Ми з вами живемо в цікавий час, чи не так? Паралельно з розвитком IT-галузі в Україні розпочалося поступове реформування (як фактичне, так і юридичне) інших галузей бізнесу, що мало наслідком впровадження новітніх технологій у сфері IT як в життя пересічних громадян, так і в бізнес-процеси учасників бізнесу.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Стикаючись у роботі з багатьма бізнес-кейсами у якості юридичних консультантів, команда Alexandrov-IT Lawyers вже давно не дивується картам земельних масивів, належних як великим аграрним компаніям, так і де яким агропідприємцям, що складені за допомогою новітніх технологій, дронів та цілого комплексу програмного забезпечення, розробленого для таких цілей. І це при тому, що, на мою особисту думку, аграрний бізнес в Україні є одним з найбільш консервативних.
Безумовно, новітні технології не обійшли стороною і юридичний бізнес, принісши в юридичну професію багато корисного. Деякі з технологій значно спростили певні елементи юридичної роботи та й взагалі розбавили досить рутинну (звичайно, на думку неюристів) професію можливостями реалізації креативних, нестандартних і доволі цікавих рішень.
Близько 5 років тому серед представників юридичного бізнесу, та й серед пересічних громадян почали розповсюджуватися певні месенджі на кшталт того, що глобальна цифрова транс формація призведе до того, що юрист як професія перестане існувати, юристів замінять боти та/або інші застосунки. Зараз уже 2021 р., і увесь світ існує в нових реаліях, які ще 5 років тому жоден з нас не міг навіть передбачити. Давайте подивимось, що ж змінилося за ці 5 років в українській юриспруденції.
Беззаперечно, весь юридичний бізнес, особливо представники судового напряму чекають повноцінного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі — ЄСІТС). І хоча вона ще не запрацювала на повну потужність, наслідки цифрової транс формації в судовій системі все ж відчутні для юридичної спільноти.
Три судові засідання в один день у судах різного територіального розташування? Без проблем!
За даними Державної судової адміністрації України, щотижня проводяться тисячі судових засідань в режимі відеоконференції. Безумовно, можливість участі в судових засіданнях у такому режимі була передбачена й раніше, та за допомогою власних технічних засобів юриста чи адвоката це можна робити не так давно. З огляду на те, скільки часу займала у працівника юридичної сфери необхідність фізичної присутності в приміщенні суду з метою участі в судовому засіданні, впровадження такого механізму було на часі завжди, а введені Кабінетом міністрів України карантинні обмеження значно прискорили процес впровадження та використання таких нововведень.
Станом на сьогодні питання участі сторін у судовому засіданні поза межами приміщення суду регулюється «Порядком роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду». На практиці в переважній більшості випадків організація відео конференції здійснюється за допомогою застосунку EasyCon, майнові права на який, за даними Державної судової адміністрації України, належать ДП «Центр судових сервісів».
Подати клопотання за дві години до засідання, не подаючи його в канцелярію суду? Легко!
Хоча ще не на повну силу, але вже запрацював «Кабінет адвоката» в системі «Електронний суд», що надає змогу направляти юридичні документи в електронному вигляді, створювати ордери та/або довіреності, відслідковувати рух справи. Так, ще не все в цьому застосунку працює, як нам того хочеться, але ж погодьтеся, він одно значно допомагає в роботі.
Також варто зауважити, що навіть без доступу до «Кабінету адвоката» суди вже без проб лем приймають електронні документи, направлені на офіційну адресу суду та підписані електронним цифровим підписом.
Треба отримати деталізовану інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно? Не проблема!
За умови виконання приписів ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», адвокати мають вільний доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно без необхідності оплати грошових коштів за надання інформації з нього, маючи можливість отримувати деталізовану інформацію по конкретному об'єкту чи суб'єкту, яка відображає усі зміни, що відбувалися з тим чи іншим майном протягом часу його існування.
Забув з'ясувати, чи готове судове рішення або ухвала? Не біда — бот нагадає!
Вже зараз ні для кого не секрет, що в різного роду месенджерах з'явилася велика кількість ботів (зокрема, OpenDataUa), які допомагають працівникам юридичної сфери своєчасно отримувати інформацію про ухвали та рішення, прийняті в тій чи іншій судовій справі, що цікавить правника. І навіть якщо ви забули промоніторити Єдиний державний реєстр судових рішень або просто зателефонувати в суд та дізнатися, чи виготовлена та чи інша ухвала чи рішення, не біда — бот обов'язково нагадає про це, самостійно надіславши відповідне повідомлення.
Треба провести лайт-версію due diligence контрагента чи бізнес-партнера за декілька годин? Не питання!
Як на мене, у юридичної спільноти зараз в наявності такі інструменти для здійснення аналізу, про які юрист, який практикував у 2005–2013 рр., міг тільки мріяти. Досить різноманітна структура платформ та застосунків дозволяє швидко отримати консолідовану інформацію по тій чи іншій юридичній особі, якої (інформації) хоч і недостатньо для проведення стандартного due diligence, проте певний бекграунд вона забезпечить. Особисто я, та й вся наша команда вже давно досить продуктивно використовує таку систему, як YouControl, і багато інших подібних ресурсів.
«Навіщо? — можете запитати ви. — Адже усю цю інформацію можна отримати з відкритих ресурсів і без використання подібних за стосунків та систем». Безумовно. Проте в наш буремний час найбільшим активом, особливо в юридичній професії, є час, витрачений на вирішення того чи іншого завдання, і наявність такого роду систем дає змогу вивільнити його для виконання більш відповідальної частини завдання — аналізу такої інформації. А її пошук у більшості випадків вже є одним з найпростіших елементів роботи.
Бути чи не бути «цифровому» юристу, як на мене, навіть не питання
Підсумовуючи, хотілося б підкреслити, що змін, пов'язаних з цифровою трансформацією юридичної галузі, зовсім не слід боятися, адже вони приносять у нашу професію надзвичайно багато корисних речей. З іншого боку, не слід і ігнорувати їх, оскільки більш конкурентним на ринку завжди буде той, хто активно пристосовується до таких змін і використовує їх на користь своєму бізнесу. Тому цифрове майбутнє української юриспруденції, як на мене, — не міф, а цілком осяжна реальність, і ми тільки на початку цього складного, але надзвичайно цікавого шляху.