На розгляді Верховної Ради України знаходиться законопроект щодо наближення положень Кримінального кодексу України (далі – КК України) до європейських стандартів у частині зняття судимості, яким пропонується заборонити зняття судимості до закінчення загальних строків судимості для злочинів відповідної тяжкості. Так, положеннями ст. 88 КК України встановлено, що особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Метою правового механізму судимості є запобігання рецидиву злочинів через обмеження низки прав громадянина (право на виїзд за межі України, право обіймати певні посади та займатися певною діяльністю тощо). Положеннями ст. 89 КК України регламентуються строки погашення судимості.
Такими, що не мають судимості при вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, визнаються:
• особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у вигляді штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом 6-ти років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину;
• особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у вигляді штрафу за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом 8-ми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.
При цьому, за загальним правилом, строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного та додаткового покарання. Однак якщо особа після відбуття покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, суд може зняти з неї судимість до закінчення строків, зазначених у ст. 89 цього Кодексу.
В чинній редакції КК України зняття судимості до закінчення строків, зазначених у ст. 89 цього Кодексу, не допускається у випадках засудження за умисні тяжкі, особливо тяжкі та корупційні злочини. У свою чергу, законопроектом №5514 пропонується скасувати зазначену заборону, обмеживши її застосування лише для злочинів протии життя та здоров’я, статевої свободи та статевої недоторканості особи, розд. ХХ «Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Проте незрозуміло, за яким критерієм законодавець пропонує залишити дію заборони стосовно дострокового зняття судимості щодо зазначених злочинів та скасувати щодо інших тяжких та особливо тяжких злочинів (зокрема, злочинів протии власності, проти правосуддя та ін.).
До того ж незрозуміло, до яких європейських стандартів законодавець намагається наблизити положення кримінального законодавства України. В пояснювальній записці до законопроекту є кілька посилань на законодавство Німеччини, але не міститься жодного обґрунтування, чому не аналізується законодавство інших європейських країн.
Крім того, з прийняттям законопроекту №5514 фактично відкривається можливість дострокового зняття судимості за корупційні злочини, які є тяжкими та особливо тяжкими. Можливо, це і є метою зазначеного законопроекту.
Таким чином, вважаємо, що законопроект №5514 потребує суттєвого доопрацювання та не може бути прийнятий у вигляді, запропонованому законодавцем.
Нагадаємо, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу законопроект щодо наближення кримінального законодавства України до європейських стандартів у частині зняття
судимості. Законопроектом №5514 пропонується викласти ч. 2 ст. 91 «Обчислення строків погашення судимості» Кримінального кодексу України в новій редакції, зазначивши, що «зняття судимості до закінчення строків, зазначених у ст. 89 цього Кодексу, не допускається у випадках засудження за умисні тяжкі та особливо тяжкі
злочини, передбачені розд. ІІ «Злочини проти життя та здоров’я», розд. VI «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи», розд. ХХ «Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку» Особливої частини Кримінального кодексу України».