У червні 2020 р. Верховна Рада України прийняла, а у серпні Президент підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів». Цей Закон створює нормативні передумови для повноцінного функціонування та подальшого розвитку ринків капіталу в Україні, які протягом досить тривалого часу потребували належного правового оформлення. Він викладає у новій редакції закони України «Про цінні папери та фондовий ринок» (нова назва — Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки») і «Про товарну біржу» (нова назва — Закон України «Про товарні біржі»), а також вносить відповідні зміни до Цивільного, Господарського та Кримінального кодексів, Кодексу України з процедур банкрутства та низки інших законодавчих актів. Врегульовуються питання функціонування ринків деривативних (похідних) фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків, розбудови їхньої інфраструктури, що поряд із змінами земельного й податкового законодавства є чи не найбільш комплексними законодавчими змінами цього року.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Що зміниться?
Передумовами появи нового Закону є як необхідність подальшого розвитку економіки країни, так і положення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом щодо необхідності узгодження українського законодавства з нормами ЄС у сфері фінансових послуг, діяльності компаній та корпоративного управління. Вказаний Закон приводить законодавство України у відповідність із, зокрема, положеннями MiFID II, MiFIR, EMIR, Settlement Finality Directive and Financial Collateral Directive. Формально можна стверджувати, що держава Україна виконала власні зобов'язання, однак для початку діяльності реального фондового ринку необхідні роки (якщо не десятиліття) позитивних фінансово-економічних та юридичних змін. З іншого боку, вже тепер можна зробити висновок про позитивний вплив нововведень, що перелічені нижче.
1) В Україні запроваджена нова структура ринків капіталу. Відповідно до нового Закону, ринки капіталу — це фондовий ринок, ринок деривативних фінансових інструментів та грошовий ринок.
Грошовий ринок — це сукупність учасників грошового ринку та правовідносин між ними, що виникають під час вчинення правочинів щодо інструментів грошового ринку та валютних цінностей.
Ринок деривативних фінансових інструментів — це сукупність учасників ринку деривативних фінансових інструментів та правовідносин між ними, що виникають під час емісії деривативних цінних паперів, укладення деривативних контрактів, вчинення та виконання правочинів щодо деривативних цінних паперів, укладення та виконання договорів про заміну сторони деривативних контрактів, виконання зобов'язань за деривативними фінансовими інструментами.
Фондовий ринок (ринок цінних паперів) — це сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо емісії (видачі), обігу, виконання зобов'язань, викупу та обліку цінних паперів (у т. ч. деривативних).
Товарний спот-ринок — це сукупність учасників товарних ринків та правовідносин між ними щодо купівлі-продажу, передачі, переміщення, постачання, міни продукції шляхом укладення товарних спот-контрактів.
При цьому торгівля грошовими та валютними цінностями, деривативними фінансовими інструментами, цінними паперами, продукцією може здійснюватися на організованих ринках та поза ними.
2) Відповідно до кращих міжнародних практик, запроваджена можливість торгівлі відповідними активами на різних майданчиках, зокрема:
- регульованому ринку (традиційному ринку для великих гравців) — багатосторонній системі, що управляється оператором регульованого ринку та у встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку забезпечує згідно з недискреційними правилами, встановленими таким оператором регульованого ринку та зареєстрованими у встановленому цим Законом порядку, взаємодію третіх сторін щодо купівлі-продажу фінансових інструментів (укладання деривативних контрактів) та створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання і поширення інформації стосовно пропозицій щодо фінансових інструментів, допущених до торгів на такому регульованому ринку, і попиту на них та для проведення регулярних торгів такими інструментами, а також забезпечує централізоване вчинення та централізоване виконання правочинів, у т. ч. кліринг щодо таких інструментів;
- багатосторонньому торговому майданчику, або БТМ (альтернативному саморегулівному майданчику для менших бізнесів, що діє на підставі недискреційних правил) — багатосторонній системі, що управляється оператором багатостороннього торгового майданчика і у встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку та згідно з визначеними таким оператором БТМ недискреційними правилами забезпечує взаємодію третіх сторін щодо купівлі-продажу фінансових інструментів (укладання деривативних контрактів), результатом чого є договори (контракти), які укладаються у встановленому Законом порядку;
- організованому торговому майданчику (далі — ОТМ) — багатосторонній системі, яка не є регульованим ринком або БТМ, управляється оператором ОТМ та відповідно до дискреційних правил такого оператора ОТМ забезпечує взаємодію третіх сторін щодо купівлі-продажу фінансових інструментів (укладання деривативних контрактів), результатом чого є відповідні договори (контракти).
При цьому всі оператори ринку мають бути ліцензовані Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Іноземні особи також вправі подавати документи й отримувати таку ліцензію, що мало б зробити український фондовий ринок відкритим для конкуренції.
3) Законодавчим актом розширено перелік фінансових інструментів шляхом віднесення до них інструментів грошового ринку, а також запроваджено нові види цінних паперів — депозитні сертифікати банку, зелені облігації, опціонні сертифікати, депозитарні розписки тощо.
4) Новий Закон відображає та закріплює відмінності між кваліфікованими і некваліфікованими інвесторами. Фінансові інституції, банки, держава Україна, інші держави та відповідні юридичні особи, цінні папери, активи чи торгова діяльність яких перевищують відповідні межі, розглядаються як кваліфіковані інвестори (з відповідними регуляторними вимогами). Некваліфіковані інвестори матимуть змогу отримати вищий ступінь регуляторного захисту.
5) Новим Законом України впроваджується притаманна північноамериканському та європейському ринкам капіталів концепція Master Agreements (генеральних угод), до складу документації будуть входити генеральний договір та: а) специфікація деривативного контракту (документ, у якому визначаються стандартні (типові) умови деривативного контракту, що укладається на організованому ринку капіталу), б) опис деривативного контракту (документ, у якому визначаються умови деривативного контракту, що укладається на організованих ринках капіталу, інших, ніж регульований ринок, або поза організованим ринком). Концепт генеральних угод, поєднаний з іншими новелами, уможливить використання ISDA документації, а також інших стандартизованих Master Agreements (наприклад, the Global Master Repurchase Agreement) в Україні.
6) Запровадження інституту торгового репозиторію, який здійснює централізоване збирання та ведення обліку укладених деривативних контрактів та укладених договорів про заміну сторони деривативних контрактів за умови включення його до Реєстру торгових репозиторіїв та отримання свідоцтва про включення до Реєстру. Окрім того, у разі укладення деривативного контракту на організованому ринку чи поза організованим ринком та в інших випадках, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, саме до торгового репозиторію подається інформація про укладений деривативний контракт. Впровадження цього інституту має забезпечити більший ступінь прозорості на ринку деривативних фінансових інструментів.
7) Операції на регульованих ринках, згідно з новим Законом, підлягають клірингу через центрального контрагента. Для набуття статусу центрального контрагента буде необхідно отримати ліцензію, відповідати регуляторним вимогам стосовно капіталу та узгодити правила клірингу з Національною комісією. Кліринг здійснюється шляхом новації зобов'язань учасників, відповідно до якої центральний контрагент ставатиме покупцем для кожного продавця і продавцем для кожного покупця. Водночас важливим і на часі є прийняття підзаконних нормативно-правових актів, які мають заповнити існуючі в сучасній редакції Закону прогалини.
8) Запропонованими законодавчими нововведеннями впроваджується очікуваний українськими фінансистами механізм ліквідаційного неттінгу, згідно якого допускається конвертація двох або більше вимог та зобов'язань за деривативними контрактами та правочинами щодо інших фінансових інструментів, валютних цінностей або за товарними операціями в одне нетто-зобов'язання шляхом припинення первісних вимог та зобов'язань або припинення таких вимог та зобов'язань в результаті їх повного зустрічного зарахування. Важливо, що положення інших законів України щодо нікчемності або визнання недійсності правочинів не застосовуються до операцій з деривативами, здійснених відповідно до процедури (ліквідаційного) неттінгу. Як наслідок, арбітражний керуючий, приміром, не зможе ініціювати результативне визнання недійсними правочинів боржника, вчинених з використанням ліквідаційного неттінгу. Таким чином усувається відсутність ефективного механізму неттінгу у випадку неплатоспроможності (дефолту) контрагента — одна з основних перешкод для функціонування ринку похідних цінних паперів.
9) Новим Законом впроваджено концепцію системно важливого професійного учасника — учасника, який є занадто великим, щоби збанкрутувати, або too big to fail. Такі учасники підлягатимуть додатковому нагляду з боку Національного банку України та/або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
10) Змінено з урахуванням EU Market Abuse Regulation приписи щодо розкриття інформації, звітності та інсайдерської торгівлі.
11) Підвищений ступінь захисту власників облігацій. Цей ступінь буде досягнений запровадженням: а) їх участі у засіданнях власників облігацій, які будуть здатні затверджувати зміни до проспекту (ів) емісії (й), надавати згоду на вчинення значних правочинів боржником, б) адміністраторів випусків облігацій, які будуть уповноважені діяти від імені власників облігацій та здійснювати моніторинг комплаєнсу боржника з проспектом. Ця зміна мала б допомогти перезавантажити ринок бондів в Україні.
Новий Закон України набирає чинності 1 липня 2021 р. (із врахуванням перехідних періодів для імплементації певних положень), що є доволі розумним строком для створення передумов його імплементації. Сподіваюсь, його прийняття і набрання чинності пришвидшать появу в Україні дієвого ринку цінних паперів.