Кожен товарний ринок має свої характерні тренди та тенденції в певну історичну мить. Ринок побутової електроніки (мобільні телефони, телевізори, побутова техніка, аксесуари) не є винятком. За результатами майже завершеного першого кварталу 2018 р. спробуємо визначити такі тренди та надати колегам рекомендації, на що звернути увагу в розрізі цього ринку. Тренди пронумеровані лише з метою зручності, це не впливає на тлумачення змісту.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Тренд №1. «Збільшення legal line»
Важко сказати, що законодавство про рекламу чи його дотримання колись було у фокусі законодавця, якщо не вести мову про спеціальні норми, які регулюють рекламу «контрольованих» товарів чи послуг (тютюнові вироби, алкогольні напої, медичні препарати тощо). Однак у 2017 р. набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», а також певні Технічні регламенти енергетичного маркування: для барабанних сушильних машин (Постанова КМУ №380 від 31.05.2017 р.), пилосмоків (Постанова КМУ №381 від 31.05.2017 р.), телевізорів (Постанова КМУ №359 від 24.05.2017 р.). Тепер у рекламі додатково міститиметься «стандартна інформація про споживчий кредит» та «інформація про клас енергоефективності» (у випадках, передбачених відповідними НПА).
Пояснимо, до чого тут legal line – спеціальне титрування у рекламному матеріалі, яке містить певну юридично-необхідну інформацію (далі – «лігал»). Обов’язкової інформації у певних категоріях рекламних матеріалів стає все більше, а матеріали стають все меншими за розміром, адже сегмент діджитал-медіа росте, до того ж технічно стає більше варіантів для надсилання реклами (наприклад, push-банери). Саме вказані вище НПА додали кілька рядків до «лігалу» та й не тільки. При цьому вимоги до інформації є оціночними, зокрема вимога щодо розміщення стандартної інформації про споживчий кредит в основному тексті реклами. Водночас законодавець нормативно не визначив, який текст реклами вважати «основним».
Скажемо непопулярну (серед колег) річ, але завдання in-house юриста з реклами – це не дотримання вимог законодавства в рекламних матеріалах, а збереження бажаної комунікації та естетики реклами в межах дозволеного законом та совістю. Отже, додаткове регулювання реклами споживчого кредитування та побутової електроніки є викликом, якому ринок, сподіваємося, дасть раду.
Тренд №2. «Принципове питання»
Безсумнівно, 2018 рік продовжиться в обговоренні питання щодо принципу вичерпання прав на знак для товарів та послуг. Сказати, що воно є дискусійним – не сказати нічого. Достатньо яскраво це ілюструє той факт, що норми, які б чітко визначали принцип вичерпання прав, вилучаються з тексту законопроектів, а позиція щодо принципу вичерпання прав, який більшою мірою відповідав би інтересам всіх учасників ринку, залишається неузгодженою у бізнес-колах. Однак, не вдаючись у тонкощі економіки та політики, а також не репрезентуючи власну думку з цього приводу, вважаємо, що цього року таке питання остаточно має бути вирішеним як нагальне. Коротко охарактеризуємо варіанти:
- залишення «Status quo» (як є) – принцип формально не визначено, фактично на рівні правозастосування – міжнародний;
- нормативне визнання міжнародного принципу вичерпання прав шляхом внесення змін до закону;
- нормативне визнання національного принципу вичерпання прав шляхом внесення змін до закону;
- обрання іншого шляху, а саме розширення абз. 3 п. 6 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та визначення додаткових підстав для заборони обігу оригінальних товарів (за наслідуванням підходу, ілюстрованого в рішеннях судів США).
Остаточне вирішення цього питання матиме значний вплив на динаміку ринку та створить імпульс до нових процесів, які корпоративні юристи та зовнішні консультанти обслуговуватимуть у майбутньому. Навряд чи компанія або юрист, який практикує на ринку побутової електроніки, може залишитися осторонь, тому позиція з цього приводу – must у 2018 році.
№3. «Не страшний нам сірий…»
Загалом, інтереси гравців на ринку побутової електроніки протягом кількох останніх років перебувають у певній рівновазі. На одній чаші терезів перебувають офіційні (уповноважені правовласником) імпортери, на іншій – особи, які воліють імпортувати оригінальні товари паралельно з офіційними імпортерами. При цьому конкурентно-позитивна назва «паралельний імпорт» на практиці часто виглядає інакше, адже серед «паралельщиків» є:
- декларовано «білі» особи (які виконують чи тяжіють до виконання вимог законодавства при паралельному імпорті);
- «сірі» (які можуть сплачувати митні платежі та податки, при цьому не виконуючи вимоги законодавства про технічне регулювання, захист прав споживачів тощо);
- відверто «чорні» (митні платежі та податки не сплачені, законодавство про технічне регулювання та захист прав споживачів не виконується тощо).
Це є важливим для розуміння як учасниками ринку, так і спостерігачами. Адже під позитивні заяви про зростання конкуренції на ринку та свободу підприємництва порушення балансу між «офіційними» та «паралельними» на користь останніх може призвести до того, що західні кордони країни будуть прорвані «патріотично налаштованими громадянами», які «внесуть на руках» товари, що не відповідають чинному законодавству, або банальний фальсифікат. Яка іронія!
На фоні свіжого законопроекту №4614, внесеного Кабінетом Міністрів України на розгляд парламенту 13.03.2018 р. та направленого на доопрацювання, можемо спостерігати, що такий баланс висить на волосині, адже перша редакція цього проекту закону фактично нівелює роль Митного реєстру об’єктів права та розв’язує руки саме «сірим» та «чорним» імпортерам. Отже, цьому питанню необхідно приділити надзвичайну увагу не лише представникам ринку побутової електроніки, але й учасникам інших ринків, особливо in-house юристам глобальних компаній.
Тренд №4 «Мовна байдужість»
Цей тренд спостерігається не лише на ринку побутової електроніки та полягає у замовченні нагальних проблем щодо використання мов у рекламі. У зворотній хронології тут необхідно вказати як на факт втрати чинності Законом України «Про засади державної мовної політики» на підставі рішення Конституційного Суду України №2-р/2018 від 28.02.2018 р., так і на факт прийняття Київською міською радою Рішення №223/2445 від 20.04.2017 р. «Про затвердження правил розміщення рекламних засобів у місті Києві», яке фруструвало рекламодавців та правників. Перших – оскільки чинна на той момент ст. 26 Закону України «Про засади державної мовної політики» та ст. 6 Закону України «Про рекламу» надавали право використовувати державну чи іншу мови на розсуд рекламодавця, других – оскільки чинне законодавство не передбачає право органів місцевого самоврядування встановлювати вимоги до змісту реклами, а мова реклами, вочевидь, є важливим елементом змісту. На жаль, жодне з цих питань до сьогодні не вирішене.
Далі буде…