01 грудня 2021, 14:18

АРМА: реновація

Андрій Потьомкін
Андрій Потьомкін адвокат, кандидат на посаду Голови АРМА

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.09.2021 № 1176-р затверджено склад Конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду Голови АРМА, яка вже оголосила порядок проведення відповідного відбору та 02.11.2021 почала прийом документів від осіб, які претендують на участь у ньому.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


26.11.2021 відбулися дебати двох кандидатів на посаду Голови АРМА Андрія Потьомкіна та Віталія Власюка, відеозапис яких можна переглянути на сайті Громадської ради при АРМА за посиланням.

У розпалі «виборчої» компанії на правах кандидата на посаду Голови АРМА з метою забезпечення максимальної публічності та відкритості пропонуються наступні погляди та наміри стосовно реновації АРМА, які планується втілюватися в життя у разі перемоги в конкурсі та призначення на відповідну посаду.

Напрацьоване реноме

З 2014 топ питанням для України, а також міжнародного порядку денного ЄС та США, стала боротьба з корупцією і розбудова антикорупційної інфраструктури. З цією метою Україні систематично надається фінансова допомога.

АРМА мало сприяти поверненню в Україну виведених у злочинний спосіб коштів та майна, а також забезпечити фінансові надходження до держбюджету за рахунок ефективного менеджменту активами. 

Проте ставитись до цього потрібно лише, як до початку складного шляху інституційного становлення і розвитку, який неминуче має бути пройдений новоутвореним органом влади, який почав працювати в умовах численних прогалин та колізій в законодавстві, відсутності всебічно сформованої судової практики і постійного тиску корупціонерів при владі.

Крім цього, слід розуміти, що в жодну історичну епоху, в жодній країні світу не існувало органу влади, діяльність якого б не критикувалася. Не стало виключенням і АРМА.

Показники бюджету

2015 року, надаючи фінансово-економічне обґрунтування до проєкту Закону, парламентарі виходили з того, що започаткування діяльності АРМА дасть можливість отримувати фінансові надходження до держбюджету за рахунок ефективного менеджменту активами, на які накладено арешт.

На жаль, володіючи активами на мільярди, АРМА не вдалося запропонувати бізнесу ефективні механізми взаємодії та забезпечити значні доходи державі.

Налагодити конструктивний діалог і порозуміння з підприємцями можливо шляхом співпраці АРМА з Мінекономіки та наразі ТСК ВРУ з питань захисту прав інвесторів, які можуть допомогти закласти правильний фундамент довіри в ділових партнерських відносинах АРМА та приватного бізнесу.

Свідчення ефективності

За КПК України слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у АРМА.

Статистика показує, що лише 1% виявлених АРМА активів в подальшому органи досудового розслідування та прокуратури просять арештувати. Зазначене штучно створює уявлення про «холосте виявлення» та «сліпий розшук», а також неефективні діяльності АРМА у відповідній сфері. Однак сказане підлягає окремому осмисленню з метою з’ясування причин такої негативної статистики.

Дійсно, згідно зі статтею 1 Спеціального закону, АРМА виявляє та розшукує активи, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. Проте, може не означає, що обов’язково буде.

Не слід забувати, що досудове розслідування - це ризики, стратегія, алгоритми поведінки тощо. Саме тому пункт 1 частини першої ст. 10 Спеціального закону передбачає, що повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них АРМА збирається інформація, забороняється і тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Слідчі та прокурори самі вирішують, коли арештовувати активи виявлені, розшукані АРМА.

Також потрібно враховувати, що керівники органів досудового розслідування та прокуратури, які є «замовниками» відповідної роботи АРМА, не скаржаться і не показують жодного невдоволення стосовно отриманих результатів виявлення та розшуку. У зв’язку з чим, пам’ятаючи, що Україна демократична, правова держава, можна дійти висновку, що функція виявляє та розшукує активів виконуються АРМА належно, а негативна статистика підлягає окремому осмисленню.

Дані менеджменту

2017 – 2020 рр. в управління АРМА передано понад 4,5 тисяч активів. Наприклад, у 2020 АРМА отримало для збереження понад 300 офісів і квартир, 150 земельних ділянок, 1 090 транспортних засоби, 19 майнових прав.

Проте, за даними Dozorro.gov, щорічних звітів про діяльність АРМА та результатів операційних аудитів (управлінських аудитів), лише стосовно 2% активів АРМА вживає заходи щодо їх збереження. Переважна ж більшість майна, що знаходиться в управлінні АРМА, фактично залишається безхазяйною. Кількість укладених договорів управління мізерна у порівнянні з загальним числом активів, які фактично лишаються безхазяйними.

Наведене може бути як свідченням невиконання або неналежне виконання посадовими особами АРМА своїх службових обов’язків, так і наслідком недоліків зовнішньої комунікації, що не сприяє побудові конструктивного діалогу та порозуміння з підприємцями.

Дана проблема може бути вирішена після проведення ретельного управлінського аудиту, який покаже справжні причини виникнення названого неналежного стану діяльності АРМА у відповідній сфері.

Контроль ефективності

За Спеціальним законом АРМА здійснює не рідше одного разу на місяць перевірку ефективності збереження активів, переданих ним в управління. Тобто, перевіряється стан та умови зберігання лише тих активів, яким АРМА визначило управителя.

Інформація з Dozorro.gov, щорічних звітів про діяльність АРМА та результатів операційних аудитів (управлінських аудитів), свідчить про те, що у 2020 контроль здійснювався лише стосовно 5% наявних у розпорядженні АРМА активів (21% у 2019).

АРМА повинно забезпечувати збереження тисяч арештованих активів, однак уклало лише 19 договорів управління у 2018 р., 32 – у 2019 р. та 17 – у 2020 р.

Подолання відсутності контролю за станом та умовами збереження більшості арештованого майна, яке передано в управління АРМА, передусім залежить від вирішення проблеми безхазяйності, породженої неналежним виконанням функції менеджменту активів.

Шлях розвитку

У випадку з АРМА політична воля щодо виявлення злочинних активів, забезпечення фінансових надходжень до бюджету та конфіскації обмежилась «першим кроком», що призвело до деградації новоствореної державної інституції.

Україні потрібні (1) Стратегічні засади розшуку та менеджменту активами і  (2) План з їх реалізації.

Проєкти стратегічних засад та плану має розробляти АРМА із залученням українських експертів, представників громадського суспільства та міжнародних організацій, а також державних органів, які будуть співвиконавцями названих документів. Стратегічні засади повинна затверджувати Верховна Рада України, а План з їх реалізації - Кабінет Міністрів України.

Зазначені акти стануть програмними документами у питаннях формування державної політики, розвитку функцій та повноважень АРМА, взаємодії останнього з іншими органами влади, міжнародного співробітництва АРМА з відповідними органами іноземних держав, міжнародними, міжурядовими організаціями, мережами тощо.

Крім цього, АРМА має припинити працювати, як радянський завод, який створює цінність на власний розсуд, керуючись точкою зору, що «споживачу така продукція буде потрібна, лише необхідно це йому добре пояснити». В результаті такого підходу завод отримує незадоволених споживачів і виправдовує себе, що «споживачі недостатньо кваліфіковані, щоб зрозуміти усі переваги запропонованої продукції».

Організовуючи роботу, АРМА має розуміти, що очікують від неї, який результат, всі вигодонабувачі, зокрема, слідчі, детективи, прокурори, слідчі судді, власники арештованого майна. Підготовка Стратегічних засад розшуку та менеджменту активами та План з їх реалізації  допоможе у цьому.

Новий погляд

Заснування АРМА стало результатом імплементації у правову систему України положень Рішення Ради ЄС № 2007/845/JHA від 06.12.2007 щодо співробітництва у сфері повернення активів та Директиви ЄС від 03.04.2014  № 2014/42/EU стосовно арешту та конфіскації предметів злочинної діяльності і доходів від неї.

Однак, займаючись імплементацією на стадії реалізації, АРМА штучно нав’язало усім помилкову думку про те, що головною метою його роботи є сприяння процесуальній діяльності органів досудового розслідування і прокуратури.

Поряд із названим сприянням більш важливішим для АРМА завданням є забезпечення непорушності та захисту права власності, як того вимагають статті 13, 41 Конституції України.

Доки вину власників арештованого майна не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, АРМА має дивитись на них виключно через призму презумпції невинуватості та співпрацювати з власниками у питаннях організації здійснення заходів, пов’язаних з проведенням оцінки, веденням обліку та управлінням активами.

Така співпраця з власниками активів не повинна сприйматися, як порушення АРМА заборон встановлених арештом чи подаватися, як певна химерна конструкція заздалегідь не обіцяного сприяння підозрюваним, обвинуваченим у кримінальному провадженні особам або вважатися якоюсь загрозою розголошенню відомостей досудового розслідування, тощо. Навпаки, така співпраця повинна інтерпретуватися, як посилення гарантій недоторканності права власності, як загальної засади кримінального провадження, якій повинні відповідати зміст та форма кожного кримінального провадження.

Інституційне становлення

2015 р. прийнято Спеціальний закон. 2016 р. утворено АРМА, призначено голову. 2017 р. перші активи отримано в управління. 2019 р. утворено міжрегіональні територіальні управління (МТУ), призначено їх начальників. Далі інституційне становлення територіальних органів АРМА зупинилося.

На кінець 2020 р. у МТУ Києва, Львова, Харкова, Вінниці, Одеси і Дніпра працювало 56 працівників (23%) з 240 можливих.

2020-2021 рр. продовжує усе робити центральний апарат АРМА, а функціонування МТУ нагадує чимось роботу за принципом «прислуги: принеси, подай, йди геть, не заважай».

Потрібно скасувати монополію центрального апарату, щоб МТУ могли на місцях проводити конкурси з визначення оцінювачів та управителів активів, передавати активи для реалізації, відповідати на звернення щодо виявлення та розшуку, співпрацювати з органами іноземних держав і міжнародними організаціями у відповідних сферах.

Сказане дозволить знизити рівень корупційних ризиків та позбавити центральний апарат АРМА спокуси зловживати владою.

Подолання прогалини

Стаття 170 КПК України допускає арешт з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна, як виду покарання; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

За Спеціальним законом АРМА управляє арештованими активами безвідносно до мети арешту. Однак, Спеціальний закон визначає лише, як приймаються в управління активи (стаття 19), натомість як вони передаються регулює КПК України (стаття 100), в якому міститься тільки процедура передачі арештованого майна з метою збереження, як речового доказу.

Дану прогалину в КПК України слідчі, прокурори обходять шляхом штучного обґрунтування наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що певне майно є речовим доказом. Однак, на практиці така штучність рано чи пізно призводить до скасування арешту і вибуття активів з управління АРМА.

АРМА має розробити за власною ініціативою законопроєкт з метою заповнення наведеної прогалини у КПК України та припинення незаконної практики штучного віднесення майна до речових доказів, щоб поряд зі статтею 100 з’явилися у КПК України приписи щодо порядку передачі майна арештованого з метою забезпечення спеціальної конфіскації, конфіскації майна, як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Планування арешту

Планування перед арештом є усталеною практикою в країнах ЄС, коли органи досудового розслідування, прокуратури та суду, спільно з подібними до АРМА установами вирішують, що і як арештовувати для досягнення завдань кримінального провадження і чи передавати майно в управління державі.

АРМА не є учасником чи стороною кримінального провадження, проте слідчий суддя (суд) встановлює його права та обов’язки стосовно арештованого майна.

Сьогодні АРМА має значний досвід управління різними видами арештованих активів, розуміє прогалини, неузгодженості та нюанси законодавства, крізь призму чого може надавати роз’яснення, методичну та консультаційну допомогу з питань оцінки та менеджменту майна.

АРМА в ініціативному порядку має звернутися до Офісу Генерального прокурора та органів досудового розслідування щодо необхідності розробити і затвердити спільний наказ про порядок взаємодії при арешті та передачі в управління активів (планування перед арештом).

Прилюдні торги

Відповідно до Спеціального закону реалізація активів здійснюється на: (1) прилюдних торгах (аукціонах); (2) електронних торгах.

2017р. Кабінет Міністрів України затвердив Порядок реалізації арештованих активів на електронних торгах, проте до розробки і затвердження відповідного порядку реалізації арештованих активів на прилюдних торгах (аукціонах) у АРМА та КМУ руки не дійшли .

Традиційно прилюдні торги (аукціони) проводяться у вигляді зібрання продавців і покупців в одному місці. Світовою практикою доведено, що саме на аукціонах зручніше і вигідніше продавати багатофункціональні активи, витвори мистецтва, об’єкти нерухомості тощо.

АРМА має переймати успішний світовий досвід, зокрема, аукціонних будинків Крістіс (Christie’s) та Сотбі (Sotheby’s), Голландського аукціону (Dutch auction) або проведення онлайн аукціонів американською інтернет-компанією eBay. Першим кроком має стати розробка і подача Кабінету Міністрів України проєкту Порядку реалізації арештованих активів на прилюдних торгах (аукціонах).

Оцінюємо разом

Частина перша статті 9 Спеціального закону встановлює, що АРМА здійснює заходи щодо оцінки активів у двох випадках: (1) до їх передачі в управління [пункт 3]; (2) після їх прийняття в управління [пункт 4].

Проте, 99% активів АРМА оцінює після їх прийняття в управління. Лише одного разу за зверненням слідчих АРМА здійснило оцінку активів, які ще не було передано йому в управління (майно Херсонського нафтоперевалочного комплексу) [за пунктом 3].

АРМА має розширювати практику здійснення заходів з оцінки активів за зверненням слідчого, прокурора, суду (слідчого судді) до їх передачі в управління [за пунктом 3]. Зазначене дозволить зняти репутаційні ризики, уникати звинувачень у заниженні вартості активів в майбутньому, визначати ринкову вартість майна за безпосередньою участю органів досудового розслідування, прокуратури та суду, зазначати висновки оцінки активів у текстах судових рішень про передачу активів в управління АРМА.

Зовнішній контроль

Спеціальним законом передбачено, що АРМА підзвітне Верховній Раді України, підконтрольне та відповідальне перед Кабінетом Міністрів України, однак:

- Верховна Рада України, отримуючи численні скарги, лише декілька разів ініціювала здійснення Рахунковою палатою позапланових заходів контролю стосовно АРМА;

- Антикорупційний комітет лише з кінця 2019 р. почав реально аналізувати практику застосування АРМА законодавчих актів, готувати відповідні висновки, рекомендації, ініціативи;

- Кабінет Міністрів України укорінив практику ігнорування скарг на дії та рішення АРМА або їх переадресування для розгляду правоохоронними органами чи самим АРМА, забувши про свій обов’язок спрямовувати і координувати роботу АРМА, здійснювати постійний контроль за виконанням останнім Конституції та інших актів законодавства України, вживати заходів щодо усунення недоліків у роботі АРМА.

Зазначене є свідченням можливого неусвідомлення окремими суб’єктами влади й управління життєво важливих інтересів суспільства і країни у питаннях розбудови ефективної антикорупційної інфраструктури.

Розв’язання цієї проблеми лежить у площині політичної відповідальності керівництва держави, а також посилення громадського контролю за діяльністю АРМА.

Оцінка діяльності

Спеціальним законом встановлено, що кожного року проводиться незалежна зовнішня оцінка діяльності АРМА Комісією із зовнішнього контролю у складі трьох осіб, яких визначають Президент України, Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України. На практиці з 2017 р. зазначена Комісія жодного разу не утворювалася.

АРМА має припинити зберігати тишу, відсиджуватися осторонь і чекати, бо щорічне проходження оцінки діяльності є прямим обов’язком АРМА, визначеним Спеціальним законом, а Президент України, Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України мають лише надати представників до Комісії. АРМА повинно створювати умови, ініціювати питання, постійно нагадувати і говорити Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України про необхідність визначення представників до складу відповідної Комісії.

Крім цього, АРМА матеріально зацікавлено у тому, щоб відповідна Комісія працювала, оскільки згідно з частиною четвертою ст. 13 Спеціального закону голові, заступникам голови та працівникам АРМА виплачується додатково премія у розмірі тримісячної заробітної плати за умови успішної незалежної оцінки ефективності діяльності АРМА та успішного проходження щорічної оцінки виконання покладених обов’язків і завдань працівниками АРМА.

Громадський контроль

АРМА єдиний орган влади в Україні, який отримав повний імунітет від контролю громадськості.

Так, ст. 12 Спеціального закону передбачає, що Громадська рада при АРМА:

1) заслуховує інформацію про діяльність, виконання планів і завдань – однак нічого крім заслуховування не відбувається;

2) контролює витрати коштів Держбюджету – закупівлю канцелярії, але не послуг оцінки, управління, реалізації, оскільки там немає витрат;

3) надає висновки за результатами експертизи проєктів нпа АРМА – проте не проєктів законів, постанов, указів, оскільки це нпа Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Президента України, а не АРМА;

4) делегує до міжвідомчої комісії з питань реалізації активів та конкурсної комісії на заміщення вакантних посад державних службовців по два представники – однак перша збиралась лише один раз в історії, а участь у другій відбувається лише з правом дорадчого голосу.

При АРМА має бути утворено повноцінну Громадську раду з повноваженнями відповідно до Типового положення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», що не заборонено Спеціальним законом.

Контроль прокуратури

Наказом Офісу Генерального прокурора від 30.09.2021 р.№ 309 (раніше наказом Генеральної прокуратури України від 28.03.2019 р. № 51) передбачено, що керівники прокуратур зобов’язані перевіряти стан та умов зберігання речових доказів, схоронності вилученого та арештованого майна і документів. При встановленні фактів неналежного зберігання речових доказів, що призвело до їх втрати, незаконного знищення, реалізації, технологічної переробки чи пошкодження, незбереження їх істотних ознак і властивостей, а також у випадках привласнення чи розтрати відкривати кримінальне провадження.

В кожній ухвалі про передачу активів в управління АРМА зазначається, що контроль за її виконанням покладається на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні.

В дійсності жоден прокурор не контролює, як АРМА зберігає активи.

Поряд із цим АРМА не повинно тримати таємницю і ховатися, а натомість, керуючись передбаченими Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» принципами відкритості, прозорості та відповідальності, з власної ініціативи регулярно інформувати про стан та умов зберігання активів, своєчасно про усі зміни, не лише прокурорів, а і власників майна.

Внутрішній контроль

За ст. 26 Бюджетного кодексу України керівник органу влади зобов’язаний організовувати та забезпечувати здійснення у своїй установі внутрішній контроль (комплекс заходів спрямованих на забезпечення дотримання законності та ефективності діяльності своєї установи), який здійснюється керівництвом та працівниками згідно з адміністративними регламентами здійснення процесів (операцій, процедур).

В АРМА мають бути розроблені адміністративні регламенти основних процесів відповідно до завдань та функцій, які повинні формуватися окремо за кожною функцією і визначати:

1) цілі, які необхідно досягти за результатами реалізації відповідного процесу;

2) перелік учасників, діяльність яких відноситься до процесу;

3) перелік нормативно-правових актів, з урахуванням яких був розроблений адміністративний регламент;

4) перелік документів, у тому числі електронних, які складаються або опрацьовуються при виконанні відповідного процесу, та нормативно-правових актів, які регламентують їх форму;

5) блок-схему – графічне представлення послідовності виконання операцій та взаємозв’язків між різними учасниками відповідного процесу;

6) технологічну карту процесу, яка формується в розрізі всіх операцій, з яких складається процес (найменування, умова і строк виконання операції, відповідальний виконавець, стислий опис роботи, що виконується, вхідний та вихідний документ);

7) перелік прикладного програмного забезпечення, яке застосовується при виконанні відповідного процесу, та опис автоматизованих операцій у рамках виконання такого процесу;

8) короткий опис процесу, шляхом послідовного опису операцій із зазначенням посилань на їх номери у відповідній діаграмі, умов виконання, дій учасників процесу та результатів виконання процесу.

Зазначене дозволить АРМА:

(a) знизити рівень корупційних ризиків;

(b) унеможливити зловживання владою;

(c) досягати цілей своєї діяльності у найбільш ефективний, результативний та економний спосіб;

(d) попереджати потенційні події, які негативно впливають на роботу;

(e) контролювати роботу працівників, згідно з розподілом повноважень і відповідальності між ними під час виконання функцій, процесів та операцій;

(f) контролювати достовірність, повноту, об’єктивність та своєчасність наданої інформації для прийняття відповідних управлінських рішень, тощо.

Міжнародний напрямок

АРМА давно налагодило співпрацю з установами, що мають аналогічні повноваження і знаходяться у ЄС та інших юрисдикціях світу, а також авторизувалось і стало партнером таких універсальних міжнародних утворень, як: Камденська міжвідомча мережа з повернення активів (CARIN); Глобальна мережа контактних пунктів Міжнародної організації кримінальної поліції (Interpol); Ініціатива з повернення вкрадених активів (StAR); Європейський поліцейський офіс (Europol); п’ять міжвідомчих мереж з повернення активів Азійсько-Тихоокеанського регіону, Південно-Африканського регіону, Східно-Африканського регіону, Західно-Африканського регіону та Карибського регіону; Платформа офісів з повернення активів держав-членів ЄС; Міжвідомча мережа з управління активами Балканського регіону (BAMIN); Конференція держав-учасниць Конвенції ООН проти корупції (UNCAC); Стамбульський план дій по боротьбі з корупцією Антикорупційної мережі для Східної Європи та Центральної Азії Організації економічного співробітництва та розвитку (OECP); Управління ООН з наркотиків та злочинності (UNODC); Конференція держав – учасниць Конвенції ООН проти корупції (COSP); Комітет Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) та інших.

Проте, незважаючи на наявний арсенал можливостей, довгоочікуваного широкомасштабного міжнародного співробітництва з метою повернення в Україну коштів, одержаних злочинним шляхом колишніми високопосадовцями України, так і не почалося.

АРМА має припинити чекати відповідних ініціатив від Офісу Генерального прокурора, Мінюсту чи інших органів влади. АРМА потрібно взяти на себе роль основної рушійної сили і координатора повернення в Україну коштів, одержаних злочинним шляхом колишніми високопосадовцями України.

Зокрема, АРМА може розробити і запропонувати Кабінету Міністрів України впровадження державного експерименту, в рамках якого АРМА уповноважується на залучення судових фондів (Litigation Funds) для фінансування процесу виявлення, розшуку та повернення в Україну виведених у злочинний спосіб активів. Такі фонди розроблятимуть стратегію та тактику необхідних юридичних механізмів, самостійно залучатимуть юридичні компанії у потрібних іноземних юрисдикціях, а також інвестуватимуть власні кошти в перспективні справи з повернення злочинно виведених з України активів.

Прибуток отримують ці фонди у вигляді частки від фактично повернутих Україні коштів. Таким чином, Україна з одного боку не матиме видатків держбюджету на юридичний супровід відповідного повернення активів, а з іншого боку припинить «стояти без діла», чекаючи, доки повністю втратить можливість їх повернення.

Розшук активів

Напрямку розшуку активів не вистачає аналітичної складової у відповідях на звернення слідчих та прокурорів. АРМА має допомагати органам досудового розслідування, прокуратури та суду в обґрунтовуванні арешту виявлених активів, а не обмежуватися наданням інформації, знайденої у автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах та банках даних.

Діючи, як сервіс з надання аналітичної допомоги, АРМА повинно сприяти у пошуку відповідей на питання:

- чи існує стосовно майна сукупність підстав або розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, неправомірною вигодою, підлягає конфіскації;

- яку мету арешту можуть забезпечувати активи;

- чи на майно раніше вже накладався арешт відповідно до інших актів законодавства;

- чи співмірна вартість активів розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

- чи не перебуває майно у власності добросовісного набувача;

- чи є особи, які на законних підставах проживають у житловому приміщенні, що планується арештувати, та численні інші питання.

Штучний інтелект

АРМА має доступ до сотень реєстрів, баз даних та масивів інформації Мін’юсту, МВС, Мінфін, Мінекономіки, ДФС, НАЗК, Держмитслужби, НБУ, НКЦПФР, ФДМ, НКРЕКП, АМКУ, ДСА тощо. АРМА використовує інструменти OSINT (пошук за відкритими даними), ORBIS (міжнародна база даних корпоративної інформації) та STRABIS (бази даних про фізичних і юридичних осіб).

Сьогодні на базі АРМА сконцентровано найбільше інформації про фізичних і юридичних осіб. Проте, аналітична обробка згаданої інформації без спеціальних програмно-технічних засобів складна та довготривала. Шляхом розвитку (еволюції) має стати об’єднання усіх наявних в АРМА інформаційних ресурсів в єдину аналітично-пошукову систему з штучним інтелектом, яка дозволятиме здійснювати швидку обробку і аналіз інформації, згідно з заданими параметрами.

Так завдяки спеціальним комп’ютерним програмам АРМА отримає змогу ефективно та швидко встановлювати факт існування і визначати місцезнаходження активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Прості рішення

П’ять років діяльності АРМА засвідчили дві ключові проблеми в його роботі за напрямком менеджменту активами:

1) непрозорі конкурси з відбору управителів активів;

2) корупційні схеми з реалізації арештованого майна

З метою подолання першої проблеми, як правильно зазначається в погодженому Кабінетом Міністрів України Плані діяльності АРМА на 2020 рік, потрібно здійснювати прямі трансляції через мережу інтернет засідань Тендерного комітету АРМА з питань обрання управителів арештованими активами (проведення засідань із архівацією відеозаписів).

Другу проблему, як теж правильно пропонується у згаданому Плані, слід вирішити шляхом запровадження реалізації активів з використанням торгів Prozorro.Продажі.

2020 р. минув, проте прямих трансляцій через мережу інтернет засідань Тендерного комітету АРМА та реалізацій активів з використанням торгів Prozorro.Продажі українці так і не побачили.

АРМА потрібно реалізувати зазначені ініціативи, що дозволить зняти репутаційні і корупційні ризики, унеможливити зловживання владою.

Публічні закупівлі

Коли АРМА визначає управителя активів і укладає з ним договір, то не здійснює жодних витрат з Держбюджету, оскільки вартість предмета закупівлі складає нуль гривень. Винагороду та відшкодування витрат управитель отримує у вигляді відрахувань (фіксованих відсотків) з майбутніх доходів отриманих від комерційного використання майна.

АРМА не використовує електронну систему закупівель (Prozorro) з метою відбору надавача послуг менеджменту активами, оскільки система не спрацює, якщо цінова пропозиція складатиме нуль.

Проте, за даними Dozorro.gov, в договорах управління винагорода управителів визначається АРМА у вигляді фіксованих відсотків, які відраховуються з майбутніх доходів в розмірі від 15% до 50%.

Отже, ціновою пропозицією в електронній системі закупівель (Prozorro) можуть виступати фіксовані відсотки. Тоді перемагає той учасник, який запропонує найменший розмір фіксованих відсотків, які відраховуються з майбутніх доходів, отриманих від комерційного використання майна

Реалізація сказаного дозволить АРМА застосовувати при відборі управителів активів електронну систему закупівель (Prozorro), знизити рівень корупційних ризиків та збільшити надходження до Держбюджету.

Реалізація активів

Усі роки діяльності АРМА громадськість вимагає запровадження реалізації активів з використанням торгів Prozorro.Продажі. Рішення правильне, проте не універсальне.

Законодавством встановлено, що організатор електронних торгів має забезпечувати демонстрацію, передпродажну підготовку, оцінку, переміщення активів, мати приміщення та матеріально-технічну базу для забезпечення схоронності майна по всій території України, тощо.

Далеко не всі такі вимоги може забезпечити Prozorro.Продажі.

Однак, з огляду на характеристики і властивості різних видів активів, не завжди усі згадані вимоги до організатора електронних торгів потрібні. Для реалізації більшості арештованих активів будь-якому організатору електронних торгів достатньо просто якісних фотографій.

У зв’язку з цим, АРМА має запровадити реалізацію активів з використанням торгів Prozorro.Продажі, що дозволить забезпечити високий рівень конкуренції, що в свою чергу призведе до продажу майна за значно вищою ціною.

Блокування активів

Законом України «Про санкції» з метою невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України передбачено можливість блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном.

Аналогічно логіці Спеціального закону про АРМА активи, заблоковані згідно з Законом України «Про санкції», потребують забезпечення збереження (за можливості збільшення) їхньої економічної вартості, оскільки держава своїм втручанням обмежує права власника користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

У зв’язку з цим подальша еволюція законодавства про АРМА має призвести до поширення компетенції АРМА управляти активами заблокованими згідно з Законом України «Про санкції». АРМА в ініціативному порядку має розробити проєкт Закону щодо поширення його повноважень на активи заблоковані згідно з Законом України «Про санкції» та звернутися з цього приводу до Кабінету Міністрів України і Верховної Ради України.

Цифрова трансформація

АРМА має посісти належне місце в авангарді процесу цифрової трансформації держави, зокрема, шляхом розробки та налагодження роботи чат-ботів у месенджерах: Telegram та Viber.

Такі програми штучного інтелекту АРМА повинні будуть імітувати інтерактивну розмову зі слідчими, прокурорами і головне власниками арештованих активів за допомогою ключових, заздалегідь визначених текстових сигналів.

Наприклад, базовий чат-бот АРМА надаватиме можливість вводу спеціального тексту і отримання за ним інформації згідно з запитом користувача, щодо заходів здійснення яких наразі організовує АРМА: (1) приймання-передача, (2) розміщення на банківському рахунку, (3) нараховані відсотки, (4) місцезнаходження, (5) ідентифікація, (6) інвентаризація, (7) переміщення, (8) реєстрація права управління та інших обтяжень, (9) відбір оцінювача, (10) проведення оцінки, (11) рецензування звіту про оцінку, (12) відбір управителя, (13) укладення договору управління, (14) одержані доходи від управління, (15) припинення управління, (16) прийняття рішення про реалізацію, (17) передача для реалізації, (18) проведення електродних торгів, (19) результати торгів, (20) укладення договору купівлі-продажу, (21) конфіскація, (22) скасування арешту, (23) повернення власнику тощо

Така діджиталізація дозволить забезпечити максимальну прозорість діяльності АРМА та щохвилинний контроль з боку органів досудового розслідування та прокуратури, а головне власників арештованих активів, за діями і рішеннями АРМА.

На початку 2020 р. було опубліковано ряд матеріалів про АРМА:

Ентропія АРМА: законодавство

Ентропія АРМА: реалізація

Ентропія АРМА: виявлення, розшук

Ентропія АРМА: менеджмент

Ентропія АРМА: ТЕЦ

Ентропія АРМА: оцінка, конфіскат, контроль та реєстр

Ентропія АРМА: в законі написано те, що ви хочете в ньому прочитати, в яких докладно висвітлено природу та причини хаосу і невпорядкованості в діяльності АРМА.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати