Враховуючи, що одним з найпоширеніших заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, вважаємо за доцільне розглянути правові нюанси скасування арешту майна як дії, яка є завершальною стадією цього заходу забезпечення.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Слід зазначити, що арешт у кримінальному провадженні може бути знято двома шляхами: оскарження ухвали слідчого судді (суду) про арешт майна в апеляційному порядку або звернення до слідчого судді (суду) з клопотанням про скасування арешту.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді (суду) здійснюється безпосередньо до суду апеляційної інстанції та є доцільним у разі допущення судом першої інстанції при постановленні ухвали про арешт майна процесуальних порушень, які дозволяють вважати відповідну ухвалу незаконною та необґрунтованою.
Так, наприклад, у разі арешту майна з метою збереження речових доказів, важливо звертати увагу, чи було слідством надано відповідному майну процесуального статусу доказу (оформлення відповідної постанови прокурора або іншого процесуального рішення), а також чи було слідчим надано докази ризиків знищення або пошкодження відповідного майна.
Крім того, у разі арешту майна з метою забезпечення можливої конфіскації, спеціальної конфіскації або цивільного позову, слід враховувати співмірність вартості арештованого майна та тяжкості злочину, що інкримінується підозрюваному (обвинуваченому), та завданої відповідним злочином шкоди.
До того ж, хоча це прямо заборонено положеннями Кримінального процесуального кодексу України, деякі слідчі судді постановляють ухвали про арешт майна з метою забезпечення можливої конфіскації, спеціальної конфіскації або цивільного позову за відсутності у відповідному кримінальному провадженні підозрюваного (обвинуваченого). Таке порушення є достатньо вагомою підставою для скасування відповідної ухвали про арешт майна в апеляційному порядку.
Особливу увагу варто звернути на те, що арешт майна, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, не може перешкоджати здійсненню нормальної господарської діяльності юридичної особи, майно якої арештовано. Так, у разі арешту банківських рахунків, корпоративних прав або будь-якого майна юридичної особи, що перешкоджає нормальному веденню бізнесу, є підстави перед судом апеляційної інстанції ставити питання про скасування арешту.
Слід зважати на те, що крім оскарження ухвали слідчого судді (суду) про арешт майна в апеляційному порядку, кримінальний процесуальний закон дозволяє ставити питання про скасування відповідної ухвали про арешт майна шляхом подання окремого клопотання слідчому судді (суду) за умови, що особа, яка заявляє відповідне клопотання (підозрюваний, обвинувачений, їхній захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження) не була присутня під час розгляду питання про арешт майна.
Враховуючи, що в більшості випадків слідчі судді виносять ухвали про арешт майна без виклику підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право на подання клопотання про скасування арешту може бути цілком ефективним заходом захисту прав власності відповідних осіб.
Можливість довести, що в подальшому застосуванні арешту майна немає потреби або арешт накладено необґрунтовано, також є підставою для скасування арешту майна.
Відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, клопотання про скасування арешту майна повинно розглядатися не пізніше ніж через 3 дні після його надходження до суду, однак наразі зазначені строки у більшості випадків не дотримуються.
Крім того, арешт майна підлягає скасуванню прокурором одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження, за умови, що таке майно не підлягає спеціальній конфіскації.
Також питання про скасування арешту майна вирішується судом одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, якщо судом не призначено покарання у вигляді конфіскації майна та/або не була застосована спеціальна конфіскація, цивільний позов був залишений без розгляду або у разі відмови в цивільному позові.
Обираючи спосіб зняття арешту (апеляційне оскарження або звернення до слідчого судді (суду) з клопотанням про скасування арешту майна) не слід подавати одночасно й апеляційну скаргу на ухвалу про арешт майна та клопотання про скасування арешту майна, оскільки одночасне подання може фактично заблокувати їх розгляд. Вважаємо, що спочатку, у разі доцільності, потрібно подавати апеляційну скаргу з метою дотримання строків на апеляційне оскарження, а у випадку відмови у задоволенні апеляційної скарги можна звертатися до слідчого судді (суду) з клопотанням про скасування арешту майна (за наявності на те підстав).
Окремою специфічною підставою скасування арешту майна можна назвати скасування арешту майна добросовісного набувача. Варто зауважити, що Кримінальний процесуальний кодекс України не дозволяє арешт майна добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження доказів, однак, на жаль, не містить визначення добросовісного набувача. Вбачається, що у разі арешту майна добросовісного набувача відповідну ухвалу слідчого судді потрібно оскаржити в апеляційному порядку, а з метою захисту прав такого добросовісного набувача цілком ефективним може бути звернення з позовом про визнання особи добросовісним набувачем до суду загальної юрисдикції або господарського суду.
Таким чином, у разі необґрунтованого та безпідставного накладення арешту на майно в кримінальному провадженні існує достатньо широкий арсенал підстав скасування такого арешту як шляхом апеляційного оскарження відповідної ухвали слідчого судді (суду) про арешт майна, так і шляхом звернення до слідчого судді (суду) з клопотанням про скасування арешту майна.