04 березня 2019, 14:34

Ключові зміни в законодавстві, які є важливими для інхаусів

Опубліковано в №10 (664)

Тетяна Харебава
Тетяна Харебава адвокат, керівник юридичного департаменту Sport Labs Group, Голова Комітету Асоціації правників України з інтелектуальної власності

Передусім, варто зауважити, що інхаус-юристи — це юридичні амбасадори бізнесу, а тому законодавчі зміни, які важливі для бізнесу, є надважливими для інхаусів. Не так давно почався 2019 р., але законодавчі «новинки» вже зараз є найгарячішими темами для обговорення не лише серед юристів, але й серед представників окремих індустрій, політиків та чиновників.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Про ФОПів та трудові відносини

Чого вартий законопроект Мінсоцполітики «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці», яким пропонується доповнити КЗпП сімома критеріями, що вказують на трудові відносини між двома особами, навіть якщо договір між ними має іншу правову природу.

При цьому наявності одночасно будь-яких 3‑х із зазначених критеріїв буде достатньо, щоб відносини визнали трудовими, а роботодавець заплатив за кожного «неоформленого» ФОПа штраф у розмірі 30‑ти мінімальних заробітних плат (понад 125 тис. грн станом на лютий 2019 р.).

Хоча автори законопроекту ставили перед собою благородну ціль у вигляді нових надходжень до бюджету та виведення зарплат із «тіні», можна впевнено сказати, що бізнес, особливо IT‑сектор, не зрозумів запропоновані міністерством методи для досягнення цієї цілі. Адже, як показує практика, в нашій країні накладення штрафних санкцій та інші репресивні заходи з боку держави ще більше заганяють бізнес у тінь та створюють підґрунтя для нових корупційних схем.

Отже, можливо, варто зайти з іншого боку та нарешті замінити радянський КЗпП на новий прогресивний Трудовий кодекс, а також переглянути в бік зменшення податкове навантаження на зарплатний фонд підприємств?

Про валютні зміни

07.02.2019 р. набув чинності прийнятий влітку 2018 р. Закон України про «Про валюту і валютні операції», метою якого є лібералізація валютних відносин. Загалом, цей Закон, як і пакет нормативно-правових актів НБУ, прийнятий на його виконання, позитивно оцінюється бізнесом, який має великі сподівання на те, що нові правила дійсно запрацюють повною мірою, а тенденція до лібералізації в цій сфері не спинить темп.

Іноземні інвестори очікують на зміни щодо зняття лімітів на репатріацію дивідендів і вільного руху капіталу. Однак вже зараз важливими для підприємств, особливо тих, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю, є такі нововведення:

  • строк для розрахунків за експортно-імпортними операціями продовжується зі 180 до 365 днів;
  • скасовано контроль за експортно-імпортними операціями на суму меншу в еквіваленті ніж 150 тис. грн;
  • анулювання реєстрації в НБУ транскордонних кредитів;
  • стандартні банківські рахунки в українських банках тепер доступні юридичним особам-нерезидентам для здійснення комерційної діяльності в Україні;
  • замість індивідуальних ліцензій для певних операцій з іноземною валютою вводиться автоматизована система електронних лімітів.

Про перевірки бізнесу

У грудні минулого року завершилася дія мораторію на перевірки бізнесу. Законом України «Про державний бюджет України на 2019 р.» його дію не продовжено. Звісно, ця новина тримає в тонусі інхаусів, комплаєнс-офіцерів, бухгалтерів та інші адміністративні служби компаній, які уважно стежать за графіком планових перевірок на https://inspections.gov.ua/ та готуються до приходу «гостей».

Однак законодавець зробив деякі покращення, а саме щодо перевірок з боку органу, до якого жоден мораторій не застосовується ДФС України. Змінами до Податкового кодексу України на 2019 р. було збільшено процесуальні строки, а «календарні» дні змінено на «робочі» для подання заперечень на висновки перевірки та подання заперечень на рішення податкових органів.

Про зміни до антимонопольного законодавства

07.02.2019 р. Верховна Рада України проголосувала за багатостраждальний законопроект №6746, який передбачає зміни до процедури розгляду справ про порушення конкурентного законодавства. Незважаючи на те, що в останній момент із законопроекту вилучили положення про можливість судового оскарження розміру штрафів від АМКУ, він все ж таки містить кілька прогресивних нововведень:

  • закріплено нову процедуру врегулювання (settlement) у справах про картелі та інші антиконкурентні узгоджені дії, тобто з 01.01.2020 р. між регулятором та порушником стає можливим укладення угод, якими визнання вини порушником призводить до зменшення штрафних санкцій з боку АМКУ;
  • посилено гарантії прав учасників (зокрема, прав на отримання інформації, відводи, ознайомлення з матеріалами справи та ін.);
  • введено інститут консультацій між представниками регулятора та учасниками розслідування для обговорення фактичних, економічних, правових аспектів справи;
  • встановлені максимальні строки для розгляду справ регулятором;
  • скасовано пеню в розмірі 1,5% за кожен день прострочення сплати штрафу.

Проте цей закон ще чекає підпису Президента, а бізнес очікує перших результатів застосування закону на практиці.

Про судову реформу

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», з 01.01.2019 р. представництво в судах першої інстанції здійснюватимуть виключно адвокати та прокурори. Тобто відтепер представляти працедавця в судах усіх інстанцій зможуть лише інхауси, які отримали свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, або інхауси, яких включено до виконавчого органу підприємства, тобто які здійснюють самопредставництво юридичної особи.

Наступним кроком у реалізації судової реформи є прийняття нового Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». В одному з основних законопроектів, внесених на розгляд парламенту з цього питання, права та гарантії адвокатів-інхаусів виглядають дещо усіченими, якщо порівнювати з правами та гарантіями зовнішніх адвокатів, хоча на пропорційне зменшення їхніх обов'язків (наприклад, щодо сплати внесків) це не впливає.

Сприятливі нормативні умови для ведення бізнесу в державі є одним з основних критеріїв визначення інвестиційної привабливості та світового рейтингу країни, тому дуже хочеться сподіватися, що у процесі прийняття законодавчих нововведень голос бізнесу буде почутий.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати