07 лютого 2022, 15:46

Не відкладай на післязавтра! Профілактика податкових правопорушень у компанії

Опубліковано в №3 (757)

Дмитро Кулик
Дмитро Кулик «Legal House» адвокат, керівник практики податків і спорів

Превентивні дії — найефективніший спосіб захисту від відповідальності за податкові правопорушення, адже коли податкова перевірка вже почалася, у платника податків не так багато варіантів поведінки.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Правильна бізнес-структура, належне документальне оформлення та робота над мінімізацією ризиків — найкращий симбіоз для профілактики податкових правопорушень. При плануванні такої профілактики варто звернути увагу на найбільш уразливі точки бізнесу:

  • розбалансована бізнес-структура;
  • недобросовісні контрагенти (з ознаками фіктивної діяльності);
  • халатність стосовно договорів та первинних документів;
  • відкладення подання звітності/реєстрації податкових накладних/сплати податків на останній день.

Бізнес-структура

Структурований бізнес, як швейцарський годинник, працює, як злагоджений механізм, і кожен з елементів чітко розуміє свою роль і завдання. На практиці ж часто зустрічаємо бізнес, де існує певна кількість підрозділів, мета існування яких незрозуміла. Кожен з таких незрозумілих елементів «з’їдає» ресурси, виконує незрозумілі функції і вимушений оптимізувати податкові наслідки, аби не стати збитковим.

Тому рекомендація номер один: розберіться зі своєю бізнес-структурою. Існує велика кількість правових механізмів, які дозволяють здійснювати господарську діяльність без необхідності створювати десятки компаній або використовувати сотні ФОП на спрощеній системі оподаткування.

Проведіть Due diligence, виявіть основні податкові та юридичні ризики та з урахуванням особливостей бізнесу побудуйте юридично захищену бізнес-структуру.

Контрагенти

Найпоширенішою проблемою для бізнесу, яка часто стає підставою для податкових донарахувань, є реальність господарської операції та ризиковість/фіктивність контрагентів. Податкові органи, визнаючи контрагентів фіктивними, перекваліфіковують господарські операції у безтоварні, що призводить до значних донарахувань для компаній. Найсумніше у цій ситуації те, що податкові органи часто мають претензії до реального сектору економіки, а не до недобросовісних контрагентів, які порушують закон, чим перекладають відповідальність за їх дії на добросовісних платників податків, порушуючи принцип індивідуальної відповідальності.

Для мінімізації вказаних ризиків варто дотримуватись принципу належної обачності, який полягає у системній перевірці контрагента за допомогою відкритих джерел перед початком співпраці. Для дотримання належної обачності варто розробити інструкцію та формувати структуроване досьє на контрагента для встановлення його ризиковості. Наявність великої кількості судових справ, фігурування в кримінальних провадженнях та реєстрація в місцях масової реєстрації — це ті відомості, які можуть свідчити про потенційні ризики для компанії. Не буде зайвим отримати копії статутних та реєстраційних документів, копію паспорта директора контрагента та лист-підтвердження щодо наявності матеріально-технічної бази для виконання того чи іншого контракту.

Сучасна практика свідчить, що чим більше інформації та документів можна отримати про контрагента до моменту початку господарських відносин з ним, тим легше довести в суді, що співпраця з таким контрагентом не мала на меті отримання незаконної податкової вигоди.

Оформлення господарських операцій

Якою б ідеальною не були бізнес-структура та досьє на контрагента, без належним чином оформленої первинної документації шанси перемогти податкову невеликі. Другою найпоширенішою проблемою для бізнесу при проведенні перевірок є недоліки документів, складених на підтвердження здійснення господарських операцій.

З цього питання ми рекомендуємо:

  • перевіряти всі істотні умови договору при його підготовці;
  • договір має максимально врегульовувати взаємовідносини з контрагентом. Якщо договором передбачені додатки, замовлення, звіти тощо, такі документи мають обов’язково бути;
  • дотримуватися умов договору: якщо ним передбачено аванс, так потрібно і проводити розрахунки;
  • договір та первинні документи має підписувати уповноважена особа — директор або уповноважений представник. Від директора рекомендується отримувати додатково копію паспорта, а від представника, окрім паспорта, необхідно вимагати довіреність або доручення на здійснення такої операції.

Варто також не забувати про загальні вимоги до таких документів, вказані у ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Первинні документи мають чітко відображати суть господарської операції, а також фіксувати наслідки для кожної зі сторін за результатами такої операції. Це необхідно, щоб такі господарські операції мали економічний ефект або хоча б ілюстрували намір платників податків його отримати та не давали можливості контролюючому органу придумати відомості, яких не існує.

Якщо це господарські операції з надання послуг, які не мають явного матеріального вираження, такі як маркетингові, консультаційні або рекламні, варто запастись і додатковими документами. По-перше, такі операції обов’язково повинні бути підтверджені звітом. Звіт має містити не тільки загальну інформацію, а й опис поточного стану ринку та рекомендації щодо подальшого провадження господарської діяльності платника. Не буде зайвим підготувати й документи, які підтверджують вигоду та бажаний економічний ефект від таких послуг (збільшення кількості продажів, кількість нових клієнтів, замовлень тощо).

Варто також звернути увагу на оформлення документів. Якщо в акті приймання-передачі виконаних робіт просто зазначено, що виконано робіт на 3 млн грн без їх деталізації, з великою вірогідністю податківці поставлять під сумнів реальність такої операції.

Відповідальний підхід до формування та оформлення первинних та інших документів є запорукою успіху в будь-якому спорі з контролюючим органом.

Строки

Третьою найпоширенішою проблемою платників податків є відкладення виконання своїх обов’язків на останній день. Як відомо, в останній дні подання звітності часто проводяться «роботи на серверах», або сервери працюють некоректно через перевантаженість, що може ускладнити виконання обов’язків платником податку. І хоча теоретично можна довести відсутність вини у невчасному поданні звіту чи реєстрації податкової накладної, це буде лише додатковим тягарем для платника податків і породжуватиме все нові й нові спори бізнесу з контролюючими органами.

Інколи платники податків сплачують податкові платежі на старі реквізити, які без попередження змінюються. Якщо компанія проводить розрахунки з бюджетом не в останній день, у неї буде достатньо часу для виправлення помилки. А якщо сплата податку відбулася в останній день, штрафу від податкової не уникнути.

Отже, превентивні дії є одним з найефективніших способів захисту для платників податків. Завчасно підготувавшись до податкової перевірки та налагодивши бізнес-процеси, можна не боятись податкових перевірок, бути впевненим у тому, що компанія зможе відстояти свої права у спорі з контролюючим органом.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати