Півроку війни в Україні нічому не навчили паліїв сухої трави. У час, коли щодня житлові будинки та інфраструктурні об’єкти зазнають руйнувань від дій ворога, палають поля, знаходяться громадяни, які свідомо підпалюють сухостій та іншу рослинність. Відтак, через необережність не просто перетворюють екосистеми на попелище, а й підривають обороноздатність країни.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
З початку воєнного стану ДСНС працює у посиленому режимі. Окрім порятунку людей, розмінування, розбору завалів, рятувальникам доводиться ліквідовувати і підпали сухостою, спричинені не війною, а недбалим ставленням громадян до природного середовища.
Інформація ДСНС по окремим регіонам показує сумну картину щодо загорянь сухостою. Лише на Закарпатті за 2022 р. зафіксували більше 2200 загорань різного масштабу в екосистемах, 46 з яких – у лісах. Кількість таких пожеж у порівнянні з минулим роком зросла майже в 4 рази, а у Львівській громаді з початку року стались 24 потужні пожежі сухостою, площа горіння яких становила від 200 до 1000 кв.м. Гасіння масштабних пожеж потребує техніки, паливних матеріалів та людських ресурсів, які у період воєнного стану дуже цінні. До того ж там, де проходять бойові дії, не завжди є можливість реагувати на пожежі, оскільки це прямо загрожує життю рятувальників. Зважаючи на ці обставини, не лише через війну, а й через чиїсь неусвідомлені дії страждають люди, вигорають ліси та створюється додаткове навантаження на ДСНС.
Відповідальність для паліїв
У 2020 р. Верховна Рада у 18 разів збільшила штрафи для паліїв сухої трави. За підпал або пошкодження вогнем лісів, зелених насаджень навколо населених пунктів, залізниць, стерні, сухих дикоростучих трав, передбачені штрафи від 91 800 грн до 153 000 грн.
З початком повномасштабного вторгнення були ухвалені нові зміни до ККУ, за якими підпал сухої рослинності під час воєнного стану прирівнюється до диверсійної роботи, оскільки ці дії можна розглядати як обмеження видимості для ЗСУ, тероборони, а також подання сигналів агресору (передбачено змінами до статті 113 Кримінального кодексу). Таким чином спалювання сухостою під час воєнного стану розцінюється як диверсія, а паліям може загрожувати позбавлення волі від 10 до 15 років або довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
У липні 2022 р. Верховна Рада ухвалила за основу із скороченням строку підготовки зміни до КУпАП та ККУ щодо посилення відповідальності за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу (законопроект 7212-1).
Пропонується криміналізувати відповідальність за умисне знищення або пошкодження вогнем або іншим способом лісу, зелених насаджень, стерні, лук, пасовищ та ін. рослинності, якщо це принесло значну шкоду довкіллю.
Законопроект передбачає нову редакцію ст. 245 КК (знищення чи пошкодження об'єктів рослинного світу). Окремою частиною статті вводиться жорсткіша відповідальність за шкоду, заподіяну об'єктам природного фонду:
- якщо дії були вчинені на землях у межах територій природно-заповідного фонду або спричинили тяжкі наслідки для довкілля, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 5 р.;
- якщо дії спричинили загибель людини, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, покарання збільшується від 5 до 10 р.
Також пропонується доповнити ККУ ст. 245-1, за якою буде передбачена відповідальність за знищення чи пошкодження лісу через порушення правил пожежної безпеки, у тому числі в межах територій природно-заповідного фонду (за нею виправні роботи на строк до 2 р. або обмеження волі до 3 р.)
Попередження замість гасіння
Хороша новина в тому, що кількість пожеж в екосистемах України за даними ДСНС за перші 9 місяців 2021 року зменшилась на 32,8 %. Це відбулось завдяки зменшенню загорянь у екосистемах на 62,3 % і на відкритих територіях на 44,7 %, сукупна питома вага яких становить 54,4 % від загальної кількості пожеж. Але є і погана новина: кількість загиблих унаслідок пожеж збільшилася на 4,6 %.
Тому пріоритетом у напрямку усунення проблеми має бути якісний контроль за дотриманням правил безпеки, адже, як відомо, пожежу легше попередити, аніж загасити.
Тому кожен громадянин має знати про:
- заборону розведення багать у лісових масивах, рекреаційних зонах (крім спеціально облаштованих місць і обладнаних територій);
- заборону випалювання стерні, сухої рослинності та сміття на землях лісового фонду, торфовищах, сільськогосподарських угіддях, лісосмугах, заплавах річок та вздовж доріг.
З боку органів влади мають бути дотримані заходи щодо своєчасної ліквідації стихійних сміттєзвалищ, побутових і виробничих відходів – тих, які розташовані у лісових масивах, лісосмугах, на с/г угіддях, торфовищах, прилеглих до них територіях. Також державні органи мають організувати рейди, патрулювати пожежонебезпечні масиви, торф’яники, території та об’єкти природно-заповідного фонду з метою контролю дотримання громадянами вимог пожежної безпеки. Не слід недооцінювати і моніторинг пожежної ситуації в екосистемах та інформувати Держлісагентство та ДСНС про випадки пожеж.
Робота правоохоронних органів
Зараз в Україні на рівні областей діють спецгрупи, які працюють у напрямку виявлення та притягнення до відповідальності паліїв сухої рослинності. До рейдових груп входять представники ДСНС, Нацполіції, екоінспекції, місцевої влади та тероборони. Постам спостереження та мобільним групам поставлене завдання виявляти і затримувати паліїв.
Ці рейди правоохоронці проводять щорічно. Але, як показує досвід, навіть після роз’яснень люди все одно випалюють суху рослинність, тим самим, ставлять під загрозу безпеку цілих населених пунктів, що в умовах війни створює подвійну небезпеку. На ліквідацію пожеж доведеться залучати численні сили рятувальних підрозділів, які з початку воєнного вторгнення працюють в режимі нон-стоп, адже вони першими прибувають на місця подій у випадках влучень ракет і знаходяться під загрозою нових небезпек. Відтак, слова «наша безпека – в наших руках» зараз набувають особливого значення.
І насамкінець. Ми маємо пам’ятати, що під час воєнного стану спалювання сухостою прирівнюється до диверсії. Тому вибір лишається за кожним: або свідоме поводження з вогнем, або 15 років ув’язнення.