Бюро економічної безпеки України (БЕБ) — достатньо молодий орган, створений наприкінці 2021 року з метою боротьби з економічною злочинністю, який не перестає привертати увагу. Упродовж всього часу існування постійно піддається критиці — спочатку за повну бездіяльність, надалі — за надмірний тиск на бізнес.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Чому стільки уваги саме до БЕБ?
Посли G7 направляють листа Голові Верховної Ради України, у якому наполягають на перезавантаженні керівництва Бюро та переатестації його працівників, аналогічна умова ставиться МВФ для продовження співпраці з Україною. Бізнес-спільнота надсилає відкриті листи народним депутатам України з проханням навести порядок в роботі БЕБ.
Річ у тім, що при створенні цього органу одразу декларувались грандіозні цілі: «Створення єдиного державного органу, відповідального за боротьбу з економічними злочинами та уникнення дублювання відповідних функцій у різних правоохоронних органів» — саме така мета зазначена у пояснювальній записці до першого законопроєкту, яким запроваджувався БЕБ.
Перший керівник БЕБ Вадим Мельник у своїх інтерв’ю наголошував, що БЕБ — це не правоохоронний орган, а центральний орган виконавчої влади з правоохоронною функцією, завдання якого не тільки викривати конкретні злочини, а аналітичними шляхами знаходити та усувати системні схеми, якими користуються цілі галузі економіки.
Тобто всі очікували створення нової прогресивної аналітичної машини із захисту економіки держави, а на виході отримали перейменовану податкову міліцію, яка займається тим самим, але під іншою вивіскою.
Що наразі відбувається з роботою БЕБ?
Мусимо констатувати — ніякого уникнення дублювання функцій правоохоронних органів не відбулось, Бюро не стало єдиним правоохоронним органом, якому держава делегувала спілкування з бізнесом. Сьогодні кожен економічно активний бізнес у державі потенційно може стати об'єктом уваги кількох правоохоронних органів одночасно: Національна поліція, СБУ, ДБР або БЕБ — і всі вони мають повноваження проводити досудове розслідування.
Цей хаос підслідності призводить до того, що бізнес не захищений від необґрунтованих перевірок і тиску, а правоохоронці фактично займаються «перегонами за показниками». Це особливо помітно у контексті зростання кількості кримінальних проваджень і збільшення обшуків, які, зокрема, проводить БЕБ.
Останні статистичні показники за 9 місяців 2024 року свідчать про суттєве збільшення активності БЕБ саме як органу досудового розслідування. Порівняно з аналогічним періодом минулого року на 23% зросла загальна кількість розпочатих кримінальних проваджень, а кількість повідомлених підозр — на 56%. Про зміщення акценту роботи саме на правоохоронну функцію свідчить суттєві збільшення кількісних показників поданих до суду клопотань про арешт майна, обшуки та запобіжні заходи. Особливо насторожує зростання більше ніж у 2 рази кількості клопотань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, адже саме вони нерідко є інструментом зловживань правоохоронців.
Тобто, якщо розглядати Бюро економічної безпеки України суто як орган досудового розслідування — таке зростання статистичних показників роботи може навіть розглядатись як досягнення, але з іншого боку — пригадуємо мету створення органу — аналітична робота з метою виявлення масштабних злочинних схем та економічна безпека, то виникає питання: чи відповідає така робота основним завданням, визначеним профільним законом.
Реформа БЕБ: чи є перспективи?
Дійсно, питання реформування БЕБ є надзвичайно актуальним, і на перший погляд здається, що повне перезавантаження керівництва та переатестація працівників може бути розв'язанням проблем. Але чи насправді проблема лише в кадрах?
БЕБ має визначити свою роль: чи бути аналітичним органом з акцентом на масштабні економічні злочинні схеми, чи продовжувати виконувати функції податкової міліції та тиску на бізнес.
Крім того, реформа не повинна обмежуватися лише БЕБ, а має стосуватися всієї правоохоронної системи, з чітким розмежуванням функцій між СБУ, Нацполіцією, НАБУ та ДБР. Визначення спеціалізації кожного з цих органів дозволить оптимізувати процеси боротьби з економічною злочинністю і зменшити тиск на бізнес.
Без розв'язання цього фундаментального питання, будь-яка кадрова реформа ризикує бути лише косметичним заходом, що не знизить тиску на бізнес та не підвищить ефективність боротьби з економічними злочинами.
Достатньо дивно виглядає ідея, що наведення порядку тільки в БЕБ розв'яже проблему протиправного переслідування бізнесу правоохоронними органами в Україні.