17 лютого 2022, 13:12

Чи чекати українцям запуску державної цифрової валюти?

Юрій Корчев
Юрій Корчев «Integrites, ЮФ» старший юрист

Поки майнери, які мігрували з Китаю в Казахстан, розмірковують, куди їм переїжджати далі на тлі можливого запровадження оподаткування, а центробанк Швеції закликає обмежити видобуток цифрових активів у ЄС через зростання енергоспоживання, поговоримо про успіхи України у цифровізації грошей.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Цифрові vs електронні vs крипта

Почнемо, як люблять юристи, з нудного – визначення понять. Міжнародний валютний фонд вважає цифрову валюту центробанку (далі – ЦВЦБ) цифровою формою наявних фіатних грошей, яка випущена центральним банком і може виконувати функцію законного платіжного засобу[1].

Минулого літа законодавець подарував нам новий закон[2], який унормовує загальні засади випуску та використання в Україні цифрових грошей. З дефініції розуміємо, що цифровою гривнею вважається електронна форма грошової одиниці України, емітентом якої є виключно Національний банк України та яку може використовувати будь-хто, але у передбачених законом випадках. Тобто е-гривня – це цифровий аналог гривні, яка обмінюватиметься на готівку або безготівкові кошти у співвідношенні 1:1. Окрім бланкетної норми, жодних інших правил закон не встановлює, тож будемо чекати на результати нормотворчої діяльності регулятора.

Основна відмінність ЦВЦБ від інших видів електронних грошей полягає в тому, що емітентом останніх може бути банк та інші установи електронних грошей (компанія, яка отримала від регулятора право на випуск та виконання платіжних операцій з електронними грошима), які беруть на себе зобов'язання з їх погашення (звісно, під пильним наглядом НБУ).

Відмінність від криптовалюти полягає в наявності жорсткої регуляції з боку НБУ, на противагу відносній свободі емісії токенів. Е-гривню випускатиме виключно НБУ (закон її так і називає – «цифрові гроші Національного банку України»), а не крипторинок. Вартість цифрової гривні буде прямо прив'язана до готівкової валюти та не буде змінюватися залежно від настрою ринку. Державну цифрову валюту можна порівняти хіба що з так званими стейблкойнами (англійською – fiat collateralized stablecoin, віртуальний актив, що забезпечений валютними цінностями), курс яких прив'язаний до конкретної фіатної валюти та є порівняно стабільним. До того ж у разі використання технології розподілених реєстрів е-гривня може випускатися за допомогою технології блокчейн, що ще більше розмиває кордони. Проте пам'ятаємо, що в Україні криптовалюта, на відміну від цифрової гривні, не є і після очікуваного прийняття відповідного закону не буде засобом платежу.

Вперед у минуле

Над ідеєю створення е-гривні Національний банк почав працювати ще у 2016 р.[3] Регулятор розглядав дві моделі впровадження е-гривні на платіжному ринку: централізовану, коли емісію здійснює регулятор, або децентралізовану – випуск учасниками платіжного ринку під наглядом НБУ. До переваг централізованої системи НБУ відніс прозорість схеми, зниження витрат при використанні блокчейн-технологій у порівнянні з картковими платіжними системами та зменшення обігу готівки. Також регулятор передбачив недоліки: збільшення навантаження власне на Національний банк щодо впровадження нових регуляторних актів, розробка платформи «Електронна гривня», робота з кінцевими користувачами (що не властиво для нього) та зміщення ліквідності з банківської системи до регулятора. Як ми вже знаємо, обрали централізований варіант.

У 2018 р. Національний банк у межах пілотного проєкту[4] емітував е-гривню еквівалентом 5 443 грн та протягом 4-х місяців у закритому режимі тестував операції з її використання. Учасники проєкту відкривали електронні гаманці, поповнювали їх через віртуальний термінал, переказували кошти між гаманцями та обмінювали е-гривню на безготівкові кошти. Загалом, НБУ визнав пілот успішним. Тоді регулятор розглядав два можливих наслідки запровадження цифрової гривні: заміщення цифровою валютою карткових платежів до 20% та заміщення 15% готівки. В абсолютних числах це можуть бути значні показники – 25 млрд та 52 млрд грн відповідно, що негативно вплине на ліквідність банків та суттєво зменшить обсяг готівкових банкнот.

Для чого потрібна цифрова валюта

Від ЦВЦБ очікують миттєвості розрахунків і нижчих тарифів у порівнянні з наявними засобами платежів (наприклад, зниження вартості безготівкових операцій через відмову від еквайрингової комісії).

Використання цифрових валют сприятиме більшій фінансовій залученості. Наприклад, близько 120 млн громадян у Китаї не мають доступу до банківських рахунків. Уряд хоче це виправити шляхом впровадження цифрової валюти. До того ж Народний банк Китаю побоюється концентрації платежів у руках невеликої кількості гравців, тому цифровий юань має побороти домінантне становище на китайському ринку гігантів Alipay і Tenpay.

ЦВЦБ може забезпечити краще управління та більшу прозорість фінансів, а також допомогти приборкати відмивання грошей та їх підробку. Цифрові гроші полегшать інкасацію готівки у логістично-складних умовах (в острівних державах, гірській місцевості).

Окремо стоїть питання анонімності та кібербезпеки. З одного боку, національні банки прагнуть контролювати цифрові транзакції (зокрема, через централізовану модель) задля повної безпеки, прозорості та гарантування платежів. З іншого боку, ніхто не хоче прокинутися в антиутопічному завтра з тотальним цифровим відстеженням та збереженою історією кожної витраченої копійки. Готівка майже гарантує анонімність, але водночас – складність підтвердження операції (наприклад, купівлі-продажу) у разі виникнення спірної ситуації. Знайти баланс між ризик-орієнтованим підходом та абсолютним контролем є завданням для регуляторів. Ймовірно, анонімні гаманці для невеликих платежів (скажімо, до 5000 грн) все ж таки залишать.

У 2021 р. Національний банк опитав 100 експертів з різних галузей про можливості запровадження е-гривні та отримав достатньо цікаві результати.[5] Використання е-гривні найбільше очікується у роздрібних безготівкових платежах (Р2Р та онлайн-магазини), а також для транскордонних платежів (Р2Р-перекази та Р2В купівля). Окрім того, е-гривні можна використовувати для здійснення цільових соціальних виплат. Такі гроші можна було б витратити лише за спеціальними «вшитими» соціальними програмами (наприклад, придбати смартфон для #Ебабусі чи книжки на «вакцинаційну тисячу»).

Респонденти високо оцінили потенціал е-гривні для операцій у сфері віртуальних активів. НБУ з цим погодився. 73% опитаних вказали, що цифрову гривню бажано реалізувати з використанням блокчейн-технології. Зважаючи на величезний обсяг та кількість крипто-операцій (Україна у топ-4 світу[6]) та очікуване врегулювання крипторинку в Україні, е-гривня точно стане в пригоді.

А що там у них?

Згідно з опитуванням швейцарського Банку міжнародних розрахунків (Bank of International Settlements) у січні 2021 р.[7], 86% з 65 центральних банків у тій чи іншій формі розробляють цифрові валюти. Майже 60% зазначили, що «ймовірно» або «можливо» емітують ЦВЦБ для роздрібного використання протягом наступних 6-ти років, що майже втричі перевищило результати опитування у 2020 р.

Китай вивчає цифрові валюти з 2014 р. Протягом 3-х років Центральний банк Китаю працював з комерційними установами для тестування валюти, а наприкінці 2019 р. запустив електронний платіж у цифровій валюті (DCEP, неофіційно e-CNY) у кількох локаціях по всьому Китаю. В пілотах уряд виділив 34,5 млрд китайських юанів (5,34 млрд доларів), яким через додаток (тобто гаманець) на своїх телефонах користувались 20,8 млн осіб і понад 3,5 млн компаній. Китай прив'язав масштабний запуск e-CNY до Олімпійських Ігор у 2022 р.: відвідувачі завантажують програму цифрового гаманця або зберігають цифрові гроші на фізичній картці. Використання e-CNY на Олімпіаді дешевше ніж оплата, наприклад, за допомогою Visa, яка стягує комісію за обробку міжнародного платежу. У Китаї не стягується плата за використання e-CNY. Повідомляється, що платежі e-CNY перевищили платежі Visa на головному пекінському стадіоні Bird’s Nest під час церемонії відкриття Ігор[8].

Однак Китай не є піонером запуску цифрових валют. Багамські острови запустили Пісочний долар [Sand Dollar] ще у жовтні 2020 р. Цифрову версію Багамського долара випускає Центральний банк Багамських островів, так само як готівку та монети. Жителі можуть отримати доступ до неї через мобільний додаток або за допомогою фізичної платіжної картки.

Камбоджійський проєкт Bakong – система міжбанківських транзакцій, яку запустили з використанням блокчейн-технології, з’явився у жовтні 2020 р. У проєкті взяли участь 11 комерційних банків та понад 200 тис. користувачів.

У жовтні 2021 р. Нігерія стала першою африканською країною, яка запустила цифрову валюту — eNaira. Нігерійська ЦВЦБ побудована на блокчейн-технології. Завдяки централізованій моделі транзакції з цифровою найрою повністю простежуються.

Європейський центральний банк запустив проєкт цифрового євро в липні 2021 р. Наразі проєкт віртуальної валюти перебуває у дворічній фазі дослідження для вивчення дизайну, доцільності та впливу цифрового євро на ринок.

Індія у листопаді 2021 р. оголосила, що планує заборонити криптовалюти та незабаром запустить свою ЦВЦБ на основі блокчейн-технології.

Куди рухаємося ми

Національний банк України не поспішає з ухваленням рішення щодо впровадження е-гривні, адже ще розмірковує над моделлю та економічною доцільністю. Віце-прем'єр-міністр Федоров повідомив, що Міністерство цифрової трансформації спільно с НБУ розробили дорожню карту та цього року планують запустити пілот[9].

Ймовірно, у нас є ще кілька років перед повноцінним запуском цифрової валюти. У Стратегії розвитку фінансового сектору України від НБУ зазначається, що е-гривня вже почне функціонувати у 2024 р.[10]. Отже, приводу для сумнівів немає – гривня буде цифровою!


[1] Casting Light on Central Bank Digital Currency, IMF Staff Discussion Note, Tommaso Mancini Griffoli, Maria Soledad Martinez Peria, Itai Agur, Anil Ari, John Kiff, Adina Popescu, Celine Rochon, November 12, 2018, https://www.imf.org/en/Publications/Staff-Discussion-Notes/Issues/2018/11/13/Casting-Light-on-Central-Bank-DigitalCurrencies-46233;

[2] Закон України "Про платіжні послуги" № 1591-IX

[3] Рішення Правління Національного банку України “Про впровадження платформи “електронна гривня” та електронних грошей Національного банку України” від 30 грудня 2016 року № 564-рш

[4] рішення Правління Національного банку від 06.09.2018 № 602-рш “Про проведення пілотного проекту з упровадження Платформи “Електронна гривня” та електронних грошей Національного банку України”

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати