З набуттям чинності Кодексом України з процедур банкрутства (КУзПБ) українці отримали новий інструмент для вирішення проблем із заборгованістю — процедуру банкрутства фізичних осіб. Це нововведення викликало широкий резонанс у суспільстві та серед юристів. Багато хто очікував, що цей механізм стане панацеєю від фінансових проблем, і передбачали масове звернення громадян до судів із відповідними заявами. Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини.
Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! Однак реальність виявилася дещо іншою. Незважаючи на високі сподівання, процедура банкрутства фізичних осіб не набула такої популярності, як прогнозувалося. Чому ж українці не поспішають скористатися цим законним способом звільнення від боргів? Причин такого стану речей декілька. По-перше, вартість процедури банкрутства є досить високою для більшості громадян. По-друге, населення недостатньо інформоване про переваги та недоліки цього інструменту. Однак найголовнішою причиною є складність і неоднозначність самого процесу визнання банкрутом. Що таке банкрутство фізичних осіб? Банкрутство фізичних осіб — це правовий механізм, який дозволяє фізичній особі, яка не може погасити свої боргові зобов’язання, розпочати процес реструктуризації боргів та/або їх погашення. Цей процес регламентується Кодексом України з процедур банкрутства і передбачає судовий процес, в результаті якого можуть бути списані певні види боргів, навіть якщо наявне майно недостатнє для їх повного погашення. Ініціювати процедуру банкрутства може тільки сама фізична особа-боржник. Проте не кожен має можливість це зробити. Боржник може подати заяву на відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до господарського суду за наявності таких умов: 1) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50% місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). (ч.2 ст.115 КУзПБ). Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.07.2021 року у справі №909/1028/20, підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не є вичерпними. При цьому, достатньо наявності хоча б однієї з них, адже законодавство не вимагає сукупності всіх трьох підстав для ініціації процедури. Також важливо зазначити, що наявність у боржника майна не виключає можливість наявності прострочених зобов’язань перед його кредиторами, як однієї із підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Отже, можна стверджувати, що із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи може звернутися лише сама фізична особа-боржник за наявності хоча б однієї підстави передбаченої ч.2 ст.115 КУзПБ. Важливі нюанси у справах про банкрутство Хоча банкрутство може здатися дуже привабливим для тих, хто не може виконати своїх боргових зобов'язань, ця процедура має ряд тонкощів і наслідків, які потрібно враховувати подаючи заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Згідно з п.12, ч.3 ст.116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ). Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року становить 3028 грн. Таким чином, загальна сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого, яка повинна бути авансована заявником у 2024 році становить 45 420, 00 грн. Заявник, при цьому, не може просити суд відтермінувати чи звільнити заявника від сплати авансування винагороди арбітражному керуючому. Відповідно до постанови КГС у складі ВС від 24.09.2020 року у справі №910/2629/20, обов'язок боржника авансувати винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлено КУзПБ, і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, визначеною статтею 116 зазначеного Кодексу. При цьому ані КУзПБ, ані інші діючі норми чинного законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому. Водночас зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи. (позиція КГС у складі ВС в постанові від 19.11.2020 у справі № 910/726/20). Боржник, до своєї заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повинен додати декларацію про майновий стан за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства (п.11. ч.3 ст.116 КУзПБ). Вона повинна містити інформацію не лише щодо боржника, а й членів його сім’ї. Надання неповної та/або недостовірної інформації має наслідком закриття судом провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Аналогічна позиція викладена у постанові КГС у складі ВС від 21.06.2022 у справі № 903/264/21. До особи, яка визнана банкрутом встановлюється ряд обмежень (ст. 135 КУзПБ), а саме: боржником протягом 5 років не можуть бути відкриті нові провадження у справі про неплатоспроможність (крім випадку погашення ним боргів в повному обсязі); особа визнана банкрутом протягом 5 років з дня набуття цього статусу зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності. Крім того, фізична особа-банкрут не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію, протягом 3 років після визнання її банкрутом. Відтак, після оголошення банкрутом боржник може зіткнутися з труднощами у відкритті нових банківських рахунків, отриманні кредитів, іпотек тощо. Переваги процедури банкрутства Насамперед — це мораторій на задоволення вимог кредиторів. З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність вводиться мораторій, який передбачає: зупинення виконання боржником грошових зобов’язань, у тому числі щодо сплати податків і зборів; зупинення стягнення з боржника за всіма виконавчими документами (крім аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи); не нарахування неустойки (штрафів, пені) та не застосування інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань; зупинення перебігу позовної давності щодо вимог до боржника; не застосування індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань. Найголовнішою ж перевагою є звільнення від боргів. Тобто вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними. За результатами розгляду справи господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника-фізичної особи від боргів. Процедура банкрутства фізичних осіб є складним, але важливим механізмом для фінансової реабілітації боржників. Вона допомагає тим, хто перебуває у критичному фінансовому стані, впоратися з боргами, хоча передбачає низку умов і наслідків. Банкрутство дозволяє звільнитися від кредиторських вимог, однак водночас накладає певні фінансові обмеження. Після завершення процедури банкрутства у людини з'являється можливість розпочати своє фінансове життя заново. Звільнившись від боргів, людина може відновити свою кредитну історію та покращити своє фінансове становище, не будучи обтяженим старими зобов'язаннями.
01 листопада 2024, 17:55