30 березня 2020, 9:32

Ентропія АРМА: оцінка, конфіскат, контроль та реєстр

У публікації «Ентропія АРМА: реалізація» (за 28.01.2020), мова велася про можливість передачі для реалізації активи без попереднього проведення їх оцінки, плутанину (суперечність) з використанням в понятійно-категоріальному апараті законодавства України понять «ціна не нижче ринкової» та «ринкова вартість», неможливість визначення ринкової вартості (ціни) активів, у зв’язку з відсутністю ринку активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні (до конфіскації), а також зародковий стан формування названого ринку. В матеріалі «Ентропія АРМА: менеджмент» (за 02.03.2020), розповідалось про те, як активи, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, передаються та приймаються в управління Агентства без належного визначення їх вартості, навмання, без твердої упевненості, фактично «потрапляючи пальцем у небо». Стаття «Ентропія АРМА: ТЕЦ» (за 10.03.2020), наводила приклади значного заниження Агентством вартості активів.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Наразі поговоримо про ключову причину хаосу та невпорядкованості в діяльності АРМА у сфері організації здійснення заходів, пов’язаних з проведенням оцінки активів.

Обмивання рук

У Євангелії від Матвія описується, як римський прокуратор Понтій Пілат під час суду над Христом здійснив прийняте серед юдеїв ритуальне обмивання рук, в знак непричетності до здійснення вбивства: «Пілат, бачачи, що ніщо не допомагає,… взяв води й умив руки перед народом, та й сказав: невинний я в крові Праведника Цього».

Аналогічно цьому в 2018 році зробило АРМА припинивши контролювати результати визначення оцінювачами вартості активів та якість виконання останніми процедур з оцінки, поклавши цей обов’язок на плечі реалізатора та управителя за договором.

Частина перша статті 9 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі – Закон):

встановлює в пункті 3, що АРМА здійснює заходи з виявлення, розшуку, проведення оцінки активів за зверненням слідчого, детектива, прокурора, суду (слідчого судді);

визначає в пункту 4, що Агентство організовує здійснення заходів, пов’язаних з проведенням оцінки, веденням обліку та управлінням активами.

Зазначене означає, що коли органи досудового розслідування, прокуратури та суду в порядку, визначеному пунктом 3 частини першої статті 9 Закону, просять АРМА оцінити активи, наприклад, до їх арешту та передачі в управління Агентству, то АРМА має обходитись лише власними силами, самостійно закуповувати послуги оцінювача, оплачувати їх, контролювати результати визначення оцінювачем вартості активів та якість виконання останнім процедур з оцінки, отримувати результати оцінки та передавати їх суб’єкту звернення (слідчому, детективу, прокурору, суду (слідчому судді).

Поряд із цим, якщо мова йде про заходи з управління активами в порядку, встановленому пунктом 4 частини першої статті 9 Закону, які (активи) вже арештовано та передано для збереження Агентству, в такому разі АРМА мусить лише організувати щоб оцінка була проведена, проте не зобов’язане робити власними силами абсолютно усе, а натомість може зобов’язати реалізатора та управителя за договором робити за нього (Агентство) частину роботи (оплата послуг оцінювача, контроль результатів визначення оцінювачем вартості активів та якості виконання останнім процедур з оцінки, отримання результатів оцінки тощо).

Читайте також: «Ентропія АРМА: законодавство».

Великі витрати

У 2017 році та на початку 2018 року АРМА укладало договори з оцінювачами на допорогові суми (до 200 тис. грн.), шукаючи виконавців оцінок без використання електронної системи закупівель (Прозорро). Наприклад, 29.01.2018 Агентством було укладено договір з оцінки активів на суму 194 тис. грн. (UA-2018-01-29-001164-c).

Проте, ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 09.01.2018 у справах № 757/1182/18-к та № 757/1184/18-к, від 31.01.2018 у справі № 757/5066/18-к, від 29.01.2018 у справі № 757/3215/18-к, від 12.02.2018 у справі № 757/7520/18-к, від 30.03.2018 у справі № 757/15285/18-к, від 17.04.2018 у справі № 757/18687/18-к, від 16.02.2018 у справах № 757/8726/18-к, № 757/8708/18-к,  № 757/8709/18-к, № 757/8710/18-к та № 757/8703/18-к, від 29.05.2018 у справі № 757/25776/18-к, від 06.06.2018 у справі № 757/27722/18-к, Агентству було передано в управління 16 квартир у м. Києві, офісні приміщення на 1-му поверсі ТРК «Гуллівер», бурові установки «Петро Годованець» та «Україна», ювелірні вироби у кількості 7 штук, більше ніж 120 найменувань комплектуючих до електротехнічного обладнання, 3166 (три тисячі сто шістдесят шість) пакетів з радіодеталями (транзистори резистори, діоди, реле, мікросхеми), корпоративні права групи компаній Юнісон (КУА «Ексельсіор», «Юнісон Груп», «Київ Сіті Апартментс», «ГОЛДВЕЙН», ОП «ГРУПА СКІФ»), нерухомість резиденції «Межигір’я» та 100% статутного капіталу ТОВ «Танталіт», квартира та два гаражі у м. Києві, рухоме майно резиденції «Межигір’я», що включає стоянкове судно «Галлеон» (відповідно).

Ухвалами слідчих суддів Солом’янського районного суду м. Києва від 24.05.2018 у справі № 760/11931/18, від 30.05.2018 у справі № 760/14056/18, від 27.06.2018  у справі № 760/16572/18, від 27.06.2018 у справі № 760/15798/18, від 18.06.2018 у справі №757/29328/18-к, від 07.06.2018 у справі № 760/14539/18, від 12.06.2018 у справі № 760/14541/18, від 01.06.2018 у справі № 760/9773/18, від 29.03.2018 у справі № 760/7819/18, АРМА було передано в управління численну нерухомість, корпоративні права підприємств, земельні ділянки, сільськогосподарську техніку компанії «Мрія» (в загальній кількості 104 позиції), автомобіль Lexus RX 350, єдиний майновий комплекс ТЕЦ «Енергія-Новий Розділ» (16 автомобілів, 50 найменувань обладнання [трансформаторна підстанція, цех антикорозійного покриття, газотурбіна установка тощо], 28 об’єктів нежитлової нерухомості [будівля над артезіанською свердловиною, насосна станція, електрична-лабораторія тощо]), єдиний майновий комплекс ТЕЦ «Енергія-Новояворівськ» (39 об’єктів нежитлової нерухомості [цех, будівля трансформаторної підстанції, адміністративно-побутовий корпус тощо], 2 газотурбінні установки), сільськогосподарська продукція (зерно кукурудзи 3 класу в кількості 7 350 000 кг), активи Міжнародного аеропорту «Одеса» [відповідно].

Також, для збереження Агентству було передавалося ухвалами слідчих суддів: Київського районного суду м.  Харкова від 11.01.2018 у справі № 640/13825/17 – Салтівський хлібзавод, що у м. Харкові; Київського районного суду м. Полтави від 21.05.2018 у справі № 5521251/18 та від 13.06.2018 у справі № 552/1545/18 –  сільськогосподарська продукція (зерно соняшника в кількості 123 551 кг) та понад дев’ять тон речей бувших у вжитку (одяг, іграшки, меблі, речі домашнього вжитку); Херсонського міського суду Херсонської області від 21.05.2018 у справі № 766/5207/18 – Судно СЧС «Норд».

Крім того, десятками ухвал слідчих суддів Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/19045/17 АРМА було передано в управління активи групи компаній «АІС» (нежитлові приміщення, будівлі, земельні ділянки, обладнання цехи, автоцентри більше 40 найменувань, більше 100 об’єктів у 18 областях України, загальною площею більше 98 тисяч кв. м., а також корпоративні права підприємств.

Зрозуміло, що здійснити заходи з оцінки усіх цих активів за 194 тис. грн. неможливо. Зрозуміло це влітку 2018 року й Агентство, а також те, що оцінка лише згаданих вище активів, які було отримано АРМА в управління в першій половині 2018 року, вимагатиме витрат Державного бюджету на мільйони гривень.

Оскільки згідно з Законом головна мета діяльності Агентства за напрямком управління майном є забезпечення (генерування) надходжень до Державного бюджету, а не видатків з нього, то зорієнтувавшись АРМА знайшла шлях, як законно зекономити кошти і не взагалі не використовувати публічні фінанси для оплати послуг оцінювачів.

Ентропія визначення

Англійський богослов XVII століття Джордж Герберт, в книзі «Jacula prudentium», написав – «Пекло повне добрими намірами та бажаннями» (Hell is full of good meaning and wishings).

Подібно сказаному, діючи з добрими намірами, у другій половині 2018 року, Агентство вирішило покласти обов’язок з оплати послуг оцінювачів активів на реалізатора та управителя за договором.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону активи, зазначені у частині першій цієї статті, прийняті АРМА в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб’єктами оціночної діяльності, та передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам – підприємцям у порядку, встановленому законодавством про державні (публічні) закупівлі.

Наведені приписи містять в собі два правило поведінки Агентства стосовно активів:

1) провести оцінку, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб’єктами оціночної діяльності;

2) передати в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам – підприємцям у порядку, встановленому законодавством про публічні закупівлі.

Отже, частина дуга статті 21 Закону безпосередньо регулюючи поведінку Агентства встановлює, що визначення:

оцінювача – здійснюється шляхом проведення конкурсу;

управителя – відбувається у порядку, встановленому законодавством про публічні закупівлі.

Пунктуація

Зазначене підтверджується й з граматичної точки зору.

Так, частина друга статті 21 Закону є одним складним реченням, яке включає в себе вставні речення не пов’язані з іншими членами речення, дві рівноправні частини розділені комами і поєднані сурядним єднальним сполучником «та», який уживається один раз (між двома різними частинами відповідного складного речення), а саме:

активи (початок речення), зазначені у частині першій цієї статті (вставне речення), прийняті АРМА в управління (вставне речення), підлягають оцінці,  яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб’єктами оціночної діяльності (перша частина речення), та (сурядний єднальний сполучник) передачі в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам – підприємцям у порядку, встановленому законодавством про публічні закупівлі (друга частина речення).

Таким чином, складне речення частини другої статті 21 Закону є складносурядним реченням, яке складається з двох рівноправних частин, що мають свої самодостатні синтаксичні центри, які (частини) поєднуються між собою сполучниками сурядності «та».

Тобто, одна частина складного речення частини другої статті 21 Закону – «провести оцінку, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу суб’єктами оціночної діяльності», є самостійним правилом поведінки, яке не пов’язане і застосовується незалежно від другої частини складного речення  – «передати в управління визначеним за результатами конкурсу юридичним особам або фізичним особам – підприємцям у порядку, встановленому законодавством про публічні закупівлі», яке, в свою чергу, теж є самостійним правилом поведінки, яке не пов’язане і застосовується незалежно від першої частини складного речення.

Враховуючи викладене, визначаючи оцінювача активів АРМА не зобов’язане це робити у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», натомість, може у довільному порядку проводити конкурс, головне щоб вибір здійснювався між двома і більше учасниками.

Читайте також: «Ентропія АРМА: реалізація».

Відбір оцінювачів

У книзі Ісуса (сина Сирахова), яка входить до складу Старого Завіту, сказано – «Шлях грішників вимощений камінням, але в кінці його – прірва пекла».

Управління менеджменту активів Агентства:

1) здійснює аналіз ринку послуг оцінювачів певних видів активів;

2) відшукує в довільній формі двох і більше оцінювачів, в тому числі через мережу Інтернет, зв’язується з ними та пропонує подати документи і в’яви участь у конкурсному відборі оцінювача певних активів;

3) коли двоє і більше оцінювачів виявили бажання брати участь у конкурсі і подали відповідні документи, згадане Управління готує службову записку, в якій описуються переваги та недоліки наданих оцінювачами конкурсних пропозицій, і надаються рекомендації щодо можливості визначення переможцем конкурсу одного з претендентів (як правило, перевага надається тому оцінювачу вартість послуг якого є найменшою);

4) зазначена службова записка подається на розгляд тендерного комітету АРМА, який або приймає рекомендації названого Управління і визначає оцінювачем особу запропоновану у службовій записці, або не приймає відповідні рекомендації, чого майже ніколи не буває, та повертає службову записку з доданими до неї матеріалами Управлінню для повторного здійснення аналіз ринку послуг оцінювачів певних видів активів, підготовки інших, більш якісних та/або обґрунтованих рекомендацій стосовно можливої кандидатури оцінювача.

Коли оцінювача визначено, таке рішення оформлюється відповідним протоколом тендерного комітету Агентства, про це інформується реалізатор або управитель, залежно від обраного АРМА шляху управління відповідними активами (передача для реалізації або в управління за договором).

Далі, якщо мова йде про передачу в управління за договором, укладається два договори:

1) між Агентством та оцінювачем, за яким останній, зокрема, зобов’язується надати першому примірник звіту про оцінку активів;

2) між управителем активами, якого визначило АРМА, та оцінювачем, за яким перший, зокрема, зобов’язується оплатити другому вартість послуг з оцінки активів.

Натомість, у разі передачі активів для реалізації, спочатку реалізатор активів, яким є ДП «Сетам», яке витрачає державні кошти, проводить власний аналіз ринку послуг оцінювачів певних видів активів, збирає пропозиції оцінювачів та проводить через власний тендерний комітет допорогову закупівлю, переможцем якої завжди виявляється той саме оцінювач, якого визначила й Агентство. Далі, теж укладається два договори:

1) між Агентством та оцінювачем, за яким останній, зокрема, зобов’язується надати першому примірник звіту про оцінку активів;

2) між реалізатором активів та оцінювачем, за яким перший, зокрема, зобов’язується оплатити другому вартість послуг з оцінки активів.

«Прірва пекла, яка зустрічає у кінці» полягає в тому, що після визначення оцінювача і укладення з ним договору, АРМА самоусувається від здійснення контролю за результатами роботи оцінювача, а саме, яка останнім буде визначена вартість активів, наскільки якісно буде виконано процедури з оцінки тощо, оскільки вважає, що здійснення такого контролю вже є обов’язком реалізатора та управителя, які приймають від оцінювача результати наданих послуг з оцінки активів.

Саме тому, історія роботи Агентства, нажаль, знає такі невдалі приклади організації здійснення заходів з оцінки, як визначення вартості сумнозвісної землі АШАН, яка була примусово реалізована в літку 2019 року.

Спеціальні правила

Стаття 23 Закону встановлює, що якщо стосовно активів, які перебувають в управлінні АРМА або перебували, але були реалізовані, буде прийнято судове рішення про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення в дохід держави, то у разі вартості активів:

понад 10 тисяч розмірів мінімальних заробітних плат – Агентство самостійно забезпечує виконання такого рішення, при цьому погоджуючи свої дії з міжвідомчою комісією з питань реалізації активів АРМА;

менше 10 тисяч розмірів мінімальних заробітних плат – Агентство направляє активи для примусового виконання до органів державної виконавчої служби.

В історії роботи АРМА є лише один випадок конфіскації активів, які перебували в управлінні Агентства – ухвала слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області від 15.05.2019 у справі № 423/1714/19 (провадження № 1-кс/423/520/19) [далі – Ухвала], якою визначено долю речових доказів, у межах кримінального провадження № 1201813053000093, внесеного до ЄРДР 19.07.2018.

Ухвалою застосовано спеціальну конфіскацію стосовно зерна пшениці вагою 115 220 кг, яке 24.07.2018 було арештовано, а 25.10.2018 передано в управління Агентству.

У зв’язку з надходженням Ухвали АРМА отримало в Попаснянському районному суді Луганської області виконавчий лист, який з відповідним супровідними документами подало для виконання Міністерству юстиції України.

Враховуючи сказане, сьогодні неможливо через призму конкретних прикладів роботи Агентства, розкрити закладені в статті 23 Закону хаос та невпорядкованість. У зв’язку з чим, обмежимось лише їх теоретичним осмисленням.

Блок-управління

Офісом Генерального прокурора здійснюються досудові розслідування у кримінальних провадженнях № 42015000000002833 від 25.12.2015 та № 42014000000000069 від 06.03.2014, в межах яких арештовано рухоме та нерухоме майно резиденції «Межигір’я», а також корпоративні права ТОВ «Танталіт», які згідно з ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 29.05.2018 у справі №757/25776/18-к та від 06.06.2018 у справі №757/27722/18-к, було передано в управління АРМА.

Оскільки Агентством не організовувалось здійснення заходів, пов’язаних з проведенням оцінки активів резиденції «Межигір’я», то, наразі, можемо оперувати лише даними наведеними органом прокуратури в згаданих судових рішеннях, – сукупна ринкова вартість майна резиденції «Межигір’я», станом на 2007 рік, складала близько 540 мільйонів гривень, що в 11 разів більше ніж 10 тисяч розмірів мінімальних заробітних плат.

Давайте уявимо, що слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва застосував спеціальну конфіскацію щодо активів резиденції «Межигір’я». Оскільки вартість зазначених активів значно перевищує 10 тисяч розмірів мінімальних заробітних плат, то АРМА самостійно забезпечуватиме виконання такого рішення, при цьому погоджуючи свої дії з міжвідомчою комісією з питань реалізації активів АРМА.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 23 Закону у разі прийняття рішення про реалізацію активи передаються Агентством визначеній на конкурсних засадах юридичній особі для реалізації. Ключовим у цитованих приписах статті 23 Закону є прислівник «у разі», тобто реалізація конфіскованого майна є не єдиним, а одним з можливих рішень АРМА.

Продуктивно уявляючи далі допустимо, що Агентство вирішило передати активи резиденції «Межигір’я» для реалізації і звернулося за відповідним погодженням до міжвідомчої комісії з питань реалізації. Остання відмовила, не дозволила продавати. Отже, реалізація неможлива.

У такому випадку, оскільки Закон дозволяє АРМА вчиняти дії стосовно активів лише двома шляхами (реалізація або передача в управління за договором), то єдиним можливим рішенням стає – передача майна резиденції «Межигір’я» в управління за договором професійному управителю.

Таким чином, в статті 23 Закону фактично закладено право Агентства передавати вже конфісковані активи (стягнені в дохід держави), в управління за договором професійному управителю. А якщо міжвідомча комісія з питань реалізації нічого не дозволятиме продати, то виходить, що АРМА буде владарювати над усіма активами й тоді, коли буде (1) прийнято судове рішення про конфіскацію, спеціальну конфіскацію, стягнення в дохід держави, (2) скасовано арешт, (3) закрито кримінальне провадження.

Читайте також: «Ентропія АРМА: виявлення, розшук».

Заключна функція

Згідно з частиною першою статті 22 Закону Агентство не рідше одного разу на місяць, здійснює перевірку ефективності управління арештованими активами, переданими ним в управління за договором. Управитель зобов’язаний надавати уповноваженим особам АРМА доступ до активів для огляду, а також до документів щодо управління активами та їх використання. У разі встановлення фактів неналежного управління активами або спроб відчуження активів управителем Агентство повідомляє про це відповідним правоохоронним органам для перевірки і реагування згідно із законом та невідкладно здійснює заходи щодо зміни управителя відповідних активів.

Першочергово ентропія АРМА у сфері контролю за ефективністю управління активами полягає у тому, що згадані перевірки Агентство почало здійснювати лише на третьому році своєї роботи (в літку 2019 року), в той час як стаття 22 Закону, яка набрала чинності 11.12.2015, вимагає це робити не рідше одного разу на місяць.

Другим джерелом хаосу та невпорядкованості стало те, що кількість активів (об’єктів нерухомого та рухомого майна), якими управляє АРМА, складала більше сотні у 2017 році, півтисячі у 2018 році та тисячі у 2019 році.

У 2017 році загальна вартість активів, переданих в управління Агентству, обраховувалася сотнями мільйонів гривень, а вже з 2018 році – мільярдами. При цьому, місцезнаходження активів одразу було розсіяне по всій території України.

Діюча тенденція зростання кількості активів, які передаються для збереження АРМА, свідчить про те, що вже сьогодні і в майбутньому, навіть якщо Агентство припинить виконувати усі свої функції і всіх працівників, залучить до проведення камеральних та виїзних перевірок, шляхом, визначеним Порядком здійснення контролю за ефективністю управління активами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 351 (далі – Порядок), то все одно не буде здатне своєчасно та якісно здійснити контроль за ефективністю управління активами, не кажучи вже про те, що така перевірка має повторюватися кожного місяця.

Не те, що треба

Як докладно пояснювалося в матеріалі «Ентропія АРМА: законодавство» (за 20.01.2020), стан виконання Агентством функцій та завдань, визначених Законом, ніким не контролюється і не перевіряється. У зв’язку з чим, передбачений статтею 22 Закону та Порядком контроль, здійснюється поверхово і нашвидкуруч, а отримані результати перевірок не відповідають дійсності, не збігаються зі справжнім станом речей.

Крім того, згаданий контроль не передбачає перевірку результатів проведення оцінки активів (стосовно чого найбільше нарікань), а також не спрямований на виявлення фактів порушення прав третіх осіб, чиє майно може знаходитись на території (в складі) активів, які АРМА передало в управління за договором.

Щодо останнього, таких випадків чимало, наприклад, управління Агентством:

майном маслопресового заводу «НЕСТ», на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2018 у справі № 757/47229/18-к;

31, 32 та 33 поверхами БЦ «Гуллівер», на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.09.2017 у справі № 757/53395/17-к;

активами групи компаній «АІС», на підставі десятків ухвал слідчих суддів Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/19045/17;

нерухомими об’єктами медичного центру «Biotexcom», на підставі ухвал слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 23.10.2018 у справі № 757/51730/18-к та від 11.12.2018 у справі № 757/61413/18-к;

майном «Росток Холдинг», на підставі ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 30.11.2018 у справі № 635/4979/18;

приміщеннями виставкового центру «Парковий», на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києві від 20.08.2018 у справі № 752/16869/18.

Сліпа віра

Коли АРМА в порядку, передбаченому статтею 21 Закону, визначає особу з якою буде укладено договорів управління певними активами, на як накладено арешт у кримінальному провадженні, то підчас проведення відповідного конкурсу встановлює наявність у потенційного управителя необхідної матеріально-технічної бази та обладнання, працівників відповідної кваліфікації, які мають потрібні знання та досвід для управління активами певного виду, досвіду управління власними чи орендованими схожими активами та/або надання послуг управління ними, задовільного фінансового стану, бездоганної ділової репутації.

Також, стосовно потенційного управителя не може бути відкритої процедури відновлення платоспроможності, його немає бути визнано банкрутом та відносно нього не повинно бути відкрито ліквідаційну процедуру.

Фізичні особи – учасники, контролери, члени виконавчого органу чи наглядової ради потенційного управителя, не можуть мати судимості за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, а також, накладеного стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, за вчинення адміністративного правопорушення. крім цього, зазначені особи мають бути такими, що ніколи не притягалися на підставі обвинувального вироку, який набрав законної сили, до кримінальної відповідальності за вчинення умисного злочину.

Важливе значення при відборі управителя активів має перевірка незастосування до нього, його засновників, учасників, акціонерів, контролерів, керівників, працівників, на національному та/або міжнародному рівні будь-яких персональних спеціальних економічних та інші обмежувальних заходів (санкцій).

Парадокс сказаного полягає в тому, що в момент проведення конкурсного відбору, відповідність особи наведеним вище вимогам встановлюється на підставі інформації та документів, які надано самим учасником відбору. Тобто, Агентством сприймається на віру все, що заявляється потенційним управителем.

Пусті слова

Філософи говорять, що віра є запереченням розуму, а сліпа віра завжди суперечить здоровому глузду.

В кожному оголошенні про проведення конкурсного відбору управителя активів, як правило, Агентство «погрожує»:

«звертаємо увагу на необхідність забезпечення достовірності, повноти та якості інформації, документів, матеріалів та відомостей, які будуть надсилатися для участі у конкурсі. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону АРМА має доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань, автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, у зв’язку з чим, має можливість перевірити достовірність наданої потенційними управителями інформації, відомостей та документів».

Однак, ні під час здійснення контролю за ефективністю управління активами у порядку, визначеному статтею 22 Закону, ні в ході проведення будь-яких інших заходів, не проводиться перевірка достовірності, повноти та якості інформації, документів, матеріалів та відомостей наданих управителем активів під час конкурсного відбору.

Читайте також: «Ентропія АРМА: менеджмент».

Самоконтроль

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 26 Бюджетного кодексу керівник органу влади зобов’язаний організовувати внутрішній контроль та забезпечувати його здійснення у своїй установі, зокрема, відповідно до Основних засад здійснення внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1062 (далі – Основні засади).

Узагальнюючи можна сказати, що внутрішнім контролем є комплекс заходів, що застосовуються керівником державного органу для забезпечення дотримання законності та ефективності діяльності своєї установи.

Нажаль, голова Агентства ніколи не організовував та не забезпечував здійснення внутрішнього контролю шляхом, передбаченим Основними засадами, а саме:

- розроблення та затвердження внутрішніх документів, спрямованих на забезпечення функціонування елементів внутрішнього контролю з урахуванням вимог, установлених Основними засадами;

- запровадження чітких систем (порядків) планування діяльності, контролю за їх виконанням та звітування про виконання планів, завдань і функцій, оцінки досягнутих результатів та за необхідності своєчасного коригування планів діяльності АРМА;

- виконання керівництвом Агентства та його працівниками планів, завдань і функцій, визначених законодавством, та затверджених головою АРМА внутрішніх документів, інформування голови Агентства про ризики, що виникають під час виконання покладених на них завдань і функцій, вжиття заходів контролю, здійснення моніторингу, обміну інформацією.

Повна відсутність внутрішнього контролю, наприклад, призвела до невиконання АРМА судового рішення (ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.02.2018 у справі № 757/7520/18-к) та пошкодження працівниками останнього речового доказу (статуетка орла), у зв’язку з чим, 30.10.2019 Державним бюро розслідувань було розпочато досудові розслідування у кримінальних провадженнях № 62019100000001585 (пошкодження, знищення майна, на яке накладено арешт), № 62019100000001586 (службова недбалість, яка має тяжкі наслідки) та № 62019100000001587 (невиконання судового рішення вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище). Крім того, з цього ж приводу, окремо спеціальні розслідування було розпочато Офісом Генерального прокуратура у рамках кримінального провадження № 42019000000002335 від 04.11.2019, та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою у рамках кримінального провадження № 42019000000002370 від 05.11.2019.

Несумлінне ставлення

Сьогодні аналогічне невиконання судового рішення та службову недбалість, які можуть призвести до пошкодження, знищення майна, на яке накладено арешт, Агентство допускає, в окремих випадках вже понад два роки, стосовно, наприклад:

- корпоративних права групи компаній «Юнісон», прийнятих в управління на підставі ухвал слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2018 у справах № 757/8726/18-к, № 757/8708/18-к,  № 757/8709/18-к, № 757/8710/18-к, № 757/8703/18-к та від 01.03.2018 у справі № 757/11051/18-к;

- рухомого та нерухомого майна резиденції «Межигір’я», а також корпоративних прав ТОВ «Танталіт», прийнятих в управління на підставі ухвал слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 29.05.2018 у справі №757/25776/18-к та від 06.06.2018 у справі №757/27722/18-к;

- близько 100 об’єктів нерухомості у м. Києві та Київській області, прийнятих в управління на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 28.03.2019 у справі № 758/16546/18;

- нерухомого та рухомого майна медичного центру «Biotexcom», прийнятого в управління на підставі ухвал слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 23.10.2018 у справі № 757/51730/18-к та від 11.12.2018 у справі № 757/61413/18-к;

- нерухомих та рухомих об’єктів УМХ (український медіа холдинг), прийнятих в управління на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2019 у справі № 757/44199/19-к;

- обладнання для заводу з опріснення води, прийнятого в управління на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.12.2018 у справі № 761/47256/18;

- нерухомості та корпоративних прав, прийнятих в управління на підставі ухвал слідчих суддів Солом’янського районного суду м. Києва від 24.05.2018 у справі № 760/11931/18 та від 30.05.2018 у справі № 760/14056/18;

- радіодеталі та електротехнічне обладнання, прийняті в управління на підставі ухвал слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2018 у справі № 757/18687/18-к  та від 30.03.2018 у справі № 757/15285/18-к.

За відсутності внутрішнього контролю, щодо зазначених та численних інших активів, АРМА місяцями та роками не виконуються судові рішення і вимоги Закону, зокрема, не здійснюються заходи з оцінки та управління (передача для реалізації або в управління за договором). Сказане означає, що назване майно вже тривалий час фактично є безхазяйним.

Кримінальне покарання

Якщо за час бездіяльності Агентства активи, які останнє зобов’язане зберегти, будуть пошкоджені або знищені, то керівництво АРМА нестиме кримінальну відповідальність передбачену статтею 367 «Службова недбалість», статтею 382 «Невиконання судового рішення» та статтею 388 «Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації» Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Нерозсудлива наполегливість

«Дурний піп – дурна його й молитва», говориться в одному українському народному прислів’ї, яке сьогодні влучно характеризує те, як Агентство забезпечує збереження рибацького чорноморського сейнера «Норд» (далі – Судно), прийнятого в управління на підставі ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 21.05.2018 у справі № 766/5207/18.

Судно побудовано у 1989 році у м. Азов (Ростовська область, РФ), довжина – 23,6 м, ширина – 6,5 м, потужність головного двигуна – 165 кВт, чиста місткість – 32 тони.

Вартість Судна, згідно зі звітом про оцінку, склала – 1 626 181 грн.

У зв’язку з подіями у Криму в 2014 році Судно було буквально «віджато» Російською Федерацією. В 2018 році СБУ спільно з українськими прикордонниками фактично відбили Судно у агресора. Далі воно було арештовано і передано в управління АРМА.

Судно наприкінці жовтня 2018 року Агентство передало для реалізації ДП «СЕТАМ». При цьому, АРМА не врахувало те, що воно знаходиться у Азовському морі, в Бердянському порту (м. Бердянськ).

З 2018 й до сьогодні, попри усю очевидність нездійсненності обраного шляху управління (реалізація), АРМА наполегливо щомісяця проводить чергові повторні електронні торги, які кожного разу завершуються невдачею. 

По-перше, купівлею Судна нікого не цікавиться, бо усім розуміло, що доки триватиме агресія Російської Федерації, спокійно ним користуватись у водах Азовського моря буде неможливо.

По-друге, Судно занадто довго не обслуговувалось, сильно пошкоджене морськими хвилями, які били його о бетонну пристань, а також фактично перетворилося на біологічну бомбу, оскільки в його трюмі вже третій рік гниє понад дві тонни риби (морський бичок);

По-третє, Судно нікого не цікавить навіть, як об’єкт металобрухту, бо встановлена стартова ціна реалізації в декілька разів перевищує вартість сировини, яку можна отримати у разі його розпилу.

 Така надмірна і нерозсудлива наполегливість Агентства, поєднана з байдужістю до майбутнього Судна та посилена відсутністю внутрішнього контролю, у будь-який момент може призвести до знищення відповідного арештованого майна.

Якби не ентропія АРМА, яка штовхає останнє до руйнування всього навколо, то шлях управління Судном був би давно змінений і воно було б передано в управління за договором, наприклад, найближчому навчальному закладу з кораблебудування, де у студентів з’явилася б зручна тренувальна база. Агентство, в свою чергу, отримала б управителя, який би належно обслуговував, ремонтував та зберігав майно, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні.

Читайте також: «Ентропія АРМА: ТЕЦ».

Першим було яйце

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 25 Закону АРМА формує та веде Єдиний державний реєстр активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні (далі – Реєстр). Абзац перший частини другої цієї статті встановлює, що Положення про Реєстр, порядок його формування та ведення затверджуються Агентством.

Отже, причинно-наслідковий зв’язок вказує на те, що Положення про Реєстр, порядок його формування та ведення, має з’явитися раніше за сам Реєстр. Проте, АРМА не стало виконувати згадану вимогу Закону буквально, а натомість трансформувало у химерне метафізичне питання причинності, відповіддю на яке стало те, що спочатку має з’явитися Реєстр, а лише після нього Положення про Реєстр, порядок його формування та ведення.

Так і сталося, 02.03.2020 Агентство на своєму офіційному веб-сайті підтвердило, що:

запустило у дослідну експлуатацію Реєстр;

до Реєстру вже внесено інформацію про понад 2 тисячі активів, переданих в управління АРМА;

усі бажаючі вже можуть переглядати інформацію про активи у Реєстрі;

Положення про Реєстр ще не затверджено.

Зараз не будемо брати приклад зі стародавніх філософів, які розв’язуючи дилему – «що було перше, яйце чи курка?», глибоко поринули у питання про походження життя і світу. Натомість зауважимо, що запустивши роботу Реєстру АРМА, можливо неочікувано для себе, спромоглося довести першість яйця.

Наразі, чекаємо від Агентства затвердження Положення про Реєстр, а також, що АРМА, принагідно, зробить свій внесок у розв’язання людством іншого не менш важливого парадоксу – «походження людини від мавпи».

Правовий нігілізм

Ключовий хаос та невпорядкованість діяльності Агентства у сфері формування та ведення Реєстру полягає в тому, що він формується у довільній формі та функціонує незаконно, порушуючи при цьому базові міжнародно-правові акти, конституційне та законодавче регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації, зокрема:

- Загальну декларацію прав людини 1948 року, в якій встановлено, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань (стаття 12);

- Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка визначає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції; органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (стаття 8);

- Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 року, який наголошує на тому, що ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію (пункт 1 статті 17).

Зазначеним вимогам міжнародно-правових актів кореспондуються положення Конституції та законів України, згідно з якими лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.

Відповідно до частин першої, другої статті 32 Конституції ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Всупереч сказаному, АРМА фактично запустило роботу Реєстру і поширює через нього інформацію про осіб, не в порідку, визначеному Положенням про Реєстр, оскільки останнє не затверджено, а отже й не в порядку, встановленому статтею 25 Закону.

Відсутність законності

Згідно зі статтею 25 Закону Реєстр містить в собі дані, зокрема, щодо особи підозрюваного, обвинуваченого, а також стосовно опису, характеристики активів (майна), що дають можливість ідентифікувати місцезнаходження активів (майна), та/або особу, яка володіє, користується, розпоряджається такими активами (майном), тощо.

Отже, керуючись вимогами статті 32 Конституції, статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, частини першої статті 302 Цивільного кодексу України, частини другої статті 14 Закону України «Про захист персональних даних», частини другої статті 21 Закону України «Про інформацію», частини другої статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згадані вище данні Реєстру АРМА може поширювати виключно в порядку, визначеному Положенням про Реєстр, обов’язковість затвердження Агентством якого встановлено в частині другій статті 25 Закону.

Функціонування Реєстру без затвердженого Положення про нього, є прямим порушенням приписів Закону, а поширення через Реєстр не лише згаданих даних, а й будь-якої інформації про активи, кримінальне провадження – діями АРМА не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ігнорування Мін’юсту

Частина четверта статті 10 Закону говорить, що нормативно-правові акти Агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, після чого опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Лише після цього вони набирають чинності, якщо інше не передбачено такими актами, але не раніше дня їх офіційного опублікування.

Державна реєстрація здійснюється відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та в порядку, визначеному Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 № 731.

Правники добре знають, які нормативно-правові акти підлягають державній реєстрації, і наказ АРМА, яким має затверджуватися Положення про Реєстр, очевидно, що підпадає під вимоги обов’язкової державної реєстрації.

Відповідно до підпункту 4.6.3. пункту 4.6 розділу IV Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Мін’юсту від 12.04.2005 № 34/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 12.04.2005 за № 381/10661, за результатами правової експертизи Мін’юст може прийняти рішення про відмову в державній реєстрації нормативно-правового акта, якщо останній, зокрема:

не відповідає Конституції та законам України, іншим актам законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС);

видано з порушенням вимог законодавства або без урахування практики Європейського суду з прав людини.

Отже, сьогодні склалася ситуація за якої Агентство фактично формує та веде Реєстр, при цьому, порядок такого формування та ведення не затвердивши і не погодивши його з Міністерством юстиції.

Службова недбалість

Останній абзац частини першої статті 25 Закону передбачає, що дані Реєстру є відкритими, крім даних щодо, зокрема:

- активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; суму коштів, опис, характеристики та оціночну вартість майна, майнових та інших активів;

- органу, слідчий якого розслідує (розслідував) відповідний злочин, прізвище та ініціали слідчого (слідчих); органу, яким пред’явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; суду (назва суду, прізвища та ініціали суддів), який або слідчий суддя якого постановив ухвалу про арешт та/або скасування арешту відповідного майна або прав; прокуратури, прокурор якої скасував арешт майна, прізвище та ініціали прокурора; суду, в якому здійснюється (здійснювався) розгляд у відповідному кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; номеру кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань; даних щодо особи підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, стаття 25 Закону забороняє розголошувати данні опису, характеристики активів (майна), що дають можливість ідентифікувати місцезнаходження активів (майна), та/або особу, яка володіє, користується, розпоряджається такими активами (майном).

В порушення сказаного в Реєстрі, який сьогодні фактично формує та веде АРМА, поширюються відкрито данні, які дають можливість ідентифікувати місцезнаходження активів (майна), та/або особу, яка володіє, користується, розпоряджається такими активами (майном), а також про номер кримінального провадження, орган досудового розслідування, прокуратури та суду, відомості стосовно слідчого, прокурора тощо.

Так, наприклад, в Реєстрі відкрито поширюється така інформація:

«нежитлова нерухомість, паркінг на 696 машиномісць з магазинами та складами за адресою Одеська обл., м. Одеса, вулиця Пантелеймонівська (вулиця Чижикова)»;

«№ КП в ЄРДР: 22014000000000081; 761/29437/18; передача майна в управління; найменування суду: Шевченківський районний суд міста Києва; ПІБ судді: Рибак М.А.; найменування органу досудового розс.: Головне слідче управління Служби безпеки України; ПІБ слідчого: Трембач А.О.; назва органу прокуратури: Генеральна прокуратура України; ПІБ прокурора: Калітненко С.; дата звернення прокурора: 08.08.2018; номер звернення прокурора: 04/4/2-4014-14».

По-перше, в самому центрі м. Одеса, по вулиці Пантелеймонівська (вулиця Чижикова), є лише один паркінг на 696 машиномісць з магазинами та складами. У зв’язку з чим, з даних Реєстру можна легко ідентифікувати місцезнаходження активів та осіб, які володіють, користується, розпоряджається такими активами.

Таким чином, навівши такий опис активів в Реєстрі Агентство порушило статтю 25 Закону.

По-друге, АРМА відкрито повідомляє данні про номер кримінального провадження та про органи досудового розслідування, прокуратури та суду, прізвища та ініціали слідчого, прокурора, слідчого судді, що теж є прямим порушенням приписів статті 25 Закону.

У даному випадку в Реєстрі мова ведеться про активи, які Агентством прийняті у управління на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.08.2018 у справі № 761/29437/18.

Інші приклади

В Реєстрі незаконно відкрито поширюється така інформація:

«корпус №1 (перша черга) туристично-оздоровчого комплексу готель «Круїз» за адресою Одеська обл., Овідіопольський р., с/рада Дальницька, «Золотий Бугаз» масив; вид: готельна нерухомість; площа: 17801.8 кв. м.»;

«№ КП в ЄРДР: 22014000000000081; 761/29437/18; передача майна в управління; найменування суду: Шевченківський районний суд міста Києва; ПІБ судді: Рибак М.А.; найменування органу досудового розс.: Головне слідче управління Служби безпеки України; ПІБ слідчого: Трембач А.О.; назва органу прокуратури: Генеральна прокуратура України; ПІБ прокурора: Калітненко С.; дата звернення прокурора: 08.08.2018; номер звернення прокурора: 04/4/2-4014-14».

Аналогічно, порушуючи вимоги статті 25 Закону, АРМА поширює відкрито дані:

- які дозволяють легко ідентифікувати місцезнаходження активів та осіб, які володіють, користується, розпоряджається такими активами (оскільки на відставні в понад 40 км від м. Одеси, в Овідіопольському районі, на масиві «Золотий Бугаз» є лише один «корпус №1 (перша черга) туристично-оздоровчого комплексу готель «Круїз»);

- про номер кримінального провадження та про органи досудового розслідування, прокуратури та суду, прізвища та ініціали слідчого, прокурора, слідчого судді.

Описані порушення в формуванні та веденні Реєстру стосуються активів, які АРМА прийняло у управління на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.08.2018 у справі № 761/29437/18.

Також, в Реєстрі незаконно відкрито поширюється така інформація:

«конгресно-виставковий центр з підземним паркінгом за адресою м. Київ, вул. Паркова дорога; вид: інша нежитлова нерухомість; площа: 20 107.6 кв. м.»;

«№ КП в ЄРДР: 42016100000001070; 11-cc/824/1417/2019; скасування арешту майна; найменування суду: Київський апеляційний суд; ПІБ судді: Чередніченко Н.П.; найменування органу досудового розс.: Прокуратура міста Києва; ПІБ слідчого: Колдіна О.О.; стан виконання рішення: виконується; № КП в ЄРДР: 42016100000001070; 752/16869/18; скасування арешту майна; найменування суду: Голосіївський районний суд міста Києва; ПІБ судді: Колдіна О.О.; найменування органу досудового розс.: Прокуратура міста Києва; ПІБ слідчого: Корженко І.Ю.; стан виконання рішення: виконується; № КП в ЄРДР: 42016100000001070; 752/16869/18; передача майна в управління; найменування суду: Голосіївський районний суд міста Києва; ПІБ судді: Чередніченко Н.П.; найменування органу досудового розс.: Прокуратура міста Києва; ПІБ слідчого: Корженко І.Ю.; назва органу прокуратури: Прокуратура міста Києва; ПІБ прокурора: Жила О.Б.; дата звернення прокурора: 18.03.2019; номер звернення прокурора: 17/2/1-203вих-19; стан виконання рішення: виконується».

Так само, порушуючи вимоги статті 25 Закону, Агентство поширює відкрито дані:

- які дозволяють легко ідентифікувати місцезнаходження активів та осіб, які володіють, користується, розпоряджається такими активами (оскільки у м. Києві на вул. м. Паркова дорога є лише один конгресно-виставковий центр з підземним паркінгом, площею понад 20 тисяч кв. м.);

- про номери кримінальних проваджень та про органи досудового розслідування, прокуратури та суду, прізвища та ініціали слідчих, прокурорів, слідчих суддів.

Театр абсурду

В Реєстрі незаконно відкрито поширюється така інформація:

«Судно “Princess Layla”; назва судна: “Princess Layla”»;

«№ КП в ЄРДР: 42015000000000865; 760/26980/18; передача майна в управління; Найменування суду: Солом'янський районний суд міста Києва; ПІБ судді: Антипова І.Л.; Найменування органу досудового розс.: Національне антикорупційне бюро України; ПІБ слідчого: Белей В.Д.; Назва органу прокуратури: Генеральна прокуратура України; ПІБ прокурора: Олефір Юрій Олексійович; Дата звернення прокурора: 22.10.2018; Номер звернення прокурора: 06-34803-18».

У даному випадку спостерігаються не лише аналогічні наведеним вище порушення вимог статті 25 Закону, а й повна безглуздість, оскільки через пошук у Google дуже легко встановити усе про цей актив, його власника, користувача тощо. Сказане було б неможливим без назви «Princess Layla», яку Агентство немало право відкрито показувати в Реєстрі.

Як вже говорилось, сьогодні до Реєстру вже внесено інформацію про понад 2 тисячі активів, переданих в управління АРМА. Стосовно усіх цих активів відкрито поширюються данні, які згідно з Законом не можуть повідомлятися на широкий загал і доступ до яким крім АРМА можуть мати лише слідчий, детектив, прокурор, слідчий суддя, суд.

Відомості досудового розслідування

Данні, які вносяться в Реєстр, відкрите поширення яких заборонено статтею 25 Закону, є відомостями досудового розслідування, які згідно зі статтею 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

У зв’язку з цим, відкриття АРМА широкому загалу даних, розкриття яких необмеженому колу осіб заборонено Законом, є одночасно порушенням Агентством вимог статті 222 КПК України, у зв’язку з чим, керівництво АРМА повинно понести  відповідальність, передбачену статтею 387 «Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування» КК України.

Злочинна діяльність

Враховуючи викладене, з затвердженням Положення про АРМА чи без такого, з перевіркою Міністерства юстиції або без такої, фактичне функціонування Реєстру чи його запуск у дослідну експлуатацію, законно, незаконно, все це вже немає значення, оскільки є факт, який не потребує доведення, Агентство на своєму офіційному веб-сайті незаконно, без письмового дозволу слідчого або прокурора, поширило відомості досудового розслідування сотень кримінальних проваджень.

Крім того, порушуючи вимоги статті 25 Закону, АРМА діяло не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законодавством України, що в свою чергу утворює склад злочину відповідальність за який передбачено статтею 367 «Службова недбалість» КК України – тобто, невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати