Термін «комплаєнс» з кожним роком набуває в Україні все більшого значення і стає вагомим чинником в управлінні ризиками, гарантуванні безпеки бізнесу та його інвестиційної привабливості. Поширення цього слова іноземного походження в юридичному лексиконі все частіше не вимагає додаткового пояснення у професійному середовищі, особливо якщо порівнювати його застосування 5‑10 років тому. Оскільки всі спроби перекласти цей термін українською мовою лаконічно не завершилися успіхом, він почав використовуватися самостійно як транслітерація англійського слова compliance. Наразі його застосовують для позначення системи, яка забезпечує відповідність діяльності підприємства вимогам чинного законодавства та локальних політик і процедур.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Незважаючи на певну законодавчу невизначеність у порівнянні з іншими юрисдикціями, де питання системи контролю за відповідністю вимогам законодавства та корпоративних політик розроблялося і запроваджувалося не одне десятиріччя, в Україні з кожним роком незмінно збільшується кількість спеціалістів, що виконують функції комплаєнс. Поширюються освітні програми, організовуються конференції та дискусії з цього приводу, тим самим позитивно впливаючи на обізнаність бізнес-спільноти та ефективність управління ризиками, пов'язаними з порушенням вимог системи комплаєнс.
Перелік питань у сфері комплаєнс визначається кожним підприємством самостійно, залежно від багатьох чинників, що впливають на оцінку ризиків. Водночас найбільш поширеними елементами такої системи є запровадження антикорупційної програми та контроль за її дотриманням, протидія легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, управління конфліктами інтересів, затвердження локальних нормативних актів, процедур, що забезпечують відповідність діяльності підприємства вимогам чинного законодавства у сфері антимонопольного регулювання, захисту персональних даних, безпеки цифрових технологій, гарантування якості та безпеки продукції, що виробляється підприємством, дотримання норм у сфері охорони праці та інших.
Перелік чималий, а отже, ресурси, необхідні для запровадження дієвої системи комплаєнс, мають бути відповідними. На мою думку, для успішної роботи функції комплаєнс допомога зовнішніх радників є необхідною і доречною, а в деяких випадках — обов'язковою. Залучати зовнішніх радників краще на ранніх етапах розробки системи комплаєнс на підприємстві. Таким чином підприємство зможе мінімізувати кількість стандартних помилок і недоліків, що виникають на практиці під час запровадження системи комплаєнс. Якщо така функція вже існує, то в будь-якому випадку досвід та знання зовнішніх консультантів допоможуть покращити комплаєнс-процедури, налагодити нові процеси, а у разі потреби — усунути недоліки або запобігти можливим порушенням.
Звернення до зовнішніх радників також буде доречним, якщо не вистачає власних ресурсів або потрібно підсилити комплаєнс-команду підприємства. Необхідним етапом функціонування системи комплаєнс, що запроваджена на підприємстві, та підтвердження її відповідного рівня є проведення зовнішньої оцінки на регулярній основі, принаймні один раз на три роки. Результати незалежної оцінки потребують ретельного аналізу з боку підприємства, затвердження плану дій з покращення системи комплаєнс та обов'язкового контролю за його реалізацією.
Обираючи зовнішнього радника, важливо звернути увагу на наявність національного та міжнародного досвіду консультування, знання антикорупційного іноземного законодавства, що має екстериторіальну дію і може застосуватися до компаній та її співробітників в Україні. Одним із напрямків, де рекомендується залучення зовнішніх консультантів, є проведення внутрішніх розслідувань з комплаєнс-питань, оскільки незалежність таких спеціалістів гарантує неупередженість та об'єктивність його проведення, особливо у разі наявності прихованого конфлікту інтересів.
Підсумовуючи вищенаведені аргументи на користь залучення зовнішніх консультантів, потрібно пам'ятати, що жоден з них не зможе гарантувати запровадження успішної системи комплаєнс, якщо на підприємстві застосовується лише формальний підхід і немає реальних намірів дотримуватися вимог та процедур комплаєнс. Саме формування належної корпоративної культури, нульова толерантність до корупції в будь-яких її проявах, створення прозорого та етичного бізнес-середовища, наявність на підприємстві власних високопрофесійних фахівців, а також своєчасне залучення зовнішніх радників є запорукою належної та ефективної системи комплаєнс.