Зелена енергетика, промисловість та агросектор – напрямки, які, на думку спеціалістів найбільшої фінансової інституції планети, розвиватимуться в Україні після завершення війни. Глобальні виклики для всього світу на найближчі роки: кліматичні зміни та екологія, міграція, війна. Оформила в текст власні рефлексії, інсайди та інсайти після чотиритижневого практикуму в Лондонській школі економіки для українських посадовців.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Наприкінці минулого року мала за честь стати учасницею унікальної освітньої програми «Освіта для перемоги». Впродовж чотирьох тижнів видатні світові експерти та викладачі Лондонської школи економіки та політичних наук, що спеціалізуються на питаннях фінансів, економіки, міжнародних відносин, глобальної політики тощо, проводили практикуми для українців у межах програми «Освіта для перемоги». Ця програма розроблена у співпраці з аналітичним центром LSE IDEAS Лондонської школи економіки та політичних наук для українських держслужбовців, управлінців місцевої влади, військових та ветеранів, які візьмуть участь у післявоєнній відбудові нашої держави.
Головна місія програми – підтримка професійного потенціалу управлінського персоналу України для ефективного та оперативного відновлення безпеки та економіки в повоєнний період. Отже, основні акценти програми:
- Державне управління та реформи – як створювати ефективні політики та реалізовувати зміни?
- Безпека та міжнародна політика – як Україна інтегрується у глобальну систему безпеки?
- Економічне відновлення – які стратегії залучення інвестицій та розвитку працюють у кризових умовах?
- Лідерство в кризових ситуаціях – як приймати рішення в умовах невизначеності?
- Глобальні виклики – як змінюється світ і як Україна може формувати міжнародний порядок денний?
Як потрапити
Відбір учасників програми відбувається у два етапи. Перший – це подача аплікаційної форми та мотиваційного листа. Друге – співбесіда, яку проводить незалежне журі разом із представниками LSE IDEAS, з метою об'єктивної оцінки кожного кандидата на місце у програмі. Як на мене, ця співбесіда є інструментом не лише для того, аби переконатися в причинах, які спонукали кандидата подаватися на цю програму, а й у його карʼєрних планах щодо післявоєнної відбудови та розвитку нашої країни.
Чи складно пройти відбір? Для людини, в якої є мотивація та розуміння своєї ролі у розбудові країни, думаю, буде не так складно. Водночас потрібно розуміти, що конкуренція досить висока, тому досвід та спроможність втілювати плани в реальність дійсно мають вагу під час оцінювання кандидатів.
Власне для мене постійне навчання є важливим складником і особистісного, і професійного розвитку з дуже багатьох причин. Світ змінюється – щоб не відставати від цих змін, необхідно постійно бути в русі, оновлювати свої знання, а тим більше – на міждисциплінарному рівні. Тільки орієнтуючись у нових технологіях, нових інструментах, нових ідеях, що втілюються на глобальному рівні, можливо бути затребуваним спеціалістом у власній ніші. Той, хто не хоче адаптуватися, на моє переконання, ризикує залишатися позаду.
Прокачка
Продайте на ірландський ринок велику партію дорогого вина! Не забуваймо, що в цій країні символом національної культури є пиво, тому вам необхідно пройти безліч барʼєрів: окрім фінансово-економічних аргументів, вашим контрагентам необхідно надати якісне обґрунтування культурної цінності та унікальності продукту.
Ось одне із наших завдань у межах курсу «Trade negotiations» (торговельні переговори). Здавалося б, для юристів навичка ведення переговорів є звичною. От тільки одна справа, коли в юридичних перемовинах ми зазвичай беремо до уваги аргументацію в площині регулювань, прав, регламентів. У межах цього курсу це був трохи інший досвід. Я б навіть сказала – наступний, вищий рівень виклику для учасників. Це переговори, де необхідно оцінювати економічні інтереси, політичні позиції кожної країни, регіональні особливості та культурні традиції. Тобто це виходить за межі права, маркетингу чи економіки, адже необхідно вдаватися до політичних та соціально-культурних питань.
Лекції від провідних фахівців світу, практичні завдання рівня глобальних політичних гравців, зустрічі з людьми, які в прямому сенсі впливають на глобальні фінансово-економічні та політичні тренди, надихають на власні ідеї, реалізацію нових напрямків, продуктів, практик, досліджень, зокрема на міждисциплінарні поєднання в практиці.
Для мене як для юриста цей ритм навчання став потужним джерелом натхнення для майбутніх певних і юридичних, і аналітичних рішень, а використання міжнародного досвіду, що впливає на формування правового порядку денного на глобальному рівні, було особливо цінним.
Майбутнє України та глобальні правові виклики
Наприклад, у межах програми ми мали зустріч із провідними інвестбанкірами світу, де обговорювали майбутні перспективи інвестиційних проєктів в Україні.
Напрямки, які вони бачать привабливими для інвесторів у нашу країну, – промисловість (відкриття нових виробництв), агросектор та зелена енергетика. До речі, у значному потенціалі розвитку зеленої енергетики в Україні переконані й викладачі Лондонської школи економіки. З цього питання ми навіть мали окремий семінар. Очевидно, що це матиме вплив і на вітчизняний юрринок, зокрема в напрямах корпоративного права, юридичного супроводу залучення інвестицій, юридичного обслуговування фінансових інституцій.
До речі, є факт, який під час навчання став для мене справжнім відкриттям. Виявляється, що потужних фінансово-кредитних установ на кшталт Світового банку у світі існує до двох десятків. Водночас абсолютна більшість з них в Україні себе ще не проявила. А це означає, що після завершення війни ми зможемо побачити більше подібного роду партнерів у майбутньому: супровід фінансових інституцій та залучення інвестицій.
Щодо глобальних викликів, які ми з викладачами Лондонської школи економіки виокремили в процесі навчання, і які матимуть безпосередній вплив, зокрема, і на юридичний ринок України, то тут я б виділила:
1. Кліматичні зміни та екологія мають вплив на те, як ми ухвалюємо рішення в межах окремих країн (навіть якщо ми не ратифікували ті чи інші договори). Ба більше, їх імплементація на внутрішньому рівні – це пошук компромісу між нашими зовнішніми зобовʼязаннями та внутрішніми інтересами держави. І мова не лише про екологію, а й про економічний контекст.
Наведу простий приклад у підтвердження вищенаведеного. Нещодавно одне з наших міністерств виступило з ініціативою щодо того, що Україна може стати хабом із виготовлення певних субстанцій. Інші країни відмовляються від такого виробництва, адже воно має негативний вплив на навколишнє середовище. Водночас для нас відкривається певна економічна ніша, на яку ми можемо зайти. Тобто, з одного боку, ми можемо сприяти розвитку національної економіки, а з іншого – шкодити екології країни, яка й так страждає від російської широкомасштабної агресії.
Тому пошук найкращих рішень для країни в контексті екології та кліматичних змін буде актуальною проблемою в найближчі роки та безпосередньо торкнеться правників у розрізі розробки законодавства, лобіювання, адвокації тощо.
2. Питання цифровізації та всього, що стосується штучного інтелекту. Настільки, наскільки сьогодні увага прикута до кібербезпеки, захисту персональних даних, то, знову-таки, це сильно накладає відбиток на будь-які напрямки діяльності, у т.ч. і юридичної. Наприклад, у розрізі того ж медичного права, захист персональних даних пацієнта – це серйозний виклик сьогодення.
3. Міграція, що, серед іншого, спричинена кліматичними кризами. Це також виклик для правників: захист прав людини, захист трудових прав, захист регулювань, виконання зовнішніх зобовʼязань із міжнародного права.
Приклад, який неочевидно повʼязаний саме з мігрантами, але має прямий звʼязок із корпоративною відповідальністю в контексті дотримання прав людини. Мова про Facebook, який нещодавно скасував політику гендерної нейтральності. Чому це важливий та красномовний приклад? Тому що такі транснаціональні корпорації формують тренди не тільки в суспільній моралі, а, зокрема, і в міжнародному праві за рахунок трансформації та змін у тлумаченні тих чи інших норм.
Сьогодні це стосується прав людини в розрізі гендерної (не)рівності, а завтра може йтися про мігрантів (уже сьогодні ми бачимо певні дзвіночки).
4. Війна – додатковий правовий виклик, що впливає на те, як ми надаємо певні гарантії захисту людям чи не надаємо їх взагалі.
Ті країни, які формують глобальну повістку, наразі будуть зосереджені на власній безпеці від того ж самого фізичного нападу. Тут, наприклад, у контексті охорони здоровʼя вже однозначно зрозуміло, що напрямок роботи у світі також повʼязаний із безпековими заходами. Нещодавно я брала участь у міжнародній конференції у Швеції. На порядку денному у сфері охорони здоровʼя вони ставлять для себе розвʼязання тих проблем, з якими сьогодні стикається Україна. Це кібербезпека, забезпечення медзакладів генераторами, обладнання укриттів та бомбосховищ тощо.
Замість висновків
Ключова річ у тому, що коли ми як правники працюємо з клієнтами в конкретному напрямку – кримінальне, корпоративне, медичне, сімейне право тощо, – то більшою мірою маємо досить рутинний підхід у правозастосуванні. Якщо ми працюємо зі змінами законодавства, то кооперуємось чи то з урядом, чи то з парламентарями в конкретному вузькому питанні (хоча заради справедливості потрібно зазначити, що іноді необхідно знаходити ширшу аргументацію для того, аби переконати ухвалити певні зміни).
«Виходити зі своєї професійної бульбашки» допомагають такого роду освітні програми, практикуми, тренінги. Вони дають можливість сформувати ширшу рамку розуміння процесів того, як ухвалюються рішення у світі, які фактори, аргументи на це впливають. Надалі це допомагає набагато впевненіше себе почувати в тих подіях, які відбуваються у професійних реаліях. А вміти прогнозувати на два кроки вперед – чи не обовʼязкова навичка для тих, хто сьогодні впливає на ухвалення рішень.