 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Якщо ви сестру рішили
налякати жартома,
А вона від вас по стінці
Утікає босоніж,
Значить ці кумедні жарти
Не доходять до неї,
І не варто класти сестрі
в тапочки живих мишей
(Г. Остер, переклад О. Жукової)
Сьогодні розглянемо ще два штрафи: «за неподання повідомлення» та «навколоТЦУшний».
Почнемо з Повідомлення.
Ну, за Повідомлення! (майже тост)
Цитата.
120.7. …
Неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 39-2.5.5 пункту 39-2.5 статті 39-2 цього Кодексу, — тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.
Читайте також: «Мінімізуємо ризики КІК-штрафів. «Шкідлива» порада № 1»
Про нюанси цього штрафу я писала вже давно. Основний момент: податківці зазначають, що це штраф за те, що контролер (взагалі) не повідомив про набуття/відчуження частки, або початок/кінець фактичного контролю.
Але, як бачимо з цитати штраф має стягуватися за «неповідомлення у строки, передбачені підпунктом 39-2.5.5…». Тобто і у разі прострочки (пройшло більше 60 днів після події) — також є фінансова санкція. Щоправда: податківці обіцяють за «затримку» не карати. І насправді — мені невідомо випадки, коли вони штрафували за таку прострочку.
Читайте також: «Мінімізуємо ризики КІК-штрафів. «Шкідлива» порада №3»
Тому раджу (якщо хтось «причаївся у стриженій траві») — таки вилізти з підпілля та подати те Повідомлення. («Гюльчатай, відкрий личко!»(с)) Ба більше, що все рівно необхідно «світитися» — все ж КІК-звіти… Принаймні, «навіть пізно повідомивши» — ми зменшимо ймовірність штрафу…
Цікавішим є другий нюанс цього штрафу
Як відомо, з 01.01.2024 року змінилися критерії віднесення акціонера до «контролюючих осіб». Якщо раніше, наприклад, людина мала частку у 15% статутного капіталу іноземної компанії (та не була контролером, оскільки 15% менш ніж 25%), то зараз вона вже є контролером (оскільки 15 більш ніж 10).
Наведемо відповідні цитати:
39-2.1.2. …
Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа — резидент України або юридична особа — резидент України (далі — контролююча особа):
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб — резидентів України та/або юридичних осіб — резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, …
п.54 Перехідних положень. Розділ ХХ. Підрозділ 10.
підпункт "б" підпункту 39-2.1.2 пункту 39-2.1 статті 39-2 цього Кодексу для 2022-2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:
"б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб — резидентів України та/або юридичних осіб — резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або";
Ну і постає питання: чи повинна ця людина подавати Повідомлення? Більшість експертів прийшла до спільної думки, що ні — не повинна. Оскільки не було (зі сторони новоспеченого контролера) жодної активної дії: він нічого не придбавав, не відчужував, не змінювалися відносини «фактичного контролю». Просто — змінилося законодавство…
Але… Як ми пам’ятаємо, штраф — завеликий (300 ПМ, майже мільйон). Тобто це саме ті ризики, запобігання яким є темою цього циклу статей. І з погляду на цей мільйон — було б треба ці ризики зменшити. Ось насправді; податкова у нас дуже креативна (завжди щось вигадає заради наповнення бюджету). Суд, безумовно, виграє платник податку. Але чи варто доводити до суду? Ба більше, це — недешево.
Утім, за «зайве» повідомлення — податкова не штрафує. Тому:
Висновок №1. Спамимо! Анонсується масова розсилка СПАМ-Повідомлень від нових контролерів із часткою участі 10–25%!
Що там у нас на сьогодні залишилося? Ага, штраф «НавколоТЦУшний».
Ось насправді, це мій улюблений КІК-штраф. Чудо, а не штраф! Надаємо цитати:
120.7. …
Невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами "г" - "з" підпункту 39-2.5.3 пункту 39-2.5 статті 39-2 цього Кодексу, щодо наявних контрольованих іноземних компаній — тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми.
39-2.5.3. У звіті про контрольовані іноземні компанії зазначаються:
г) інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) контрольованої іноземної компанії, прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності;
ґ) розрахунок скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до вимог цієї статті, розміру такого прибутку, що включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи;
д) інформація про підстави звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень цієї статті;
е) суми дивідендів, отриманих контрольованою іноземною компанією безпосередньо або опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб;
є) суми прибутку контрольованої іноземної компанії, що були фактично виплачені на користь контролюючої особи;
ж) перелік операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами - пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;
з) кількість працівників контрольованої іноземної компанії станом на кінець звітного (податкового) року;
Бачите, цей штраф (відповідно до літер "г"–"з" підпункту 39-2.5.3) — він різноманітний.
Взагалі у цьому штрафі дуже-дуже-дуже багато цікавого. Може, колись я напишу про це докладну статтю. Але поки зупинимося на одному різновиду — літера «ж»).
Це «навколоТЦУшний» штраф. Чому саме «навколо»? Тому, що з ТЦУ він має досить віддалено пов’язаний. Насправді ТЦУ-контрольовані операції підпадають під цей пункт «ж». Але не тільки вони. Бачите — там немає цифрового критерію ТЦУ (розмір операції понад 10 млн грн). Це значить, що у рядках 31–34 КІК-звіту (саме там відображається інформація яка відповідає «пункту ж») контролер має записати абсолютно усі операції з «ризиковими» ОПФ та юрисдикціями, незалежно від суми. Наприклад, придбання кіпрським КІК кави для співробітників, а також оплати оренди кіпрського офісу — все має бути відображено у рядках 31–34. Ну, така вже вимога закону…
Що ще є забавним у цьому штрафі? Зверніть увагу на його розрахунок. «3 відсотків суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії…» . Як будемо розраховувати дохід (або прибуток) з операції придбання кави на Кіпрі, якщо каву ми вип’ємо, але операцію в КІК-звіті не покажемо? Щось тут законотворець намудрував…
Утім, пам’ятайте: у цьому році КІК-штрафи (п.54 Перехідних положень) не застосовуються лише «за порушення вимог статті 39-2 цього Кодексу під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії». Але якщо ми говоримо саме про «навколоТЦУшне» заповнення рядків 31–34 КІК-звіту — відбувається дуже цікава річ! Тому що, якщо сума «навколоТЦУшної» операції буде менш ніж 10 млн (та ж кава на Кіпрі) — то ця операція з розрахунком прибутку КІК зовсім не пов’язана. Оскільки невиконаний цифровий критерій! Тому і звільнення від КІК-штрафу (хай навіть такого курйозного) — не буде…Але однаково: будьте акуратні та обережні!
Тому за підсумками цієї статті висновок («шкідлива» порада) буде тільки по першій частині. З «навколоТЦУшними штрафами» — безумовно треба бути обережними! Важко передбачити, який саме варіант розрахунку штрафів запропонує податкова…Можуть бути й великі суми.
Тому «шкідлива» порада №2: якщо є найменші сумніви щодо «треба-не треба» подавати Повідомлення — дружно СПАМимо податкову! Краще подати «щось зайве», ніж заплатити мільйонний штраф!