допомоги та захисту біженцям через війну за спрощеним порядком.
1. Права осіб, які користуються тимчасовим захистом в ЄС
1) право на проживання на період тимчасового захисту (на 1 рік з можливістю продовження);
2) доступ до житла;
3) соціальна допомога;
4) медична допомога;
5) опіка над дітьми та підлітками без супроводу;
6) доступ до освіти для дітей та підлітків;
7) доступ до ринку праці (відповідно до політики країн ЄС на ринку праці);
8) право на відповідну інформацію про тимчасовий захист;
9) можливість отримати статус біженця в майбутньому;
10) можливість повернутися в країну громадянства в будь-який момент.
Для того, щоб скористатися цими правами, необхідно звернутися за дозволом на проживання до органів влади, які займаються питаннями тимчасового захисту. В різних державах це можуть бути різні установи, тому слід орієнтуватися на місці.
2. Особи, на яких поширюється тимчасовий захист у ЄС:
1) громадяни України, а також члени їх сімей, які проживали в країні до 24 лютого 2022 р. включно і були вимушені її залишити через війну;
2) особи без громадянства та громадяни третіх країн, які користувалися міжнародним або еквівалентним захистом в Україні, а також члени їх сімей;
3) громадяни інших країн, які не є громадянами України, та особи без громадянства, які можуть довести, що вони легально проживали в Україні на підставі чинного дозволу на постійне проживання і не можуть безпечно повернутися до країни свого походження, мають право на тимчасовий захист ЄС або відповідний національний захист залежно від країни, в якій вони перебувають;
4) держави-члени можуть поширити тимчасовий захист на осіб, які виїхали з України до 24 лютого 2022 р. через посилення загрози або опинилися на території Європейського Союзу (наприклад, через відпустку або роботу) до цієї дати та внаслідок збройного конфлікту не можуть повернутися в Україну.
3. Процедура отримання тимчасового захисту в ЄС
Введення тимчасового захисту в дію
Необхідно подати запит до національних органів країни на отримання дозволу на проживання для тимчасового захисту, а далі слідувати вказівкам у рамках національного процесу. Цей процес включатиме реєстрацію ваших даних і підтвердження того, що на вас поширюється тимчасовий захист, і що жодне з положень про виключення не застосовується у вашій ситуації.
Строк дії тимчасового захисту
До 4 березня 2023 р. Якщо причини надання тимчасового захисту не зникнуть, він буде автоматично подовжений на 6 місяців двічі, тобто до 4 березня 2024 р. Якщо причини залишаються і надалі, Європейська комісія може запропонувати Раді продовжити тимчасовий захист ще на рік, тобто до 4 березня 2025 р.
Дія тимчасового захисту
Якщо особа виїжджає з України через війну з Росією, вона зможе подорожувати до інших країн ЄС. Якщо особа є громадянином третьої країни, треба перевірити, чи є країна її походження в списку третіх країн, громадяни яких звільнені від візових вимог. Громадяни України, які подорожують згідно безвізового режиму, мають право вільно пересуватися в межах Європейського Союзу після в’їзду на його територію протягом 90 днів. На цій основі ви можете вибрати державу-член ЄС, у якій хочете скористатися правами на тимчасовий захист, і приєднатися до своєї родини чи друзів у державі-члені ЄС, де вони перебувають.
Після того, як держава-член надала вам тимчасовий захист, ви все ще маєте право подорожувати в межах Європейського Союзу до 90 днів протягом 180-денного періоду, але скористатися правами, отриманими від тимчасового захисту, зможете лише в державі-члені, яка надала дозвіл на проживання. Однак інша держава-член на дискреційній основі може вирішити видати вам інший дозвіл на проживання.
Важливо: директива про тимчасовий захист діє у всіх країнах-членах ЄС, крім Данії. Тимчасовий захист не застосовується в країнах Шенгенської зони, які не є членами ЄС: в Швейцарії, Норвегії, Ліхтенштейні, Ісландії.
4. Обмеження при отриманні тимчасового захисту
Обмежень для осіб, на який поширюється захист, немає. Втім, варто брати до уваги, що є особи, на яких тимчасовий захист не поширюється. Це, зокрема:
1) особи без громадянства або громадяни третіх країн, які не мали дозволу на постійне проживання в Україні, якщо їхня батьківщина є безпечною країною;
2) громадяни України — сезонні працівники, студенти по обміну, що перебувають у країнах ЄС.
Статус біженця
Статус біженця в країнах ЄС застосовують до людей, яких переслідують індивідуально через соціальну, політичну, расову належність. Це індивідуальне право, яке надається після спеціального адміністративного та юридичного процесу, що визначає, чи є у вас обґрунтована небезпека бути переслідуваними.
Отримувати статус біженця має сенс у тому випадку, якщо ви плануєте й далі жити в ЄС. Подати заявку на отримання статусу біженця можна під час в’їзду в країну, повідомивши офіцера прикордонної служби. На час розгляду заяви необхідно залишатися в країні, в якій вона була подана.
На визнання статусу біженця можна чекати багато місяців. У цей час (приблизно півроку) вилучають паспорт, тому неможливо виїхати з країни перебування або влаштуватися на роботу.
Права, які надаються при отриманні статусу біженця:
1) право на проживання на період до 3 років з можливістю продовження ще на 2 роки;
2) медична допомога;
3) доступ до освіти для дітей та підлітків;
4) доступ до ринку праці (відповідно до політики країн ЄС на ринку праці);
5) право на соціально-побутові послуги;
6) право на укладання шлюбу;
7) право на щомісячну грошову допомогу.
Особи, які можуть отримати статус біженця:
1) громадяни України, які залишили територію України через війну, а також особи, які легально проживали на території України, але мають громадянство інших країн;
2) особи без громадянства також можуть запросити статус біженця.
Процедура отримання статусу біженця:
- Треба подати заяву на міжнародний захист у першій безпечній країні. Щоб подати заяву на отримання статусу біженця, треба повідомити про потребу міжнародного захисту національні органи держави-члена, де особа перебуває. Ще можна подати заяву на возз’єднання сім’ї, якщо є член сім’ї, який вже легально проживає в ЄС.
- У разі розгляду заяви про надання статусу біженця особа може отримати доступ до ринку праці через 9 місяців, якщо до того моменту її справа не отримала остаточного рішення. Особа не може виїхати до іншої країни.
- Далі знімаються відбитки пальців, потрібно пройти медичну комісію. Протягом місяця після написання заяви міграційна служба проводить співбесіду з переселенцем, за результатами якої приймається рішення про надання притулку.
Обмеження особи при отриманні статусу біженця:
1) неможливість залишити приймаючу країну до моменту отримання статусу;
2) неможливість повернутися в Україну після отримання статусу;
3) позбавлення особистих документів;
4) неможливість працевлаштуватися до моменту отримання статусу, а також у разі відмови у його наданні.
Тимчасовий захист і статус біженця: за і проти
Статус тимчасового захисту надає доступ до ринку праці в країні перебування та інше забезпечення з моменту звернення. Не потрібно чекати до 6 місяців, поки приймається рішення про надання статусу біженця або додаткового захисту.
Статус тимчасового захисту можна отримати в будь-якій безпечній країні, яка входить до ЄС, на відміну від статусу біженця, який можна отримати лише в тій безпечній країні, кордон якої ви перетнули вперше.
Статус тимчасового захисту дає можливість скористатися правом на доступ до житла в будь-який час.
Маючи статус тимчасового захисту, можна безперешкодно повернутися до країни громадянства. На відміну від статусу біженця, адже в період до 6 місяців, доки особа очікує на рішення уповноваженого органу щодо надання статусу біженця, їй заборонено перетинати кордон країни перебування. При цьому особа зобов’язана здати свій паспорт відповідним установам, доки не отримає рішення щодо статусу біженця. У такому випадку повернутися до країни громадянства можна буде лише після отримання статусу біженця та за умови, що підстави для надання такого статусу відпали.
Тимчасовий захист дає українцям практично ті ж права, які мають громадяни країни перебування в ЄС, і можливість повернутися додому, як тільки це стане безпечно.
Тимчасовий захист не означає, що особа отримує притулок автоматично (статус біженця/додаткового захисту) в країні ЄС. Але особи, котрі прибувають з України та отримали статус тимчасового захисту, можуть подати заяви про надання притулку (міжнародного захисту) в будь-який час перебування.
Процедура розгляду заяви про міжнародний захист (статус біженця) буде складнішою через поточні обставини, міститиме більше процесуальних кроків і, отже, займатиме набагато більше часу. Якщо після розгляду клопотання про міжнародний захист особі, яка також має право на тимчасовий захист, притулок не надається, ця особа продовжує користуватися тимчасовим захистом до закінчення його строку дії.