14 квітня Президент України підписав Закон №4194 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями». Документ набуде чинності 19 липня 2017 р. Він виключає з українського законодавства вимогу обов'язково використовувати печатки (незалежно від їх наявності у суб'єктів господарювання) і визнає дійсними (укладеними) угоди, коли відбиток печатки на відповідному документі відсутній. Крім того, виключена необхідність використання печатки у взаєминах суб'єктів господарювання з державними органами та органами місцевого самоврядування.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Наскільки захищеним є підпис?
– Що стосується захищеності підпису, то варто зазначити, що його достовірність часто встановлюється графологічною експертизою. Можна згадати також про нотаріальне засвідчення справжності підпису, проте воно далеко не завжди є обов’язковим і, як показує практика рейдерських захоплень, що відбуваються у сфері державної реєстрації, не дуже ефективне. На цьому розмова про захищеність підпису закінчується.
Варто розуміти, що підтвердити достовірність підпису при вирішенні спору в суді нескладно, проте коли чиновник чи контрагент отримає документи з підписами, у нього фактично не буде можливості перевірити їх справжність. Іноді можна звірити підписи на новому документі з тими, що є на попередніх документах, або з підписом, що міститься у паспорті, проте така можливість є не завжди, та й підпис у паспорті не завжди співпадає з нинішнім. До того ж, державні службовці чи контрагенти нечасто виявляють таку пильність.
– Як бізнесу убезпечити себе?
– Перш за все, варто розуміти, що захищеність печаток у тому стані, в якому вони є зараз, ще менша, ніж підпису. Проте убезпечити себе таки можна. Перш за все, розробивши особливі правила підписання документації та закріпивши їх у внутрішніх корпоративних документах. Зокрема, можна змінити виконавчий орган товариства з одноособового (директора), на колегіальний (дирекцію), якщо така можливість передбачена для організаційно-правової форми конкретної юридичної особи. І при цьому прописати у статуті, що усі або частина документів підписуються не лише генеральним директором, але й усіма членами дирекції.
Окремо можна запровадити вимогу про використання корпоративних бланків, а у самих бланках використовувати захисні знаки. Варіантів може бути дуже багато. Головне – щоб усі вони знайшли відображення у внутрішній корпоративній документації, про яку знатимуть лише співробітники підприємства. У такому випадку можна казати, що у разі виникнення спору в суді у вас буде більше аргументів і доказів на свою користь.