11 жовтня 2024, 16:27

Преюдиціальне значення судових рішень у кримінальному процесі: виклики ВАКС

Семен Ханін
Семен Ханін «АМБЕР» керуючий партнер, адвокат, к.е.н., заслужений юрист України, член правління ААУ

Преюдиціальне значення судових рішень є одним із важливих аспектів забезпечення належної оцінки доказів у кримінальних провадженнях. Стаття 90 КПК України чітко встановлює умови, за яких рішення національних чи міжнародних судів може мати таке значення, зокрема коли йдеться про порушення прав людини. Однак, у практиці судів, особливо Вищого антикорупційного суду (далі — ВАКС), часто виникають питання щодо тлумачення та застосування преюдиції, що породжує низку проблем у процесі оцінки доказів.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


З одного боку, суди керуються положеннями Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК) про обов'язковість рішень судів, які набрали законної сили. З іншого — наявність винятків та відсутність преюдиціального значення для ухвал слідчих суддів, зокрема щодо запобіжних заходів (ст. 198 КПК), створює певні колізії у правозастосуванні. У цій статті розглянемо, як ВАКС інтерпретує положення про преюдиціальне значення, і визначимо ключові проблемні моменти, що виникають у процесі оцінки доказів та судових рішень, які вже набрали законної сили.

Стаття 90 КПК України. Значення рішень інших судів у питаннях допустимості доказів

1. Рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, має ПРЕЮДИЦІАЛЬНЕ значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.

Стаття 198 КПК України. Значення висновків, що містяться в ухвалі про застосування запобіжних заходів

1. Висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, НЕ МАЮТЬ ПРЕЮДИЦІАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Стаття 94 КПК України. Оцінка доказів

1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів — з погляду достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

2. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

У Постанові від 04.08.2021 у справі 390/934/13-к ККС ВС зазначив:

«…відповідно до положень ст. 90 КПК рішення національного суду має преюдиціальне значення ЛИШЕ, ЯКЩО ВОНО НАБРАЛО ЗАКОННОЇ СИЛИ І НИМ ВСТАНОВЛЕНО ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ І ОСНОВОПОЛОЖНИХ СВОБОД, гарантованих Конституцією Україниі міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Як наслідок, судове рішення має преюдиціальне значення для суду, який розглядає кримінальне провадження, лише у визначених цією статтею випадках».

Постанова від 14.05.2024 у справі 991/7976/23 ККС ВС:

«Висловлені в ухвалі слідчого судді висновки за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо строків досудового розслідування не мають преюдиційного значення для суду…».

Постанова від 24.04.2024 у справі 303/307/21 ККС ВС:

«…під час вирішення питання щодо допустимості доказів у кримінальному провадженні, рішення суду в іншій справі має преюдиційне значення лише у випадках, визначених ст. 90 КПК».

Постанова від 05.08.2020 у справі 700/361/17 ККС ВС :

«У кримінальному процесуальному праві ПРЕЮДИЦІЇ, як загальні положення (правила, факти), в силу яких суд, який здійснює оцінку доказів, вправі вважати встановленими обставини, що мають значення для вирішення кримінальної справи, як такі, що не потребують повторного чи додаткового дослідження, оскільки факт розцінюється суддею як безспірний (встановлений компетентним органом і такий, що спрощує оцінку даних), є допустимими для застосування виключно у випадках, прямо передбачених у КПК. Відповідно до ст. 90 цього Кодексу таким, що має преюдиціальне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів, є рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, ст. 90 КПК вказує лише на преюдиціальне значення рішення національного чи міжнародного суду, яким встановлено порушення прав і свобод людини, для вирішення питання щодо допустимості тих чи інших доказів».

Ухвала слідчого судді ВАКС від 03.10.2024 у справі 991/9754/24:

«…враховуючи наявність ОБОВ’ЯЗКУ у сторін виявляти повагу до судового рішення, яке набрало законної сили, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для повторної оцінки доводів сторони захисту, які уже були предметом оцінки слідчим суддею».

Практика ВАКС демонструє певну варіативність у тлумаченні цих положень, що може призвести до правової невизначеності для сторін процесу. Для забезпечення єдності судової практики необхідно більш чітке регулювання або роз'яснення цих питань, що сприятиме ефективнішому захисту прав учасників кримінального провадження та зниженню кількості колізій при оцінці доказів.

Отже, вдосконалення підходів до застосування преюдиції в кримінальному процесі, зокрема в діяльності ВАКС, є важливим кроком до підвищення прозорості судових рішень і дотримання принципу верховенства права.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати