Неможливо не забронювати

Повномасштабна війна в Україні триває вже понад рік. Війна виснажує ресурси та потребує постійної мобілізації для укомплектування військових підрозділів. У той же час в Україні продовжує працювати економіка, поповнюючи бюджет податковими надходженнями. Одним із пріоритетних запитів від бізнесу до держави є питання збереження кадрового потенціалу через процедуру бронювання працівників. Чиновники різних рівнів неодноразово підкреслювали важливість сталого функціонування економіки в умовах війни. Процес бронювання працівників дає можливість будь-якому підприємству працювати, прогнозувати свою роботу в межах терміну бронювання та мати чіткі і зрозумілі критерії бронювання. 

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

31.01.2023 набрала чинності постанова КМУ від 27 січня 2023 року № 76, яким затверджено Порядок бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану. Зважаючи на актуальність питань, що пов’язані з бронюванням працівників, 24 березня 2023 року координатор Харківської Регіональної Ради з Реформ Правосуддя Роман Чумак  провів дискусію «90 хвилин про право» разом із представником Міністерства економіки України та Генерального штабу Збройних сил України із зазначеного питання.

Сергій Сметанко, директор Департаменту економіки безпеки і оборони Міністерства економіки України, під час розмови докладно зупинився на аналізі критеріїв, яким повинно відповідати підприємство для успішного бронювання свої працівників. Зокрема, він проаналізував основні зміни, ухвалені у новому Порядку бронювання військовозобов’язаних, та зазначив, що тепер процес бронювання має два основні етапи. 

На першому етапі треба визначити, чи є підприємство критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Критерії для оцінювання вказані в уже згаданій постанові Кабміну № 76. Для успішного проходження першого етапу необхідно зібрати та подати документи на підтвердження відповідності цим критеріям до уповноваженого центрального органу виконавчої влади або до військово-цивільної адміністрації за місцезнаходженням підприємства. Щодо визначення підприємства критично важливим потрібно відповідати будь-яким трьом критеріям з-поміж семи, вказаних у постанові КМУ. 

Другий етап стосується безпосередньо бронювання працівників за списками, що подаються заявником. Цей етап не зазнав суттєвих змін згідно з новим порядком бронювання, за винятком необхідності надання довідки про загальну чисельність кількості військовозобов’язаних. Така довідка дозволяє встановити загальну чисельність військовозобов’язаних працівників, і треба враховувати, що забронювати можливо не більше 50 відсотків від такої чисельності. 

Також Сергій Сметанко зазначив, що неможливо забронювати працівників, які мають дефіцитні військово-облікові спеціальності, оскільки підготовка таких військових спеціалістів є тривалою. Винятки з цього правила стосуються посади керівника та заступника керівника, оскільки такі працівники підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Цікаво, що на думку пана Сергія Катренко, який представляє Генеральний штаб Збройних сил України, забронювати працівника, що має дефіцитну військово-облікову спеціальність, можливо у виключних випадках та на підставі рішення Головнокомандуючого Збройних сил України. Такі обмеження пов’язані з необхідністю забезпечення мобілізаційного ресурсу та тривалістю підготовки спеціалістів за дефіцитними спеціальностями.

Під час підготовки списків військовозобов’язаних необхідно звертати увагу на актуальність військово-облікових документів, актуальність даних, що в них зазначені, та загалом правильність та повноту ведення військового обліку. Недоліки у поданій інформації щодо осіб, які підлягають бронюванню, можуть стати підставою для повернення поданих документів на доопрацювання, а в окремих випадках це може стати підставою для проведення перевірки повноти ведення військового обліку.

Будь-яке підприємство, установа, організація повинні забезпечити ведення військового обліку. Керівник підприємства або уповноважена ним особа несе персональну відповідальність за ведення військового обліку і у разі виявлення неточностей, така особа повинна встановити взаємодію з територіальним центром комплектування для усунення таких недоліків. За порушення ведення військового обліку передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу. 

В окремих випадках за наявності належного обґрунтування може бути ухвалене рішення про бронювання військовозобов’язаних у чисельності більше ніж 50 відсотків. Зазвичай це стосується підприємств оборонно-промислового комплексу за умови погодження начальника Генерального штабу або Головнокомандуючого Збройних сил України.

Бронювання окремих категорій працівників має свої особливості. До прикладу була проаналізована процедура бронювання працівників судів, що буде відбуватися за активної участі Державної судової адміністрації України (ДСА). Саме ДСА буде обробляти списки військовозобов’язаних для подальшої передачі до Генерального штабу та бронювання.

Новий Порядок бронювання забезпечує можливість сталої роботи підприємств в умовах військового часу. Економічний фронт є не менш важливим для держави, тому держава насамперед зацікавлена у прозорих та зрозумілих правилах роботи та захисту бізнесу під час війни. Розумний баланс людських ресурсів між армією та економікою повинен бути дотриманий.

Проєкт ЄС «Право-Justice» вже протягом чотирьох років допомагає залучати правничу спільноту до процесу розробки державної політики у сфері правосуддя. Така допомога надається шляхом підтримки діяльності Регіональних рад з питань реформи правосуддя (РРРП), які створені та функціонують у Чернівецькій, Дніпровській, Харківській, Львівській, Одеській областях та Донбасі. На сьогодні, члени Рад взяли активну участь у підготовці законопроєкту про медіацію, змін до Кодексу з питань банкрутства, пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань виконавчого провадження, впровадження електронного суду та обговорення концепції перехідного правосуддя та законопроєкту про перехідний період.

Регіональні ради з питань реформи правосуддя діють як постійно діючі робочі групи, що сприяють втіленню реформ відповідно до принципу «знизу-вгору» – через донесення специфічних для регіону викликів і їх потенційних рішень до рівня центральних органів влади. Як наслідок, правники з регіонів, шляхом напрацювання власних пропозицій щодо вирішення проблемних питань, мають можливість брати участь у формуванні політики у сфері правосуддя та представляти свої комплексні рекомендації стосовно удосконалення законодавства.