У зв’язку з масовими протестами у Білорусі чимало тамтешніх технологічних компаній зайнялися релокацією своїх працівників до сусідніх країн, зокрема й до України. Про релокацію частини працівників саме в Україну вже оголосили Wargaming, EPAM та інші відомі білоруські ІТ-компанії.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Наша держава має бути зацікавлена у залученні якомога більшої кількості спеціалістів, адже за розрахунками економістів, на одного IT-фахівця у рік припадає $25–30 тис. вартості експортованих послуг. Тож наша держава має дбати про збільшення цього показника.
Нещодавно КМУ спростив процес оформлення посвідки на тимчасове проживання, в т.ч. для громадян Білорусі. Так, було скасоване правило «перезаїзду» в Україну, відповідно до якого іноземець (з ряду країн СНД, включаючи Білорусь), який законно перебував в Україні та набув підстав для оформлення посвідки на тимчасове проживання, був зобов’язаний виїхати з України та повернутися уже з певною метою, що мала відповідати підставі, яка надавала право на отримання посвідки. Тож раніше білоруський IT-фахівець, котрий прибув в Україну з приватним візитом і отримав дозвіл на роботу під час перебування в Україні (як це зазвичай і відбувається на практиці), мав формально перетнути кордон і знов повернутись в Україну. Наразі для оформлення посвідки ця вимога скасована — відповідні зміни запроваджені постановою КМУ № 933 від 09.10.2020 р.
Варто згадати також, що Президентом України було прийнято Указ № 420/2020 від 02.10.2020 р. щодо заходів залучення підприємців, висококваліфікованих спеціалістів, які є громадянами Республіки Білорусь, який, на жаль, поки що є декларативним, хоча уряду надано завдання з врегулювання питань щодо:
- продовження дозволеного строку перебування IT-фахівців та членів їх сімей до 180 днів протягом 365 днів;
- скорочення строків оформлення посвідок на тимчасове проживання з 15 до 3 днів без необхідності додаткового виїзду за межі території України;
- скорочення з 7 до 5 днів строку видачі дозволу на застосування праці, надання можливості отримання дозволу на застосування праці за принципом «мовчазної згоди».
Однак на практиці закордонним компаніям та їх фахівцям поки що доводиться зіштовхуватися з реаліями української бюрократії. Якщо оформлення дозволу на застосування праці для IT-фахівця є доволі прозорим та нескладним, то візит до Державної міграційної служби (далі — ДМС) може відштовхнути від бажання працювати та інвестувати в Україну. Це пов’язано з неефективною роботою офісів ДМС та непрозорістю документообігу. Про негативний досвід експатів усе частіше можна прочитати у соціальних мережах та на профільних IT-ресурсах. Ось декілька яскравих прикладів.
Перший стосується процедури продовження строку перебування білоруських фахівців в Україні понад 90-денний строк. Подати документи зметою отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні іноземець може у разі, якщо з дозволеного строку перебування в Україні (90 днів протягом останніх 180 днів) у нього залишилось щонайменше 15 робочих днів. Багато білоруських IT-фахівців, що переїхали в Україну в період масових протестів та політичних переслідувань, не встигли оформити документи на проживання у встановлений строк і змушені (принаймні, до впровадження в дію норм, вказаних в Указі Президента) вдаватись до процедури продовження строку перебування в Україні.
В умовах карантину це фактично означає, що іноземний ІТ-професіонал для того, щоб просто подати документи, зобов’язаний разом з уповноваженим працівником компанії, у якій він працевлаштований, та власником квартири, яку винаймає, прибути до органу ДМС не пізніше 6 години ранку та вистояти кількагодинну чергу (!) на вулиці під будівлею ДМС. Про запис на прийом онлайн чи завчасний запис мова не йде.
Нерідко іноземним ІТ-спеціалістам відмовляють в оформленні посвідок на тимчасове проживання у зв’язку з тим, що іноземця не виявлено за вказаною під час подачі документів адресою проживання, що є особливо абсурдним, адже перевірки за загальним правилом проходять у робочий час. Таке рішення органу ДМС зазвичай ґрунтується на доповідній записці працівників підрозділу протидії нелегальній міграції, які нібито виїжджали за вказаною іноземцем адресою і не встановили там його місцезнаходження. Зазвичай це відбувається з посиланням на те, що сусіди такого іноземця не знають.
Підсумовуючи, маю висловити велику надію, що ставлення міграційних органів України до іноземців, що приїжджають працювати в Україну, зміниться на краще. Адже нещодавно ухвалені рішення уряду та Президента вказують на підтримку IT-спеціалістів з Білорусі та сприяння їхній релокації в Україну. Для реалізації всіх нововведень потрібні лише ефективна та злагоджена діяльність органів у сфері міграції, зменшення кількості формальних перевірок та відмов із штучних підстав.