З 2017 року не втрачає актуальності питання зупинення реєстрації податкових накладних (так зване блокування), окрім того, з кожним роком кількість платників ПДВ, які змушені доводити податковому органу реальність здійснення операцій, відображених у податкових накладних, неодмінно зростає. А можливість раптово отримати рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (так звана ризиковість) є для кожного платника ПДВ своєрідним дамокловим мечем, адже за наявності такого «щастя» існування бізнесу, що орієнтується на покупців-платників ПДВ, може бути поставлено під сумнів. Співпрацювати з ризиковим постачальником означає для покупця не лише як мінімум затримку в отриманні податкового кредиту по ПДВ, а як максимум — його втрату, а й отримання такого самого статусу з подальшим блокуванням вже його податкових накладних й далі по ланцюгу. При цьому, незважаючи на 20 місяців повномасштабної війни, ані контролюючі органи, ані законодавець не поспішають хоч трохи послабити блокувальний тиск на бізнес. А всі анонсовані раніше та запроваджені у 2023 році зміни, які мали бути кроками назустріч платникам податків, ситуацію, м’яко кажучи, не змінили. Про те, які це були зміни та чому вони кардинально не вплинули на ситуацію, йдеться нижче. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! З 8 березня 2023 року набули чинності зміни до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі — Порядок прийняття рішень). З цієї дати у платників податків з’явилася можливість доповнити пояснення та документи, надані контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, реєстрація якої була зупинена. Але така можливість не є безумовною та виникає виключно у випадку, коли податковий орган запропонує надати платнику додаткові пояснення та документи, яких не вистачає для прийняття рішення. Для підготовки пояснень та/або копій документів платнику податків надається п’ять робочих днів з дня отримання повідомлення від податківців. З одного боку, це безперечний крок назустріч бізнесу, адже з’явилася можливість все ж таки переконати податківців у необхідності реєструвати податкову накладну, а з іншого — реалізація цього Порядку, як завжди, «на висоті». Так, повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів надходять платникам податків виключно в електронний сервіс документообігу ДПС — Електронний кабінет платника податків, незважаючи на те, через яку систему електронного документообігу подавалися первинні пояснення. Тобто первинні пояснення подані через умовну систему документообігу «ОК», де платник податків і чекає реакції від податківців, а повідомлення про необхідність надати додаткові пояснення/документи надходить виключно до Електронного кабінету, яким платники ПДВ майже не користуються через його незручність. Наслідком є пропуск строку для подання запитуваної інформації, а ненадання запитуваної інформації або надання не в повному обсязі є підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Наразі ця незручність/розбіжність досі не вирішена, а відтак ті, хто вперше стикаються з блокуванням податкових накладних, про цю особливість не знають та отримують рішення про відмову в реєстрації через ненадання додаткових пояснень і документів. Зазнав у 2023 році суттєвих змін і Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі — Порядок зупинення). Зокрема, у січні 2023 року були деталізовані питання, які стосувалися відповідності платника податку критеріям ризиковості та змісту рішення про таку відповідність. Відтепер абстрактна ризиковість набула більш конкретних рис. Зокрема, рішення про ризиковість має містити інформацію, яка стала підставою для визнання платника ризиковим (перелік такої інформації оприлюднюється на вебсайті ДПС України у формі Довідника кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості). Довідник містить 18 кодів: від придбання і постачання товару, походження якого не простежується за ланцюгом постачання, до взаємовідносин із ризиковими контрагентами (як придбання, так і постачання). Також у Рішенні з’явилась інформація про тип операції (придбання/постачання), період її здійснення, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, тощо. А 8 липня 2023 року набули чинності чергові зміни до Порядку зупинення, що також стосувалися ризиковості. З цієї дати при прийнятті рішення про ризиковість податківці не мають права виходити за межі періоду, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення. Тобто операція, яка має ознаки ризикової, але з дня її проведення минуло більш ніж 180 днів, не може бути підставою для прийняття рішення про ризиковість платника податків. Начебто позитив для платників податків, але ДПС дотримується позиції, що на рішення, які були прийняті до запровадження цього правила, воно не розповсюджується. Але така позиція є дивною, оскільки Порядком зупинення прямо передбачено, що після кожного подання пояснень про невідповідність критеріям ризиковості приймається нове рішення, а попереднє втрачає силу. Тобто всі рішення за результатами розгляду пояснень, поданих після 8 липня 2023 року, мають враховувати правило 180 днів. На жаль, ці доводи платників не знаходять відгуку навіть при розгляді скарг на центральному рівні податкової служби. Кроком назустріч платникам податків мав стати запроваджений цими самими змінами механізм оскарження рішення про ризиковість, прийнятого регіональною ДПС до ДПС України. Однак механізм, який анонсувався як інструмент контролю від свавілля та упередженого ставлення до платників податків регіональними органами ДПС, виявився вкрай неефективним — у випадку отримання негативного рішення щодо скарги звернутися знову на регіональний рівень з поясненнями та документами про невідповідність критеріям ризиковості вже не вийде, далі — тільки звернення до суду. Сподіватися на вирішення спору у визначені процесуальним законодавством строки в існуючих реаліях не доводиться. Ось і має платник податків прийняти дуже непросте рішення: чи переконувати раз за разом у своїй неризиковості регіональну ДПС (кількість таких звернень нічим не обмежена) із сумнівними перспективами отримати позитивне рішення, чи спробувати пошукати правду в ДПС України, а якщо така спроба виявиться невдалою, то бути приреченим як мінімум рік доводити свою позицію у судах. Також слід зазначити, що з 8 липня 2023 року у платників податків з’явилася можливість подавати скарги на рішення про відмову у врахуванні таблиці даних платника. Гарне рішення? Начебто так, але негативне рішення по скарзі означає, що далі на платника податків чекає лише суд. Подати знову цю саму таблицю на розгляд до регіональної комісії не вдасться. Умовно позитивними змінами можна вважати те, що у випадку прийняття рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості наступного робочого дня після дати прийняття такого рішення підлягають автоматичній реєстрації податкові накладні, реєстрація яких була зупинена у зв’язку із отриманням статусу ризикового. Але для автоматичної реєстрації необхідно одночасно відповідати певному переліку умов: наявність реєстраційного ліміту, між датою зупинення податкових накладних та датою прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості не пройшло більше 180 днів і найцікавіша умова — відсутність інших підстав для зупинення реєстрації податкових накладних (все в руках у податківців). Із цієї ж серії і можливість позбавитися ризиковості по ланцюгу. Передбачено, що у разі виключення платника податку з переліку ризикових автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що: виключною підставою для включення такого контрагента до переліку ризикових було здійснення операції з таким платником податку та в органів ДПС відсутні інші підстави для висновку про ризиковість контрагента (знову ж таки є місце для зловживань з боку контролерів). Ще однією важливою подією є поновлення з 1 серпня 2023 року перебігу строків, визначених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи. З цієї дати відновився встановлений Порядком зупинення строк подання письмових пояснень і копій документів для підтвердження операцій, відображених у податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено. Нагадаю, що цей строк становить 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Отже, для податкових накладних, які були складені під час дії воєнного стану і реєстрація яких була зупинена, строк для подання пояснень і документів починає відлік з 1 серпня 2023 року. Для податкових накладних, складених до запровадження воєнного стану, строк для подання пояснень і копій документів з 1 серпня 2023 року продовжується на ту кількість календарних днів, протягом яких платник податку мав право подати пояснення станом на дату введення воєнного стану. У випадку якщо ані пояснення, ані скарга платника податків не переконали контролерів, залишається тільки судовий захист. Це насправді найефективніший, але абсолютно непрогнозований по тривалості спосіб захисту платників податків. Щодо судової практики у справах про оскарження рішень ДПС про відмову у реєстрації податкових накладних, то у 2023 році Верховний Суд не відступав від раніше сформованих правових висновків. Ключовими для платників податків правовими висновками ВС у вказаній категорії справ залишилися такі: - Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, наведення відповідної підстави для зупинення реєстрації податкової накладної. - Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не має підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу. - Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в таких справах є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. - У разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути конкретно вказані. Рішення суб’єкта владних повноважень, яке не містить чіткої підстави його прийняття, є необґрунтованим. Що ми маємо у підсумку? Начебто намагання допомогти платникам податків зорієнтуватися, яку інформацію й документи подати, аби довести контролюючому органу, що операції, відображені у податковій накладній, є реальними, а він не відповідає критеріям ризиковості. З іншого боку, регіональні комісії іноді настільки прискіпливо (читай — упереджено) розглядають подані платниками документи, що шансів у платників отримати прийнятний результат майже немає. А найрозповсюдженіший спосіб позбутися ризиковості, який контролюючі органи пропонують платникам — це здійснити умовний продаж товарів, придбаних у ризикових контрагентів (тобто визнати ці товари такими, що не використовуються у господарській діяльності та нарахувати податкові зобов’язання). При цьому аргументи про те, що ризиковим контрагент став у минулому місяці, а відносини з ним були у позаминулому році, на думку податківців, не заслуговують на увагу. Я вважаю, що доти, доки органи ДПС будуть розглядати кожного платника податків як потенційного правопорушника, який має переконати їх у своїй добросовісності, будь-які найлояльніші до платників податків зміни в законодавстві не будуть мати свого ефекту. І чим сильніший тиск на бізнес, тим більше у тих, хто такий тиск здійснюють, можливостей і спокус для корупційних зловживань.
09 листопада 2023, 11:22