24.02.2022 російська збройна агресія проти України перейшла у нову фазу – почалося повномасштабне вторгнення російських військ в Україну. Ще до початку ескалації та одразу після її початку США, Велика Британія, ЄС і Японія ввели економічні та персональні санкції проти рф та афілійованих з нею осіб.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Надалі санкційний тиск наростав. Так, 3 червня Рада ЄС впровадила вже шостий пакет санкцій проти РФ, який, з-поміж іншого, передбачає обмеження на контейнерні перевезення нафти, відключення від SWIFT Сбербанку, Московського кредитного банку, Россельхозбанку і Білоруського банку розвитку і реконструкції та заборону надання бухгалтерських, консультаційних і PR-послуг, а також обмеження для 65 фізичних та 18 юридичних осіб.
Загалом рф перебуває під санкційними обмеженнями з 2014 року – після початку війни проти України. За цей час росіяни напрацювали певні способи обходу санкцій. Після віроломного вторгнення в Україну цей процес значно інтенсифікувався.
Експорт нафтопродуктів
Найбільш обговорюваним останніми днями в українському медіапросторі заходом є європейські санкції проти російської нафти, які включають впровадження до кінця 2022 року ембарго на імпорт російської нафти, що, однак, не торкнеться постачання трубопроводами, і заборону ЄС та Великої Британії на страхування танкерів з російською нафтою.
До цього про відмову від російських нафтопродуктів заявила значна частина основних гравців енергетичного ринку, зокрема BP (British Petroleum), Shell, TotalEnergies SE, Repsol SA тощо.
Окрім обережності колективного Заходу у формулюванні заборон та обмежень у цій сфері, яка викликає розчарування в Україні, проблемою є порівняна легкість, з якою можна обійти зазначені санкції.
Як вказує George Frynas, професор стратегічного управління в Школі бізнесу Відкритого університету Великої Британії, за характером галузі у багатьох випадках імпорт нафти може бути дуже швидко перенаправлений. З лютого рф вже змогла перенаправити багато танкерів до Індії та Китаю, збільшивши загальний обсяг місячних поставок до цих країн майже вп’ятеро та наблизивши загальний обсяг експорту нафти до довоєнного рівня – 8 мільйонів барелів на добу.
В інтернет-виданні медіа-холдингу CNBC зазначається, що згідно з даними компанії Kpler у березні цього року Індія купила 11 мільйонів барелів нафти у рф, а вже у квітні ця цифра підскочила до 27 мільйонів та 21 мільйона у травні. Це різко контрастує з 12 мільйонами барелів, які вона купила в росії впродовж усього 2021 року. При цьому Китай, який і так був найбільшим покупцем російської нафти, з березня по травень 2022 року купив 14,5 мільйона барелів, що втричі більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Існують й інші варіанти поставок російської нафти, включаючи продаж в США та країни ЄС.
«Економічна правда» повідомляє, що для виводу російської нафти з-під заборон трейдери вдаються до переробки сировини у третіх країнах, зокрема Індії, а також переливання нафтопродуктів з одного танкера в інший у відкритому морі, що ускладнює відстеження країни походження нафти.
Про змішування нафти ще на початку квітня писало видання Bloomberg, розповідаючи про те, як Shell, попри публічні заяви про відмову від російських нафтопродуктів, почала постачати на ринок «латвійську суміш», в якій «лише» 49,99% дизельного палива було російським, що технічно давало змогу говорити, що цей нафтопродукт не є російського походження. Видання вказує, що типовий маршрут поставки російських нафтопродуктів йде з Приморська (найбільшого російського нафтового терміналу на Балтиці) до Вентспілса, порту в Латвії, де відбувається змішування. Є багато інших місць, де з російських нафтопродуктів народжуються нові сорти нафти без тісних зв’язків із рф, зокрема в Нідерландах та у відкритому морі. Тому на ринку «латвійська суміш» є умовною назвою для будь-якої суміші, яка містить російські складники, незалежно від місця змішування.
Розрахунки: санкції проти банків, замороження активів та зупинення роботи міжнародних платіжних систем
Одним із перших заходів проти агресора стали санкції проти російських банків, у тому числі відключення від SWIFT, та персональні санкції проти пов’язаних з російським режимом олігархів та урядовців.
Предметом широких обговорень стали слова власника «Альфа-Груп» Михайла Фрідмана про те, що через заморожування активів він не може розраховуватися в ресторані, змушений їсти вдома і, можливо, сам прибиратиме в будинку.
Після того, як на початку березня Visa, Mastercard та American Express призупинили обслуговування операцій за своїми картами з рф та Білорусі, багатьом росіянам стало складніше робити інтернет-покупки з-за кордону та жити за межами рф.
На міжнародному рівні вплив цих обмежень може бути мінімізований шляхом використання в розрахунках національних валют, що означає виключення з ланцюга операцій американських та європейських банків.
Такий механізм, наприклад, розглядає Індія для купівлі російських енергоносіїв.
Разом з тим цей варіант залишається ризикованим через можливість застосування вторинних санкцій до контрагентів підсанкційних банків та осіб.
Іншим способом обходу цих обмежень є використання криптовалют.
У лютому 2022 року американські експерти, з якими спілкувалися журналісти видання The New York Times, висловили думку, що російські компанії готуються притупити деякі з найгірших наслідків обмежень, використовуючи як засіб розрахунку цифрові валюти, щоб обійти банківські перекази коштів – контрольні точки, на які покладаються уряди для блокування виконання угод.
The New York Times зауважило, що подібні прецеденти вже були: Іран і Північна Корея входять до числа країн, які використовують цифрові валюти для пом’якшення наслідків західних санкцій. Наприклад, за повідомленням Reuters, згідно з неоприлюдненим звітом ООН кібератаки на біржі криптовалют протягом останнього року були важливим джерелом фінансування ядерної програми Північної Кореї.
Крім того, як зазначило BBC, через встановлене Центробанком рф обмеження на вивезення готівки іноземної валюти у розмірі, еквівалентному 10 тисячам доларів США і більше, росіяни, які переїжджають в ОАЕ, використовують для розрахунків криптовалюти із залученням посередників.
Ще одним способом вирішення цієї «операційної задачки» є застосування неформальних фінансово-розрахункових механізмів на основі взаємозаліку вимог та зобов’язань.
Це означає використання послуг неформального посередника, який, не будучи банком чи фінансовою установою, фактично виконує їх функції. Такі посередники діють «у тіні», не дотримуючись вимог до діяльності фінансових посередників. Розрахунки будуються на довірі та часто використовуються у злочинній діяльності. Фактично це є тіньовою банківською системою, яка не підконтрольна державним органам фінансового моніторингу. У більшості юрисдикцій зазначена посередницька діяльність є незаконною або суворо регламентується і вимагає отримання спеціальних дозволів.
У найпростішому випадку таким неформальним посередником може виступити особа, яка не є громадянином рф та має відкриті банківські рахунки як у рф, так і в західних юрисдикціях, що дасть їй змогу отримати оплату в рф та перевести необхідну суму адресату в США чи Європі.
Прикладом неформального механізму розрахунків вищого рівня складності, що включає сотні або й тисячі осіб переважно на Середньому Сході, в Африці та Азії, є хавала, яка будується саме на залученні посередників та клірингу між ними.
«Безпечні гавані»: ОАЕ, Казахстан, Туреччина
Антиросійські санкції стосуються приватних осіб не лише в частині обмежень на діяльність в рф платіжних систем, але й через зупинку імпорту іноземних товарів у зв’язку з розладнанням логістичних ланцюгів і «самосанкцією» міжнародних корпорацій та іноземних компаній, які зупинили свій бізнес в рф чи розірвали зв’язки зі своїми російськими офісами.
Далеко не повний перелік іноземних бізнесів, які зупинили чи оголосили про намір зупини свою діяльність в рф, можна знайти на сайті інформаційного ресурсу «НВ. Бізнес». Станом на 28 травня цей список включав близько двохсот позицій, зокрема технологічних гігантів Samsung, ASUS, Acer, Panasonic, Microsoft, AMD, Intel і Qualcomm та енергетичних мейджорів BP (British Petroleum), Exxon Mobil, Shell, Equinor, E.ON.
Вихід з національного ринку глобальних гравців негативно вплинув не лише на перспективи національного бізнесу рф, зокрема орієнтованого на обслуговування цих компаній, але й позначився на якості життя значної частини росіян.
Тому не дивно, що ще на початку травня BBC повідомило, що Дубай, ОАЕ, став притулком для багатих росіян, які рятуються від впливу західних санкцій через війну в Україні. Виконавчий директор Virtuzone – компанії, яка займається акомодацією іноземних бізнесів у Дубаї – пан George Hojeige сказав кореспонденту BBC, що з початку війни вони почали отримувати від росіян у п’ять разів більше запитів.
При цьому внаслідок навали громадян рф підвищився попит на розкішні вілли та апартаменти, що спричинило зростання цін на нерухомість. Дубайське агентство нерухомості Betterhomes виявило, що за перші три місяці 2022 року купівля росіянами нерухомості зросла на дві третини.
Іншою «безпечною гаванню» для росіян стала Туреччина.
Журналіст інтернет-порталу Quartz пані Courtney Vinopal зауважила, що хоча Туреччина є членом НАТО, вона не запровадила санкції проти рф через побоювання, що вона зашкодить її власній економіці. Після запровадження санкцій росіяни ринули до Туреччини, хоча місцеві банки побоюються брати російських клієнтів. 14 березня, через чотири дні після включення до британського санкційного списку російського олігарха Романа Абрамовича, пов’язаний з ним літак прибув до Стамбула з Тель-Авіва. За повідомленням Reuters, в ті самі дні дві пов’язані з олігархом супер’яхти сукупною вартістю понад 1 мільярд доларів США – Eclipse та Solaris – були пришвартовані в курортних містах на півдні Туреччини.
Джерела Reuters в Анкарі повідомили, що Туреччина наразі не розглядає можливість приєднання до антиросійських санкцій і очікує, що багаті росіяни будуть купувати активи та інвестувати. Зокрема, співрозмовники Reuters в Анкарі вважають, що Р. Абрамович та деякі інші багаті росіяни прагнуть інвестувати в Туреччину, враховуючи санкційні обмеження в інших юрисдикціях.
Росіяни з меншим достатком обирають культурно та історично ближчі країни, зокрема Казахстан.
Після відключення російських банків від платіжних систем Visa та Mastercard росіяни налагодили «банківський туризм» до Казахстану, де вони відкривали рахунки у місцевих банках та отримували недоступні їм на батьківщині платіжні картки. Крім того, окремі бізнеси почали релокацію саме в цю країну.
Інформаційний портал Inbusiness.kz повідомляє, що, за даними МВС республіки, з 24 лютого до середини квітня до Казахстану прибуло понад 166 тисяч росіян. Кількість громадян Росії, які отримали казахстанський індивідуальний ідентифікаційний номер (аналог українського РНОКПП), що дає змогу відкривати банківські рахунки та займатись економічною активністю, з березня і до початку червня склала 35 782 особи, хоча за аналогічний період минулого року ця цифра становила 2 230 осіб.
Загалом можна побачити, що немає досконалих санкцій – майже кожну заборону можна обійти. Однак треба розуміти, що, з одного боку, кожен такий ерзац підвищує ціну здійснення операції, що врешті-решт істотно знижує ефективність використання наявних ресурсів та, відповідно, зменшує можливість агресора вести війни, а з іншого – рано чи пізно такі схеми викриваються, що робить обхід чи хоча б зменшення економічного ефекту санкцій дедалі більш складним завданням.