Знайомтеся з новими суб’єктами первинного фінмоніторингу (СПФМ) - у переліку компанії, ФОПи та просто фізичні особи, що надають бухгалтерські і аудиторські послуги, а також консультують з питань податків.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
28 квітня 2020 р. набрав чинності новий Закон №361 про боротьбу з відмиванням незаконних доходів. Історія його нелінійна: щоб не опинитися в списку офшорів десь між Угандою та Вануату, Україна зобов'язалася оновити законодавство. Ціль - відповідність найкращим світовим практикам боротьби з відмиванням доходів. Та замість локального (хоча важливого) тюнінгу вирішили все знести і зробити наново. І якщо зміни переважно були потрібними (окрема подяка за ризик-орієнтований підхід), то деякі моменти виглядають, щоб не сказати різкіше, дивно.
Найбільше дісталося “незалежним” бухгалтерам та компаніям, що надають послуги бухобліку і аудиту.
Серед нових правил для них багато паперової роботи. Тут і вимога призначити “відповідального працівника” з категорії топ-менеджменту, і відправити його на 3-місячні курси, і розробити тону документації з описом критеріїв підозрілих операцій та внутрішніми процедурами ідентифікації, переідентифікації та перепереідентифікації своїх клієнтів і їх операцій.
Можна стиснути зуби і ці умови виконати. Хоча незрозуміло, за якими мірками оцінювати хто “топ”, а хто - не “топ”.
Гірше з іншим: тепер потрібно реєструватися суб'єктом первинного фінансового моніторингу з усіма наслідками. СПФМ повинен негайно повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі операції клієнтів та навіть спроби таких операцій - навіть якщо договір із ним по факту не укладали. Навіть якщо бухгалтер не здійснює операції, а просто вносить їх в програму. Навіть якщо клієнт “неризиковий” за мірками фінмоніторингу (тобто не зареєстрований в офшорах, не є політичною фігурою, немає історії судимостей).
Окремої уваги заслуговує обов'язок на запити правоохоронних органів надавати повний доступ до документів або інформації клієнта - як бачимо, навіть рішення суду не потрібне.
А планові і позапланові перевірки від Держфінмоніторингу - окрема вишенька на торті.
При цьому поняття “підозрілі операції” максимально розмите. Підозрілою вважатиметься будь-яка операція, якщо СПФМ “підозрює або має достатні підстави підозрювати, що ці операції є результатом злочинної діяльності”. А в своїх підозрах потрібно спиратися на типологічні дослідження та рекомендації Держфінмоніторингу.
На офіційному сайті зібрані типові схеми підозрілості фінансових операцій. Тут кожен знайде собі щось до вподоби:
- реєстрація бізнесу на підставних осіб - підозріло. Якщо власник, директор і бухгалтер одна особа - все одно підозріло. Треба звітувати;
- операції на занадто велику суму - підозріло. На занадто малу - теж;
- в договорах немає штрафів чи неустойки - підозріло. Штрафи занадто великі (більше 10% ціни недопоставлених товарів чи ненаданих послуг) - підозріло;
- договори, що не мають очевидного економічного сенсу, - підозріло. Договори з економічним сенсом, але не в межах основній діяльності, - підозріло.
Якщо раптом цього переліку недостатньо, є ще критерії за суб'єктами операції:
- малий розмір статутного капіталу;
- часта зміна засновників і директорів;
- не ведеться статутна діяльність;
- немає штату працівників, приміщень, необхідних для ведення статутної діяльності;
- адреса за місцем масової реєстрації;
- подання звітності з великими оборотами і малими сумами податків і багато інших цікавинок.
Висновок такий: практично будь-яка операція клієнта може вважатися підозрілою.
Не обділив закон і сумами штрафів:
- за неподання або подання Держфінмоніторингу недостовірної інформації або ж невиявлення підозрілих операцій та порушення порядку їх реєстрації - готуйтеся викласти до 340 тис. грн за кожне порушення;
- за неналежну організацію фінмоніторингу, неналежну систему управління ризиками (пригадуєте, паперову роботу) - до 10% загального річного обороту, але не більше 135 млн 150 тис. грн.
У разі кількох порушень сума штрафу сумується. А щоб випадково не розорити компанії чи приватників, що ведуть бухоблік, передбачили дуже скромну межу - не більше 27 млн 30 тис. грн.
Оштрафувати можуть і посадову особу компанії, що не виконала вимоги закону, - на суму від 5,1 до 34 тис. грн (ст. 166-9 КУпАП).
Насторожує, що Держфінмоніторинг на власний розсуд обирає суму штрафу. І коли є така величезна вилка від 1 грн до 27 млн 30 тис. грн., чи всі інспектори зможуть зберегти високі моральні стандарти?
Чи потрібно вже і негайно реєструватися СПФМ?
Держфінмоніторинг рекомендує реєструватися вже і негайно - за процедурою, що є у чинному на сьогодні порядку №552. Проте є нюанс: за цим переліком спеціально визначені СПФМ зобов’язані ставати на облік у випадках, визначених законом, що втратив чинність. Тому не дивно, що новий закон зобов'язав КМУ не пізніше 28 липня 2020 р. розробити нові підзаконні акти.
Чи потрібно вже і негайно перевіряти клієнтів та повідомляти про всі підозрілі операції?
Держфінмоніторинг рекомендує вже і негайно повідомляти за процедурою, що чинна на сьогодні (порядок №552). Згідно з ним, суб’єкт повідомляє Держфінмоніторингу про фінансові операції у визначених Законом випадках. Законом, що втратив чинність.
Чи може Держслужба фінмоніторингу штрафувати вже і негайно?
У чинному на сьогодні порядку проведення перевірок Держфінмоніторингом №436 зазначено, що його дія поширюється на СПФМ, що входять до компетенції Держфінмоніторингу, “а саме суб’єктів підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна та/або їх відокремлених підрозділів”. Як бачимо, про бухгалтерів нічого.
Які перспективи?
Закочуємо рукави і готуємося писати доповідні або оскаржувати штрафи. Але все після того, як КМУ прийме відповідні підзаконні акти.
P. S. Адвокати теж тепер є суб'єктами фінмоніторингу і повинні повідомляти про всі підозрілі операції клієнтів.
P. P. S. На відміну від бухгалтерів, за адвокатами залишили право на адвокатську таємницю. Ми хоча б можемо не вести фінмоніторинг, коли захищаємо клієнта, представляємо його в суді та надаємо консультації.