10 березня 2020, 11:11

Ентропія АРМА: ТЕЦ

Обшук у Агентстві


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


24.02.2020, у межах розслідування фактів незаконного прослуховування Прем’єр-міністра, яке відбувалося у вересні 2019 року, органи досудового розслідування проводили обшук в приміщеннях АРМА, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.02.2020 у справі № 757/8436/20-к (номер судового провадження: 1-кс-12769/20). Проте, посадові особи Агентства підозрюються не лише у названому протиправному втручанні у діяльність державного діяча, що є кримінально караним діянням, відповідальність за яке передбачено статтею 344 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Сьогодні є підстави говорити про можливі незаконні дії АРМА вчинені спільно з Кабінетом Міністрів, Міністерством юстиції та іншими державними органами, підприємствами та нотаріусом. Про це докладніше поговоримо далі.

Живий приклад

В матеріалах про ентропію Агентства з розшуку та менеджменту активів (далі – АРМА):

багато говорилось про хаос та невпорядкованість, які виникають в ході формування та реалізації державної політики у сфері управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Проте, до кінця, повністю зрозуміти досліджувану ентропію Агентства, проникнути в її суть та правильно оцінити наслідки, можливо лише розглянувши якийсь окремий випадок організації здійснення АРМА заходів, пов’язаних з управління конкретними активами.

Так, пропонується проаналізувати ентропію Агентства через призму управління останнім двома ТЕЦ у містах Новий Розділ та Новояворівськ, що у Львівській області. Оскільки саме заходи зі збереження цих активів найкраще демонструють різні аспекти хаосу та невпорядкованості в діяльності АРМА, в питаннях застосування законодавства, здійснення заходів з оцінки та управління активами, а також, як відсутність порядку вразила Кабінет Міністрів, Міністерство юстиції, Офіс Генерального прокурора, Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ), інші державні органи, підприємства та нотаріуса.

Кримінальне провадження

Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22.06.2016 за підозрою групи осіб у вчиненні злочинів, передбачених статтею 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», статтею 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» та статтею 366 «Службове підроблення» КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що організованою групою осіб, яка здійснювала фактичний контроль за фінансово-господарською діяльністю власників ТЕЦ у містах Новий Розділ та Новояворівськ упродовж 2013 – 2015 років, використовувався природний газ, який зазначені ТЕЦ закуповували за пільговою ціною у НАК «Нафтогаз України», не для виробництва теплової енергії для потреб населення, а незаконно для промислових потреб виробництва електричної енергії з подальшим її продажем.

Детективи НАБУ з’ясували, що розкрадання природного газу відбулося на загальну суму понад 1,4 мільярди гривень, а також, встановили факт незаконного заволодіння природним газом, який належить НАК «Нафтогаз України», в загальному об’ємі понад 300 мільйонів кубічних.

Арешт та збереження

Ухвалами слідчого судді Солом’янського районного суду м. Києва було арештовано та передано в управління АРМА активи:

ТЕЦ у м. Новояворівськ – ухвала від 12.06.2018 у справі № 760/14541/18 (провадження № 1-кс/760/7761/18) [далі – Ухвала 1];

ТЕЦ у м. Новий Розділ – ухвала від 07.06.2018 у справі № 760/14539/18 (провадження № 1-кс/760/7760/18) [далі – Ухвала 2].

Ухвала 1 та Ухвала 2 є правовими підставами, правовстановлюючими документами, які дозволяють лише Агентству здійснювати заходи з управління арештованим активами двох ТЕЦ у містах Новий Розділ та Новояворівськ.

Межі повноважень

У резолютивній частині Ухвали 1 та Ухвали 2 зазначається, що АРМА має право управляти активами згаданих двох ТЕЦ виключно на підставах, у порядку та на умовах, визначених статтями 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» [далі – Закон].

В силу статті 129-1 Конституції України Ухвала 1 та Ухвала 2 є обов’язковими до виконання.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, Агентство вчиняє дії та приймає рішення стосовно активів названих двох ТЕЦ:

1) на підставі Ухвали 1 та Ухвали 2;

2) в межах повноважень, визначених статтею 21 Закону;

3) у спосіб, встановлений статтею 21 Закону.

Нагадаємо, що згідно зі статтею 21 Закону  управління активами здійснюється АРМА шляхом їх:

- реалізації, якщо буде установлена їх належність до видів майна, визначеного Примірним переліком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів від 13.09.2017 № 685 (далі – Примірний перелік);

- передачі в управління за договором, яка здійснюється (І) за результатами конкурсу, який проводиться (ІІ) у порядку, встановленому законодавством про публічні закупівлі.

Третього не дано

Якщо Агентство не буде передавати активи двох ТЕЦ для реалізації, установивши належність до видів майна, визначених у Примірному переліку, або в управління за договором за результатами проведення конкурсу (де буде два і більше учасники), то:

- діятиме не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Ухвалою 1, Ухвалою 2 та статтею 21 Закону, що буде прямим порушенням вимог статей 19, 129-1 Конституції України;

- не виконуватиме судові рішення (Ухвала 1, Ухвала 2), що є кримінально караним діянням відповідальність за яке передбачено статтею 382 Кримінального кодексу України (від – КК України);

- вчинятиме службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що є кримінально караним діянням відповідальність за яке передбачено статтею 367 КК України;

- вчинятиме незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації, що є кримінально караним діянням відповідальність за яке передбачено статтею 388 КК України. Останнє має стати предметом вивчення відповідних правоохоронних органів.

Хаос і невпорядкованість в діяльності АРМА привели останнє до порушення Основного Закону України та скоєння численних кримінальних злочинів.

Ентропія Уряду

Розпорядженням Кабінету Міністрів «Питання забезпечення сталого проходження опалювального періоду 2019/20 року в мм. Новояворівську і Новому Роздолі Львівської області» від 06.11.2019 № 1040-р (далі – Розпорядження), було підтримано пропозицію АРМА терміново змінити діючого управителя двома ТЕЦ.

Слід наголосити, що ініціювало прийняття Розпорядження та підготувало його проект саме Агентство.

Зокрема, у Розпорядженні Кабінет Міністрів, за пропозицією АРМА:

- погодив зміну управителя ТЕЦ у містах Новий Розділ та Новояворівськ шляхом застосування процедури закупівлі, передбаченої статтею 35 Закону України «Про публічні закупівлі» – укладення договору після проведення переговорів з одним учасником (без конкурсу)

- рекомендував Антимонопольному комітету України та Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, вирішити питання негайного надання новому управителю двох ТЕЦ відповідних дозвільних документів (в обхід регламентів, строків, процедур).

Отже, у Розпорядженні було встановлено інший ніж передбачено Ухвалою 1, Ухвалою 2 та статтею 21 Закону, порядок передачі активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, в управління за договором.

Таким чином, перейнявши ентропією Агентства Кабінет Міністрів породив свій власний хаос та невпорядкованість прийнявши Розпорядження, яке:

1) суперечить вимогам Ухвали 1, Ухвали 2 та статті 21 Закону;

2) встановлює не передбачений чинним законодавством України порядок відбору управителів арештованими активами;

3) фактично вказує АРМА не виконувати Ухвалу 1, Ухвалу 2 та статтю 21 Закону;

4) дозволяє Агентству не виконувати вимогу законодавства щодо необхідності при відборі управителя арештованими активами проводити конкурс між двома і більше учасниками.

Правильне рішення

Усі пам’ятають складну ситуацію, що склалася навколо ТЕЦ у містах Новий Розділ та Новояворівськ наприкінці 2019 року. Тоді дійсно виникла потреба терміново визначити нового управителя цих ТЕЦ. Проте, чомусь бажаючи змінити управителя обох ТЕЦ АРМА та Кабінет Міністрів дійшли хибного висновку про те, що виконати швидко вимоги Ухвали 1, Ухвали 2 та статті 21 Закону, провівши конкурс де буде два і більше учасника, чомусь не вдасться.

Тоді у Агентства та Кабінету Міністрів виникла ідея прийняти Розпорядження, яке встановлюватиме інший, не передбачений чинним законодавством України, порядок визначення управителя арештованими активами без проведення конкурсу. Більше того, АРМА та Кабінет Міністрів не відступили від свого задуму навіть розуміючи, що його реалізація (прийняття та виконання Розпорядження), суперечитиме вимогам Ухвали 1, Ухвали 2 та статті 21 Закону.

Важко зрозуміти логіку урядовців, якщо звісно на момент прийняття Розпорядження АРМА та Кабінет Міністрів вже не мали певного, можливо злочинного, умислу, передати активи обох ТЕЦ в управління конкретній особі.

Натомість, був цілком простий і законний шлях.

Так, якби АРМА та Кабінет Міністрів просто звернулися з відповідним обґрунтованим проханням до детективів НАБУ, а ті в свою чергу просто пішли до слідчого судді Солом’янського районного суду м. Києва і попросили змінити Ухвалу 1 та Ухвалу 2, вказавши в них інший порядок збереження активів ТЕЦ у містах Новий Розділ та Новояворівськ, наприклад, – передати на відповідальне зберігання конкретній особі, якомусь досвідченому учаснику ринку виробництва та розподілу теплової і електричної енергії. Слідчий суддя Солом’янського районного суду м. Києва неодмінно підтримав би таке клопотання детективів НАБУ, обґрунтоване проханням Агентства та Кабінету Міністрів, і тоді останнім не довелося б приймати та виконувати Розпорядження, чим порушувати вимоги статей 19, 129-1 Конституції України, Ухвали 1, Ухвали 2 та статті 21 Закону, а також скоювати кримінальні злочини, за які передбачено відповідальність статтями 367, 382 та 388 КК України.

 Проте, ентропія в діяльності АРМА та Кабінету Міністрів не дозволила останнім вчинити законно і розумно, а можливо урядовці навмисно прагнули якимсь чином обійти вимоги Ухвали 1, Ухвали 2 та статті 21 Закону, не залучати до цього ні детективів НАБУ, ні слідчого суддю Солом’янського районного суду м. Києва, і обрати без конкурсу заздалегідь визначену особу. Тоді обставини прийняття Розпорядження, дії та рішення Агентства і Кабінету Міністрів набувають певного сенсу. Однак, зазначене має стати предметом відповідного досудового розслідування кримінального провадження, за ознаками скоєння злочинів передбачених, зокрема, статтями 367, 382 та 388 КК України.

Правова експертиза

Відповідно до пункту 1 параграфу 44 Регламенту Кабінету Міністрів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 18.07.2007 № 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів від 09.11.2011 № 1156) [із подальшими змінами] (далі – Регламент), проекти актів Кабінету Міністрів розробник подає Міністерству юстиції для проведення правової експертизи разом з пояснювальною запискою, матеріалами погодження (листами із зауваженнями і пропозиціями).

Отже, розробивши проект Розпорядження АРМА, перед тим, як внести його на розгляд Кабінету Міністрів, подало його Мін’юсту для проведення правової експертизи.

Згідно з абзацом першим параграфу 45 Регламенту Міністерство юстиції під час проведення правової експертизи проекту Розпорядження мало перевірити останній (проект Розпорядження) на відповідність, зокрема, Конституції України, актам законодавства України.

Оскільки Розпорядження було прийнято, то це означає, що Мін’юст відповідно до параграфу 46 Регламенту надав Агентству позитивний висновок щодо відповідності проекту Розпорядження Конституції України та, зокрема, статті 21 Закону. Зазначений висновок є прямим проявом хаосу та невпорядкованості в діяльності Міністерства юстиції, а можливо свідченням вчиненої Мін’юстом службової недбалості, тобто невиконання або неналежне виконання своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що є кримінально караним діянням відповідальність за яке передбачено статтею 367 КК України. Останнє має стати предметом вивчення відповідних правоохоронних органів.

Наразі невідомо чому Міністерство юстиції не помітило в проекті Розпорядження очевидну його невідповідність статті 21 Закону, а також, що виконання такого акта Кабінету Міністрів призводитиме до вчинення АРМА дій не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а також спричинятиме невиконання Ухвали 1 та Ухвали 2, що в свою чергу порушуватиме вимоги статей 19, 129-1 Конституції України.

Більше того, згідно з абзацом третім параграфу 45 Регламенту з метою виявлення у проекті акта Кабінету Міністрів норм, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, надання рекомендацій стосовно їх усунення Міністерство юстиції проводить антикорупційну експертизу. У зв’язку з чим, незрозуміло чому проводячи згадану антикорупційну експертизу проекту Розпорядження Мін’юст не помітив, що останнім (проектом Розпорядження) не лише встановлюється не передбачений чинним законодавством України порядок відбору управителів арештованими активами, а й створюються підстави для визначення Агентством управителя арештованими активами без проведення конкурс (між двома і більше учасниками), а також надається можливість обрати управителем активів ТЕЦ у містах Новий Розділ та Новояворівськ будь-кого за бажанням АРМА.

Не словом, а ділом

12.11.2019 на офіційному сайті АРМА з’явилось два повідомлення про намір укласти договори під час застосування переговорної процедури, згідно з якими Агентство:

- розпочало закупівлю послуг з управління активами двох ТЕЦ у містах Новий Розділ та Новояворівськ;

- закупівля проводиться за переговорною процедурою, передбаченою статтею 35 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- проводити переговори вирішено лише з одним учасником – ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз тепло», кінцевим власником якого є НАК «Нафтогаз України».

В обґрунтуванні застосування переговорної процедури АРМА зазначило, що так діяти його зобов’язує Розпорядження (нагадаємо, ініціатором прийняття і автором проекту якого було Агентство).

В такий спосіб, без проведення конкурсу, провівши переговорну процедуру з одним учасником (невідомо, як і ким визначеним), АРМА обрала управителем активів обох ТЕЦ ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз тепло» (яке одразу після обрання управителем було перейменовано на ТОВ «Нафтогаз тепло»), віддавши тим самим їх (активи) під фактичний контроль НАК «Нафтогаз України».

Помилка нотаріуса

19.11.2019 між АРМА (установник управління) та ТОВ «Нафтогаз тепло» (управитель) було укладено два нотаріально посвідчені договори управління відповідним майном (активами) за реєстровими № 5180 та № 5181 (далі – Договори).

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 21 Закону управління активами здійснюється на підставі договору, укладеного відповідно до глави 70 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1031 ЦК України договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню.

Абзац п’ятий статті 5 Закону України «Про нотаріат» говорить, що нотаріус зобов’язаний відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України.

Наразі незрозуміло, чому нотаріус посвідчуючи Договори не звернув увагу на їх очевидну невідповідність статті 21 Закону, а також на те, що АРМА вчиняє дій не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Законом.

Якщо нотаріусом встановлювалася суперечність між положеннями Закону та Розпорядження, то кожен правник знає, що нотаріусом мали застосовуватися положення Закону.

У преамбулах Договорів, які посвідчував нотаріус, вказувалися Ухвала 1 та Ухвала 2, з якими уповноважена державою фізична особа, яка здійснювала відповідну нотаріальну діяльність, не могла не ознайомитись. У резолютивних частинах Ухвали 1 та Ухвали 2 чітко зазначається, що  АРМА має право управляти активами ТЕЦ у містах Новий Розділ та Новояворівськ виключно на підставах, у порядку та на умовах, визначених статтею 21 Закону.

Отже, посвідчуючи Договори нотаріус не міг не бачити, що вони (Договори) укладаються з особою визначеною без конкурсу, що прямо порушує вимоги статті 21 Закону. Крім того, посвідчуючи Договори нотаріус не міг не розуміти, що їх (Договорів) укладення є невиконанням Ухвали 1 та Ухвали 2, а також порушенням Агентством вимог статей 19, 129-1 Конституції України.

Враховуючи викладене, сьогодні залишається відкритим питання, чому нотаріус не відмовив у вчиненні нотаріальних дій стосовно Договорів, шукати відповіді на яке мають відповідні правоохоронні органи.

Держава забрала собі

Слід зазначити, що згідно з пунктом 15 Статуту НАК «Нафтогаз України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 14.12.2016 № 1044 (в редакції постанови Кабінету Міністрів від 06.03.2019 № 226), засновником та єдиним акціонером цієї Компанії є держава. Функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі НАК «Нафтогаз України» здійснює Кабінет Міністрів.

У зв’язку з цим, є підстави говорити про те, що без рішення суду про конфіскацію, без конкурсного відбору, передбаченого статтею 21 Закону, Агентство передало активи двох ТЕЦ державі.

Невиконання рішення суду

Як вже говорилося, Ухвала 1 та Ухвала 2 вимагають щоб АРМА управляло активами двох ТЕЦ виключно на підставах, у порядку та на умовах, визначених статтею 21 Закону. Тобто, визначало управителя цими активами за результатами конкурсу.

Конкурс це змагальність двох і більше учасників, поставлених в рівні умови, з наданням усім однакових можливостей та прав.

Агентство у 2017-2019 роках здійснило величезну кількість конкурсних відборів управителів арештованих активів у порядку, встановленому статтею 21 Закону. Жодного разу в історії своєї діяльності АРМА не визначало управителя арештованого майна без проведення конкурсу.

У пунктах 3.2.1, 10.1, 10.4, 10.5 Методичних рекомендацій: «Настанови з управління арештованим майном», затверджених наказом АРМА від 29.11.2018 № 343, містяться численні роз’яснення про те, що всі управителі арештованими активами мають обиратися виключно за результатами конкурсу, в порядку, встановленому частиною другою статті 21 Закону.

Отже, Агентство не могло не усвідомлювати незаконність, злочинність своїх дій коли ініціювало перед Кабінетом Міністрів питання про визначення управителя активами ТЕЦ у містах Новий Розділ та Новояворівськ без конкурсу, в порушення вимог Ухвали 1, Ухвали 2 та статті 21 Закону, а також коли готувало проект Розпорядження.

Таким чином, можна говорити про те, що АРМА умисно вчинило активні дії спрямовані на невиконання Ухвали 1, Ухвали 2 та статті 21 Закону, що дозволило йому визначити управителя двох ТЕЦ без конкурсу та забезпечити перехід зазначених активів під фактичний контроль (управління) держави (в особі НАК «Нафтогаз України»).

Незаконні переговори

Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендер (торги) – здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

Тобто, за діючим законодавством України переговорна процедура закупівлі не є тендером (не є торгами, не є конкурсом).

Обрання управителя арештованого майна без проведення тендеру (торгів, конкурсу), є грубим порушенням вимог частини другої статті 21 Закону, а в досліджуваному випадку, ще судових рішень (Ухвали 1 та Ухвали 2).

Крім того, згідно з вимогами пункту 2 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується, як виняток у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.

Проте, конкуренція на відповідному ринку виробників теплової та електричної енергії є і Агентство не могло цього не знати, оскільки ще 14.08.2019 АРМА, через свій офіційний сайт, вже зверталося до численних учасників відповідного ринку теплової та електричної енергії (можна ознайомитися за посиланням), а саме: ПАТ «ДТЕК Західенерго»; АТ «Миколаївобленерго»; АТ «Одесаобленерго»; АТ «Харківобленерго»; АТ «Херсонобленерго»; АТ «Хмельницькобленерго»; АТ «Чернівціобленерго»; АТ «Житомиробленерго»; АТ «Вінницяобленерго»; ВАТ «Тернопільобленерго»; ДП «Регіональні електричні мережі»; ТОВ «ДТЕК»; НЕК «УКРЕНЕРГО»; ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО»; ПАТ «Запоріжжяобленерго»; ПАТ «Прикарпаттяобленерго»; ПАТ «Полтаваобленерго»; ПАТ «Сумиобленерго»; ПАТ «Центренерго»; ПАТ «Черкасиобленерго»; ПАТ «Закарпаттяобленерго»; ПАТ «Київобленерго»; ПрАТ «Кіровоградобленерго»; ПрАТ «Рівнеобленерго»; ПрАТ «Укргідроенерго»; ПрАТ «Волиньобленерго»; ТОВ «ЕНЕРГОЛАЙТ»; ТОВ ГК «Содружество»; ТОВ «ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ'ЄДНАННЯ»; Українська промислова енергетична компанія; ТЕЦ АТ «ДніпроАЗОТ»; ДП «Калуська ТЕЦ Нова»; КЕП «Чернігівська ТЕЦ «ТОВ ФІРМА ТЕХНОВА»; Краматорська ТЕЦ; Кременчуцька ТЕЦ; ПАТ «Одеська ТЕЦ»; ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ»; ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ»; ПрАТ «Херсонська ТЕЦ»; ПрАТ «Черкаське Хімволокно»; ВП «Черкаська ТЕЦ»; СВП «Київські ТЕЦ» Київська ТЕЦ-5; СВП «Київські ТЕЦ» Київська ТЕЦ-6; Сєвєродонецька ТЕЦ; Сумська ТЕЦ; ТЕЦ «ОГХК» філія ВГМК; ТЕЦ -2 «ММК ім. Ілліча»; ТЕЦ МК «Азовсталь»; ТЕЦ ПАТ АКХЗ; ТЕЦ ПАТ Арселор Міттал Кривий Ріг; ТЕЦ ПАТ ДМК; ТЕЦ ПО ПМЗ; ТЕЦ ПрАТ «Євраз ДМЗ»; ТЕЦ ПрАТ «Теплогенерація» (ПТЗ); ТЕЦ-1 ЛМКП «Львівтеплоенерго»; ТЕЦ-2 «Есхар»; ТОВ «Євро – реконструкція» (ДТЕЦ); Харківська ТЕЦ – 3; Харківська ТЕЦ – 5; Шосткінська ТЕЦ.

Таким чином, оскільки є конкуренція на відповідному ринку, то проведення Агентством в листопаді 2019 року переговорної процедури (без конкурсу, з одним учасником) з закупівлі послуг управителя арештованим майном двох ТЕЦ є повністю незаконним.

Ігнорування закону

Згідно з частиною третьою статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов’язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України),  протягом одного дня після прийняття рішення та повинно містити інформацію про: найменування та місцезнаходження замовника; найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг та місце їх надання; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; найменування, місцезнаходження та контактні телефони учасника (учасників), з яким проведено переговори; ціну пропозиції; обґрунтування застосування переговорної процедури.

Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу (Мінекономіки) повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» веб-портал Уповноваженого органу – інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та який є частиною електронної системи закупівель та забезпечує створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу здійснюється у тому числі за рахунок надання авторизованим електронним майданчикам платного доступу до модуля електронного аукціону та бази даних. Порядок надання доступу та розмір плати встановлюються Кабінетом Міністрів.

Ігноруючи вимоги частини третьої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» АРМА забезпечило перехід зазначених ТЕЦ під фактичний контроль (управління) держави (в особі НАК «Нафтогаз України»), без оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу (Мінекономіки) повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури.

Безглуздий вибір

Єдиним власником (засновником) ТОВ «Нафтогаз тепло», згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Реєстр), є Дочірня компанія «Газ України», власником (засновником) якої, в свою чергу, відповідно до даних Реєстру, є НАК «Нафтогаз України».

У листопаді 2019 року, серед видів діяльності ТОВ «Нафтогаз тепло», відповідно до Реєстру, не було таких необхідних КВЕД, як: 35.11 Виробництво електроенергії, 35.12 Передача електроенергії, 35.13 Розподілення електроенергії; 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, тощо. Тобто, ТОВ «Нафтогаз тепло» ніколи не займалося ні виробництвом, ні розподілом теплової чи електричної енергії, немало необхідного досвіду роботи, персоналу та матеріально-технічного забезпечення.

ТОВ «Нафтогаз тепло» на момент визначення управителем двох ТЕЦ було звичайним зберігачем та продавцем газу, і ніколи не обслуговувало жодну ТЕЦ, технічно не супроводжувало роботу відповідного надскладного обладнання.

Натомість, за даними Реєстру, відповідні види діяльності, досвід роботи, персонал та матеріально-технічну базу, станом на листопад 2019 року, мали десятки учасників ринку виробництва та розподілу теплової і електричної енергії, зокрема, понад шістдесят компаній згаданих вище у розділі «Незаконні переговори» даної публікації.

Враховуючи сказане лишається відкритим питання, чому АРМА обрало сам ТОВ «Нафтогаз тепло», яке ніколи не займалося виробництвом та розподілом теплової і електричної енергії, немало необхідних досвіду роботи, персоналу, матеріально-технічної бази, для проведення відповідної переговорної процедури. Відповідь на це питання мають шукати правоохоронні органи, оскільки згадана ентропія Агентства, Кабінету Міністрів, Міністерства юстиції, нотаріуса та державних підприємств, можуть вказувати на ознаки побудови останніми певної корупційної схеми, спрямованої на розкрадання природного газу.

Високий корупційний ризик

НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Нафтогаз тепло» (визначений АРМА управитель двома ТЕЦ), ДК «Газ України» та АК «Укртрансгаз» входять до так званої вертикально-інтегрованої групи «Нафтогаз України».

Це означає, що:

- ТОВ «Нафтогаз тепло» буде управити двома ТЕЦ, отримувати на договірній основі природний газ від НАК «Нафтогаз України» через АК «Укртрансгаз»;

-  ТОВ «Нафтогаз тепло» буде оплачувати постачання та транспортування  природного газу на договірних умовах встановлених з НАК «Нафтогаз України» та АК «Укртрансгаз», відповідно.

Крім того, це означає, що Агентство віддало арештовані активи двох ТЕЦ під фактичний контроль (управління) особі (НАК «Нафтогаз України»), яка є потерпілою у кримінальному провадженні № 22016000000000243 від 22.06.2016. Отже, АРМА фактично передало арештовані активи обох ТЕЦ під фактичний контроль (управління) сторони кримінального провадження, що допускається кримінальним процесуальним законодавством України, проте має вирішуватися не Агентством, а органами досудового розслідування, прокуратури та суду.

Також слід зазначити, що згідно з пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів «Про покладення спеціального обов’язку для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» від 10.10.2018 № 834, АРМА доручено забезпечувати контроль за ефективністю управління активами у вигляді майна об’єктів, на яких здійснюється виробництво теплової енергії, в частині цільового використання природного газу.

Наразі у Агентства відсутні будь-які механізми, які дозволяють належно контролювати цільове використання природнього газу управителем двох ТЕЦ, оскільки уся інформація про об’єми поставленого, транспортованого, використаного (спаленого), а також розрахунки тощо, зосереджена лише в учасників згаданої вертикально-інтегрованої групи.

Отже, сьогодні в державі Україна постачання, транспортування і використання природнього газу для потреб ТЕЦ у містах Новий Розділ та Новояворівськ є неконтрольованим, а визначений АРМА управитель цих ТЕЦ може надавати будь-які зручні йому відповідні показники.

У такий спосіб, через те, що Агентство не залучило до управління ТЕЦ, визначаючи управителя без конкурсу, особу незалежну від вертикально-інтегрованої групи «Нафтогаз України», в листопаді 2019 року Кабінетом Міністрів та АРМА були створені умови для безконтрольного та нецільового витрачання природнього газу.

Боржник і кредитор в одній особі

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про теплопостачання» у разі якщо суб’єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначено майно) з вироблення теплової енергії, такий суб’єкт стає правонаступником за борговими зобов’язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб’єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Крім того, згідно з абзацом тринадцятим пункту 11 Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 19.10.2018 № 867, у разі припинення управління відповідно до частини восьмої статті 21 Закону або зміни його умов, що пов’язані із зміною особи управителя, законний власник об’єкта, на якому здійснюється виробництво теплової та електричної енергії, або суб’єкт господарювання, якому переходить в користування (власність) об’єкт, на якому здійснюється виробництво теплової та електричної енергії, стає правонаступником за борговими зобов’язаннями перед НАК «Нафтогаз України».

Станом на листопад 2019 року за ТЕЦ у містах Новий Розділ та Новояворівськ рахувались борги з оплати послуг з постачання та транспортування природного газу перед НАК «Нафтогаз України» і АК «Укртрансгаз» відповідно,  у розмірі сотень мільйонів гривень.

Коли ТОВ «Нафтогаз тепло» стало управителем обох ТЕЦ, то до нього перейшли усі борги цих ТЕЦ за постачання і транспортування природного газу. У зв’язку з чим, НАК «Нафтогаз України» фактично (через ТОВ «Нафтогаз тепло») став власником боргів ТЕЦ перед собою, на сотні мільйонів гривень, а також зобов’язаним їх оплачувати самому собі, через підконтрольного йому учасника згаданої вертикально-інтегрованої групи.

Враховуючи те, що усі згадані вище учасники вертикально-інтегрованої групи НАК «Нафтогаз України» є власністю держави, то можна говорити, що дії та рішення Кабінету Міністрів, АРМА та ТОВ «Нафтогаз тепло», з визначення останнього управителем ТЕЦ у містах Новий Розділ та Новояворівськ, вже завдали збитків державі в розмірі сотень мільйонів гривень.

Занижена вартість

Як вже говорилося, 19.11.2019 між АРМА (установник управління) та ТОВ «Нафтогаз тепло» (управитель) було укладено два договори управління майном (активами) за реєстровим № 5180 та № 5181, в яких визначено вартість арештованих активів ТЕЦ у м. Новояворівськ в розмірі 61 251 000 грн., а ТЕЦ у м. Новий Розділ – 267 634 000 грн.

При цьому, згідно з балансами (звітами про фінансовий стан):

1) від 31.12.2018 та від 30.06.2019, власника ТЕЦ у м. Новояворівськ, арештовані активи цієї ТЕЦ оцінюються у 221 638 000 грн.;

2) від 31.03.2019 та від 31.07.2019, власника ТЕЦ у м. Новий Розділ, арештовані активи названої ТЕЦ оцінюються у 306 574 000 грн.

Таким чином, оцінюючи арештоване майно ТЕЦ у м. Новояворівськ АРМА занизило вартість її активів на 73%, а ТЕЦ у м. Новий Розділ – на 13%.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону управління активамидіяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 9 Закону однією з функцій Агентства є організація здійснення заходів, пов’язаних з проведенням оцінки активів. Проводячи таку оцінку АРМА встановлює вартість активів, яку має зберегти.

Частина друга статті 21 Закону визначає, що активи прийняті Агентством в управління, підлягають оцінці, яка здійснюється визначеними за результатами конкурсу, у порядку, встановленому законодавством про публічні закупівлі, суб’єктами оціночної діяльності.

АРМА не виконала належно згадані вимоги Закону, у зв’язку з чим, в ході управління відповідними арештованими активами зберігатиметься значно занижена їх вартість.

P.S. В наступних публікаціях ще неодноразово аналізуватиметься ентропія Агентства через призму управління окремими арештованими активами, а також поговоримо про хаос і невпорядкованість діяльності АРМА в сферах: проведення оцінки активів, управління конфіскованими активами, управління активами у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, контролю за ефективністю управління, формування та ведення державного реєстру активів, використання міжнародної бази даних ORBIS, розвідки на основі відкритих джерел (OSINT) та багато ін.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати