1 січня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації», яким вводиться процедура превентивної реструктуризації, вносяться зміни до КУзПБ в частині обмеження прав кредиторів, які є заінтересованими особами, вводиться можливість звернення стягнення на заставне майно поза межами справи про банкрутство.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Ключові зміни до Кодексу України з процедур банкрутства:
1. Обмеження впливу на процедуру банкрутства з боку заінтересованих осіб боржника:
1.1. Розширено коло заінтересованих осіб боржника
До КУзПБ внесено комплексні зміни щодо заінтересованих осіб, які пов’язані з боржником. Зміни мають за мету обмежити вплив таких осіб на процедури банкрутства.
Насамперед розширено перелік заінтересованих осіб щодо боржника. Зокрема, до таких осіб віднесено додатково:
- юридичних осіб, що здійснюють контроль над боржником чи осіб, над якими здійснював контроль боржник чи особи які разом із боржником перебували під контролем третіх осіб протягом останніх трьох років. Тобто встановлено темпоральний критерій (три роки) для визначення осіб, які є пов’язаними з боржником корпоративними правовідносинами;
- сторін фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно зі ст. 42 визнано недійсним;
- осіб, з якими боржник вчиняв правочини з відчуження майна, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети та добросовісності), що означає встановлення окремого критерію пов’язаності осіб, водночас без визнання недійcності правочинів;
- кредитора, який упродовж 6 місяців до дати відкриття провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого щодо боржника.
Важливо, що він, подаючи заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство або заяву з грошовими вимогами (після відкриття провадження у справі про банкрутство), обов’язково має зазначити інформацію, чи є він заінтересованим щодо боржника.
1.2. Конкурсні кредитори, які є заінтересованими щодо боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів.
Отже, кредитори, які заінтересовані щодо боржника, не матимуть впливу на процедури банкрутства. Водночас черга задоволення вимог таких кредиторів не змінюється. Також не змінюється обсяг їхніх процесуальних прав у справі (наприклад, прав на оскарження ухвал та рішень суду).
Закон не визначає, як буде вирішуватися питання щодо заінтересованості осіб, які набули права кредитора та право вирішального голосу у справах, порушених до прийняття закону. Однак висловлюється позиція, що вони можуть бути визнані заінтересованими та відповідно не матимуть більше права голосу в органах кредиторів.
2. Посилено захист забезпечених кредиторів боржника
Внесені зміни до ст. 41 КУзПБ надали право забезпеченим кредиторам на стягнення на предмет забезпечення поза межами процедури банкрутства.
Новелою Закону є право забезпечених кредиторів звернути стягнення на предмет забезпечення поза межами справи про банкрутство після припинення дії мораторію за умови, якщо не винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, або ухвалу про продовження дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів.
Фактично за новою редакцією статті для звернення стягнення на майно в позасудовому порядку не потрібно отримання ухвали господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
Водночас суд може продовжити строк дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів, якщо є підстави вважати, що продаж майна, яке є предметом забезпечення окремо від іншого майна боржника, матиме наслідком значне зниження вартості майна, яке не є предметом забезпечення, а також в інших випадках визначених законом.
Важливо, що суд може прийняти таке рішення за клопотанням визначеного кола учасників справи про банкрутство (боржника, розпорядника майна, кредиторів), поданого до спливу 170 календарних днів із дня введення процедури розпорядження майном. Водночас Закон не визначає, чи наявне таке право, в учасників справи про банкрутство, в якій уже завершився строк дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на дату набрання ним чинності.
Отже, як і раніше, залишається вагомою роль суду у вирішенні питань, пов’язаних із припиненням мораторію на реалізацію прав забезпечених кредиторів.
3. Остаточно визначено підсудність спорів щодо податкових зобов’язань боржника
Перелік спорів, стороною в яких є боржник та які відповідно з ч. 2 ст. 7 КУзПБ концентруються у межах справи про банкрутство боржника, доповнено.
Тепер спори про визначення та стягнення грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПКУ, розглядаються в межах справи про банкрутство.
4. Посилено відповідальність посадових осіб боржника
Посадові особи боржника несуть відповідальність за збитки, завдані боржнику або кредиторам, що зумовлені ухиленням від передачі розпоряднику майна після припинення повноважень бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей боржника.
Законом також визначено, що ухвала про припинення повноважень керівника або органу управління боржника є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.
Процедура превентивної реструктуризації
Превентивна реструктуризація – це система заходів, що мають на меті недопущення або запобігання неплатоспроможності боржника. Такими заходами, зокрема, можуть бути реструктуризація, перепрофілювання активів, залучення фінансування або продаж майна. За своєю суттю процедура превентивної реструктуризації є альтернативою процедурі банкрутства.
Процедуру превентивної реструктуризації умовно можна поділити на такі стадії: 1) відкриття процедури; 2) розгляд судом питання про затвердження плану превентивної реструктуризації; 3) виконання плану превентивної реструктуризації; 4) закриття процедури превентивної реструктуризації. Перевагами застосування такої процедури є відносно короткий строк розгляду питання щодо затвердження плану ПР (не більше 12 місяців) та менша вартість (якщо порівнювати з процедурою банкрутства).
Наслідками введення процедури є застосування основних заходів захисту боржника (діють упродовж шести місяців після відкриття ПР):
- не може бути відкрито провадження у справі про банкрутство;
- зупинення нарахування фінансових санкцій,
- заборона відчуження майна, тощо.
Додаткові заходи захисту боржника
Також, за необхідності та виконанні певних умов (обгрунтованість плану, достовірність поданої боржником інформації, ризик неможливості проведення ПР у разі невжиття таких заходів), можуть застосовуватися додаткові заходи захисту до яких відносять заборону на:
- звернення стягнення на предмет застави (іпотеки);
- примусове стягнення коштів чи майна на підставі виконавчих документів;
- стягнення заборгованості із заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди (завданої каліцтвом, ушкодженням здоров’я або смертю).
Такі додаткові заходи запроваджуються на строк до 3 місяців, який може бути продовжено до 6 місяців (продовження дії більше граничного строку не допускається), та припиняються в разі затвердження плану ПР, закриття провадження або закінчення граничного строку.
План превентивної реструктуризації
Важливо, що план, який боржник подає до суду разом із заявою, є баченням боржника, як вийти з кризової для підприємства ситуації, та не потребує попереднього узгодження з кредиторами на етапі подання до суду заяви про відкриття процедури ПР.
Після постановлення господарським судом ухвали про відкриття процедури ПР боржник та адміністратор (у разі його призначення) розпочинають переговори із залученими кредиторами щодо узгодження плану.
Строки в процедурі превентивної реструктуризації
Законом встановлено строки для затвердження плану ПР – до 6 місяців (може бути продовжено ще на 6 місяців, але не більше 12 місяців). Водночас не встановлено строк для виконання боржником затвердженого плану ПР.
Класи залучених кредиторів та голосування
Для цілей підготовки та схвалення плану ПР сторони поділяються на такі класи: забезпечені кредитори; кредитори з вимогами до бюджету; незабезпечені кредитори та незабезпечені кредитори, заінтересовані щодо боржника.
У компетенції боржника самостійно визначати, які кредитори залучаються до плану ПР та в які класи включаються, за чіткого зазначення критерії розмежування.
План превентивної реструктуризації вважається схваленим зборами кредиторів, якщо його схвалили всі класи, сформовані згідно з планом превентивної реструктуризації.
Порядок затвердження судом плану ПР
Законом передбачено загальний та спеціальний порядок затвердження судом плану ПР.
Реалізація загального порядку пов’язується зі схваленням зборами кредиторів плану ПР. За наявності такого схвалення та відповідності плану вимогам, що визначені КУзПБ, дотриманням вимог щодо формування класів кредиторів та визначення розміру вимог залучених кредиторів, суд виносить рішення про затвердження плану ПР.
Якщо план превентивної реструктуризації не схвалено зборами кредиторів, то боржник може використати спеціальний порядок – крос-класове затвердження плану (тобто схвалення не всіма класами). Що це означає на практиці?
Щоб суд затвердив план за крос-класовим принципом, мають виконуватися визначені Кодексом умови. Однією з переваг є можливість затвердження плану в разі його схвалення на зборах кредиторів:
- більшістю класів залучених кредиторів (за умови, що одним із цих класів є клас забезпечених кредиторів, або якщо ця умова не виконується);
- хоча б одним із класів залучених кредиторів із правом голосу (крім класу засновників боржника або іншого класу, який у разі відкриття провадження у справі про банкрутство боржника та визнання боржника банкрутом або в разі відхилення судом плану ПР та закриття процедури ПР не отримає жодного погашення своїх грошових вимог).
Вихід із процедури превентивної реструктуризації
Процедура превентивної реструктуризації закривається судом у разі:
- виконання боржником плану ПР;
- неподання плану у строки, встановлені судом або невиконання плану;
- припинення юридичної особи – боржника або припинення підприємницької діяльності ФОП-боржника;
- відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника;
- подання боржником заяви про закриття процедури;
- прийняття судом рішення про відмову в затвердженні плану, зокрема в порядку крос-класового затвердження;
- якщо судом упродовж 12 місяців із дати відкриття процедури не затверджено план;
- якщо боржник до дати заключного засідання не усунув порушення у плані;
- в інших випадках, передбачених Кодексом.