23 червня 2021, 12:21

Амністія капіталу: що не так з новим законом

Опубліковано в №12 (742)

Григорій Павленко
Григорій Павленко «Pavlenko Legal Group» адвокат

15 червня ц.р. Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законів щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі — Закон).


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Фактично Закон передбачає амністію капіталу для певного кола фізичних осіб — вони отримають можливість з 1 вересня 2021 р. до 1 вересня 2022 р. добровільно задекларувати свої тіньові активи, сплативши за них збір. Результатом таких дій стане легалізація задекларованих активів.

Ставка збору становитиме від 2,5% до 11,5% в залежності від того, які саме активи декларуються та яку систему оплати обрала конкретна особа. Базовою ставкою є 5% або 6%, якщо сплачувати збір трьома рівними частинами щорічно. Якщо мова йде про активи, які знаходяться за кордоном, застосовується ставка 9% або 11,5%, якщо сплачувати збір трьома рівними частинами щорічно. Окрема ставка 2,5% або 3%, якщо сплачувати збір трьома рівними частинами щорічно, застосовується щодо державних облігацій України.

А якщо не задекларувати?

Законом прямо встановлена презумпція, яка прописана наступним чином: особи, які мають право на одноразове декларування, але не скористалися ним, вважаються такими, що повідомили контролюючий орган про відсутність у власності станом на дату завершення періоду декларування активів, з яких не були сплачені податки.

На мій погляд, цією презумпцією законодавець натякає на те, що фінансовий контроль у майбутньому ставатиме все жорсткішим, і особи, які приховали свої активи, вимушені будуть їх відкривати, але зі складнішими наслідками.

На що держава готова закрити очі

Законом встановлено певний обсяг активів, за які сплачувати збір не потрібно, — вартістю не більше 400 тис. грн. Також держава готова закрити очі на певний обсяг нерухомого майна та транспортних засобів. Щодо вказаних обсягів активів податкові органи не мають права робити перевірки на предмет джерел коштів на їх придбання. Це також натяк на те, що в подальшому слід очікувати ініціатив, які збільшать кількість перевірок щодо джерел походження коштів фізичних осіб, які виходять за межі допустимого обсягу активів.

Амністія

Законом встановлено, що відносно осіб, які добровільно задекларували свої активи та сплатили з них збір, не можуть вчинятися заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуватися запобіжні заходи та вчинятися слідчі дії у провадженнях за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 212, 212-1 Кримінального кодексу України, а також розпочинатися провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення податкового та валютного законодавства.

Недоліки та висновки

Закон містить ряд суттєвих недоліків. Як принципових, так і технічних. Наприклад, на мою думку, збір, який пропонується заплатити декларантам, по своїй суті є податком зі спеціальною ставкою, а не збором, а збір і податок — це різні юридичні поняття. Іншим суттєвим недоліком є те, що виникли ризики подвійного оподаткування певних активів. Ну, і головний принциповий недолік — це те, що Закон нівелює принцип рівності перед законом та визнає слабкість певних державних інституцій, які не змогли забезпечити дотримання вимог податкового законодавства. Допускаю, що така спроба поповнення бюджету сьогодні може дуже погано впливати на поведінку платників податків у майбутньому: чому б не почекати на чергову амністію?

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати