У звʼязку з триваючим повномасштабним вторгненням країни-агресора в Україні вчергове продовжили строк дії воєнного стану та загальну мобілізацію.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Прийнятою Кабінетом Міністрів України в травні 2024 року постановою №560 детально визначено порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що також включає закріплення повноважень представників Національної поліції, ТЦК та СП, здійснювати перевірку документів, зокрема військово-облікових документів, а також здійснювати затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення – порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Авжеж, добровольці, які вирішили допомогти Батьківщині в захисті її незалежності та суверенітету та самостійно ухвалили рішення доєднатись до складу Сил Оборони, мають час для вчинення необхідних дій, у тому числі для розпорядження майном, розв'язання питань, повʼязаних із підприємництвом тощо.
Водночас існує велика кількість військовозобовʼязаних, які були призвані на військову службу під час мобілізації за викликом уповноважених органів та не мали можливості попередньо владнати всі свої справи. Отже, на сьогодні дедалі актуальнішими стають питання розпорядження грошовими коштами на рахунках у банках, виконання податкових зобовʼязань, призначення уповноваженої особи на виконання обовʼязків керівника підприємства або його повного припинення.
Відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадянами України, які «проходять … військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців. У разі непровадження ними підприємницької діяльності у період проведення мобілізації нарахування податків і зборів таким фізичним особам - підприємцям не здійснюється».
Положення щодо виконання податкового обовʼязку мобілізованими особами є в Податковому кодексі України, відповідно до якого «самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), … призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації …, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб …, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку …, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку ….».
Водночас таке звільнення від виконання податкових обовʼязків не надається «за замовчуванням». Підставою для звільнення є заявка особи та додані копії підтверджувальних документів. Детально процедура звільнення для фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, описана в Податковому кодексі України.
Зрозуміло, що як у випадку з виконанням податкових зобовʼязань, так і у випадку розпорядження майном та виконання інших зобовʼязань, військовослужбовець у більшості випадків не має можливості здійснювати відповідні дії самостійно. В цивільному законодавстві існує інститут представництва, відповідно до законодавчо закріплених положень якого на підставі договору, закону та з інших підстав може виникати правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Загалом можна виділити дві форми представництва: за законом та довіреністю. Представництво за законом найчастіше передбачає право батьків, усиновлювачів опікунів та інших представників за законом представляти інтереси, малолітніх та неповнолітніх дітей, осіб, визнаних недієздатними, відповідно. Водночас представником за довіреністю може бути будь-яка особа, що має достатній обсяг правоздатності для представлення інтересів довірителя.
За загальним порядком довіреність підлягає нотаріальному посвідченню. Цивільним кодексом України передбачено можливість посвідчення довіреності військовослужбовця, зокрема у випадку на лікуванні в госпіталі та іншому військово-лікувальному закладі, начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем. Також довіреність військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) військової частини, з'єднання.
Якщо мобілізованою особою є директором підприємства, то у випадку наявності відповідних повноважень, передбачених статутом підприємства, він може самостійно уповноважити іншу особу на виконання функцій керівника на час своєї відсутності у звʼязку зі службою в ЗСУ. Якщо відповідних повноважень керівник не має, то необхідним є ухвалення рішення загальними зборами учасників або іншим уповноваженим органом управління.
Отже, забезпечення належного управління майном або бізнесом під час відсутності мобілізованої особи є важливим кроком для збереження активів та уникнення проблем з контролюючими органами та контрагентами. Своєчасне оформлення довіреностей, призначення тимчасових керівників дозволить мобілізованим громадянам не турбуватися про втрату майна чи бізнесу.