Початок повномасштабної війни та породжені нею безпекові ризики на певний час віддалили іноземних інвесторів від України. Вони нагадували полохливих птахів, що відлетіли на безпечну відстань. Проте зараз бізнес, як і вся незламна українська нація, працює та інвестує, навіть попри те, що бойові дії ще тривають.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Потенціал країни для інвестицій досить потужний — це і родючі землі та природні ресурси, технологічний сектор та інноваційні ІТ-рішення, логістичні маршрути й інфраструктура, відновлювальна енергетика і післявоєнна відбудова з можливістю почати новий шлях до успіху та модернізації. Але найголовніша цінність — це наші громадяни, які, попри щоденні воєнні виклики, вражають світ своєю креативністю, працьовитістю та стійкістю.
Україна має унікальну можливість здійснити швидку повоєнну трансформацію. І як показує успішний досвід у відновленні після війни, реалізований як у європейських, так і в деяких азіатських країнах, ключем до успіху є ставка на розвиток бізнесу та залучення приватних інвестицій у відбудову країн. Роль приватних інвестицій важко переоцінити. Інвестиції — це кров, що тече по жилах економіки країни. Це та рушійна сила, яка допоможе Україні подолати всі виклики під час поствоєнного відновлення і спрямувати країну на шлях процвітання.
То як же державі залучити приватних інвесторів? Які позитивні кейси вже створено сьогодні? Про це поговоримо далі.
Наразі як ніколи важливий якісний діалог між державою та бізнесом для того, щоб зрозуміти і вчасно розв’язати проблеми підприємців, надати необхідні стимули для зростання.
Що ж на сьогодні найбільше турбує бізнес-спільноту? Опитування показують, що ключовими проблемами, які заважають працювати в Україні, є, зокрема:
• безпекова ситуація та страхування воєнних ризиків;
• низька фінансова підтримка держави;
• нестабільна система оподаткування;
• корупція та слабка судова система;
• перешкоди з боку державних органів;
• кадровий голод.
Позитивними факторами інвестори вважають отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС та цифровізацію державних послуг.
Отже, почнемо з позитиву.
Отримавши запрошення у європейську родину та виконавши всі умови щодо вступу до ЄС, бізнес-клімат в Україні поступово наближатиметься до умов країн-партнерів. Інвестори працюватимуть на ринку, який є передбачуваним і зрозумілим, а бізнес — захищеним. Це, безумовно, сприяє покращенню інвестиційної привабливості України.
Тренд цифровізації
Україну називають європейським «тигром» цифрової трансформації. Так, саме Україна є авторкою найсучасніших світових цифрових розробок і першою країною у світі, яка офіційно визнала цифровий паспорт як юридичний документ.
Для більшості іноземців наша «Дія» — абсолютне wow. Перевагу цифровізації відчули на собі й біженці з України, які в низці приймаючих країн стикнулися з тотальною бюрократією.
Керівництво країни ставить перед собою досить амбітні цілі — зробити Україну найзручнішим місцем для ведення бізнесу. 100% сервісів для бізнесу мають надаватися в електронному вигляді. «Держава, що допомагає, а не заважає» — ось девіз команди «Дії», і, беззаперечно, це так. Адже ми маємо на сьогодні найшвидшу реєстрацію бізнесу у світі. За 10 хвилин, за наявності паспорта й електронного підпису, можна стати підприємцем, не виходячи з дому. Це додає причин для гордості за наш потенціал, тому що завдяки таким змінам Україна не переймає досвід інших країн, а вже ділиться власним.
Потреби бізнесу
Безпекова ситуація та страхування воєнних ризиків
Безумовно, інвестування в умовах воєнних дій пов’язане з великими ризиками. Тому інвестори зацікавлені у відповідному страхуванні активів. З цією метою Парламент ухвалив відповідні зміни щодо можливості здійснення такого страхування. Цю місію покладено на Експортно-кредитне агентство, що вже успішно застрахувало перший інвест-кредит від воєнних ризиків на 9 млн грн для львівського експортера. Початок страхування від воєнних ризиків — надзвичайно важливий сигнал для потенційних інвесторів.
Перспективи розвитку економіки країни від Уряду
Наразі економіка України залишається глибоко дефіцитною. Це означає не лише дефіцит державного бюджету, а й робочої сили та інвестицій.
Цю тезу підтверджує і внесений на розгляд Верховної Ради України урядовий законопроєкт про Державний бюджет України на 2025 рік (реєстраційний №12000), яким передбачено, що дефіцит держбюджету у 2025 році передбачається на рівні 19,4% ВВП.
«Бюджет песимізму» — так назвав проєкт Державного бюджету на 2025 рік, який подав Кабмін, голова Комітету Верховної Ради з питань податкової політики Данило Гетманцев. «Він викликає багато запитань, навіть з урахуванням свого реалізму і зрозумілості мотивів авторів. Прогноз інфляції є одним із найбільших ризиків виконання бюджету. За НБУ, інфляція на кінець 2025 року становить 6,6%, а середня за рік — 8,2%. За урядовим прогнозом, інфляція на кінець року — 9,5%, а середня — 9,7%. Цей потенційний конфлікт між монетарною та фіскальною політикою необхідно усунути вже зараз, до прийняття бюджету», — зазначив Гетманцев.
Такі нечіткі прогнози негативно впливають на імідж країни в очах потенційних інвесторів, адже бізнес не розуміє, як планувати виробничу діяльність і які витрати закладати у свій фінансовий план.
Не все так погано. За підсумками 2023 року Державна служба статистики України зафіксувала зростання ВВП на рівні 5,3%. Промисловість зросла на 11,2%, а оборот роздрібної торгівлі — на 16,3% порівняно з першими півріччями 2024 і 2023 років.
Зріс також і експорт товарів на 7,6% за перше півріччя 2024 року порівняно з аналогічним періодом 2023-го. Це лише окремі показники того, що, попри все, економіка країни стабільно працює, що стало можливим завдяки як національним підприємцям, так і фінансовій допомозі від інвесторів і міжнародних партнерів.
Міжнародна допомога
З аналізу урядового проєкту Державного бюджету на 2025 рік вбачається збереження необхідності залучення довгострокових пільгових кредитів (позик) іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій, а також грантових коштів, що надаються іноземними партнерами.
Згідно із проведеними Урядом розрахунками прогнозний граничний обсяг державного боргу в наступному році становитиме 97% від ВВП.
На жаль, ми опинилися в доволі вразливій ситуації, коли Україна критично залежить від партнерів, їхньої економічної стабільності, виборчих процесів і політичних обставин, а також від їхнього настрою та готовності надавати фінансову підтримку. На відміну від цього залучення приватних інвестицій зможе знизити залежність України від зовнішнього фінансування, оскільки внутрішній та іноземний приватний сектор будуть стимулювати економічну активність і створювати додаткові джерела доходу для бюджету.
Попри доволі складну економічну ситуацію та величезні видатки, яких потребує оборона, держава продовжує допомагати бізнесу. Так, у проєкті Державного бюджету на 2025 рік закладено видатки, зокрема, на:
• підтримку суб’єктів підприємництва через Фонд розвитку підприємництва — 18 000 млн грн;
• державну допомогу суб’єктам господарювання для створення або розвитку бізнесу — 1 370 млн грн.
Однак наявних ресурсів у держави поки замало, і завданням Уряду є максимальне зменшення дефіциту бюджету.
Податкові баталії
Справдилися деякі побоювання інвесторів щодо нестабільної системи оподаткування. Так, низка міжнародних компаній і бізнес-асоціацій висловили свою позицію проти можливого підвищення податків. Американська торговельна палата, Торгово-промислова палата, Diia.City United, Спілка українських підприємців, Рада бізнес-омбудсмена, Українська рада бізнесу закликали владу зосередитися на детінізації економіки та зменшенні бюджетних видатків замість підвищення податків.
На думку IT-компаній, така ініціатива порушує раніше гарантовані державою стабільні умови оподаткування та загрожує втратою довіри до України з боку іноземних партнерів. Вони нагадують, що незмінність умов для режиму «Дія.City» протягом 25 років була гарантована спеціальним Законом.
Однак, попри це, вже 17 вересня Парламент схвалив за основу законопроєкт №11416-д про підвищення податків. Наразі, за регламентом ВРУ, у депутатів є два тижні на внесення поправок до законопроєкту, тож очікуємо на доопрацьовану редакцію податкової реформи від народних обранців. Сподіваємося, що за цей короткий період відбудеться конструктивний діалог між владою та бізнесом на парламентському майданчику щодо обрання оптимальної податкової моделі.
Які ж альтернативи пропонує бізнес? Основним меседжем від бізнес-спільноти є активізація боротьби з тіньовою економікою та скорочення бюджетних видатків, зокрема через диджиталізацію всіх послуг тощо.
Насправді у Верховній Раді свого часу чекають багато законопроєктів, що спрямовані на розв’язання зазначеного питання. Наприклад, врегулювання діяльності фізичних осіб, які працюють через цифрові платформи або одноособово, проте мають нерегулярні та епізодичні заробітки, на відміну від ФОПів (реєстраційний номер 10166). Це стосується, зокрема, водіїв і кур’єрів, що працюють через цифрові платформи. Ця ініціатива може мати очікуваний економічний ефект до 10 млрд грн на рік доходів до держбюджету.
Сюди також можна віднести позитивний ефект від детінізації заробітних плат у разі запуску економічного бронювання. Автори законопроєктів (реєстраційні номери 11331, 11332 та альтернативні до них) підрахували, що за умови сплати 20 000 грн військового збору на місяць додаткові надходження до бюджету можуть становити 347,3 млрд грн на рік.
Воєнний час вимагає прийняття ефективних рішень. Однак підвищення податків без поліпшення ефективності їх збору є передчасним і непопулярним кроком. Такий захід слід розглядати лише після вичерпання всіх інших можливих варіантів, які наразі ще є в арсеналі держави.
Нова ера правосуддя
Довіра до судів в Україні серед іноземних інвесторів залишається стабільно низькою, і їхні погляди збігаються з думками пересічних українців. Хоча помітний прогрес є. Так, рівень довіри до судів зріс до 24,8% порівняно з минулорічним показником у 18,2%. При цьому недовіру судам висловлюють 59% опитаних.
Безумовно, такі високі показники недовіри до судової гілки влади є викликом для функціонування правової держави, що зі свого боку є ключовою умовою залучення великих інвесторів і транснаціональних компаній, які звикли працювати виключно у правовому полі.
Нещодавно Офіс Президента завершив розробку Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2024–2029 роки. Офіційно вона ще не оприлюднена. Однак у пресі вже є інформація про ключові положення анонсованої реформи, зокрема реформа Верховного Суду та Конституційного Суду, посилення ролі Вищої ради правосуддя, оптимізація ДСА, з’їзди суддів у режимі online, створення нових судів і ліквідація Школи суддів. Крім того, реформа правосуддя є однією з вимог на шляху України до членства в ЄС.
Як щодо боротьби з корупцією в Україні?
За даними НАЗК, митниця посідає перше місце за поширеністю корупції. Про корупційний досвід зізнаються 35,2% опитаних. Це найвищий показник серед інших сфер. Він залишається на лідерських позиціях третій рік поспіль.
Реформа митниці на часі?
Беззаперечно! Адже, за інформацією експертів Економічної експертної платформи та Інституту соціально-економічної трансформації в Україні, щорічні обсяги потенційної контрабанди та «сірого імпорту» знаходяться в діапазоні 270–450 млрд грн. Державний бюджет від цієї групи схем щороку втрачає близько 80–150 млрд грн.
Перші кроки до реформування митниці вже покладено. Так, Парламент прийняв в цілому як закон законопроєкт №6490-д, яким пропонується провести перевірку митників на доброчесність і їхню переатестацію, а також забезпечити обрання нового керівництва митниці за участі міжнародних експертів. Безумовно, такі кроки з боку держави позитивно сприймаються бізнес-спільнотами, однак нерозв’язаною залишається низка питань, таких як обов’язковий автоматизований обмін митними даними між митницями України та країн-сусідів, що дасть змогу знівелювати постачання та реалізацію «сірого імпорту».
Маски-шоу стоп!
За результатами дослідження оцінки стану бізнесу в Україні, майже половина підприємців зазнала тиску з боку різних державних інституцій у тій чи іншій формі.
У пресі одна за одною з’являються гучні історії про візити правоохоронців і безпідставне блокування роботи підприємств. І це не залишається непоміченим. Так, про нагальну потребу навести лад у правилах співіснування бізнесу і правоохоронців говорять як у владних кабінетах, так і серед інвесторів. Покласти край таким викликам допоможе оновлене Бюро економічної безпеки. Відповідний Закон 28 червня підписано Главою держави.
Звичайно, оновленням одного правоохоронного органу неможливо розв’язати всі питання щодо зменшення тиску на бізнес. У зв’язку з цим при Президентові України утворено Раду з питань підтримки підприємництва, а в Парламенті створено спецкомісію із захисту інвесторів. Робота цих органів спрямована на побудову конструктивного діалогу між бізнес-середовищем і владою, який може бути ключем до ефективного розв’язання найбільш складних ситуацій. Зокрема, завдяки роботі парламентської ТСК вдалося зберегти інвестиції на загальну суму 1,947 млрд грн. Такі позитивні приклади дають надію, що до проблем бізнесу таки будуть дослухатися.
Кадровий голод в Україні. Кому працювати?
Все частіше бізнес скаржиться на нестачу робочих рук. За результатами опитування Мінекономіки, 58% роботодавців назвали саме дефіцит кадрів основною проблемою успішного ведення бізнесу. Спостерігаються регіональні дисбаланси: в одних регіонах ринок праці активно розвивається, тоді як у зонах, ближчих до бойових дій, він поступово занепадає. Все більше людей переселяється до великих міст.
Одним зі способів розв’язання проблеми є залучення іноземних працівників. Іншим шляхом є використання внутрішніх резервів: працевлаштування літніх людей, навчання жінок новим спеціальностям, інтеграція людей з інвалідністю та молоді. Крім того, у владних кабінетах всерйоз замислилися над створенням Міністерства з питань повернення українців, але наразі ця ініціатива не отримала широкої підтримки серед громадськості.
Війна завжди є рубіконом, що докорінно змінює долі держав і людей. Ключ до стрімкого повоєнного розвитку полягає у швидкому відновленні економіки через інвестиції, модернізацію інфраструктури та підтримку інновацій. Створення сприятливих умов для бізнесу, залучення міжнародної допомоги та розвиток внутрішніх ресурсів, таких як освіта і кваліфікована робоча сила, можуть забезпечити стійке зростання.