Шкода від контрафакту непорівнянна зі шкодою від інших порушень прав інтелектуальної власності (ІВ). Як ми вже неодноразово наголошували у своїх публікаціях і виступах, підробки призводять не тільки до фінансових та іміджевих втрат правовласників, але й несуть реальну загрозу для споживачів та держави, криміналізують товарний ринок і підтримують організовану злочинність. Війна, розв’язана росією в нашій державі, прискорила усвідомлення реальності цих загроз Урядом України та дала поштовх для посилення митними й правоохоронними органами протидії злочинній загрозі, якою є виробництво і розповсюдження контрафактної продукції.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, Держмитслужба на спеціальній сторінці свого сайту, присвяченій ІВ, констатувала, що «наслідками ввезення та збуту контрафактної продукції є як збитки для правовласників, так і загроза здоров’ю та життю громадян (оскільки виробник контрафакту не несе відповідальності за безпечність та якість матеріалів/інгредієнтів, з яких виготовлено підробку), втрачені або недоотримані податки до державного бюджету та надприбутки для злочинного тіньового бізнесу, за рахунок якого може фінансуватися, зокрема, міжнародний тероризм», і розписала функції Держмитслужбищодо захисту прав ІВ на митному кордоні. Згідно з наявними на сайті показниками ефективності роботи митних органів за напрямом захисту прав ІВ у 2022 році оцінки «відмінно» отримали Одеська митниця, «дуже добре» — Київська та Львівська митниці, «задовільно» — Дніпровська, Харківська, Закарпатська, Кропивницька і Хмельницька, «незадовільно» — Чернівецька та Волинська. У першому кварталі 2023 року оцінку «дуже добре» отримали Київська та Львівська митниці, «добре» — Одеська, «незадовільно» — Волинська митниця.
Правоохоронні органи регулярно звітують на сторінках соцмереж та офіційних сайтах про конкретні заходи, спрямовані на боротьбу з виробниками та розповсюджувачами контрафактної продукції, а статистична звітність Офісу Генерального прокурора свідчить про значне зростання кількості кримінальних проваджень за ст. 229 ККУ у 2023 році порівняно з 2022-м. Так, минулого року загальна кількість таких справ становила 27, з яких 21 провадження розслідувала Національна поліція (НП), а шість — Бюро економічної безпеки (БЕБ). За вісім місяців 2023 року кількість таких проваджень суттєво збільшилася — до 91, з яких 29 — за НП та 62 — за БЕБ.
Сьогодні патентно-правова фірма «Пахаренко і партнери» захищає інтереси більш ніж 70 правовласників — власників світових брендів із загальною кількістю об’єктів прав ІВ близько 250 і має значний досвід супроводження справ щодо порушення прав ІВ у митних, правоохоронних і судових органах. Тому ми хочемо надати актуальний аналіз проблемних питань, які виникають у практичній роботі та візьмемо на себе відповідальність сформулювати рекомендації з покращення ситуації щодо боротьби з контрафактом загалом.
Митна процедура захисту ІВ працює
Статистика з нашої практики: за 2022 рік в інтересах клієнтів митницею здійснено 102 результативних призупинення митного оформлення контрафактних товарів, які закінчилися їх знищенням, складанням адмінпротоколу або господарським процесом. За вісім місяців 2023 року відбулося 115 результативних призупинень, із яких по 28 призупиненнях складений адмінпротокол, по 8 призупиненнях правовласником ініційований господарський процес, у 89 призупиненнях застосоване знищення контрафактної продукції за ст. 401 МКУ.
Серед лідерів призупинень, зокрема партій контрафактних товарів понад 1000 одиниць: Київська, Львівська, Одеська митниці, причому остання здійснила шість призупинень ex officio. Значну партію контрафактної кави (майже 20 000 одиниць) за допомогою Київської моніторингової митниці зупинила Львівська митниця. По два значні призупинення здійснили Закарпатська та Волинська митниці.
Серед призупинених контрафактних товарів із використанням торговельних марок (ТМ) семи відомих виробників брендових товарів були такі: навушники та інші телефонні аксесуари, футбольні м’ячі, взуття, кава, парфумерія, рюкзаки.
Отже, прописана в законодавстві процедура призупинення контрафактних товарів на митному кордоні з їх подальшим знищенням працює й активно застосовується регіональними митницями. Водночас успішні справи призупинень контрафактної продукції, які закінчилися її знищенням, стали реальністю не тільки завдяки роботі митних органів, а й професійній щоденній кропіткій праці команди нашої компанії.
Один з успішних кейсів
Навесні 2022 року Одеська митниця на підставі даних митного реєстру прав ІВ призупинила митне оформлення 3400 аксесуарів відомого американського виробника популярної побутової техніки за підозрою у порушенні його прав ІВ.
Оскільки законодавством визначений спеціальний порядок призначення експертизи в разі порушення прав ІВ, а саме відповідно до п. 14 ст. 399 МКУ, лише після отримання висновку експерта про порушення прав ІВ такий висновок був наданий митниці правовласником, і на його підставі було складено протокол про порушення митних правил за ст. 476 МКУ.
При розгляді в суді суд першої інстанції вважав порушення відсутнім. Одеська митниця подала апеляцію, і на підставі наданих у судовому засіданні представником правовласника пояснень апеляційний суд скасував постанову першої інстанції та постановив нову — про притягнення порушника до адміністративної відповідальності з конфіскацією та знищенням контрафактних товарів, що переміщувалися через митний кордон з порушенням права ІВ.
Підкреслимо, що правовласник, чиї права ІВ порушуються, не є стороною такого судового процесу, тому лише завдяки наполегливості адвокатів ППФ «Пахаренко і партнери» його залучили до розгляду адміністративної справи про порушення митних правил, і в результаті вдалося успішно захистити права правовласника на митниці та в суді, а контрафактні годинники та навушники не потрапили на ринок України й були знищені.
Головні рекомендації щодо покращення роботи митних органів
1. Обов’язкова перевірка контрабанди щодо порушення прав ІВ
Держмитслужба на спеціальній сторінці сайту констатувала, що «боротьба з порушенням IPR при переміщенні товарів через митний кордон є складовою боротьби з контрабандою». Водночас при виявленні митницею товарів, які незаконно переміщуються через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, поза митним контролем або з неналежним декларуванням, вони не перевіряються щодо порушення прав ІВ. Відповідно до приписів п. 4 преамбули, п. 1 ст. 17 Регламенту ЄС №608/2013 митному контролю мають підлягати усі товари, а у випадках, коли ці товари порушують права ІВ правовласників, чиї торговельні марки внесені в митний реєстр, вони повинні бути призупинені або затримані (конфісковані). Якщо виявиться, що ці товари є контрафактними, то після конфіскації вони мають бути знищені, а не реалізовані та потрапити в обіг.
2. Забезпечення прозорості процесу роботи митних органів завдяки:
• Включенню в роботу всіх митниць, що працюють. Фактичну роботу щодо призупинень контрафакту на постійній основі ведуть три митниці: Київська, Львівська та Одеська. Водночас головний потік товарів, зокрема і контрафактних, у воєнні роки з об’єктивних причин перемістився з півдня та сходу країни на західні кордони. Необхідно, щоб у роботу щодо призупинень контрафактних товарів активно включились усі західні митниці.
• Розробці нових систем управління ризиками та КРІ роботи. Необхідно запровадити нову систему управління ризиками — автоматизовану, сучасну, яка спрацьовує по всіх порушниках митних правил, та оновити показники ефективності роботи митних органів за напрямом ІВ. Останні мають враховувати масштабність партій контрафактних товарів (кількість і вартість) та обов'язкове настання правових наслідків — контрафакт знищили або склали протокол про порушення митних правил.
• Автоматизації діяльності митних органів, пов’язаних із призупиненням. Досі не створений передбачений законодавством ще у 2020 році програмно-інформаційний комплекс для обміну повідомленнями між митними органами та правовласниками. Сьогодні спілкування між посадовими особами митниці та правовласниками при призупиненнях відбувається досить неоперативним шляхом телефонного та е-mail зв’язку і без належної фіксації усіх дій правовласників, митників та декларантів.
3. Законодавчі зміни
Необхідно законодавчо закріпити:
• достатність висновку правовласника для підтвердження порушення прав ІВ та складення протоколу про порушення митних правил, пов’язаних з переміщенням товарів через митний кордон України з порушенням прав ІВ, у разі незгоди власника товарів на знищення (зміни до ст. 399 МКУ);
• включення правовласника до переліку осіб, які можуть брати участь у провадженні у справах про порушення митних правил за ст. 476 МКУ (зміни до ст. 497 та ст. 498 МКУ);
• посилення адміністративної відповідальності за переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав ІВ, а саме підвищення розміру штрафу до 1000 євро з обов’язковим знищенням товарів, що переміщуються з порушенням прав ІВ (зміни до ст. 476 МКУ).
Правоохоронні заходи
У 2023 році правоохоронні органи активно включилися в роботу. Наприклад, у межах розслідування кримінального провадження детективи БЕБ за оперативного супроводу Департаменту кіберполіції та Департаменту стратегічних розслідувань НП і процесуального керівництва прокурорів усіх рівнів здійснили низку успішних заходів, у ході яких вилучено:
• Контрафактні парфуми орієнтовною вартістю 15 млн грн, які виготовлялись у промислових масштабах у м. Дніпро, а потім продавалися на території України.
• Понад 50 000 флаконів контрафактної парфумерії відомих світових брендів та обладнання, що забезпечувало масове виробництво в Одеській області, вартістю понад 69 млн грн. Повідомлено про підозру організатору злочинної групи у відмиванні доходів, отриманих злочинним шляхом, та ще 10 її учасникам у незаконному використанні ТМ, права на які належать відомим світовим виробникам парфумів.
• Контрафактний одяг та аксесуари з використанням 20 ТМ відомих люксових брендів у Кіровоградській області, сировину та обладнання для їх виготовлення на 100 млн грн загальною вагою 200 т. Слідство встановило групу осіб, яка організувала повний цикл виробництва цих підробок, де кожному з членів злочинного угруповання було відведено певну роль у процесі виробництва, зберігання та продажу контрафакту.
• Контрафактну побутову хімію під відомі світові бренди в Одеській області, сировину та обладнання на 52,8 млн грн.
Правовласники мають надію, що усі кримінальні провадження будуть успішно закінчені й порушники отримають адекватне їх злочинам покарання.
Одна з успішних справ
«Пахаренко і партнери» у співпраці з правоохоронними органами в інтересах відомого виробника побутової хімії за фактами виробництва та розповсюдження широкого асортименту контрафактної продукції ініційовано кримінальне провадження, в результаті якого викрито й знищено в Закарпатській області одне з наймасштабніших підпільних виробництв. За результатами 15 обшуків виявлено та вилучено: три автоматизовані лінії для розливу, маркування та фасування продукції; близько 240 т готової контрафактної продукції та сировини; майже 200 000 контрафактних пакувальних коробок і пляшок орієнтовною вартістю 80 млн грн.
Слідство встановило групу осіб, яка організувала повний цикл виробництва шампунів, пральних порошків, мийних засобів тощо. Кожному з членів злочинного угруповання було відведено певну роль у процесі виготовлення, зберігання та продажу контрафакту. Готову продукцію продавали гуртом і вроздріб через інтернет-сайти, телеграм-канали та у торговельних точках на ринках по всій Україні. Наразі тривають слідчі дії, встановлюється повне коло причетних до незаконної діяльності осіб.
Головні рекомендації щодо покращення роботи правоохоронних органів
1. Запровадити законодавчі зміни для посилення відповідальності у сфері захисту прав ІВ, забезпечення адекватної суспільній небезпеці від контрафактної продукції юридичної відповідальності, підвищення рівня захисту потерпілих до:
— санкцій ст. 51-2 КУпАП, а саме збільшення штрафу та застосування безальтернативного знищення контрафактної продукції, обладнання/сировини, що використовувалися для її виготовлення;
— санкцій ст. 229 ККУ, якими повернути обмеження/позбавлення волі, а також зменшити поріг настання кримінальної відповідальності.
2. Продовжити впровадження спеціалізації співробітників правоохоронних органів шляхом закріплення за цим напрямом відповідальних осіб, зокрема у слідчих підрозділах, та вертикалі органів прокуратури, враховуючи специфіку розслідування проваджень цієї категорії.
3. Створити в Україні Центр спостереження з питань порушення прав ІВ, який об’єднає представників державних органів, бізнесу та громадянського суспільства на базі та під координацією IP офісу. Серед основних завдань, які має виконувати Центр спостереження IPR:
• покращення розуміння цінності ІВ, а також масштабів і наслідків порушень прав на об’єкти ІВ;
• підвищення рівня знань посадових осіб про найкращі практики публічного та приватного секторів щодо захисту прав ІВ, зокрема типові алгоритми розслідування певних правопорушень для уніфікації прийнятих за їх результатами судових рішень;
• покращення знань про технічні засоби запобігання та боротьби з порушеннями прав ІВ;
• підвищення кваліфікації посадових осіб, які займаються захистом прав ІВ;
• взаємодія з Європейською обсерваторією з питань порушення прав інтелектуальної власності.
Підсумовуючи, зазначимо, що захист прав ІВ є одним із ключових елементів безпекової функції нашої держави, а ефективність такого захисту — важливий чинник, що впливає на інвестиційний клімат України. Саме тому правовласники, інтереси яких ми захищаємо, вважають за необхідне продовжити удосконалення правозастосування щодо захисту прав ІВ як на митному кордоні, так і на ринку України.