08 вересня 2020, 12:52

Міжнародний обмін податковою інформацією: як він запрацював?

Опубліковано в №17 (723)

Олег Дерлюк
Олег Дерлюк «Stron Legal Services» керуючий партнер
Владислав Лаба
Владислав Лаба «Stron Legal Services» партнер

Ще в далекому 2014 р. країни великої двадцятки прийняли міжнародний стандарт автоматичного обміну - так званий СRS (Common Reporting Standart). На сьогоднішній день більше 100 країн вже приєдналися до угоди про автоматичний обмін податковою інформацією. Варто відзначити, що це було не унікальне рішення. Ще у 2010 р. в США був прийнятий закон FATCA, спрямований на протидію ухиленню від сплати податків громадянами США.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


В цілому ця угода зобов'язує банки, інші фінансові організації, брокерів тощо відправляти інформацію про рахунки податковим органам.

Про які рахунки йдеться:

- про рахунки фізичних осіб-резидентів країн-учасниць;

- корпоративні рахунки компаній, фондів, трастів у разі, якщо компанія оперує доходами, які виходять з пасивних джерел (роялті, дивіденди тощо).

Яка інформація підлягає обміну:

- ПІБ, місце народження, резидентство, податковий номер особи-контролера компанії;

- номер рахунку;

- інформація про валюту, баланс рахунку;

- інформація по самій установі, де відкрито рахунок.

Як це працює

Країни учасники угоди, які бажають обмінюватися інформацією автоматично, відправляють її у фіскальні органи країн-учасниць. Припустимо, є 2 країни-учасниці угоди. Після закінчення чергового фінансового року фінансові установи країни 1 збирають інформацію, яку ми перерахували вище, про податкових резидентів країни-учасниці 2, які мають відкриті рахунки (банківські, брокерські тощо) в країні-учасниці 2. Далі такі установи передають цю інформацію в податкові органи своєї країни, після чого вона відправляється в фіскальні органи країни 2. По такому ж принципу схема буде працювати і в зворотному порядку.

Слід зазначити, що головна прив'язка робиться саме до резидентства особи-контролера рахунку, і вже від цього залежить, куди далі піде інформація. Тому є й інший приклад роботи угоди. Припустимо, є громадянин країни 1, але при цьому він резидент країни 2, яка не є країною-учасницею угоди, і постійно проживає там. Він відкриває банківський рахунок у країні 3. Банк країни 3 не буде збирати інформацію і не буде її відправляти в країну 1 (де особа є громадянином), оскільки він не є її резидентом. При цьому інформація не буде збиратися і передаватися для країни 2 (де він є резидентом), оскільки країна не є учасником угоди.

Що на практиці

Глобальний форум прозорості та обміну податковою інформацією опублікував дослідження, що в 2019 р. вже 97 країн провели автоматичний обмін податковою інформацією про 84 млн офшорних фінансових рахунків з активами на загальну суму близько 10 млрд євро. Варто відзначити, що у 2018 р. кількість рахунків, за якими відбувався обмін, була на 80% нижча, а кількість активів - на 50% менша.

Ефективність

Що стосується ефективності автоматичного обміну інформацією, її поки складно оцінювати. Більший інтерес викликають саме відомості про те, скільки вдалося виявити податкових порушень і ухилень від сплати податків, скільки грошових коштів було вилучено у вигляді штрафів і конфіскацій.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати