У платників податків, у яких сума від’ємного значення з ПДВ була заявлена до бюджетного відшкодування ще до 01.02.2016 р., з’явився механізм для отримання своїх коштів. Мова йде не про врегулювання проблемних правовідносин на законодавчому рівні, а про нещодавно прийняте рішення Великої Палати Верховного Суду у справі №826/7380/15.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Нагадаємо, що проблема виникла через набрання чинності змінами до Податкового кодексу України 01.01.2017р., яким встановлювався новий порядок здійснення бюджетного відшкодування з ПДВ. Відповідно до нового порядку, контролюючий орган повинен був включити всі заяви про повернення суми бюджетного відшкодування або до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (далі – Тимчасовий реєстр), якщо вони були подані до 01.02.2016 р., а сума бюджетного відшкодування не була повернута до 01.01.2017 р., або до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (далі – Реєстр) щодо всіх інших заяв.
Окрім того, п. 56 підрозд. 2 розд. ХХ ПК України передбачалося, що формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного в цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному ст. 200 ПК України.
Згідно з п. 200.7 ст. 200 ПК України та п. 5 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 р. №26, всі заяви, подані як додаток до податкової декларації з ПДВ, включаються до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, а виключаються з нього згідно з п. 48.7 ст. 48, п. 49.11 ст. 49 та п. 50.1 ст. 50 ПК України. Після того, як сума бюджетного відшкодування набуває статусу узгодженої, контролюючий орган вносить про це інформацію до Реєстру, після чого Держказначейство перераховує відповідну суму на банківський рахунок платника ПДВ.
Таким чином, можна зробити висновок, що в аналогічному порядку повинен був формуватися Тимчасовий реєстр, тобто до нього мали б бути внесені всі заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, подані до 01.02.2016 р., але не відшкодовані станом на 01.01.2017 р. (в тому числі заяви, суми за якими були неузгоджені). Після прийняття рішення за результатами судового оскарження контролюючий орган повинен був внести відповідну інформацію про узгодження суми бюджетного відшкодування за відповідною заявою, внесеною до Тимчасового реєстру. Однак на практиці контролюючі органи не виконали вищезазначеної вимоги закону. Водночас ті суми бюджетного відшкодування, які на дату формування Тимчасового реєстру оскаржувалися в судовому порядку та не були узгодженими, контролюючий орган фактично відмовлявся включити в Тимчасовий реєстр після їх узгодження, оскільки можливість включення сум ПДВ до Тимчасового реєстру після 01.02.2017 р. ПК України, на його думку, не передбачена.
На практиці окреслена проблема вирішувалася шляхом звернення до суду з вимогою включити заяву за узгодженою сумою бюджетного відшкодування, поданою до 01.02.2016 р., до Тимчасового реєстру або Реєстру. Причиною формування позовних вимог саме таким чином була правова позиція Верховного Суду України, за якою суди відмовлялися задовольняти позовні вимоги про стягнення узгодженої суми бюджетного відшкодування з Держбюджету, оскільки такі дії є виключним повноваженням податкових органів та казначейства (рішення ВСУ від 02.12.2015 р. у справі №826/17403/14, від 24.11.2015 р. у справі №816/1229/14, від 17.11.2015 р. у справі №2а-18442/11/2670, від 16.09.2015 р. у справі №2а/0570/17001/2012). Однак навіть якщо зобов’язати ДФС України через суд включити заяви про повернення бюджетного відшкодування до Тимчасового реєстру, це не гарантує, що така сума буде повернута, оскільки відсутній механізм перерахунку таких коштів Держказначейством на банківські рахунки платників ПДВ.
Отже, Велика Палата Верховного Суду у зазначеному вище рішенні від 12.02.2019 р. у справі №826/7380/15 дійшла висновку, що за відсутності механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ така сума підлягає безпосередньому стягненню з Державного бюджету України за судовим рішенням. Тобто платникам ПДВ не потрібно буде звертатися з вимогами про включення заяв до Тимчасового реєстру або Реєстру, а можна одразу стягнути кошти на свій рахунок через суд. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду не лише відступила від попередньої судової практики, яка склалася щодо бюджетного відшкодування, але й надала платникам податків реальну можливість реалізувати свої права на отримання відшкодування з бюджету.