Проблема нестачі поліцейських в Україні ніколи не була новою, проте за весь час існування поліції в Україні кадрові та зарплатні питання найгостріше постали саме сьогодні. Ненормований робочий день, перенавантаження, нормативи за протоколами та заробітна плата, жити на яку стало нереально – це ті чинники, які змушують поліцейських залишати роботу. Від минулого престижу професії поліцейського залишилися лише згадки.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Згідно з даними Департаменту кадрового забезпечення Нацполіції, у 2020 р. загальний рівень некомплекту поліцейських в Україні становив 17,1%. У 2021 р., коли випробовування терпіння перейшло межу, кадрову нестачу відчули в усіх областях. Залежно від регіону, нестача поліцейських сягала від 10% до 30%, що призвело до суттєвого навантаження. Якщо звичайне чергування раніше було добу через три, то в останнє півріччя поліцейські змушені були працювати добу через дві.
Перенавантаження та низька зарплата – лише частина проблеми. Через відсутність змін у законодавстві поліцейських обмежили у можливості просуватися кар’єрними сходинками. Наприклад, у тих, кому випало очолити поліцейське райвідділення, є можливість дорости до полковника. Натомість у патрульних з кар'єрним зростанням великі проблеми. Пів року тому в патрульній поліції запроваджували систему кар’єрного зростання – відкрили вакансії заступника командира та командира взводу. Однак не зважаючи на активну дискусію щодо цієї проблеми, держава не робила нічого, для того щоб рядові поліцейські були більш-менш задоволені умовами служби.
Перші тривожні сигнали були помітні вже на другий рік реформи. Для підготовки керівників середньої та вищої ланки Нацполіції створили спеціальну програму «Лицарі честі», ініційовану ексочільницею Нацполіції Хатією Деканоідзе при Київській школі економіки. Освітня програма мала готувати професійних управлінців нової структури, але амбітний проєкт себе не виправдав і невдовзі про нього забули.
Втрачена довіра до поліції – окрема болюча тема. Згідно з даними соцопитувань, станом на перше півріччя 2021 р. баланс довіри до всіх правоохоронних органів залишався негативним (зокрема, рівень недовіри до Нацполіції складав 31%). Більшість українців негативно оцінювали роботу керівників правоохоронних органів. Цікаво, що чим кращим було матеріальне становище респондентів, тим вищу довіру до правоохоронних органів вони висловлювали.
Народна недовіра є виправданою. Існує чимало прикладів, коли поліція сама себе дискредитує, адже громадян можуть звинуватити, приміром, у викраденні авто чи продажі наркотиків. А у випадках, коли поліція перевищує владу та службові повноваження, інакше як «злочинцями в погонах» їх не назвеш.
З огляду на зростання кількості проблем, зусиль з боку держави, спрямованих на поліпшення ситуації, майже не було.
Бюджетний хаос
На діяльність МВС у 2022 р. передбачили 99,234 млрд грн, з них 36 млрд грн – на Нацполіцію, до структури якої входить патрульна поліція. На початку грудня 2021 р. після прийняття бюджету у МВС заговорили про поліцейські зарплати. Додаткові кошти на підвищення вирішили залучати з акцизів та зі штрафів за порушення ПДР. Однак, за звичкою, про конкретні строки та розрахунки не повідомили.
До теми зарплат повернулися на початку 2022 р., коли до Верховної Ради почали вносити законопроєкти щодо збільшення грошового забезпечення поліцейських. У МВС раптово заявили, що в бюджеті на 2022 р. додатково передбачено 2,8 млрд грн на підвищення окладів правоохоронців. Зокрема, для працівників Нацполіції знайшли 1 млрд грн, а за президентським дорученням уряд має збільшити зарплати працівникам системи МВС (поліцейських, рятувальників, прикордонників, нацгвардійців, працівників міграційної служби) всіх категорій на 10% вже з 01.02.2022.
Обіцянки та застереження
Проте жоден із запропонованих механізмів МВС, Нацполіції та керівної партії сьогодні не гарантують стабільної зарплати правоохоронцям – тієї, на яку вони заслуговують, враховуючи всі професійні ризики, результати роботи та критерії відповідальності.
Щоб це зрозуміти, потрібно уважно ознайомитися із Законом про Державний бюджет України на 2022 р., де у прикінцевих положеннях передбачений такий механізм підвищення зарплати: «Уряд за підсумками перевиконання загального обсягу акцизного податку з вироблених в Україні та з ввезених на митну територію України спирту, тютюну та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, визначеного помісячним розписом доходів загального фонду державного бюджету на I квартал 2022 р., має підготувати пропозиції стосовно внесення змін до цього Закону щодо збільшення видатків МВС на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських».
Це означає, що відповідно до головного фінансового документа країни, перерахунок зарплат поліції може відбутися не раніше ніж влітку 2022 р., адже за такі зміни потрібно ще проголосувати у Верховній Раді. Однак дивним чином МВС обіцяє підвищення заробітних плат вже з лютого 2022 р. Чи не здається це вам дивним?
Що змінює законопроєкт №6506
Для створення адекватних матеріальних умов та належного виконання поліцейськими своїх обов’язків я зареєстрував законопроєкт про внесення змін до ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» щодо збільшення грошового забезпечення поліцейських (№6506). Цим проєктом я пропоную зафіксувати посадовий оклад поліцейського до розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року. З 01.01.2022 р. розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, становить 2481 грн.
Таким чином, для поліцейських я пропоную збільшити посадовий оклад у 4,8 раза (зараз для поліцейських 2540 грн – планується 12405 грн). Зарплатний мінімум у розмірі 12405 грн – це та критична точка, з якої уряд має здійснювати нарахування зарплати поліцейським. У Законі «Про Національну поліцію» пропоную зафіксувати розміри посадових окладів поліції та щороку їх розмір буде автоматично збільшуватися.
Окрім того, пропоную зафіксувати в Законі, що посадовий оклад курсанта закладу вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснює підготовку поліцейських, має бути не нижчим ніж розмір одного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Станом на сьогодні цей оклад становить 208 грн, що катастрофічно мало. До того ж посадові оклади курсантів, які є дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, мають бути збільшені на тарифний коефіцієнт у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Заробітна плата поліцейських має складатися з посадового окладу, доплати за вислугу років, доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, доплати за інтенсивність та умови служби, доплати за спеціальне звання, доплати за науковий ступінь, а також премії (розмір якої у разі її встановлення не може перевищувати 30% від посадового окладу).
Розмір премії не може перевищувати 30% від посадового окладу поліцейського. Розмір щомісячних доплат також передбачений проєктом (№6506).
Парадокс альтернативного проєкту «Слуг народу» №6506-1 Про внесення змін до ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» щодо осучаснення розміру грошового забезпечення поліцейських полягає в тому, що вони хочуть встановити мінімальний посадовий оклад поліцейських на рівні, не меншому ніж 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, крім курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів. Враховуючи надбавки, зазначені у проєкті, провладні законодавці не пояснюють, як вирахували розмір зарплати (близько 30 тис. грн, а зважаючи на стаж понад 25 років, звання старшого начальницького складу (офіцера) та відповідну посаду – 100 тис. грн), тому незрозуміло, звідки на такі оклади в бюджеті братимуть кошти.
Насправді, реальний механізм підвищення зарплат виглядає таким чином: грошове забезпечення, критерії оцінки роботи, механізм відповідальності за невиконання функцій. Однак біда в тому, що альтернативний проєкт не враховує всіх законодавчих формальностей щодо правильного підвищення грошового забезпечення для всіх категорій, що свідчить про нечесність влади, яка вкотре обіцяє людям краще життя, але забрехалася. До того ж Зе-законотворці, дійшовши до найвищого класу майстерності з брехні, навіть не намагаються змінювати свою тактику.