Міністерство фінансів України своїм наказом від 04.08.2016 р. №723 (далі – Наказ №723) вносить зміни до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, який було затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 р. №524 (далі – Порядок). Наказ №723 готується до офіційного опублікування в Офіційному віснику України від 9.09.2016 р.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Загальні положення
Нова редакція п. 3 Загальних положень передбачає порядок формування коригування планів-графіків, чого немає у чинній редакції Порядку. У новій редакції містяться норми, що стосуються планових перевірок платників ЄСВ. Так, чітко зазначається, що до нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені не застосовуються строки давності, а документальною плановою перевіркою платників ЄСВ може охоплюватися період з 1.01.2011 р. (тобто з моменту запровадження ЄСВ). Якщо ж перевірка таких платників вже проводилася, то перевіркою охоплюється період, що настає за періодом, охопленим попередньою перевіркою. Таким чином, Мінфін наголошує на тому, що положення норм ст. 102 Податкового кодексу України не поширюють свою дію на зобов'язання з ЄСВ.
Порядок відбору платників до плану-графіка
Наказ №723 конкретизує та доповнює критерії віднесення платників податків до різних ступенів ризику. Наприклад, до платників-юридичних осіб з високим ступенем ризику будуть належати платники, у яких:
- рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50% і більше за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування;
- рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50% та більше за рівень сплати податку у відповідній галузі;
- рівень сплати ПДВ нижчий на 50% та більше за рівень сплати податку у відповідній галузі.
У редакції Наказу №524 вищезазначені критерії (1-3) не містять конкретної вимоги щодо розміру зростання податку на прибуток, розміру зменшення рівня сплати податку на прибуток та розміру сплати ПДВ. У новій же редакції встановлюється межа у 50%.
- існують відносини з контрагентами, які знаходяться у розшуку або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума таких операцій перевищує 5 млн грн або перевищує 5% від загального обсягу постачання, але не менше ніж 100 тис. грн.
- є інформація про не підтвердження реального здійснення операції з придбання з сумою ПДВ понад 1 млн грн або понад 5% від загального обсягу податкового кредиту, але не менше ніж 100 тис. грн.
У редакції Наказу №524 встановлена вимога у п. 4-5 лише щодо 5% відповідно загального обсягу постачання та обсягу податкового кредиту. Зазначимо, що змін та конкретизації зазнала більшість критеріїв визначення платників податків як таких, що мають високий ступінь ризику.
Критерії середнього ступеня ризику також були суттєво уточнені. Наприклад, аби платника можна було визнати таким, що має середній ступінь ризику, він має здійснювати експортні операції щодо товарів, нетипових для основного виду діяльності підприємства у сумі понад 5 млн грн або понад 5% від загального обсягу постачання, але не менше ніж 100 тис. грн. За редакцією ж Наказу №524 вимоги щодо конкретних граничних меж не встановлено, як це зроблено у новій редакції.
Також було значно розширено перелік критеріїв визначення незначного ступеня ризику. Так, в редакції Наказу №524 встановлено лише три критерії:
- проведення протягом місяця більше 3-х ремонтів одного РРО, не пов'язаних із плановим технічним обслуговуванням;
- наявність у ДФС інформації про відсутність у платника торгових патентів і ліцензій, якщо таким платником здійснюється діяльність, яка підлягає патентуванню та/або ліцензуванню;
- зменшення у звітності з ЄСВ за попередні періоди від 10% до 20% від загальної суми його нарахування за 12 місяців, що передують звітному.
Новою ж редакцією, як підстави віднесення до категорій платників із незначним ступенем ризику, додано:
- здійснення платником податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства, відповідно до стандартів бухгалтерського обліку на різниці від 10% до 20%;
- декларування платником податків видів діяльності, пов’язаних з торгівлею, громадським харчуванням, наданням послуг, за відсутності зареєстрованого РРО;
- наявність зареєстрованого РРО, за відсутності обсягів реалізації товарів (послуг) через такий РРО;
- суми за повернення товарів становлять понад 5% від суми загального продажу, проведеної через реєстратори розрахункових операцій.
До самозайнятих осіб з високим ступенем ризику з 9.09.2016 р. також будуть належати платники, у яких загальна сума витрат, що відображені у декларації про майновий стан та доходи, становить 75% чи більше від суми загального доходу, який був отриманий платником протягом року, і задекларованого у відповідній декларації. Водночас, невідповідність обсягів імпортних операцій задекларованій сумі загального оподатковуваного доходу або обсягам постачання з податку на додану вартість не вважатиметься підставою для визначення самозайнятої особи як такої, що має середній ступінь ризику.
Критерії визначення ризикованості в контексті ПДФО та ЄСВ не зазнали змін.