Можна було простіше
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Заснування Агентства з розшуку та менеджменту активів (далі – АРМА) є результатом, зокрема, виконання Україною Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу в сумі до 1 мільярда 800 мільйонів євро (ратифіковано Законом № 538-VIII від 18.06.2015), згідно з яким наша держава зобов’язалася визначити установу, яка буде діяти, як управління по поверненню активів (пункт 7 (i) розділу «Урядування та прозорість»).
Читайте також: «Ентропія АРМА».
Слід наголосити, що ЄС не вимагав від України утворювати окрему установу з повернення активів, достатньо було наділити відповідними функціями вже діючі органи влади, наприклад, надати повноваження з формування та реалізації державної політики у сфері: 1) виявлення та розшуку активів – Національній поліції; 2) управління активами – Фонду державного майна України (далі – ФДМУ).
Так, Національна поліція, яка увібрала в себе увесь кращий кадровий потенціал та відповідний інституційний досвід слідчої (розшукової) діяльності реформованих органів внутрішніх справ, а також необхідну матеріально-технічну базу, могла легко забезпечити здійснення на високому професійному рівні заходів з виявлення, розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, за зверненням слідчого, детектива, прокурора, суду (слідчого судді).
ФДМУ, який було створено в 1991 році, реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об’єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об’єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Спираючись на свій понад двадцятирічний досвід аналогічної роботи, ФДМУ був спроможний організовувати здійснення заходів, пов’язаних з проведенням оцінки, веденням обліку та управлінням активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості.
Проте Верховна Рада VIII скликання (обрана на позачергових виборах 26.10.2014), на жаль, не шукала легких шляхів, а натомість утворила новий орган влади, який не мав ні необхідного персоналу, ні матеріально-технічної бази, взагалі нічого.
Таким чином, взяті в згаданому Меморандумі зобов’язання перед Європейським Союзом формально було виконано шляхом прийняття 10.11.2015 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі – Закон). Однак, про реальне повернення в Україну коштів, одержаних злочинним шляхом колишніми високопосадовцями України, було говорити ще дуже зарано. Адже, для забезпечення ефективного функціонування АРМА одного Закону замало.
Інституційне становлення і розбудова Агентства залежали від багатьох факторів, серед яких, приведення у відповідність із Законом законодавчих та інших нормативно-правових актів, налагодження співпраці з мережами, розташованими по всьому світу, з транскордонного обміну інформацією щодо пошуку активів злочинного походження, розбудова взаємодії з правоохоронними органами в Україні та закордоном, тощо. Проте, не це було головним. Вирішальне значення мали пошук персоналу, який знає, вміє та може виявляти, розшукувати та управляти активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, а також матеріально-технічне забезпечення, що дозволяло б АРМА належно виконувати свої завдання і функції.
Незважаючи на те, що у Національної поліції та ФДМУ вже було усе з ключового названого вище, Верховна Рада вирішила побудувати нову інституцію (Агентство) і тим самим відкласти здійснення реальних кроків з повернення до України вкрадених активів на довгі роки.
Як у ЄС
Органи іноземних держав, з відповідними повноваженнями щодо виявлення, розшуку та менеджменту активів вперше були утворені в Нідерландах (1992 рік), Бельгії (1994 рік) та Ірландії (1996 рік). Підтримуючи діяльність держав у зазначеній сфері, в рамках Europol у 2004 році було утворено Бюро з питань майна кримінального походження (Criminal Asset Bureau).
В ЄС переважно застосовують моделі побудови установ з виявлення, розшуку та менеджменту активів в складі поліцейських органів (Австрія, Чехія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Угорщина, Словаччина, Польща, Шотландія, Латвія) та у структурі судової влади, зокрема, органів прокуратури (Люксембург, Бельгія, Швеція, Іспанія). Натомість, у вигляді окремої установи відповідні органи функціонують, наприклад, – Румунія, Данія, Кіпр, Болгарія.
Отже, розробники Закону вивчивши кращі світові практики із врегулювання зазначених питань (як зазначається у пояснювальній записці до проекту Закону), чомусь зупинились на досвіді невеликої кількості країн, обравши не простий і швидкий шлях уповноваження Національної поліції та ФДМУ, а вибравши складну до реалізації, найменш популярну в світі модель побудови окремої установи.
Сьогодні, Офіс Генеральної прокурори, який втратив функції досудового розслідування, можна уповноважити на здійснення виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави або які конфісковано у кримінальному провадженні чи стягнено за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Мертвий доступ
Абзац перший пункту 2 частини першої статті 10 Закону передбачає, що АРМА має доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань (в порядку та обсязі, визначених спільним наказом Офісу Генерального прокурора та Агентства).
Даний припис містить в собі «парадокс неуважного законотворця», оскільки АРМА не є органом досудового розслідування, стороною чи учасником кримінального провадження, а відповідно до частини першої статті 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
У зв’язку з цим, Офіс Генерального прокурора жодним спільним наказом не може надати АРМА допуск до ЄРДР, тобто відомостей про усі досудові розслідування, адже такий допуск можуть надавати лише слідчі або прокурори, виключно стосовно тих кримінальних проваджень в яких ними здійснюється досудове розслідування та процесуальне керівництво, відповідно.
Дивитись крадькома
Важко пояснити для чого АРМА потрібен доступ до ЄРДР. Не знаходячи розумної відповіді на це питання, у 2017 – 2019 роках Генеральна прокуратура, а сьогодні Офіс Генерального прокурора, відмовляють Агентству у доступі до ЄРДР.
Однак певним «вікном можливостей» для АРМА стали приписи пункту 1 частини першої статті 10 Закону, згідно з якими Агентство має право витребовувати за рішенням голови Агентства або його заступника (державні службовці категорії «А») та безоплатно одержувати в установленому законом порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання обов’язків АРМА. Суб’єкти, яким адресовано зазначений запит, зобов’язані невідкладно, але не більше ніж протягом трьох робочих днів від дня його надходження, надати відповідну інформацію.
Як докладно пояснювалося у публікації – «Ентропія АРМА: реалізація», рішення голови Агентства оформлюється шляхом видання відповідного наказу АРМА. Проте, згадані інформаційні запити ніколи не оформлювалися у вигляді наказу Агентства. Натомість, вони узвичаєно складаються у письмовій формі, викладаються на бланку самостійного структурного підрозділу АРМА та підписуються визначеною головою Агентства уповноваженою особою – начальником Управління виявлення та розшуку активів АРМА (державний службовець категорії «Б»).
Таким чином, починаючи з 2017 року державний службовець категорії «Б» АРМА надсилає державним органам та органам місцевого самоврядування «обов’язкових» до виконання інформаційні запити, правова природа яких не відповідає Закону.
Саме за допомогою таких незаконних запитів Агентство періодично одержує доступ до окремих відомостей, які зберігаються у ЄРДР, держателем якого є Офіс Генерального прокурора.
Примарний порядок доступу
Пункт 2 частини першої статті 10 Закону закріплює:
– право АРМА на доступ до ЄРДР, автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користується державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами (абзац перший);
– обов’язок Агентства обробляти таку інформацію із дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних та забезпеченням таємниці, що охороняється законом (абзац другий).
При цьому, порядок доступу до вказаних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних Закон не визначає. Лише стосовно доступ до ЄРДР зазначається, що відповідний порядок визначається спільним наказом Офісу Генерального прокурора та Агентства.
Поряд із цим, у абзаці третьому пункту 2 частини першої статті 10 Закону говориться, що установлений цим пунктом порядок отримання інформації та доступу до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних не поширюється на інформацію та автоматизовані інформаційні і довідкові системи, реєстри та банки даних, що є у володінні розвідувальних, контррозвідувальних органів, а також центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Однак пункт 2 частини першої статті 10 Закону жодного порядку доступу не встановлює.
Таким чином, Закон говорить про неіснуючий порядок доступу і не передбачає можливості, що він (порядок доступу) може встановлюватися іншими положеннями Закону та/або інших актів законодавства України.
У даному випадку ентропія АРМА полягає у тому, що Закон говорить про те, що ним визначено порядок доступу до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, проте фактично такий порядок не визначає.
Обхід прогалини
Розуміючи, що заповнення прогалин в Законі належить до компетенції виключно Верховної Ради, АРМА та держателі (адміністратори) автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, почали обходити згадану відсутність правового регулювання порядку доступу незаконним шляхом.
Зазначене є вкрай небезпечним проявом хаосу та невпорядкованості в діяльності Агентства, особливо з огляду на те, що АРМА здійснює співробітництво з міжнародними, міжурядовими організаціями, мережами, у частині обміну інформацією з питань, пов’язаних з виявленням та розшуком активів, зокрема, надає інформацію (в тому числі взяту з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних), на запити органів іноземних держав щодо міжнародного співробітництва у сфері виявлення та розшуку активів.
Стаття 15 Закону регулює те, як Агентство взаємодіє з органами досудового розслідування, прокуратури та суду шляхом, а також деякими іншими державними органами, встановлюючи право АРМА укладати з окремими державними органами та/або органами місцевого самоврядування угоди (меморандуми) про співпрацю та обмін інформацією.
Одразу слід наголосити на тому, що зазначені меморандуми покликано врегульовувати певні питання співпраці та обміну інформацією, а не встановлювати порядок доступу АРМА до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних.
Наприклад, кожному правнику зрозуміло, що оформлення доступу Агентства до системи «Аркан» (інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи здійснення контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон), через меморандум є незаконним. Аналогічно, усі держателі (адміністратори) автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, можуть допускати до них будь-кого лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені відповідними спеціальними актами законодавства України, жоден з яких не передбачає порядку надання такого доступу на підставі (шляхом укладення) меморандумів.
Натомість, АРМА та держателі (адміністратори) автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, в обхід (порушуючи) вимоги спеціального законодавства, яким регулюється порядок доступу, укладають меморандуми, якими Агентству надається безкоштовний, швидкий, постійний доступ до інформації, яка міститься (зберігається) у автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах та банках даних, які містять персональні данні та різні види таємниць, що охороняються законом.
Такі меморандуми АРМА укладено з:
Національним антикорупційним бюро України,
Національним агентством з питань запобігання корупції,
Міністерством юстиції України,
Міністерством фінансів України,
Міністерством внутрішніх справ України,
Державною судовою адміністрацією України,
Державною службою фінансового моніторингу України,
Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку,
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
Державною фіскальною службою України,
Державною казначейською службою України,
Державною службою з безпеки на транспорті,
Державним агентством лісових ресурсів України,
Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів,
Національним банком України та ін.
«Володіти світом»
Сьогодні АРМА використовується для цілей виявлення та розшуку активів (шляхом авторизованого електронного запиту, через завантаження (копіювання), у електронній машинозчитувальній або паперовій формі тощо), понад 300 автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, зокрема:
Міністерства юстиції України: Державний реєстр обтяжень рухомого майна, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр громадських об’єднань, Єдиний реєстр громадських формувань, Державний реєстр актів цивільного стану громадян, Єдиний реєстр довіреностей, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, Єдиний реєстр нотаріусів, Державний реєстр атестованих судових експертів, Повідомлення про електронні торги з реалізації конфіскованого та арештованого майна та їх результати, про майно для безоплатної передачі, Державний реєстр друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств, як суб’єктів інформаційної діяльності, Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих фонацією, ліквідаторів) України, Перелік спеціалізованих організацій, що здійснюють реалізацію майна, Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів, Реєстр методик проведення судових експертиз, Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів, Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів, Електронний реєстр суб’єктів, які надають послуги, пов’язані з кваліфікованим електронним підписом, Електронний реєстр чинних, блокованих та скасованих посилених сертифікатів відкритих ключів засвідчувальних центрів, центрів сертифікації ключів, акредитованих центрів сертифікованих ключів, Реєстр адміністративно-територіального устрою та ін.;
Міністерство внутрішніх справ України: Єдиний державний реєстр МВС України, Інформація про зареєстровані порушення Правил дорожнього руху, Відомості про реєстрацію транспортних засобів, система Аркан, Інформація про осіб, які переховуються від органів влади, Інформація про викрадені (вилучені) культурні цінності, Інформація про транспортні засоби, що перебувають у розшуку у зв’язку з їх незаконним заволодінням, Інформація про викрадену, втрачену зброю, Інформація про стан аварійності на автомобільних дорогах, Інформація про дислокацію стаціонарних постів дорожньої патрульної служби Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ, Реєстр суб’єктів проведення обов’язкового технічного контролю транспортних засобів та ін.;
Читайте також: «Ентропія АРМА: реалізація».
Державна фіскальна служба: Інформаційна система «Податковий блок», Державний реєстр фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді, Відомості, що містяться в електронних копіях вантажних митних декларацій (Центральна база даних електронних копій вантажних митних декларацій Державної митної служби України), Облікові данні платників податків та відомості про їх банківські рахунки, взяті на податковий облік, Відомості про отримані платниками податків доходи та сплату податків,Реєстр платників податків на додану вартість, Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, Реєстр великих платників податків, Реєстр суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову торгівлю спиртом коньячним (включаючи дистиляти у вигляді головної і хвостової фракції) і плодовим на підставі ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією, Єдиний державний реєстр виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту ректифікованого плодового, спиртусирцю виноградного, спиртусирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, Єдиний реєстр суб’єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави, Єдиний державний реєстр обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, Реєстр підприємств, яким надано дозвіл на провадження митної брокерської діяльності, Реєстр підприємств, яким надано дозвіл на відкриття та експлуатацію митного складу, Реєстр підприємств, яким надано дозвіл на відкриття та експлуатацію складу тимчасового зберігання, Реєстр гарантів, Перелік суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, Показники роботи слідчих підрозділів органу, що здійснює контроль за додержанням вимог податкового законодавства, Перелік об’єктів права інтелектуальної власності, включених до митного реєстру, Єдиний державний реєстр місць зберігання, Реєстр виданих, призупинених, анульованих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, Реєстр ліцензіатів, яким Міністерством фінансів України видано ліцензії, Реєстр суб’єктів господарювання, які здійснюють імпорт, експорт спирту коньячного, Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, Реєстр магазинів безмитної торгівлі, Інформація про надходження кошів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Реєстр адміністративних послуг України, Данні про фактичну ціну реалізації нафти, конденсату, Данні про фактичну ціну реалізації газу природнього, Стан інвестиційної діяльності в Україні, Інформація про стан використання експортно-імпортних квот, Державний реєстр засобів вимірювальної техніки, Реєстр призначених органів з оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів, Реєстр органів із сертифікації, призначених для виконання робіт із сертифікації систем управління в державній системі сертифікації, Реєстр технічних регламентів, Відомості про доходи, що враховуються під час визначення об’єкта оподаткування платників податків, Реєстр державної системи сертифікації та ін.;
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України: Модуль тендерних закупівель Prozorro, Реєстр аграрних розписок, Інформація про застосування спеціальних санкцій, передбачених Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Реєстр суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що подали до Міністерства документи для реєстрації зовнішньоекономічного контракту (договору) на експорт брухту чорних металів, Реєстр складських документів на зерно, Реєстр сільськогосподарської техніки та ін.;
Міністерство інфраструктури України: Бази даних Регістру судноплавства України (Регістрова книга суден), Інформація про видані та анульовані ліцензії та сертифікати на транспорті (Рішення щодо видачі ліцензій за результатами розгляду заяв здобувачів ліцензій), Реєстр суден малого флоту, Реєстр судозаходів, Інформація про відшкодування коштів з державного бюджету підприємствам галузі за надані пільгові перевезення, База даних договорів оренди державного рухомого майна, База даних про вантажні перевезення (вантажообіг, обсяг, дохід вантажних залізничних перевезень в розрізі контрагентів (вантажовідправник, вантажовласник, експедитор) із зазначенням типу вантажу, вагону, напрямку, тарифної схеми, інформації про сплату за перевезення), Дані щодо вагонного господарства (робочий, неробочий парк, структура в розрізі власності, типів вагонів, місцезнаходження), Статистичні данні щодо регулярності польотів та аварійних випадків, Реєстр сертифікованих суб’єктів, що надають послуги з наземного обслуговування повітряних суден, Діні про доходи підприємств у розрізі контрагентів, груп товарів/послуг та натуральних показників, Дані про дебіторську заборгованість підприємств у розрізі контрагентів, сум, дат виникнення та рахунків, Дані про кредиторську заборгованість підприємств у розрізі контрагентів, сум, дат виникнення та рахунків, База даних договорів оренди державного рухомого майна підприємств, установ та організацій, База даних договорів фрахтування державного рухомого майна та поточного стану рахунків за ними підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури України, База даних про закупівлі підприємств, установ та організацій в розрізі контрактів з відображенням фактично витрачених сум, Інформація про кількість внутрішньообласних автобусних маршрутів, перевезених пасажирів та вантажів, та ін.;
Державна міграційна служба України: Відомості про документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус;
Національний банк України: Данні про супроводження кредитів, Данні про пов’язаних осіб банків, Данні про валютні ліцензії та операції, Данні про депозитарну діяльність Національного банку України, Інформація про видані ліцензії небанківським фінансовим установам та іншим юридичним особам (крім банків), Інформація про власників істотної участі у банках України, Інформація про банки, в яких запроваджена тимчасова адміністрація, Інформація про генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, Основні показники діяльності банків України, Інформація про доходи та витрати банків України, Данні фінансової звітності банків України, Реєстр платіжних систем, систем розрахунків, учасників цих систем та операторів послуг платіжної інфраструктури, Небанківські фінансові установи, яким Національним банком видано ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків та ін.;
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку: Інформаційна база даних про ринок цінних паперів, Інформація про фінансові установи, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, Інформація, що міститься в Реєстрі правопорушень на ринку цінних паперів України, Реєстр осіб, які отримали ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку (Ліцензійний реєстр), Єдиний державний реєстр інститутів спільного інвестування, Відомості про власників значних пакетів, Інформація, що міститься у Державному реєстрі випусків цінних паперів, Інформація, що міститься у Державному реєстрі уповноважених рейтингових агентств, Реєстр аудиторських фірм, Реєстр сертифікованих фахівців фондового ринку та ін.;
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг: Державний реєстр фінансових установ, Перелік фінансових компаній, яким видано ліцензії на провадження діяльності із залучення коштів установників управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю, Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, Державний реєстр страхових та перестрахових брокерів, Перелік осіб, яким видано та/або анульовано свідоцтво про відповідність кваліфікованим вимогам до осіб, які можуть займатися актуарними розрахунками, Єдиний реєстр бюро кредитних історій, Перелік страхових та/або перестрахових брокерів нерезидентів, які повідомили про намір провадити діяльність на території України, Перелік осіб, які відповідають кваліфікаційним вимогам та можуть займатися визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків (аварійні комісари), База даних осіб, які мають сертифікат на право здійснення тимчасової адміністрації страхових компаній та ін.;
Національний депозитарій України: Відомості про прийняті НДУ, як уповноваженим на зберігання, документи та бази даних зберігача, Перелік прийнятих ПАТ «НДУ» облікових реєстрів власників іменних цінних паперів, Перелік прийнятих ПАТ «НДУ» виписок про стан рахунку у цінних паперах власників, Перелік прийнятих ПАТ «НДУ» документів та інформації, що містяться у системі реєстру власників іменних цінних паперів, Перелік документів системи реєстру власників іменних цінних паперів (первинні документи), Перелік прийнятих облікових реєстрів у випадку розірвання договору з емітентом, Реєстр індивідуальних ідентифікаційних кодів власників цінних паперів – нерезидентів, Реєстр кодів цінних паперів та інших фінансових інститутів, Відомості з реєстрів власників іменних цінних паперів, інформаційних довідок за реєстром, Виписки про операції та ін.;
Також, в доступі АРМА є ще понад сотня автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателями яких є:
Міністерство фінансів України,
Державна міграційна служба України,
Міністерство охорони здоров’я України,
Міністерство соціальної політики України,
Міністерство розвитку громад та територій України,
Міністерство молоді та спорту України,
Міністерство енергетики та захисту довкілля України,
Міністерство енергетики та захисту довкілля України,
Державна служба геології та надр України,
Державна казначейська служба України,
Національне агентство з питань запобігання корупції,
Державна служба інтелектуальної власності України,
Антимонопольний комітет України,
Фонд державного майна України,
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення,
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів,
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,
Державна судова адміністрація України,
Річкова Інформаційна Служба на внутрішніх водних шляхах України,
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів,
Державна архітектурно-будівельна інспекція,
Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України,
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, органи місцевого самоврядування,
Державна служба України з питань праці,
Державна регуляторна служба України та ін.
Місія неможлива
Згідно з абзацом другим частини першої статті 170 КПК України слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у АРМА.
Відповідно до статті 17 Закону Агентство забезпечує виконання звернень органів досудового розслідування, прокуратури та судів щодо виявлення, розшуку активів та надає відповідь у найкоротший можливий строк, але не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня надходження звернення, або в інший більш тривалий строк, зазначений у ньому. Цей строк може бути продовжений за погодженням з органом досудового розслідування, прокуратури та судом.
За наявності такої величезної кількості автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, а також враховуючи інші особливості та фактичні обставини, здійснення відповідних розшукових дії і надання відповіді протягом трьох робочих днів, виглядає, як «місія неможлива» не лише для АРМА, а й будь-якого іншого органу державної влади. На щастя, на допомогу Агентству прийшла Державна служба фінансового моніторингу України, зокрема, її програмно-технічні засоби.
Штучний інтелект
На сьогоднішній день на базі АРМА зібрана чи не уся наявна в державі інформація про фізичних та юридичних осіб. Проте, її швидка аналітична обробка без спеціальних програмно-технічних засобів неможлива. У зв’язку з чим, користуючись досвідом та запозиченнями з Державної служби фінансового моніторингу України, Агентство стало спроможним об’єднувати усі наявні в нього інформаційні ресурси в єдину аналітично-пошукову систему, яка дозволяє здійснювати швидку обробку та аналіз інформації, згідно з заданих параметрів, яка міститься у доступних для АРМА автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах та банках даних, виявляючи та розшукуючи усе пов’язане з об’єктом (фізична чи юридична особа).
Так, завдяки спеціальним комп’ютерним програмам АРМА отримало змогу ефективно і швидко встановлювати факт існування та визначати місцезнаходження активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Незважаючи на сказане, в Єдиному державному реєстрі судових рішень майже відсутні данні про те, що якесь майно, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні, було виявлено та розшукано шляхом витребування необхідної інформації у Агентства.
Підтвердило низьку результативність роботи АРМА у сфері виявлення та розшуку активів й опитування органів досудового розслідування та прокуратури, яке проводилося Агентством на початку 2019 року.
Коефіцієнт корисної дії
У 2018 році до Агентства надійшло 1064 звернення від слідчих (432), детективів (134), прокурорів (493), слідчих суддів (судів) [5] та 15 звернень від правоохоронних органів іноземних держав.
В лютому-березні 2019 року начальник Управління виявлення та розшуку активів АРМА (державний службовець категорії «Б»), вирішив звернутися з запитами до:
слідчих Національної поліції – від 25.02.2019 № 927/5.1-26-19/5, від 26.02.2019 №№ 1113/5.1-26-19/5, 982/5.1-25-19/5, 972/5.1-26-19/5, 1085/5.1-26-19/5, 1086/5.1-26-19/5, 1087/5.1-26-19/5, 1106/5.1-26-19/5, 1107/5.1-26-19/5, 1108/5.1-26-19/5, 1109/5.1-26-19/5, 1207/5.1-26-19/5, 1111/5.1-26-19/5, 1208/5.1-26-19/5, 1112/5.1-26-19/5, 1294/5.1-26-19/5, 1070/5.1-26-19/5, 998/5.1-26-19/5, 997/5.1-26-19/5, 1103/5.1-26-19/5, 1102/5.1-26-19/5, 996/5.1-26-19/5, 1101/5.1-26-19/5, 995/5.1-26-19/5, 994/5.1-26-19/5, 993/5.1-26-19/5, 992/5.1-26-19/5, 991/5.1-26-19/5, 1063/5.1-26-19/5, 990/5.1-26-19/5, 1062/5.1-26-19/5, 1061/5.1-26-19/5, 1072/5.1-26-19/5, 1202/5.1-26-19/5, 1042/5.1-26-19/5, 1082/5.1-26-19/5, 1114/5.1-26-19/5, 1084/5.1-26-19/5, 1213/5.1-26-19/5, 1037/5.1-26-19/5, 1038/5.1-26-19/5, 1071/5.1-26-19/5, 1072/5.1-26-19/5, 1205/5.1-26-19/5, 1077/5.1-26-19/5, 1078/5.1-26-19/5, 1178/5.1-26-19/5, 1184/5.1-26-19/5, 1183/5.1-26-19/5, 1182/5.1-26-19/5, 1182/5.1-26-19/5, 1181/5.1-26-19/5, 1180/5.1-26-19/5, 1186/5.1-26-19/5, 1185/5.1-26-19/5, 985/5.1-26-19/5, 983/5.1-26-19/5, 974/5.1-26-19/5, 979/5.1-26-19/5, 984/5.1-26-19/5, 1348/5.1-26-19/5, 1369/5.1-26-19/5, 1307/5.1-26-19/5, 1222/5.1-26-19/5, 1039/5.1-26-19/5, 1040/5.1-26-19/5, 1041/5.1-26-19/5, від 27.02.2019 №№ 1295/5.1-26-19/5, 1230/5.1-26-19/5, 1226/5.1-26-19/5, 1224/5.1-26-19/5, 1308/5.1-26-19/5, 1236/5.1-26-19/5, 1240/5.1-26-19/5, 1241/5.1-26-19/5, від 01.03.2019 №№ 1382/5.1-26-19/5, 1381/5.1-26-19/5;
слідчих суддів – від 27.02.2019 № 1239/5.1-27-19/5;
слідчих Державної фіскальної служби – від 26.02.2019 №№ 1217/5.1-17-19/5, 1203/5.1-17-19/5, від 27.02.2019 №№ 1228/5.1-17-19/5, 1232/5.1-17-19/5, 1234/5.1-17-19/5;
слідчих Генеральної прокуратури – від 25.02.2019 №№ 939/5.1-25-19/5, 938/5.1-25-19/5, 937/5.1-25-19/5, 944/5.1-25-19/5, 943/5.1-25-19/5, 945/5.1-25-19/5, 947/5.1-25-19/5, 948/5.1-25-19/5, 949/5.1-25-19/5, 950/5.1-25-19/5, 951/5.1-25-19/5, 952/5.1-25-19/5, 953/5.1-25-19/5, 955/5.1-25-19/5, 956/5.1-25-19/5, 936/5.1-25-19/5, 928/5.1-25-19/5, 930/5.1-25-19/5, 933/5.1-25-19/5, 935/5.1-25-19/5, від 26.02.2019 №№ 1105/5.1-25-19/5, 1110/5.1-25-19/5, від 27.02.2019 №№ 1233/5.1-25-19/5, 1231/5.1-25-19/5;
слідчого Головної військової прокуратури – від 25.02.2019 № 942/5.1-25-19/5;
прокурорів Генеральної прокуратури – від 25.02.2019 №№ 940/5.1-25-19/5, 946/5.1-25-19/5, 954/5.1-25-19/5, 929/5.1-25-19/5, 931/5.1-25-19/5, 932/5.1-25-19/5, від 27.02.2019 № 1292/5.1-25-19/5;
прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – від 25.02.2019 № 941/5.1-25-19/5;
прокурорів військової прокуратури – від 26.02.2019 №№ 967/5.1-25-19/5, 968/5.1-25-19/5, 988/5.1-25-19/5, 987/5.1-25-19/5, 963/5.1-25-19/5, 1052/5.1-25-19/5, 970/5.1-25-19/5, 971/5.1-25-19/5, 977/5.1-25-19/5, 1053/5.1-25-19/5, 978/5.1-25-19/5, 1054/5.1-25-19/5, 1055/5.1-25-19/5, 1056/5.1-25-19/5, 965/5.1-25-19/5, 986/5.1-25-19/5, 1045/5.1-25-19/5, 1043/5.1-25-19/5, 1044/5.1-25-19/5, 1091/5.1-25-19/5, 1211/5.1-25-19/5, 1033/5.1-25-19/5, 1083/5.1-25-19/5, 1034/5.1-25-19/5, 1035/5.1-25-19/5, 1214/5.1-25-19/5, 1036/5.1-25-19/5, 1059/5.1-25-19/5, 1060/5.1-25-19/5, 1064/5.1-25-19/5, 1065/5.1-25-19/5, 1066/5.1-25-19/5, 1067/5.1-25-19/5, 1069/5.1-25-19/5, 1073/5.1-25-19/5, 999/5.1-25-19/5, 1000/5.1-25-19/5, 1204/5.1-25-19/5, 1001/5.1-25-19/5, 1206/5.1-25-19/5, 1074/5.1-25-19/5, 1080/5.1-25-19/5, від 27.02.2019 №№ 1227/5.1-25-19/5, 1225/5.1-25-19/5, 1235/5.1-25-19/5, 1237/5.1-25-19/5, 1238/5.1-25-19/5, 1309/5.1-25-19/5, 1219/5.1-25-19/5, 1297/5.1-25-19/5, 1220/5.1-25-19/5, 1221/5.1-25-19/5, 1296/5.1-25-19/5, 1290/5.1-25-19/5, 1289/5.1-25-19/5, 1291/5.1-25-19/5, від 28.02.2019 № 1345/5.1-25-19/5, від 04.03.2019 № 1374/5.1-25-19/5;
прокурорів Прокуратури міста Києва – від 26.02.2019 №№ 1210/5.1-25-19/5, 1209/5.1-25-19/5;
прокурора Прокуратури Київської області – від 26.02.2019 № 1088/5.1-25-19/5;
детективів Національного антикорупційного бюро – від 26.02.2019 №№ 1173/5.1-19-19/5, 1172/5.1-19-19/5, 1171/5.1-19-19/5, 1174/5.1-19-19/5, 1176/5.1-19-19/5, 1177/5.1-19-19/5, 1168/5.1-19-19/5, 1167/5.1-19-19/5, 1170/5.1-19-19/5, 1169/5.1-19-19/5, 1166/5.1-19-19/5, 1162/5.1-19-19/5, 1161/5.1-19-19/5, 1163/5.1-19-19/5, 1164/5.1-19-19/5, 1165/5.1-19-19/5, 1160/5.1-19-19/5, 1159/5.1-19-19/5, 1158/5.1-19-19/5, 1157/5.1-19-19/5, 1156/5.1-19-19/5, 1155/5.1-19-19/5, 1154/5.1-19-19/5, 1153/5.1-19-19/5, 1152/5.1-19-19/5, 1151/5.1-19-19/5, 1150/5.1-19-19/5, 1149/5.1-19-19/5, 1148/5.1-19-19/5, 1147/5.1-19-19/5, від 27.02.2019 №№ 1229/5.1-19-19/5, 1293/5.1-19-19/5;
слідчих Служби безпеки України – від 26.02.2019 №№ 1218/5.1-24-19/5, 1074/5.1-24-19/5, 1075/5.1-24-19/5, 1076/5.1-24-19/5, 1081/5.1-24-19/5, 1090/5.1-24-19/5, 1057/5.1-24-19/5, 1058/5.1-24-19/5, 980/5.1-24-19/5, 981/5.1-24-19/5, 1052/5.1-24-19/5, 1051/5.1-24-19/5, 1050/5.1-24-19/5, 1049/5.1-24-19/5, 1048/5.1-24-19/5, 1047/5.1-24-19/5, 1046/5.1-24-19/5, 958/5.1-24-19/5, 959/5.1-24-19/5, 1215/5.1-24-19/5, 1216/5.1-24-19/5, 989/5.1-24-19/5, 1068/5.1-24-19/5, 1019/5.1-24-19/5, від 27.02.2019 № 1242/5.1-24-19/5, від 01.03.2019 №№ 1392/5.1-24-19/5, 1367/5.1-24-19/5.
У цих запитах начальник Управління виявлення та розшуку активів АРМА (державний службовець категорії «Б»), вимагав від слідчих, детективів, прокурорів, слідчих суддів (суду), надати опис майна, на яке у 2018 році накладено арешт, вилученого у ході кримінального провадження, номер та дату відповідного рішення суду (слідчого судді), дату набрання ним законної сили, дату та підставу скасування такого рішення.
Клопотання стосувалося активів стосовно яких у 2018 році АРМА встановлювався факт існування та визначалося місцезнаходження.
У відповідь на більшість з цих запитів слідчі, детективи, прокурори, слідчі судді (суди), повідомили, що арешт на виявлене та розшукане АРМА майно не накладався, а надана Агентством інформація взята до відома. Поряд із цим, були й випадки де повідомлялися запитувані відомості досудового розслідування відповідних кримінальних проваджень.
Таке опитування показало, нажаль, що результати переважної більшості заходів з виявлення та розшуку активів, які здійснює АРМА за зверненнями слідчих, детективів, прокурорів, слідчих суддів (судів), в майбутньому не допомагають накладенню арешту на майно у кримінальному провадженні.
Незаконний моніторинг
Відповідно до абзацу восьмого пункту 1 розділу VIIІ. «Моніторинг результатів розгляду звернень та висновків» Порядку взаємодії при розгляді звернень органів, що здійснюють досудове розслідування, прокуратури та виконанні запитів іноземних держав щодо виявлення та розшуку активів, затвердженого спільним наказом АРМА, Національного антикорупційного бюро України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України від 20.10.2017 № 115/197-о/297/586/869/857, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.11.2017 за № 1342/31210 (далі – Порядок), проводити моніторинг і дізнаватися про зазначені вище відомості досудового розслідування кримінального провадження має право виключно Голова Агентства або його заступники (державні службовці категорії «А»), шляхом прийняття відповідного рішення і лише з метою підготовки щорічного звіту про діяльність АРМА, ведення Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, чи виконання інших функцій Агентства.
У зв’язку з цим, складання та підписання начальником Управління виявлення та розшуку активів АРМА (державним службовцем категорії «Б»), зазначених вище численних запитів та отримання у такий спосіб відомостей досудового розслідування кримінальних проваджень, є незаконним.
Ентропія функції
Головна причина низької ефективності діяльності АРМА в сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, полягає у тому, що Агентство відповідаючи на звернення слідчих, детективів, прокурорів, слідчих суддів (судів), не вживає заходів щодо обґрунтування можливості арешту майна, яке виявлено та розшукано.
Відповідно до пункту 5 розділу VI. «Розгляд звернень» Порядку, АРМА зобов’язане вживати заходів щодо обґрунтованого викладення у відповіді відомостей, визначених пунктами 1-3 частини другої статті 171 КПК України, а саме, вказувати і доводити:
1) підстави і мету можливого арешту активів відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Проте, відповідаючи на звернення слідчих, детективів, прокурорів, слідчих суддів (судів) АРМА згаданого обґрунтування не дає, а лише обмежується наданням інформації, яка за ключовими словами (критерієм пошуку) була знайдена у автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах та банках даних.
АРМА передусім є сервісом для органів досудового розслідування, прокуратури та суду, покликаним сприяти роботі останніх, розвантажувати слідчих, детективів, прокурорів, надаючи аналітичну допомогу в пошуку відповідей, зокрема, на такі питання, вирішення яких випливає зі змісту пунктів 1-3 частини другої статті 171 КПК України:
чи існує стосовно майна, яке планується арештувати, сукупність підстав або розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації в юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна?
яке конкретне завдання арешту майна стоїть сьогодні перед правоохоронними органами: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження?
яку мету має забезпечувати арешт саме цього майна: збереження речових доказів, спеціальна конфіскація, конфіскація майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди?
чи є достатні підстави вважати, що майно, яке планується арештувати, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (якщо арешт має забезпечувати збереження речових доказів)?
чи на майно, яке планується арештувати, раніше вже накладався арешт відповідно до інших актів законодавства?
чи є достатні підстави вважати, що майно, яке планується арештувати, підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України (далі — КК України) [якщо арешт має забезпечувати спеціальну конфіскацію]?
чи майно, яке планується арештувати, набуте особою безоплатно або за ціною, що є вищою або нижчою ринкової вартості, а також чи знала або повинна була знати така особа, що це майно відповідає будь-якій з ознак, зазначених у пунктах 1‑4 частини першої статті 96‑2 КК України?
чи є достатні підстави вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у вигляді конфіскації майна, яке планується арештувати, або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації такого майна (якщо арешт має забезпечувати конфіскацію майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи)?
чи наявне належне обґрунтування розміру цивільного позову в кримінальному провадженні, а також обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, отриманої юридичною особою, щодо якої здійснюється кримінальне провадження та майно якої планується арештувати (якщо арешт має забезпечувати відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), або стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди)?
чи співмірна вартість майна, яке планується арештувати, з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної в цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка була отримана юридичною особою?
чи підтверджується наявність невідкладного випадку необхідності накладення попереднього арешту на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах?
чи не перебуває майно, яке планується арештувати, у власності добросовісного набувача (оскільки таке майно згідно з КПК України не можна арештовувати, окрім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів)?
чи існують обставини, які підтверджують, що незастосування заборон або обмежень користування, розпорядження майном, яке планується арештувати, може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі такого майна?
чи є особи, які на законних підставах проживають у житловому приміщенні, що планується арештувати (КПК України не допускається заборона використовувати їм таке майно)?
Допомагаючи слідчим, детективам, прокурорам, слідчим суддям (судам) встановити факт існування та визначити місцезнаходження активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, АРМА повинна не лише надавати інформацію, яка за ключовими словами (критерієм пошуку) була знайдена у автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах та банках даних, а й всіляко сприяти органам досудового розслідування, прокуратури та суду у пошуку відповідей на зазначені вище та інші питання. Крім того, Агентство має надавати аналітичне сприяння слідчим, детективам, прокурорам, слідчим суддям (судам) у підготовці належного, всебічно виваженого й обґрунтованого клопотання до слідчого судді (суду) про необхідність накладення арешту на певне майно, а також рішення суду про арешт майна.
P.S. В наступних публікаціях поговоримо про ентропію АРМА в сферах: проведення оцінки активів, їх передачі в управління за договором, контролю за ефективністю управління, формування та ведення державного реєстру активів, та багато ін.
Крім того, в майбутньому ще підніматимуться питання виявлення та розшуку активів, а також розповідатиметься про те, як АРМА використовує міжнародну базу даних ORBIS, яку Агентство купило у 2018 році за 4 300 000 гривень, в якій зібрана та обробляється інформація стосовно понад 360 мільйонів компаній по всьому світу, а також про те, як у АРМА організована розвідка на основі відкритих джерел (OSINT).